Пошук

«Де немає Бога» — новий роман Кідрука — спроба збагнути, чи є всередині нас щось таке, що втримує від перетворення на звірів у місці, де не діє мораль, у місці, де немає Бога.

У маленькому містечку стається дивне вбивство — хтось отруює доньку і дружину міського голови. Капітан Іван Зуб починає слідство. В цей же час у місто приїжджає журналіст, щоб взяти інтерв’ю у колись відомої поетеси Лілії Понаровської. Однак події розвиваються за своїм сценарієм. Загадкові вбивства продовжуються. Підозра падає на журналіста. Поліція його затримує. Містом поширюються панічні настрої — всі бояться маніяка. Розв’язка наступає несподівано. Роман у стилі горору затягне вас у вир подій.

У Львові сучасному, Львові передвоєнному і Львові часів Другої світової війни відбуваються драматичні події, народжуються родинні таємниці й перетинаються долі героїв цього роману. Ірена — юна наївна гімназистка із заможної родини. Доля дарує їй трагічне кохання, яке вривається в її спокійне життя вихором перших глибоких почуттів, сильних емоцій та чуттєвих насолод. Життя кидає Ірену в лихоліття війни, жорна сталінських репресій і на заслання в Казахстан. Яку ціну доведеться заплатити дівчині за своє щастя та любов? Чи зуміє вона вистояти, не зламатися і зберегти у собі світло добра й любові? Як та чому поєдналися історія кохання Ірени з долею та життям Анни з роману «Мелодії кави в тональності кардамону»?

Марта — жвава імпульсивна старшокласниця — змалку займається бальними танцями. Вона має турботливих батьків, щиру подругу, прихильників та недоброзичливців серед однокласників. Віроломна зрада партнера, з яким дівчина танцювала кілька років поспіль, робить її вразливою і спонукає до необдуманих вчинків. Рішення Марти не завжди логічні й правильні, але вона знаходить у собі сили на тренування, волонтерську діяльність та участь у фестивалях. Дівчина відчайдушно намагається відновити внутрішню рівновагу і сподівається, що обов’язково зустріне юнака, якому змогла б довіритися і якого покохала б.

Оповідання про побачення з найгіршим з усіх Миколаїв, про створення нової сім’ї напередодні Різдва й про зустріч Нового року.

Роман-репортаж Максима Беспалова — це химерне поєднання реальних і вигаданих історій, що вибагливо переплітаються та складають єдиний візерунок, історію, що починається з першого кроку на Шляху святого Якова. «Я не знаю жодної людини, яка вийшла на Шлях святого Якова, аби просто прогулятися, — пише Максим. — На цій дорозі кожен щось шукає, проте шукає щось своє, особливе. Чи особливу. Чи особливого. Дехто справді знаходить».

Ця повість є продовженням трилогії Анатолія Дністрового, події в якій розгортаються у вигаданому містечку на Поділлі. «Сіра пейна», яка є першою книжкою трилогії, розповідає про життя провінційної богеми — художників, натурниць і поетів.

Цей роман сучасних українських письменників — захоплююча розповідь про любов і ненависть, вірність і зраду, кров і сльози, про те, що не можна побудувати своє щастя на нещасті інших. Динамічний сюжет тримає в напрузі від першої до останньої сторінки, авантюристичні пригоди героїв твору відбуваються на тлі красивої та екзотичної природи, високі почуття одних чергуються з низькими вчинками інших. Драматизм подій, чітко виписані характери та зовнішні портрети, детальне зображення краєвидів не залишать читачів байдужими. Любителі щасливого фіналу будуть задоволені: автори роману не допустили, щоб зло залишилося непокараним, хоча шлях до розплати за гріхи був довгим і звивистим...

Травень 1918 року. До капітана поліції у відставці Клима Жеграя, який переховується від бандитів, приїжджає посильний гетьмана Павла Скоропадського з пропозицією прибути до ясновельможного. На секретній нараді знаменитому слідчому доручають розслідувати три злочини в повітовому місті Радомислі. У тамтешньому гарнізоні зникають німецькі солдати, викрадачі частини золотого запасу держави переховують його в навколишніх лісах. Й особисте прохання гетьмана: знайти юну дружину його давнього приятеля генерала Савицького, яка не повернулася з прогулянки. Клим Жеграй береться за справу, бо скучив за справжньою роботою.

Султана Османа Другого (роки правління: 1618–1622) в Україні знають завдяки Хотинській війні, в якій він не отримав переконливої перемоги над Річчю Посполитою. І в цьому важливу роль зіграли українські козаки. Попри це, палким коханням цього султана, який зійшов на трон 14-річним, стала саме українська бранка Мелексіма. На шляху до возз’єднання з нею Осман Другий пережив чимало сумних подій — передчасні смерті батьків — султана Ахмеда й матері — валіде Махфіруз, зміну умов престолонаслідування в Османській імперії, яка ненадовго відібрала у нього право на владу, та, зрештою, — омріяне сходження на трон, котре обернулося трагедією.

