Пошук

З богемного Парижа до Проскурова повертається витончена красуня, донька місцевого комерсанта Інеса Путс.

Теплого травневого дня 1916 року гласний Київської міської думи купець Василь Коноплін, а також батько сімох доньок, отримав дивну поштову листівку із загадкою. У ній перелічувалося, якою саме справою водночас займаються шестеро сестер, а насамкінець запитувалося: а чим займається сьома сестра? Невдовзі в родині Конопліна сталася жахлива подія: одна з дівчат безслідно зникла. Розслідувати справу доручили дізнавачеві Подільської поліційної дільниці Антону Курінному. Він не встигає — дівчинка гине. А божевільний маніяк надсилає киянам листівки із загадками. Його злочини стають дедалі вигадливішими та кривавішими.

Сатирично-гумористична повість «Конотопська відьма» є яскравим зразком літературного бурлеску. Сюжет твору розгортається навколо подій у містечку Конотоп, де місцевий сотник Забрьоха й писар Пістряк потрапляють під вплив забобонів і власної обмеженості. Письменник дотепно викриває абсурдність бюрократичної системи, неуцтво й легковірність чиновників, а також порушує тему жіночої хитрості як інструменту самозахисту в патріархальному суспільстві. Водночас автор глибоко занурюється в атмосферу українського села з його неповторним колоритом — говіркою, обрядами та народними віруваннями.

Роман «Донос» Олександра Гавроша присвячений драматичним подіям 1846–1847 років, коли в Україні було створено Кирило-Мефодіївське братство — першу таємну політичну організацію, яка об’єднала провідних українських інтелектуалів, що ставили собі за мету пробудження і визволення України. Героями роману є кілька десятків історичних осіб, серед яких Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, київський військовий губернатор Дмитро Бібіков, цар Микола І, шеф жандармів граф Олексій Орлов...

В основі романів «Енна» та «Дожити до весни» — дві неймовірні жіночі історії на тлі складних суспільних реалій України ХХ століття. Кохання і зрада, жорстокість і фальш, складні випробування і непроминальне світло любові... Усього цього вдосталь на життєвих шляхах Ірини, вихованки сиротинця для дітей репресованих «ворогів народу» («Енна»), й Анабель — останньої гілочки колись розкішного родинного дерева, започаткованого коханням поліської красуні та наполеонівського офіцера («Дожити до весни»). В обох сюжетах туго переплетені детективні, психологічні та драматичні лінії.

В історико-документальному та автобіографічному романі Ю. Горліс-Горського «Холодний Яр» ідеться про маловідомі широкому загалу буремні події, які в 1918–1922 рр. відбувались на Чигиринщині, у Холодноярській Республіці, де Ю. Горліс-Горський був осавулом 1-го куреня полку гайдамаків. 

Давня людина вважала, що в кожному предметі та явищі є жива істота. Ці духи природи допомагали, якщо їх вшановували й поважали, і неабияк шкодили, коли з ними не рахувалися. На нечисту силу — бісів, чортів, відьом — вони обернулися після поглинання язичницької демонології християнською. Саме втручанням цих злих сил люди пояснювали хвороби, неврожаї, повені, мор тощо. Їх звинувачували в причетності до будь-якої невдачі. Казка стала своєрідним захистом, хай і примарним, від усесильного супротивника. У переважній більшості народних оповідок непевних істот показано нерозумними, недолугими, їх можна було не тільки здолати, а й змусити допомагати.

У центрі його роману «Дочка священика» (1935) — історія Дороті Гейр, слухняної та покірної дочки провінційного священника, життя якої перевертається з ніг на голову після того, як вона раптово втрачає пам’ять. Віра дівчини піддається випробуванню жорстокою реальністю, яка докорінно змінює її звичний світ. Цей роман є найбільш експериментальним за формою в доробку письменника, адже містить розділ, повністю написаний як драматичний твір, й елементи фрагментарної оповідної структури та техніки потоку свідомості. Також він є другим художнім твором Джорджа Орвелла, у якому головна героїня повстає проти суспільства, що пригнічує її, і зрештою зазнає поразки. Це явний прообраз пізніших романів митця, таких як «Нехай квітне аспідистра» та «1984».

«Проти вітру» — не просто книга. Це виклик смерті. Це лист любові до життя, написаний жінкою, яка вже не може говорити — але промовляє гучніше за всіх.

У романі «Ярославна» зображено віковічну боротьбу з кочівниками та княжі міжусобиці, що колись занапастили Русь. Ярославна — одна з найвидатніших постатей Київської Русі, донька галицького князя Ярослава Осмомисла й жінка князя Ігоря Святославовича.

Дія другої частини роману Олександра Красовицького «Післязавтра» відбувається у недалекому майбутньому після похорону російського президента путіна.

«Діти Капища» — друга частина гостросюжетної тетралогії «Нічия Земля» Яна Валєтова.

До збірки ввійшли оповідання, які репрезентують широке коло тематичних інтересів Бориса Антонен­ка-Давидовича (1899–1984). Письменник досліджує межу між справжнім просвітництвом і банальною шароварщиною, відтворює епізоди визвольних змагань в Україні на початку ХХ століття, рефлексує над селян­ськими погромами поміщицьких маєтків, малює пор­трети чекістів, їхніх сексотів та репресованих українців. Не оминає він і теми Голодомору та боротьби з релігій­ними організаціями в СРСР. Особливо болючою для письменника‑мовознавця була проблема русифікації України. Та попри все в центрі його творів стоїть Люди­на, яка всупереч обставинам зберігає самоповагу і гідно виконує свою місію в житті.

