Пошук

Два роки Україна героїчно захищає свою незалежність, бореться за своє існування.

«Червона зона» — продовження документального циклу про гібридні кремлівські тактики дестабілізації та спроби подальшої анексії українських територій. Перша частина циклу — «Сіра зона» — розповідає про операції Кремля в Криму та початок військової операції на Донбасі. Друга — веде нас до Африки та Північної Європи, а також занурює в темну епоху радянських репресій, яку Кремль намагається відтворити нині.

Роман-хроніка «Херсон. Окупація» охоплює період від початку окупації до звільнення міста. Авторка зі своєю сім’єю прожила в окупації більше ніж пів року. Майже всі персонажі книги — реальні люди. Описані події відбувалися насправді, але деякі з них — в інший час, іншому місці або за інших обставин.

«Війни в лабіринтах. Історія спеціальних служб. 1939—1945. Нейтральні держави Європи та СРСР» — четверта книга фундаментальної п’ятитомної праці українського історика Ігоря Ландера, в якій комплексно досліджується діяльність спецслужб світу в міжвоєнний період та в роки Другої світової війни. Автор ретельно простежив еволюцію розвідувальних, контррозвідувальних та криптоаналітичних органів різних держав, докладно описавши їхню структуру, персоналії та операції. Видання містить раніше невідомі документи із архівів багатьох країн. Переважна більшість викладеного матеріалу оприлюднюється вперше.

У Гостомелі були «дороги смерті» і «дороги життя». Шлях на евакуацію із селища під Києвом пролягав під обстрілами. Гостомель був не просто в окупації, він перебував на лінії вогню: звідси росіяни планували почати захоплення Києва. Але гостомельці не були мовчазними жертвами окупантів. Ця книжка — про людей, які продовжували боротися й допомагати одне одному, беззбройні, але нескорені. Тут зібрані історії мешканців Гостомеля, які пережили окупацію і стали свідками воєнних злочинів, були в полоні, втратили рідних. Це не просто свідчення, це документальна пам’ять, яка нагадує: такі злочини не мають терміну давності.

Голова проєкту Exodus-2022 Михайло Гольд зібрав у цій книзі свідчення, які могли б стати частиною обвинувачень на майбутньому трибуналі. Деякі співрозмовники втратили дах над головою, багато хто — роботу й засоби до існування, є серед них важко поранені й ті, хто втратив рідних і близьких. Виживання під артилерійськими обстрілами та бомбардуваннями, у підвалах без електрики, газу, зв’язку, води і їжі, перипетії евакуації, допити у ФСБ — цим людям було про що розповісти.

Військово-Морські Сили Збройних Сил України захищають незалежність і територіальну цілісність України з 1992 року. Після окупації українського Криму російськими військами здавалося, що Україна втратила й свій флот. Але ВМС ЗСУ не тільки одразу вступили в бій на суходолі, морі та в повітрі, а й відродили флот, який, не маючи великих кораблів, з 2022 року системно нищить кількісно більший флот російських окупантів. Це все зробили люди. Герої флоту. Герої України.

На початку серпня Збройні сили України перетнули російсько-український кордон поблизу міста Суджа і зайшли в Курську область, просуваючись у тил ворога. Це була перша українська загальновійськова операція на прикордонній території Росії з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Україна отримує недостатньо військової допомоги, щоб перемогти у війні. Партнери можуть посилити українські потужності для вироб­лення сучасної зброї, інвестуючи так в оборону Європи. Україна вже отримує кошти із заморожених активів РФ. Новітні українські розробки військової галузі одразу випробовують у бойових умовах. Але росіяни продовжують просуватися на сході України, знищуючи та захоплюючи села і міста. Україні буде надзвичайно складно вижити без військової підтримки США. Президент США Дональд Трамп вважає, що ЄС має надавати більше військової допомоги Україні.

Восени 2024 року на фронтах російсько-української війни спостерігалась висока інтенсивність бойових дій. Втрати окупанта зростали з кожним днем через так звані «м'ясні штурми». Країна-агресор щоденно атакувала Україну дронами типу Shahed і залучила іноземний контингент, північнокорейських військових, у бойових діях в Курській області.