Очевидно, на світі немає дитини, яка б не бачила моторошних снів. Але що робити, якщо жах зі сновидіння поступово переповзає в реальне життя? У дворічного Тео під час нескладної операції раптово зупинилося серце. Упродовж тридцяти шести секунд малюк тримався на межі між світом мертвих і живих. А тоді повернувся. Спливло два роки, перш ніж Мирон Белінський зрозумів, що його син повернувся не сам. Щось прийшло разом із Тео: учепилося і прослизнуло у свідомість, поки хлопчак перебував по той бік лінії, яку більшість із нас перетинає лиш один раз. У відчайдушних намаганнях урятувати сина Мирон виїжджає до Америки, де найновіші досягнення нейротехнологій дають змогу зазирнути в людський сон. Він не здогадується, що бажання допомогти веде до катастрофи, адже найгірше почнеться, щойно той, хто оселився у снах маленького Тео, збагне, що за ним спостерігають.

Київ, початок ХХ століття. Молодий лікар Володимир Шульженко повертається додому після справи чернігівського упиря, аби працювати в лазареті при Лук’янівському тюремному замку, і дізнається, що в місті також коїться чимало моторошного і таємничого.

Чужа смерть тривожить лише тоді, коли відчуваєш загрозу для власного життя. Так завжди думала заступниця міського голови красуня Емілія Мельник, аж поки у горах не знайшли мертву дівчину з дивною раною на шиї. Ба більше: тіло таємничим чином перемістилося, наче покійна юнка сама перебралася з одного місця на інше. І сталося це того дня, коли у місті з'явився новий незвичайний переселенець, а молодша сестра Емілії Марта оголосила, що лихо, страшніше за війну, неминуче.

2040-й рік. Минуло 15 років після апокаліпсиса, викликаного глобальною екологічною катастрофою. Харків затягнуло чорними хмарами. Люди намагаються просто вижити у світі, де звичайний душ — атрибут розкоші, а прибирання сміття — навдивовижу прибутковий бізнес.

«Плач, сестро, смійся» — це книжка про пошук втраченого сестринства і дослідження персональних змін. А ще це спроба молодої цивільної жінки зафіксувати зникоме, сказати «я тут була» і зробити те єдине, що вміє найкраще, — надати чуттєвому досвіду слова і ваги у новій реальності. 

Наталя — молода сільська вчителька, родом із Полтавщини, яку з сестрою після Другої світової війни направили вчителювати в одне із сіл Галичини. У неї зростає допитливий та розумний, хоч, як і більшість хлопчиків його віку, бешкетливий син Михась. Незважаючи на дитячий вік, Михайлик часто ставить мамі дорослі питання, на які в тоталітарній державі небезпечно шукати відповіді: чому так бідують колгоспники, за що ув’язнили сусіда дядька Штефана, чому Москва — «старша сестра» Києва, хто такі «буржуазні націоналісти», чому більше не можна вірити в Бога. Та Михась навіть не здогадується, яку неймовірну таємницю приховує хата так званих «ворогів народу», у якій вони з мамою мешкають.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років, космічна симфонія, де долі людей представлені у вселенському масштабі.

Таємниці старого монастиря, у приміщеннях якого за радянських часів розташувалася звичайна районна лікарня, не дають спокою особливо гарячим головам з числа колективу. Ще б пак! Адже заснували монастир тамплієри, а у подальшому там знаходив прихисток легендарний розбійник, оперував особистий хірург Наполеона, базувався штаб німецької армії…

Збірка малої прози Слави Світової — путівник у світ дуже різної жіночності: часом шерехатої й зашкарублої, часом тонкої, майже невловної. Бо такою і є кожна жінка: багатоликою й багатоіменною — як для світу, так і для себе самої.

«Повернення» — це друга антологія сучасної прози від випускників школи Litosvita, тексти до якої відібрало журі у складі Ростислава Семківа, Богдани Романцової та Ганни Улюри.

Закон будди Аміди говорить: убивця жертвує своє тіло вбитому, а сам спускається в пекло. Торюмон Рейден, самурай зі служби Коропа-і-Дракона, розслідує випадки насильницьких смертей та чудових воскресінь.

Змальовуючи події XIV ст., роман «Чорнокнижник і дзвонар» занурює в атмосферу української минувшини, де нашим співвітчизникам доводиться долати війну, чуму та інші лиха, але водночас апелює до сучасних подій і реалій. Спостерігаючи за карколомними перипетіями життя його героїв — історичних осіб і вигаданих персонажів, читачі мають змогу поміркувати над вічними цінностями, актуальними й у сьогоденні. Автор ставить своїх героїв перед складними дилемами, змушуючи й нас замислитися над проблемою морального вибору та її наслідків і тим, що ж насправді є вирішальним у долі людини — Боже провидіння, збіг обставин, чиїсь дії чи її власні вчинки.