Це захоплювача розповідь про дивовижні  пригоди головного героя, який перетворився магічною силою на осла.

У центрі роману-епопеї «Волинь» Уласа Самчука — широка панорама селянського життя, побуту, тяжкої праці, показана через історію українського роду Довбенків. У другій частині трилогії «Війна і революція» (1935) автор описує важке становище волинських селян на тлі героїчних і трагічних подій: першої світової війни 1914—1918 років, національно-визвольних змагань у 1917—1918 роках, українського відродження. Родині Довбенків визначено долею жити у час великих соціальних зрушень, боротися за збереження своєї сім’ї.

Щоб зупинити лавину знищення — російську війну проти України та загрозу Третьої світової, — потрібно змінити минуле. Для цього троє учасників місії вирушають до Харкова 1933 року. Їхня мета — врятувати політичного чи культурного діяча, здатного змінити хід історії. Однак хто це? Чи вдасться їм знайти відповідь і встигнути, коли за ними вже стежить пильне око режиму?

Червень 1918 року. Капітана Клима Жеграя розшукує в київському ресторані «Континенталь» очільник гетьманської розвідки Дмитро Бусло. Він передає доручення Павла Скоропадського розслідувати в Білій Церкві загадкове вбивство паламаря Гната Березовця й викрити злочинців, які шукають дорогоцінності в палаці графині Марії Браницької. До того ж у Білій Церкві орудує таємничий «Трибунал апостолів», який також не гребує вбивствами. Слідчий виїжджає в місто, поблизу якого народився, й одразу потрапляє у вир подій. Його намагаються підкупити, залякати, заманюють у підземелля. Його судить «Трибунал апостолів».

Читачі роману знову будуть у захваті від пригод Арсена Звенигори, який нарешті повертається додому. Проте війна з турками ще раз змушує його вирушити у похід разом зі своїми побратимами. Тим паче у вирі війни зникає його кохана — Златка. Стало відомо, що вона потрапила в гарем великого візира Кара-Мустафи. Й Арсен подається до Стамбула, заприсягнушись врятувати кохану або загинути у бою. Автор також розповідає про трагічні події в Україні після Чигиринських походів та оборону Відня (1683 р.).

Над Адуа зависочіли промислові труби, тож світ закипає, бо зароджується нова ера. Однак старі порахунки нікуди не зникли.

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.

«Внутрішній бік вітру» Мілорада Павича — знаковий постмодерністський роман-клепсидра, що переосмислює античний міф про Геро та Леандра. Структура книги дає змогу читати її з обидвох боків, поєднуючи історії героїв у середині. Твір занурює читача у світ магії та символізму, де любов і смерть розділені не морем, а «вітром часу», і вимагає вдумливого сприймання.

Роман «Менсфілд-парк» належить до зрілого періоду творчості Джейн Остен. У ньому блискуче виявилася художня майстерність письменниці та її надзвичайна іронія.

Принц Даміанос Ак’єлоський наблизився на крок до визволення з рабства. Та щоб здобути омріяну свободу, спершу він має супроводити свого господаря, принца Лорана, на кордон Веру й Ак’єлосу, куди його відрядив дядько, регент. Дорогою Даменові доведеться захищати Лорана від регентових підступів та допомогти йому запобігти війні між їхніми королівствами. Але несподівано перед Даменом постає ще один виклик — його почуття до Лорана.

Новели Михайла Коцюбинського (1864 –1913), які увійшли до збірки, стали яскравим доповненням до мистецьких імпресіоністичних пошуків європейських письменників межі XIX і XX століть. «Intermezzo», «Цвіт яблуні», «На камені», «Хвала життю» — твори, в яких природа постає повноцінним персонажем, а почуття — рушієм дії. Коцюбинський як художник слова, використовуючи кольори, звуки і світло, створює багатовимірну картину буття в уяві читача. Збірка стане відкриттям для тих, хто шукає літературу, здатну зворушити тонкі струни душі та показати красу повсякденного через призму глибокого особистісного переживання.

«Сага про Форсайтів» — головний твір англійського письменника Джона Голсуорсі (1867—1933), що приніс автору світову славу.

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.

«Записки в узголів’ї» — один з кращих творів доби Хейан (794 – 1185), написаний у жанрі дзуйхіцу — філософського ліричного есе, сповіді.

«Полтава» — четвертий роман циклу. У ньому докладно розповідається не лише про Полтавську битву, наслідки якої стали фатальними для українців, а й про драматичні події, що передували їй. Автор також з документальною точністю описує багатьох історичних осіб, які своїми діями намагалися або прислужитися Україні, або продати її за «млинок і ставок».

Майор у відставці знаходить дружину мертвою — вона наклала на себе руки. Син Руслан зникає. Жорстокого і владного чоловіка тепер нічого не стримує від втілення своїх фантазій. До сина йому байдуже. Розслідуванням самогубства займається молодий лейтенант, який стикається з брудними таємницями, розбещеністю і корупцією. Сюжет складається з окремих епізодів життя різних персонажів, які так чи інакше пов’язані з загиблою жінкою.