Пошук

В історичному романі «Роксолана» автор розповідає про життя Насті Лісовської, дружини турецького султана Сулеймана І.

«Тисячолітній Миколай» — його науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть — від часів князя Володимира до наших днів. При цьому він жив не одним життям — щоразу помирав та знову народжувався, і завжди з ім’ям Миколай. Паралельно йдеться про брата головного героя, який зробив карколомну кар’єру та став одним із керівників республіки. А почалося все несподівано.

Пророчі слова великого Тараса, що «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі» стали непохитним переконанням і Анатолія Дімарова: останній рядок цього твердження він узяв за назву одного з кращих своїх творінь. Хоч у ньому йдеться про найтрагічніші сторінки життя українського селянства періоду колективізації-Голодомору, хоч до нашої Незалежності ще залишалися довгі десятиліття. Річ у тім, що беручись за написання  роману, а це початок 1960-х, письменник уже позбувся облуди радянщини. Зате вона цупко трималася за свої наративи — третину твору цензура скоротила. Нині ця правдива історія започаткувала нову сторінку у своєму життєписі: видавництво «Фоліо» перевидає її без купюр, а недавня 12-серійна екранізація роману здобула визнання як перша в країні історична родинна сага.

До книги відомого українського письменника-реаліста Івана Нечуя-Левицького (1838—1918) увійшли повісті й оповідання з народного життя («Кайдашева сім’я», «Микола Джеря», «Баба Параска та баба Палажка»), в яких автор створив колоритні постаті з усіх верств населення, а також роман «Хмари», що присвячений темі української інтелігенції і зображує людей широких, прогре-сивних поглядів, які своєю гуманною просвітницькою діяльністю відкривали народу перспек­тиви нового, вільного і розумного буття.

Роман «Сад Гетсиманський», написаний у 1950 році, уславив ім’я Івана Багряного на весь світ.

Герой роману «Тигролови», молодий український інженер-авіатор Григорій Многогрішний, катований, голодний, засуджений на 25 років ув’язнення, втік по дорозі до концтабору прямо посеред суворої сибірської тайги. Майор НКВС Медвин — «професійний тигролов» — розпочинає полювання на втікача…

У центрі роману «Яса» — кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою.

До книги відомого українського письменника, майстрапсихологічної прози Панаса Мирного (справжнє ім’я — Опанас Якович Рудченко, 1848—1920) увійшли два романи з народного життя.

Трилогія «ОСТ» Уласа Самчука (1905—1987) — це романи «Морозів хутір», «Темнота», «Втеча від себе». Події роману «Морозів хутір» відбуваються від Різдва 1918 року до Великодня 1919-го, в складний і тривожний період української історії.

Велегранна спадщина Івана Франка — всебічно обдарованого письменника-мислителя, життєтворчість якого становить цілу епоху в культурній та політичній історії України, — належить до золотого фонду світової літератури.

До збірки видатного майстра українського слова Миколи Хвильового (1893—1933), якого ще за життя називали революційним романтиком, «міцно зв’язаним з кращими традиціями української літератури» (М. Рильський), увійшли оповідання та новели («Я (Романтика)», «Кіт у чоботях», «Арабески», «Солонський Яр» та ін.), повісті «Санаторійна зона», «Сентиментальна історія», «Іван Іванович» і незакінчений роман «Вальдшнепи».

Казка, переплетена з реальністю, повір’я, загублене в історії, магія, захована в оповіданні.

Василь Земляк пише про знайомі, на перший погляд,  реалії: українське село 1920—1940-х, революція, руйнування шляхетських садиб, перші комуни, колгоспи, Друга світова. Однак усе подано в якійсь геть незвичній перспективі.

«Мотря» — перший роман циклу, в якому автор розповідає історію взаємного кохання зрілого гетьмана і юної Мотрі, доньки генерального судді Василя Кочубея. Проте романтична тема — лише тло, головні події розгортаються там, де панують імперські реалії тієї доби з підкилимними іграми та зрадами.

«Сонячна машина» ― перший український науково-фантастичний роман.

