Пошук

У романі «Будинок із сімома башточками» американський письменник Натаніель Готорн взявся розповісти історію занепаду колись численного роду Пінчонів.

Ця книжка — про «золоту пору» юності письменника в добу Ваймарської республіки, що постала на руїнах програної Першої світової війни і стрімко котилася в економічну та політичну прірву, коли від наростання диктатури, терору й війни ще виходило ховатися за шкільними стінами, втікати на велосипеді, зариватись у книжки. І попри розуміння, що катастрофа чигає попереду, вже вистачало сили опиратися повсюдному тиску так, щоб лишитися одним із трьох на всю гімназію, хто псує статистику і не вступає до гітлер’юґенду.

Красу Сі Ши всі вважали благословенням. І саме завдяки їй життя дівчини з маленького китайського селища змінилося. Замість заміжжя та простих сімейних буднів, Сі Ши стає шпигункою. Її мета - знищити сусіднє королівство разом з його жорстоким правителем Ву.

На похороні батька головний герой роману Ульріх несподівано зустрічається зі своєю сестрою Аґатою. Вони проводять багато часу разом, розуміють, що близькі духовно, вона навіть переїжджає жити до брата. Але їхні стосунки заходять у глухий кут, як і справи комітету.

У збірці: «Аліна й Костомаров» — романізована історія кохання М. Костомарова і А. Крагельської, яким на шляху до щастя довелося витримати непрості повороти долі;

«Потоп» — друга частина історичної трилогії Генрика Сенкевича, до якої входять також романи «Вогнем і мечем» (вийшов у цьому ж видавництві 2006 року) і «Пан Володийовський». Твір присвячений боротьбі Речі Посполитої зі шведською навалою у ХVІІ ст. Письменник показав шляхетську анархію, що панувала в країні. Зрадникам вітчизни — могутнім князям Радзивіллам та їхнім посіпакам — він протиставив жменьку патріотів, довкола яких поступово збиралися основні сили визвольного руху.

Усі ми є жертвами стереотипів чи поверхоих уявлень про те, чого не знаємо.

«Вініл» — роман про 30-річних, які свого часу так і не подорослішали. Лише війна змусила їх подивитися на життя по-іншому.

Діти пекаря Джордаша - Рудольф, Том та Ґретхен - зростають у маленькому містечку на річці Гудзон. Вони - підлітки 1940-х років: занадто молоді, щоб потрапити на війну, але вже відмічені нею. Їхні долі складаються зовсім несхоже: улюбленець батьків Руді вибудовує кар’єру в бізнесі та політиці, хуліган Том прагне стати боксером, а гордовита красуня Ґретхен довго й відчайдушно шукає щастя.

Непридатна для життя Нічия Земля — отруєна територія, що утворилася після техногенної катастрофи, — стала сірою зоною, місце беззаконня і безвладдя.

Детектив Джейн Ріццолі менш за все вірила в те, що колись розслідуватиме витівки… потойбічних сил? Утім саме таке пояснення вона отримує, коли прибуває на місце злочину в бостонський Чайна-таун. Привид-убивця, що відрубує жінкам руки та перерізає горлянки, залишаючи поряд із жертвою жмутик чужого волосся. Джейн переконана: містикою тут і не пахне. Хтось цілком живий та реальний розпочав криваву різанину в місті. Розслідування виводить детективів на подію майже двадцятирічної давності: масове вбивство у китайському кварталі Бостона. Хтось вирішив повторити криваву історію з минулого? Чи завершити те, що почав колись?

«Агапе, або Шлях Святого Якова» написана на основі реальних подій. У кожного свій шлях Каміно. Необов’язково крокувати по долах і горах галісійських земель до Сантьяго-де-Компостели, аби його пройти, віднайти рівновагу й агапе. Втім, сталося так, що у авторки життєвий шлях Каміно збігся з буквальним. Саме про це її нова книжка.

Фахівця з інопланетного життя Леннарта Ярека, видатного ксенолога, члена Міжпланетної академії вивчення людини, звинувачують у геноциді мешканців планети Вітер.

Френк Ковпервуд — геніальний підприємець з безпомилковим діловим чуттям, випробувавши всі можливості збагачення на Заході, вирішує вирушити до Англії, щоб зайнятися розвитком метрополітену в Лондоні. Ставши могутнім ділком, Френк зі стоїчним спокоєм приймає тимчасові поразки в бізнесі й удари долі, залишаючись на вершині фінансового олімпу... Але й на нього чекає зворотний бік успіху. Що ж лишається у людини, коли «мільйони розсіюються, як дим»?..

