Пошук

Російський агресор безперервно атакує мирні міста і села України ракетами, керованими бомбами, безпілотниками, знищує критичну інфраструктуру, школи, лікарні, житлові будинки, вбиває мирних жителів. Українські військові завдають успішних ударів по аеродромах та ППО російських агресорів на непідконтрольній українській території та в анексованому Криму.

У цій книжці військовий експерт Максим Паламарчук описує еволюцію основних бойових кораблів у стратегічному середовищі, як результат взаємодії численних різноспрямованих впливів: політики, технологій, державних бюджетів, поглядів адміралів на тактику застосування флоту і, не в останню чергу, закономірностей та випадковостей війни.

До уваги читачів - ґрунтовний аналіз бойових дій, що відбувалися в зоні проведення Антитерористичної операції в 2014-2015 роках. Ким, коли і за яких обставин ухвалювалися ключові для ходу гібридної війни рішення, як відновлювалася майже знищена за попередні роки українська армія, яку роль відігравали добровольчі формування, завдяки чому вдалося зупинити просування ворога вглиб країни - інформацію для висвітлення цих та низки інших важливих питань автор, офіцер оперативного резерву та військовий експерт Олександр Сурков, отримав безпосередньо від тих, хто від самого початку керував військами, планував бойові операції та брав на себе відповідальність за доленосні для країни події.

У «77 днів лютого» увійшли репортажі, написані журналістками українського видання Reporters у період між 23 лютого і 9 травня — двома символічними датами в російській мілітарній ідеології. 

Книжка художніх репортажів про важливість і цінність жіночого досвіду проживання війни — в окупації, в евакуації, у статусі біженки, у статусі ВПО, у тилових містах, у прифронтових містах, жінок молодих, жінок старших, з дітьми, з дітьми з інвалідністю, без дітей, з тваринами, із старенькими рідними — і подолання знецінення внеску жінок, які не були на передовій чи у війську, в перемогу.

Цю книжку присвячено літаку-легенді, який уже понад 40 років перебуває на варті вільного світу. F-16 спроможний вести повітряний бій, завдавати ударів по наземних цілях, вести розвідку й проривати ворожу ППО.

Зараз немає життя, яке не змінилося би повністю з початком повномасштабної війни в Україні. Але змінилося не лише наше повсякдення, а й емоційні реакції. Усе — від страху, тривоги та злості до почуття провини й смутку — проявляється настільки насичено, що інколи складно уявити, як узагалі можна дати раду цим емоціям. Бо якщо раніше в нас були певні зразки того, як поводитися в кожній ситуації, як реагувати, то зараз усі ці зразки поламані, а в голові — суцільний хаос; щодня ми бачимо речі, яких не мало б існувати в цивілізованому світі.

У своїй новій книжці Андрій Харук детально описує тернистий шлях формування української військової та воєнізованої авіації з моменту здобуття незалежності й до початку повномасштабного вторгнення.

Це відверта історія людини, що зробила важкий вибір і не завжди розуміє, як з ним жити.

Ці тексти – довге й болісне відлуння останнього десятиріччя життя нашої країни та дзвін, в який б’є в набат сьогоднішня Велика війна.

Мова ненависті — річ погана, але під час війни — цілком добра й навіть необхідна. Як ми називаємо ворога? За якими мовленнєвими особливостями легко його розпізнаємо? Чи вміємо ми воювати словом? Чи достатньою є наша русофобія? Авторка книжки «Перемагати україн­ською» намагається розібратися з усіма цими питаннями й доводить, що воювати мовою так само важливо, як і безпосередньо на полі бою.

У мережевому щоденнику відомого українського історика Сергія Трояна відбилися рефлексіїї на значущі виклики, небезпеки і перебіг подій першого року повномасштабної російсько-української війни (24 лютого 2022 – 24 лютого 2023 рр.).

Володимир Павлів, брат Олесі, – воїн, який загинув на фронті в березні 2017-го, за кілька років до початку повномасштабного вторгнення. «Це європейська війна, яка просто почалася на сході України» – такими словами свій вибір повернутися на передову Олесі пояснював Володимир. Невдовзі він загинув.

Наша жива і болюча історія.

Про російсько-українську війну написано багато спогадів, мемуарів. Серед цієї літератури  — літератури факту, літератури безпосереднього свідчення, прямої мови  — трапляються книги, читаючи які, ти забуваєш, що їх писав не професійний автор, а справжній військовий. Ця книга заслуговує на вашу увагу без жодних зауважень з приводу того, що її автор не є справжнім письменником. Друг Слов’ян написав, як на мене, чесну, відверту (місцями  — доволі жорстку) книгу, і  зробив це цікаво й талановито. Це кінематографічне бачення подій, які автор оцінює зсередини, проза динамічна, проста у викладі, з точними описами персонажів, їхньої мови, їхніх характерів. Одразу усвідомлюєш, що читаєш сторінки великого літопису, з яких просто на наших очах твориться нова Історія. В цьому випадку вона пишеться серйозно й переконливо.

У цій книжці зібрані історії 28 людей, які стояли за Харків та область.