Яскраві описи життя, гумор і прекрасно зафіксована розмовна мова. А головне, вічні персонажі, риси яких можна розпізнати навіть у ваших знайомих — брати, що, подорослішавши, не можуть знайти спільну мову й поділити майно, знервована мати, яка все своє життя присвятила догляду за сім’єю, але й контролю над нею, старий Кайдаш, що дедалі більше втрачає сенс життя і заглядає у чарку. Нечуй-Левицький зображає родину зі свіжими ранами, що залишились після скасування панщини, і крізь сміх у цій історії проступають сльози не лише від сімейних образ, а й від глибоких колоніальних травм.

У романі «Довбуш» він описав життя гуцулів XVIII ст. на прикладі легендарного Олекси Довбуша — опришка, який змінив долю людей у Карпатах. Мальовничі краєвиди, бистрі гірські ріки, зелені звори виплекали таку ж буйну нестримну вдачу місцевих мешканців, породили низку феноменальних явищ. І найяскравішим з них стало опришківство. Славетна історія борців із соціальним і національним визиском тривала в Карпатах майже пів тисячоліття.

Роман «Сестри Річинські» — це історичний зріз першої половини ХХ століття, показаний очима жінок, які більше не хочуть жити в патріархальному світі й виходять з тісного домашнього простору в широкий світ. 

До видання ввійшли повісті, оповідання та казки письменниці.

В історії світової літератури трапляються щасливі випадки, коли створена письменником-початківцем книга долає часові та просторові обмеження, перетворюючись у шедевр для всіх часів і народів. Саме таким щасливим випадком можна вважати «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя. У восьми повістинах, що лягли в основу «Вечорів…», читач відкриє для себе майже казковий світ старожитнього українського села, де відьми літають як собі знають, де чорт ярмаркує у Сорочинцях, де страшний Басаврюк чіпляється до красних дівчат. Цей веселий (а інколи — і страшнуватий) світ поряд — варт лише розгорнути книжку. Для широкого кола читачів.

«Тарас Бульба» — історична повість Миколи Гоголя, в якій художньо узагальнено події, що відбувалися на українських землях за часів існування Запорозької Січі. На прикладах головного героя твору Тараса Бульби та інших персонажів автору вдалося переконливо показати незламність українських козаків у боротьбі за свободу рідного народу.

У романі «Лепрозорій» автор викладає близькі йому принципи конкордизму як способу порятунку людства, яке, на його думку, страждає духовною проказою та перетворило Землю на лепрозорій.

Трилогія Ірини Вільде — це тексти про складність адаптації дівчинки до дорослого світу, до вимог, цінностей і незрідка подвійної моралі початку ХХ століття. Навіть власний дім стає місцем психологічних травм та сексуального насилля. Вже там героїня Вільде почувається пришпиленим метеликом, барвистою, святково вбраною істотою, котрою милуються поціновувачі колекції. Тринадцятилітня дівчинка існує насамперед для того, щоб їм подобатися, розважати. Школа і суспільне життя тільки підсилюють відчуття задухи для дівчини.

У найпростішому прочитанні роман «Місто» Валер’яна Підмогильного — це історія амбітного юнака, який переїжджає із села у Київ і будує там нове життя. Його часто порівнюють з героєм «Любого друга» Мопассана й самовпевненими і неперебірливими в засобах  підкорювачами суспільних вершин із сюжетів Бальзака. Однак для Підмогильного це не лише історія кар’єри. Він уписує життя Степана Радченка в історико-культурний контекст тогочасної України.

Роман «Фортеця на Борисфені» присвячено досить невеликому проміжку часу в українській історії. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Кодацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою.

«Сини змієногої богині» — роман-есе, що складається з власне роману й кількох повістей із однією головною героїнею — Скіфією, загадковою та таємничою країною вершників із луками. Тією Скіфією, яка в VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна й реальна, повна слави й звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство.

Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920–1930-х рр., що розвивалося в умовах масових переслідувань.

В історико-документальному та автобіографічному романі Ю. Горліс-Горського «Холодний Яр» ідеться про маловідомі широкому загалу буремні події, які в 1918–1922 рр. відбувались на Чигиринщині, у Холодноярській Республіці, де Ю. Горліс-Горський був осавулом 1-го куреня полку гайдамаків.