Пошук

У творах, створених упродовж 1900–1912 рр., авторка зачіпає проблеми, повʼязані з «жіночим питанням», вихованням молодого покоління українців.

Повість «Земля» — вершина реалізму письменниці. Головний герой Івоніка Федорчук шанує та береже землю, тяжко працює на ній усе своє життя, плекаючи надію, що вона принесе щастя його синам. Але ж ця боротьба, яка роками точилася в його родині, призвела до трагедії, до братовбивства.

Наймит Петро закоханий у дочку заможного козака Якова Коржа, але той хоче видати дочку заміж за багатого шляхтича. У шинку Петро зустрічає Басаврюка, який обіцяє допомогти, якщо вночі напередодні Івана Купала юнак знайде квітку папороті. Хлопець виконує вказівки і отримує обіцяне. Однак згодом Петро розуміє, що занапастив свою душу.

У виданні зібрані парафрази й переклади еротичних текстів майстрів слова різних часів з різних країн світу. Ці твори мають загалом схожу долю — свого часу їх забороняли, знищували, не допускали до читача. Авторів, ілюстраторів, друкарів переслідували, вони змушені були виїздити за кордон, декого навіть ув’язнили. Проте написане пером збереглося, було видрукуване, дійшло до наших часів.

Казку «Цар Плаксій та Лоскотон» Василь Симоненко створив для свого сина Лесика за одну ніч. Цар Плаксій – король країни Сльозолий, який хоче, щоб усі діти завжди плакали. Натомість дядько Лоскотон несе радість і сміх, його люблять люди. До збірки ввійшли казки, байки, поеми, балади, епіграми, посвяти друзям, новели.

«Ліпше поламати ребра ста невинним, аніж пропустити одного винного» — таким було гасло епохи, в якій жили мільйони українців 1930-х, і саме цей трагічний досвід у своєму романі «Сад Гетсиманський» зображає Іван Багряний. На прикладі життя Андрія Чумака автор детально демонструє, як діяв досконалий репресивний механізм радянської системи, як ця система поневолювала і знищувала людей незалежно від їхніх досягнень, походження, віку чи статі.