У власному бойовому досвіді метаромантики фіксують найяскравіші етапи активних бойових дій і трансформують їх у художній вимір.

Очікування переможного контрнаступу ЗСУ було затьмарено жахливим воєнним злочином російських окупаційних військ.

«Щоденна війна» Андрія Куркова — це хронологічний запис подій з українського життя та думок автора в умовах російсько-української війни. Письменник аналізує та зіставляє інформацію, яка в його викладі набуває як трагічного, так і повного гіркої іронії забарвлення. Це також погляд на історію, політику та культуру України.

Ця книга — відвертий і сповнений особистих емоцій щоденник перших 100 днів великої війни. Він розпочинається відтворенням подій, що розгорталися в селищі Красне, за кілька кілометрів від Бучі, з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Що, якби кожна людина у вашому житті стала главою книги? П’ятнадцять глибоких, сильних, часом трагічних епізодів про людей, чиє життя докорінно змінилося 24 лютого 2022 року. На цих сторінках — любов, перевірена випробуваннями, тяжкі втрати й біль, який загартував. Буденне набуває глибини, а люди відкриваються у новому світлі. Хтось втратив рідних і близьких. Комусь більше не судилося побачити рідний дім, бо його вже не існує. Але всі вони вистояли й не скорилися долі. Це українці, які стали символами непохитності, гідності й сили нації, що прагне щасливого мирного майбутнього.

Автори книги — відомі журналісти, які вважають своїм професійним і патріотичним обов’язком безпосередньо з місця подій із ризиком для життя розповідати всьому світу про цю нав’язану нам жахливу, руйнівну війну.

Цю книгу не варто сприймати як літературний твір. По суті, це збірка репортажів про життя міста Суми під час війни з Росією у період з лютого 2022 року до серпня 2025-го, написана крізь призму особистої історії та професійного досвіду автора. Для правдивого опису подій використана пряма мова героїв оповіді — жителів обласного центру та військових. І. Золотухіна окреслює складні моральні питання, які поставила перед Україною війна, і вважає, що на них поки немає відповідей. Але є надія, що в майбутньому ми їх знайдемо.

У книжці зібрані розповіді очевидців, інтерв’ю з керівниками місцевих органів, газетні статті, дописи з соцмереж, оголошення — документальні свідчення щоденної боротьби за життя в окупованому місті.

Авторка побувала в таборі для російських військовополонених, щоб поспілкуватися з ними, зрозуміти причини, мотивацію воювати на чужій землі. Разом з фахівцями вивчала психологічні портрети окремих персонажів, розпитувала їх про життя до полону. Попри їхню постійну брехню і штамповані відповіді авторці вдалося дійти певних висновків про те, що вони —продукт багаторічної планомірної та методичної підготовки росії до поглинання України.  «Промивання мізків», створення викривленої картини світу, залякування створило підхожий ґрунт для вирощування ненависті до всього українського, страху перед Заходом і бажання перекласти свої проблеми на «старшого брата».

Після перших двох років ірано-іракської війни (1980—1988 рр.) регулярні іранські збройні сили були виснажені до такої міри, що втратили домінування на полі бою. Чим довше тривала війна, тим більше Ірак ставав залежним від дедалі складніших систем озброєння.

Повітряні Сили України — один з головних носіїв бойового потенціалу Збройних сил України, призначений для охорони повітряного простору держави, ураження об'єктів противника, авіаційної підтримки військ. 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабної війни з росією, Повітряні Сили України прийняли перший бій о 4-й ранку. Ворог насамперед прагнув знищити військові аеродроми, командні пункти, засоби ППО. Але захисники неба були готові до нападу і завдали потужних ударів по російських загарбниках. Сильні, сміливі люди — льотчики, зенітники, радіолокаторники. Їхня робота не зупиняється ні на хвилину, а професіоналізм та мотивованість зростають…