Якщо можна постійно прокидатися в різних місцях і в різні часи, чому б одного разу не прокинутися іншою людиною? Саме такої істини доходить певного дня безіменний герой цієї історії. Досягти бажаного, внести новий зміст у переповнену безсонням реальність йому допоможе бунтівник на ім’я Тайлер Дьорден. Той приводить героя у місце, що зветься бійцівським клубом. І перше правило клубу - ніколи нікому не говорити про нього. Тут збираються ті, хто скніє в полоні буденності, хто, б’ючись, хоче знову відчути себе чоловіком. Ті, хто обирає: пекло або ніщо. Чоловіки, які за межею болю, поза рамками етики, на краю божевілля хочуть здобути дику, первісну свободу. Але першим кроком до цієї свободи має стати не бій, а смерть.

Роман «Вихід» можна вважати, як хронікою виходу із цього регресивного й корумпованого, відверто ворожого до України середовища, так і особистою сповіддю автора, який довгі роки присвятив священицькому служінню в УПЦ МП.

У новій збірці тернопільська письменниця Ніна Фіалко знайомить читачів зі своїми оповіданнями соціальної тематики і двома повістями, в яких порушує актуальні питання сьогодення. Героїня повісті «Розбагатіємо?», як і багато інших сучасних жінок, прагне залишитися в бізнесі, котрий створила ще на початку переходу країни до нових ринкових відносин. Чи вдасться їй побороти всі труднощі та підступи на шляху до досягнення заповітної мрії? Читайте і ви не пошкодуєте за витраченим часом. У повісті «Сльози Роксоляни» описані митарства сучасних студентів, яким не вистачає коштів, щоб закінчити навчання у приватному інституті. Запропоноване читається легко, затягує напруженими сюжетами і залишає місце для роздумів.

Pod koniec XX wieku w domu opieki w Stanach Zjednoczonych umiera dziwny pacjent o trudnym do wymowienia dla Amerykanow nazwisku Leontowycz. Kim jest ten czlowiek? Nazywal siebie bratankiem slynnego ukrainskiego kompozytora – prawdziwego autora koledy znanej na calym swiecie jako „Carol of the Bells”. Dlaczego autorstwo tej wspanialej melodii przypisuje sie innej osobie?

У повісті «Родинне вогнище» письменник змальовує життя в маленькому селі Збараж, що оговтується після війни.

Скоєно серію жахливих убивств. Вирішуючи, хто стане наступною жертвою, злочинець звертається… до абетки. У гру вступає неперевершений детектив Еркюль Пуаро. Перед кожним убивством невідомий надсилає детективові листа, в якому пише, де й коли знову проллється кров, проте поліція й Пуаро щоразу не встигають урятувати жертву. Ланцюжок доказів приводить до потенційного вбивці — непримітного комівояжера, продавця панчіх Олександра Каста. Та раптом абеткова схема дає збій, і Пуаро розуміє, що вбивця — хтось інший…

Іван Карпенко-Карий (1845—1907) — видатний український драматург, якого І. Франко назвав «одним із батьків новочасного українського театру». Драматична майстерність Карпенка-Карого дозволяла йому з великим успіхом виступати в усіх класичних жанрах. Та найвищого рівня він досяг у комедії, що була справ­ж­ньою творчою стихією митця. Найкращі драми і комедії Карпенка-Карого — «Безталанна», «Сава Чалий», «Мартин Боруля», «Сто тисяч» і «Хазяїн» — не втратили своєї цінності й сьогодні, були і залишаються гордістю національної театральної культури.

…Те, що я розповім вам, діялося давним-давно на Україні, у глухій глуші, і ще й досі по світові не рознеслося. Бабуся, що мені оповідала, упевняла, ніби у глуші є чимало чесних великих подій, все одно як пишних квіток. І оповідала бабуся, — а вона була давня сильно, прожила чимало на білому світі. «Чимало дечого побачила та чимало дечого зазнала, — оповідала вона, що нічого в світі не можна поставити врівень із цими порослими в глуші квітками. Ні з цими, що в глуші укриті, подіями. Віки йдуть, минають, — а все однаково пишні, свіжі квітки ваблять зір своєю розкішшю, а тихі, величні події любо заспокоюють і м’якшать серце людське».

Древа та Орест — дві протилежності однієї реальності. Їхня зустріч зруйнує чужі плани та зітре межу між добром і злом. І нехай до боротьби стануть чорти, а за їхніми спинами руйнуватимуться прадавні устої магічного Львова, цим двом доведеться об’єднатись та боротися за власне майбутнє.

