Пошук

Занадто довго наукова спільнота була надмірно зосереджена на темній стороні нашої біологічної спадщини: здатності до насильства, жорстокості, упереджень та егоїзму. А у світі наростальної політичної та економічної поляризації дуже спокусливо ігнорувати позитивну роль еволюційного минулого. Але природний добір наділив нас набором корисних соціальних рис, включно зі здатністю до любові, дружби, співпраці та навчання. Усі досягнення еволюції (інструменти, розвинене сільське господарство, формування міст і націй) пов'язані із нашою вродженою схильністю до створення цивілізованих суспільств.

«Велика шахівниця» — одна з найбільш резонансних книжок кінця ХХ ст., яка й дотепер притягує інтерес читацької аудиторії. Куди рухаються у своїй міжнародній політиці найбільші держави світу? Якою може бути доля планети за того чи іншого перебігу подій? Такі питання ставив перед собою видатний американський політолог, і його відповіді на них вражають глибиною та проникливістю і збурюють дискусії та емоції. Бжезінського вивчають, його концепцію детально аналізують; одні захоплюються її довершеністю, інші демонізують і автора, і його твір. Читачі цього видання складуть власне уявлення про глибину і слушність міркувань політолога, що постають перед нами в компетентному українському перекладі. І, звісно, слід пам’ятати, що в концепції Бжезінського і, відповідно, в цій книжці вагоме місце належить Україні, тому що нам випало жити в одному з «геополітичних опорних пунктів» світу.

Лоуренс Девід Фрідман (нар. 1948 р.) — почесний професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона, один з провідних фахівців та всесвітніх авторитетів у галузі стратегії з багаторічним науковим і практичним досвідом.

«Війни в лабіринтах. Історія спеціальних служб. 1919—1930» — ­перша книга фундаментальної п’ятитомної праці одного з найавторитетніших дослідників спеціальних служб українського історика Ігоря Ландера, в якій комплексно досліджується діяльність спецслужб світу в міжвоєнний період та в роки ­Другої світової війни, простежується еволюція розвідувальних, контррозвідувальних та криптоаналітичних органів різних держав, описується їхня структура, персоналії та операції.

Муаммар Каддафі був людиною тисячі облич: державний діяч, агітатор, письменник, політик… У дитинстві талановитий учень, згодом хитрий стратег, який майстерно взяв владу в свої руки, поборник об’єднаного арабського, а потім африканського світу, жорстокий тиран, заклятий друг Італії… Він жив у наметах, коли приїжджав із візитом до інших країн. Натомість його діти вчилися в кращих університетах Європи та не гребували п’ятизірковими готелями. Наприкінці свого правління він налаштував проти себе навіть найвідданіших соратників. Його життя стало прикладом того, як важко вибороти необмежену владу, довіру, ба навіть обожнення власного народу і як легко все це воднораз утратити. Його смерть стала нічним жахіттям для всіх диктаторів земної кулі – труну з його трупом уночі зберігали в холодильнику м’ясної крамниці, а вдень виставляли на всенародний огляд. Сумний шлях від мрій про кращій світоустрій до повного краху – рік за роком, крок за кроком, подія за подією – досліджує італійський письменник і філософ Джанлука Барбера.

Два роки Україна героїчно захищає свою незалежність, бореться за своє існування.

Очікування переможного контрнаступу ЗСУ було затьмарено жахливим воєнним злочином російських окупаційних військ.

Англійський філософ Томас Гоббс (1588—1679) вважав, що політична наука зможе з часом викорінити із суспільства війни та суперництво, замість кровопролиття встановити благоденство. Гоббс намагався створити ідеальний варіант держави, в якому буде правити розум, не буде свавілля, основою політики буде наука. За думкою Гоббса, держава схожа на Левіафана, душа держави — верховна влада, судді й чиновники — суглоби, радники — пам’ять, закони — розум і воля, нагороди та покарання — нерви, смута у державі — хвороба Левіафана, а громадянська війна — його смерть, натомість добробут — сила.

Ігор Гринів у книжці «Мистецтво стратегії» розкриває секрети успішних і помилкових стратегій, починаючи від давніх воєнних стратегій Римської імперії та дипломатичних ігор Візантійської імперії до Наполеонівських кампаній та світових війн XX століття.

Твір торкається політичних, правових і філософських аспектів буття української нації та держави.

Більш видатної і обговорюваної постаті, ніж Хуан Домінго Перон, мабуть немає у Латинській Америці.

У своїй книжці політолог-міжнародник Максим Яковлєв досліджує найрізноманітніші теорії змов та пояснює, як конспірологи бачать світ і за допомогою яких інструментів вони складають свої змовницькі мозаїки.

Книжка «50 видатних творів. Політика» дає уявлення про твори провідних лідерів від Авраама Лінкольна й Вінстона Черчилля до Маргарет Тетчер, а також про твори, які змінили уми людей і світ. Вона охоплює часовий проміжок у 2500 років, правих і лівих, мислителів і діячів, економістів (Мансур Олсон) і активістів (Саул Алінський), воєнних стратегів (Клаузевіц), лідерів зі стратегічним мисленням (Сунь Ятсен), філософів свободи (лорд Актон, Ісая Берлін, Роберт Нозік), пропагандистів ідей лівих (Жан-Жак Руссо, Емма Голдман, Мері Волстонкрафт) і консервативних (Едмунд Берк). Також у ній розглядається лібералізм — політична філософія, що наголошує на особистій свободі як найвищій цінності разом з відкритими суспільствами й ринковою економікою

Чи здатна міжнародна система правосуддя зупинити зло та поновити справедливість, покласти край геноциду, який росіяни чинять проти українців упродовж століть?

