Пошук

«Майстер корабля» — це реальна розповідь зі справжніми прототипами. У сюжеті можна впізнати мистецьку богему того часу: режисера Олександра Довженка, директора Одеської й Київської кінофабрик Павла Нечеса, художника, архітектора, одного із засновників Української академії мистецтв Василя Кричевського. Це історія творчості, кохання, буремної епохи появи кінематографа й життя Одеси початку минулого століття.

Це завершення трилогії «Знайти Атлантиду», яка розкриває доісторичне минуле Північного Причорномор’я й поєднує міфічну Атлантиду з історією Трипілля та сучасністю.

Щасливе, сите та заможне життя скінчилося, коли до села прийшли комуністи. Омелян був тоді ще малий. Батько хлопчика відмовився вступати до колгоспу, і за це їх одразу охрестили ворогами. Комуністи почали хазяйнувати в селі: розграбували церкву, спалили Біблію та ікони. Сказали, що Бога більше немає, а отця Олександра вислали до Сибіру.

XVII століття — буремна пора для України. Між козацькою старшиною немає злагоди та єдності — і це в той час, як на Поділля неминуче насувається війна між Річчю Посполитою й Османською імперією.

Початок XVI століття. Бачить уві сні Роман місто, яке у вогні зникає. Мабуть, віщує це долю непросту, життя, сповнене пригод та боротьби… Матір, щоб відігнати зло, дарує сину срібний оберіг із дивним символом. Та що юнаку до віщувань? Роман зустрічає кохану дівчину та з вірним побратимом Іваном долучається до козацької ватаги, де вони отримують прізвиська — Мамай і Голота. Якось козаки беруть у полон посла кримського хана. Той бентежить Мамая звісткою: амулет, що у нього на грудях висить, — це родовий знак династії Ґераїв. Тут прихована якась таємниця? Збрехав посол чи ні — то час покаже. А зараз Мамай і Голота приєднуються до війська князя Острозького, щоб боронити рідну землю…

Події третьої частини роману-епопеї Анатолія Дімарова (1922-2014) «І будуть люди» розгортаються в період колективізації.

Князь Любарт Ґедеміновіч і хотів би жити в мирі, та сусіди хижо позирають на його спадок. Союз Польщі й Угорщини обіцяє русинам затяжну війну. Ясновельможний володар має захистити те, що йому належить, - не тільки заради себе, а задля коханої Ольги й дитини, яку вона носить під серцем.

Двоє молодих українців зустрічаються у Варшаві 1929 року.

Максим Коломієць, колишній радянський міліціонер, потім — в’язень ГУЛАГу та диверсант, волею долі потрапляє у волинські ліси та приєднується до українських повстанців. У цьому романі Коломієць — уже командир відділу УПА на псевдо Східняк. А східнякам в УПА не дуже довіряють. Проте ніхто, крім Коломійця, не може очолити бойову групу, яка вирушає в небезпечний рейд з Волині на Київщину. Тут, у радянському тилу, повстанці мають вести агітацію й готувати диверсії. Не всі дійдуть до місця живими. Не всі виживуть у сутичці з загонами НКВС. А ті, хто вижив, помстяться за смерть побратимів.

Що може допомогти у скрутній ситуації? Тільки любов. Вона надає сили для боротьби та рятує від зневіри. А іноді навіть творить чудеса.

Роман «Жанна батальйонерка» розкриває не надто висвітлену в українській літературі тему Першої світової війни та участі в ній українців. У ньому відображено історичну ситуацію: у 1917 році російський уряд вирішив використати жінок на фронті, сформувавши так звані жіночі «батальйони смерті». Герой роману Шкурупія — київський студент Стефан Бойко, який не піддається пропагандистській імперській істерії, і його кохана Жанна — ідеальна мішень для пропаганди. Роман насичений антиколоніальними темами та мріями про історичний підйом України, передчуттями, що наближається поява УНР.

1349 рік. Великий князь Любарт Ґедимінович, володар Галичини та Волині, повдовів, тому їде до Новогрудка брати шлюб з ростовською князівною Ольгою Костянтинівною. Князеві потрібен спадкоємець і вигідні звʼязки, тоді як для юної Ольги цей шлюб — сповнений трепету життєвий крок. Чи зможе вона здобути кохання чи бодай прихильність старшого і такого владного чоловіка?