Яків Слуква, головний герой роману «Зона особливої охорони», працює у засекреченому об'єкті «Урал-47». Понад 40 років він, захований від світу, присвятив своє життя створенню атомної бомби. Тут, у зоні особливої охорони, зачумленому ядерному місті, померли його діти, дружина, померла його душа. 1991 року до Якова приїжджає з Києва тяжкохворий брат Прокіп, щоб побачитися перед смертю. Вони вирішують зробити «смертельну» рокіровку. І в Київ під ім’ям свого нещодавно померлого брата повертається  засекречений академік Яків Слуква. Нарешті він вирвався на волю, навіть не підозрюючи, що на нього вже полюють іноземні розвідки…

Сілезець Конрад Відух працював на шахтах, служив на флоті, а потім приєднався до повстанців Спартака — і, гнаний гарячим революційним серцем, опинився на Батьківщині світового пролетаріату, коли ще ніхто навіть не уявляв, на що перетвориться ця держава за кілька років. І якоїсь миті життя його перетворюється на постійну, виснажливу боротьбу з людьми і природою за можливість прожити ще один день. Цей роман — класична історія совєтів 30-х років, оповідь про страш­ні речі від очевидця і мимовільного призвідця тих жахів, а водночас ода суворій природі й людській витривалості. Це сповідь людини, яка намагається з’ясувати, що ж насправді важить у житті і чи є в цьому хоч якийсь сенс. Сидячи в скутій льодом яхті, маючи лише олівець і папір, без єдиної живої душі навколо, Конрад Відух безжально препарує своє минуле, шукаючи відповідь на єдине питання — чи чєловєк я?

«Мандри Гуллівера» (1726) складаються з чотирьох частин, що зображують подорож героя до Ліліпутії, країни велетнів Бробдінгнег, держави з летючим островом Лапути і до країни розумних коней-гуїгнгнмів, але за зовнішньою фантастичністю сюжету читачі впізнають їдку сатиру на політичне життя Англії першої третини ХVІІІ століття.

Про музиканта-віртуоза Нікколо Паґаніні й досі ходять чутки, ніби він уклав угоду з самим дияволом, аби здобути свій унікальний дар і прихильність публіки. А з ким готові укласти угоду ви, щоб отримати багатство і славу?

Тренер молодіжної бейсбольної команди, викладач англійської, чоловік та батько двох доньок. Усе це про Террі. Так, про таких кажуть «класний чувак», з таким усі хочуть дружити і такому не бояться позичити грошей. Так, Террі крутий. А ще — убивця. Це ж він вчинив ту моторошну наругу над нещасним одинадцятирічним хлопчиком? Так, він. Хто б міг подумати, Террі, хто б міг подумати... Поліція має усі докази. А Террі — залізобетонне алібі: на момент убивства він перебував у іншому місті. Та як людина може бути у двох місцях одночасно?

У книзі повідомляються факти, взяті з історичних джерел, що свідчать про справжню історію Російської імперії у неспотвореному вигляді.

Любовний роман на актуальні для сучасної молоді теми. Різвняна тематика.

Роман Альби де Сéспедес «Заборонений зошит» був виданий у 1952 році видавництвом Mondadori, але до цього твір друкувався частинами в популярному журналі La Settimana Incom Illustrata, сформувавши потужне коло прихильників і, головне, прихильниць, що з нетерпінням чекали нових випусків. «Заборонений зошит» - це перлина італійської літератури 20-го століття і незрівнянний інструмент самопізнання через літературне письмо. За нехитрою фабулою, де головна героїня Валерія Коссаті під впливом раптової ностальгії купує красивий шкільний зошит і починає вести щоденник, криється важкий шлях до себе. Що більше вона пише, то більше розуміє: у неї геть неправильне життя! Цей зошит наче похід до психолога, при чому головна героїня тут і пацієнтка, і лікарка, а це – дуже непростий досвід. Те, що в житті замовчується або приховується за красивими словами, в зошиті постає з безжальною відвертістю, але не одразу, до цієї правди ще треба докопатися, а, докопавшись, зрозуміти як з цим жити – піти на радикальні зміни? дозволити собі трохи свободи, зберігши зовнішню пристойність? або спалити цей зошит і про все забути? Читач може не погодитися з вибором головної героїні. Ба більше, судячи з кипучої біографії самої Альби де Сéспедес, вона б теж його не схвалила в реальному житті, але її задача – проаналізувати спосіб мислення сучасної для неї італійки, і з цією задачею авторка впоралася на відмінно. Її героїня уособлює собою місток між старою Італією та новітньою добою, і щоб це зрозуміти, Валерії доводиться вивернути себе навиворіт у «забороненому зошиті».

Тові Фрідман було лише чотири роки, коли на початку Другої світової війни її відправили до нацистського трудового табору . Поки друзів і родину вбивали на її очах, єдиною зброєю, якою володіли Това та її батьки, був первинний інстинкт — вижити за будь-яку ціну. У шестирічному віці дівчинка потрапила до газової камери, але вийшла звідти живою, врятована німецькою бюрократією.

Суперництво, заздрість, що призводять до зради і вбивства, — тема роману «Янгол у сірому». Авторка порівнює головних героїв з біблійними Авелем і Каїном.