Пошук

Віксена на прізвисько Лисиця — дівчина, яка працює запечатувальницею могил.

Це історія усвідомлення власної тілесності. Історія про ілюзії та заборони, сором і невпевненість у собі, дружбу та перше кохання. Та насамперед це книжка про формування дівочої сексуальності, історія про неідеальне й болісне дорослішання.

Завуч середньої школи з колишнього СРСР — країни войовничого атеїзму — купує собор для православної церкви. Зрадника, котрий віз на страту українських патріотів, які ще донедавна вважали його другом, визнають героєм та науковцем і прислухаються до його розумувань про недавню історію. В Україні московські васали воюють з борцями за самостійність держави, а в церкваПівнічної та Південної Америки щонеділі лунає молитва за Україну.

Майя – журналістка кримінальної телепрограми, невротична трудоголічка, впевнена в тому, що разом з колегами виконує важливу роботу: допомагає знайти зниклих і встановити справедливість. Та все змінюється, коли безвісти зникає її ексцентрична напарниця.

Чужа родина — темний ліс.

Колоніальний Єгипет — місце для чудес і пригод.

«Точка виходу» — другий роман із нового циклу воєнно-пригодницьких трилерів «Таймер війни» від майстра жанру Андрія Кокотюхи.

Ця книжка — химерна історія кохання та помсти, що розгортається за часів Гетьманщини в місті, де присяга непорушна, помста яра, як вогонь, а любов дужча за смерть.

У світі Портлу чорти ведуть бухгалтерію, мавки заводять сторінки в соцмережах, Стрибогів син став вегетаріанцем, а будь-яке потрібне закляття можна купити, якщо тільки мати, чим заплатити.

У своєму творі «Як вас звати насправді? Роман про УПА» Петро Лущик висвітлює суперечливі й маловідомі сторінки нашої історії — жорстоке протистояння загонів НКВС і упівців (членів військово-політичного формування УПА) на Західній Україні в 40—50-х рр. У центрі твору — молодий повстанець Микола Кульчицький, який став частиною опору кривавій тоталітарній системі після того, як його батька закатували в застінках радянської тюрми. Коли боротьба УПА з об’єднаними загонами радянської армії і військ НКВС загострюється, повстанцям вдається заслати Миколу як агента у тил ворога. Герой змушений забути своє ім’я, він знає, що наражає себе на смертельну небезпеку, та не може зробити інакше. Що його чекає на цьому шляху? Динамічний сюжет веде правдивими витками історії і ні на секунду не дає розслабитися читачеві...

«Кімнати Естер» — це історія сім’ї, в якій багато любові та розпачу.

«Оповідка про житіє та діяння тричі славного лицаря Тризуба» — се виплодище уяви, реалій і мрій українця, який, опершись на підвалини моралі та власного сумління, віднаходжує і плекає в собі силу відродити український дух щирости та праведности через шлях чоловіколюбности й доброти.

У центрі роману — київський князь Святослав Хоробрий, відважний полководець, воїн, далекоглядний політик, який воював протягом усього свого правління і розширив територію Київської Русі.

Він — один із найпопулярніших блогерів, що вигадав собі ідеальне життя, і так герой його дописів став тим, ким він сам хотів бути: відчайдушним і талановитим шукачем пригод, чиї дні сповнені запаморочливих злетів та падінь, романів на одну ніч і захопливих вражень.

Початок XVI століття. Двох підлітків з подільського села викрадають татари. Після років поневірянь один з них опиняється у Нідерландах, що перебувають під владою імператора Карла V Габсбурга, де стверджується як мореплавець, митець та воїн. Інший високо зноситься при ватажкові середземноморських піратів, котрий служить турецькому султану Сулейману І. Жорстоке протистояння двох імперій руйнує мрії земляків та спрямовує обох до найвідомішої морської битви епохи, де, втративши усе, вони отримують натомість примарну надію повернутися додому...

Місто трусило немов у лихоманці. Таємничий незнайомець, прозваний у народі Джеком Різником, одну за одною вбиває жінок легкої поведінки, щоразу дивним чином вислизаючи з рук поліції.

Лікарі та рідні звуть її Анна. В Анни біполярний розлад. Її життя — це нескінченна гойдалка, манію змінює депресія, і це ніколи не закінчується. А ще Анна має в житті дві пристрасті — лекції з історії мистецтва та їх викладач Владислав. 

Події історико-пригодницького роману Василя Добрянського відбуваються в листопаді 1918 року — після підписання Комп’єнського перемир’я.

Про наболіле — ось про що ця книжка. Мабуть, це перша й довгоочікувана розповідь про український «Моссад», чи, якщо хочете — про українську ІРА. Поки що в художньому варіанті, а там — хто знає…

Давня людина вважала, що в кожному предметі та явищі є жива істота. Ці духи природи допомагали, якщо їх вшановували й поважали, і неабияк шкодили, коли з ними не рахувалися. На нечисту силу — бісів, чортів, відьом — вони обернулися після поглинання язичницької демонології християнською. Саме втручанням цих злих сил люди пояснювали хвороби, неврожаї, повені, мор тощо. Їх звинувачували в причетності до будь-якої невдачі. Казка стала своєрідним захистом, хай і примарним, від усесильного супротивника. У переважній більшості народних оповідок непевних істот показано нерозумними, недолугими, їх можна було не тільки здолати, а й змусити допомагати.