У війні проти Росії Україна захищає не тільки свій суверенітет, але й світовий ліберальний порядок, який постав перед загрозою авторитаризму путінської Росії.

За шкалою народної любові Фідель Кастро до сьогодні викликає весь спектр почуттів: від абсолютного обожнювання до пекучої ненависті.

Майже від дня заснування Організації Північноатлантичного договору, 4 квітня 1949 ро­ку, не бракувало передбачень щодо її неминучої смерті.

Авторка побувала в таборі для російських військовополонених, щоб поспілкуватися з ними, зрозуміти причини, мотивацію воювати на чужій землі. Разом з фахівцями вивчала психологічні портрети окремих персонажів, розпитувала їх про життя до полону. Попри їхню постійну брехню і штамповані відповіді авторці вдалося дійти певних висновків про те, що вони —продукт багаторічної планомірної та методичної підготовки росії до поглинання України.  «Промивання мізків», створення викривленої картини світу, залякування створило підхожий ґрунт для вирощування ненависті до всього українського, страху перед Заходом і бажання перекласти свої проблеми на «старшого брата».

Приватні шпигуни є невидимою силою, яка формує наш сучасний світ: вони впливають на наші вибори та політику уряду й формують статки компаній.

У «Бомбардувальній мафії» Малкольм Ґладвелл об’єднує історії про голландського генія та його саморобний комп’ютер, братів з центральної Алабами, британського громила і групу хіміків-піроманів з підземних лабораторій Гарвардського університету, щоб розглянути один із найбільших моральних викликів у сучасній історії Америки. Більшість військових мислителів у роки, що передували Другій світовій війні, вважали розвиток авіації другорядною справою. Але невелика група стратегів-ідеалістів, «Бомбардувальна мафія», задалася питанням: «Що, якби точне бомбардування могло знешкодити ворога і зробити війну набагато менш смертоносною?». На противагу цьому, бомбардування Токіо в найсмертоноснішу ніч війни було дітищем генерала Кертіса Лемея, чий жорстокий прагматизм і тактика випаленої землі в Японії коштували тисячам цивільних життя, але, можливо, врятували ще більше, запобігши запланованому вторгненню США. У «Бомбардувальній мафії» Ґладвелл запитує: «Чи було воно того варте?». Справи могли піти інакше, якби попередник Лемея, генерал Гейвуд Ганзелл, залишився на посаді. Ганзелл вірив у високоточні бомбометання, але коли він і Кертіс Лемей боролися за владу в джунглях Гуаму, Лемей вийшов переможцем, що призвело до найтемнішої ночі Другої світової війни. «Бомбардувальна мафія» — це захоплююча історія про пристрасть, інновації та незмірну ціну війни.

«Війни в лабіринтах. Історія спеціальних служб. 1930—1939» — друга книга фундаментальної п’ятитомної праці одного з найавторитетніших дослідників спеціальних служб українського історика Ігоря Ландера, в якій комплексно досліджується діяльність спецслужб світу в міжвоєнний період та в роки Другої світової війни, простежується еволюція розвідувальних, контррозвідувальних та криптоаналітичних органів різних держав, описується їхня структура, персоналії та операції.

Промови Володимира Зеленського надихають і навіть викликають захоплення. Значна група політичних та бізнес-лідерів перебувають під глибоким враженням від його виступів та презентацій. Марек Стончек намагається знайти відповідь: чому так відбувається? Що стоїть за комунікаційним феноменом В. Зеленського?

Нове аналітичне дослідження доктора історичних наук, заслуженого журналіста України Данила Яневського присвячене особливостям формування «еліти» більшовицької УСРР.

«Війни в лабіринтах. Історія спеціальних служб. 1939—1945. Нейтральні держави Європи та СРСР» — четверта книга фундаментальної п’ятитомної праці українського історика Ігоря Ландера, в якій комплексно досліджується діяльність спецслужб світу в міжвоєнний період та в роки Другої світової війни. Автор ретельно простежив еволюцію розвідувальних, контррозвідувальних та криптоаналітичних органів різних держав, докладно описавши їхню структуру, персоналії та операції. Видання містить раніше невідомі документи із архівів багатьох країн. Переважна більшість викладеного матеріалу оприлюднюється вперше.

У своїй книжці політолог-міжнародник Максим Яковлєв досліджує найрізноманітніші теорії змов та пояснює, як конспірологи бачать світ і за допомогою яких інструментів вони складають свої змовницькі мозаїки.

На початку серпня Збройні сили України перетнули російсько-український кордон поблизу міста Суджа і зайшли в Курську область, просуваючись у тил ворога. Це була перша українська загальновійськова операція на прикордонній території Росії з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

США – одна з найменш корумпованих країн світу.

Незважаючи на значний поступ демократії в усьому світі, останніми роками спостерігається підвищення інтересу до застосування методів фашистської політики навіть у найрозвиненіших демократичних країнах. Чим викликані такі тенденції і як їх розпізнати? Чому фашизм піднімає голову на теренах Європи й Америки? Філософ з Єльського університету Джейсон Стенлі визначає ознаки, що дають змогу простежити скочування країн до елементів фашизму: вигадування «славетного» минулого на противагу реальним історичним подіям, боротьба з інтелектуалами, спроби ієрархічної побудови суспільства, використання сучасних ЗМІ як засобів пропаганди на користь однієї суспільної групи чи політичної партії тощо. Дослідник пояснює, як фашистські політики намагаються збурювати в суспільстві паніку, нав’язувати свої стереотипи та применшувати здобутки ліберальної демократії, на якій побудована сучасна західна цивілізація, а також вказує на загрози, які принесе з собою демагогічна риторика і практика неофашистів у США, Угорщині та деяких інших країнах, якщо їх вчасно не виявити та не зупинити.