Історія про тягар вибору, невимовлені слова та спогади, які ятрять сильніше за рани. І про любов, що може як врятувати, так і знищити.

У романі «Закон равлика» продовжено розповідь про долю Віктора. Рятуючись від смерті в Антарктиді або беручи участь у передвиборчій кампанії в Києві, переживаючи страхи чеченського полону, він усвідомлює невідворотність виправданого самим життям Закону равлика: без власного даху тебе, як безпорадного слимака, будь-хто може мимохідь розчавити «носаком модної тупоносої туфлі»...

1410 рік. Воїни польського короля та Великого князя Литовського зустрічаються з лицарями Тевтонського ордену в одній з наймасштабніших битв століття.

Розповідаючи історію своєї родини, головна героїня змальовує період розпаду Радянського Союзу, становлення Незалежної України, систему шкільної освіти, виникнення стихійних ринків, Помаранчеву революцію, жахливий стан пенітенціарної системи України, торкається теми АТО. Україна в романі виступає окремим персонажем і поряд з іншими переживає ряд трансформацій. Через діалоги героїв порушуються болючі теми, про які не заведено говорити вголос.

У новому романі відомий український письменник Сергій Батурин пропонує власну відповідь на одне з найзагадковіших питань біблійної історії: ким був той сотник, що завдав останнього удару розп’ятому Ісусові, і чому більшість християнських церков досі вважає цього воїна святим, а його спис — чудодійною реліквією.

Стамбул, 1929 рік. Невидима боротьба між радянською розвідкою та  уенерівськими екзильними спецслужбами на Близькому Сході  загострюється.  Назар Сотник  і Марі Пчелінські опиняються на вістрі цього протистояння. Водночас у  Стамбулі діє таємна третя сила,  котра  колаборує з радянцями й прагне повалення уряду Мустафи Кемаля Ататюрка.

У цій книзі роману йдеться про боротьбу за трон батька Сулеймана (майбутнього султана Сулеймана Пишного) – шехзаде Селіма, який воював зі старшими братами. І тут величезну роль також зіграв Крим. Адже тамтешній хан Менглі Гірей, як і у випадку із шехзаде Мехмедом, зробив його брата Селіма своїм зятем. Як це вплинуло на хід подій? І чи підтримала таке рішення Хафса – мати Сулеймана? Відповіді на ці запитання – на сторінках книги.

Вона народилася для щастя. Але постала до боротьби за волю! Коли Червона армія почала палити села, коли три її брати загинули у боях з радянськими військами, тендітна Маруся взяла до рук зброю і стала отаманом козацького загону.

Тридцять першого грудня, по обіді, до могили Агати приходить Ґустав. Прибирає старе листя і ставить у вазу декілька соснових гілок. Ґустав регулярно навідує могилу дружини й говорить з різними людьми. Це може бути Злата, яка ніяк не наважиться вирішити, чи хоче народжувати. Красень-тренер, що мріє про власну школу та боїться старості. Психологиня Лінда, якій так болить від розбитих мрій про театральну кар’єру, що вона не помічає нічого навколо себе. Або ж іспанець Кіке, якому не вдається знайти своє місце у цьому світі й зрозуміти, кого бажає його палке серце.

Русин Іван Мерва, як тоді називали українців, капрал австро-угорської армії, перебігає на бік ворога під час Першої світової війни. У новій ролі бере участь у боях як проти своїх колишніх господарів, так і проти більшовиків. У складі чехословацького корпусу воює на території російського Поволжя. У 1920 році доля закидає його в Далекосхідну Українську Народну Республіку «Зелений Клин». Опісля проживає в Чехословаччині, з якої вимушений утікати після приходу німців у 1938 році. Опиняється на території України, що входила тоді до Радянського Союзу. За примхою долі навчається у Московській школі особливого призначення НКВС. Потрапляє в скрутні обставини й під час Другої світової війни. Після її завершення опиняється у перевірково-фільтраційному таборі 0333. Потім переїжджає до США. Перипетії довгого життя перетворили його на справжнього українця. Повертається на батьківщину свого батька в місто Тернопіль на святкування річниці з Дня Незалежності України у 1992 році.

«Хазяїн» — це роман про Україну «нульових» і «десятих»: допандемійну, до вторгнення.

У романі «Пані Валевська. Фатальна жінка Наполеона» йдеться про коротке, однак сповнене пригод і переживань, життя графині Марисі Валевської, яку називали польською дружиною Наполеона.

Цей роман — лірична історія життя двох видатних жінок: художниці Катерини Білокур і співачки Оксани Петрусенко.