Дія другої частини роману Олександра Красовицького «Післязавтра» відбувається у недалекому майбутньому після похорону російського президента путіна.

Оповідання про побачення з найгіршим з усіх Миколаїв, про створення нової сім’ї напередодні Різдва й про зустріч Нового року.

Роман-репортаж Максима Беспалова — це химерне поєднання реальних і вигаданих історій, що вибагливо переплітаються та складають єдиний візерунок, історію, що починається з першого кроку на Шляху святого Якова. «Я не знаю жодної людини, яка вийшла на Шлях святого Якова, аби просто прогулятися, — пише Максим. — На цій дорозі кожен щось шукає, проте шукає щось своє, особливе. Чи особливу. Чи особливого. Дехто справді знаходить».

Ця повість є продовженням трилогії Анатолія Дністрового, події в якій розгортаються у вигаданому містечку на Поділлі. «Сіра пейна», яка є першою книжкою трилогії, розповідає про життя провінційної богеми — художників, натурниць і поетів.

2040-й рік. Минуло 15 років після апокаліпсиса, викликаного глобальною екологічною катастрофою. Харків затягнуло чорними хмарами. Люди намагаються просто вижити у світі, де звичайний душ — атрибут розкоші, а прибирання сміття — навдивовижу прибутковий бізнес.

Таємниці старого монастиря, у приміщеннях якого за радянських часів розташувалася звичайна районна лікарня, не дають спокою особливо гарячим головам з числа колективу. Ще б пак! Адже заснували монастир тамплієри, а у подальшому там знаходив прихисток легендарний розбійник, оперував особистий хірург Наполеона, базувався штаб німецької армії…

Закон будди Аміди говорить: убивця жертвує своє тіло вбитому, а сам спускається в пекло. Торюмон Рейден, самурай зі служби Коропа-і-Дракона, розслідує випадки насильницьких смертей та чудових воскресінь.

Змальовуючи події XIV ст., роман «Чорнокнижник і дзвонар» занурює в атмосферу української минувшини, де нашим співвітчизникам доводиться долати війну, чуму та інші лиха, але водночас апелює до сучасних подій і реалій. Спостерігаючи за карколомними перипетіями життя його героїв — історичних осіб і вигаданих персонажів, читачі мають змогу поміркувати над вічними цінностями, актуальними й у сьогоденні. Автор ставить своїх героїв перед складними дилемами, змушуючи й нас замислитися над проблемою морального вибору та її наслідків і тим, що ж насправді є вирішальним у долі людини — Боже провидіння, збіг обставин, чиїсь дії чи її власні вчинки.

У романі «Закон равлика» продовжено розповідь про долю Віктора. Рятуючись від смерті в Антарктиді або беручи участь у передвиборчій кампанії в Києві, переживаючи страхи чеченського полону, він усвідомлює невідворотність виправданого самим життям Закону равлика: без власного даху тебе, як безпорадного слимака, будь-хто може мимохідь розчавити «носаком модної тупоносої туфлі»...

Розповідаючи історію своєї родини, головна героїня змальовує період розпаду Радянського Союзу, становлення Незалежної України, систему шкільної освіти, виникнення стихійних ринків, Помаранчеву революцію, жахливий стан пенітенціарної системи України, торкається теми АТО. Україна в романі виступає окремим персонажем і поряд з іншими переживає ряд трансформацій. Через діалоги героїв порушуються болючі теми, про які не заведено говорити вголос.

У новому романі відомий український письменник Сергій Батурин пропонує власну відповідь на одне з найзагадковіших питань біблійної історії: ким був той сотник, що завдав останнього удару розп’ятому Ісусові, і чому більшість християнських церков досі вважає цього воїна святим, а його спис — чудодійною реліквією.

Русин Іван Мерва, як тоді називали українців, капрал австро-угорської армії, перебігає на бік ворога під час Першої світової війни. У новій ролі бере участь у боях як проти своїх колишніх господарів, так і проти більшовиків. У складі чехословацького корпусу воює на території російського Поволжя. У 1920 році доля закидає його в Далекосхідну Українську Народну Республіку «Зелений Клин». Опісля проживає в Чехословаччині, з якої вимушений утікати після приходу німців у 1938 році. Опиняється на території України, що входила тоді до Радянського Союзу. За примхою долі навчається у Московській школі особливого призначення НКВС. Потрапляє в скрутні обставини й під час Другої світової війни. Після її завершення опиняється у перевірково-фільтраційному таборі 0333. Потім переїжджає до США. Перипетії довгого життя перетворили його на справжнього українця. Повертається на батьківщину свого батька в місто Тернопіль на святкування річниці з Дня Незалежності України у 1992 році.

Книжка художніх репортажів про важливість і цінність жіночого досвіду проживання війни — в окупації, в евакуації, у статусі біженки, у статусі ВПО, у тилових містах, у прифронтових містах, жінок молодих, жінок старших, з дітьми, з дітьми з інвалідністю, без дітей, з тваринами, із старенькими рідними — і подолання знецінення внеску жінок, які не були на передовій чи у війську, в перемогу.

Київський таксист Анатолій не вірив у можливість повномасштабного російського вторгнення. Та це сталося.

У романі «Пані Валевська. Фатальна жінка Наполеона» йдеться про коротке, однак сповнене пригод і переживань, життя графині Марисі Валевської, яку називали польською дружиною Наполеона.