Пошук

У книжці мовознавця Рустама Гаджієва ви знайдете лінгвістичні історії з усього світу — від Нікарагуа, де місцеві діти самі створили для себе жестову мову, й до Великої Британії з її Пороховою змовою, катами і започаткованими ними словами.

Гуляючи Києвом, легко впізнати численні локації, описані в поемах і романах початку ХХ століття. Десь змінилися номери помешкань, по-новому пофарбовані фасади, іноді інші назви вулиць, але якщо придивитися, то можна уявити, як у «Льоху мистецтв» на Городецького сиділи за одним столом Тичина й Курбас, трохи далі, в кабінеті Підмогильного, збирався чи не весь мистецький Київ, а в підвалі готелю «Континенталь» зустрічалися за кавою непримиренні аспанфути, символісти й спіралісти. Вечірнім Хрещатиком гуляли справжні «марсіани», і в Георгіївському провулку шукала нових обріїв таємнича мистецька теософська дев’ятка.

«Творець смаку» — це подорож неповторним життям людини, яка вже понад шістдесят років перебуває в самому серці найбільш знакових моментів в історії музики.

У цій книзі відомого етнолога, доктора філософських наук Галини Лозко подано змістовну інформацію про походження українців, їхню духовну культуру, господарство, побут, родину.

Ця книжка розкриває перед читачем потаємні «ключі» до розуміння древнього тайнопису наших предків, — вишивки, орнаментального мистецтва кераміки, писанки і настінного розпису. Авторка показує світ народної культури як оберегову систему для душі і тіла, як «книгу родоводу», записану на нетлінному «полотні» родової та генетичної пам’яті.

«Історія еротизму» (1951) – сміливий погляд дослідника, пророка сексуальної революції на еротичне в людській природі, трансгресію, порушення заборон, їх вплив на культуру й історію людства.

Сальвадор Далі уявляв себе рятівником сучасного мистецтва від лінощів і хаосу, виправдовуючи меркантильну поведінку, як єдиний спосіб мати достатньо ресурсів, щоб бути абсолютно вільним творити мистецтво таким, яким відчуває. Його унікальна автобіографічна сповідь зриває завісу із одного із найексцентричніших періодів ХХ століття і веде читача крізь терени геніального розуму й досліджень метафізичних амбіцій живопису до справжнього Я митця, який чи не вперше відверто оповідає про власні джерела натхнення, створення таких шедеврів, як «Постійність пам'яті» (La persistencia de la memoria, 1931) «Метаморфоза Нарциса» (Metamorphosis of Narcissus, 1937) і роботу над фільмом Луїса Бунюеля «Андалузький пес» (Un chien andalou, 1928) — культового сюрреалістичного фільму, що став підривним символом ХХ століття.

Книжка складається з окремих нарисів, об’єднаних загальною темою – традиційні українські бойові мистецтва.

Минуле вже не те що колись — нові часи вимагають нових способів пам’ятати. Монструозні, статичні музеї уже не приваблюють глядача і не викликають у нього не те що катарсису, а й просто сильних емоцій. Яна Барінова звертається до інструментарію нового медіамистецтва і на прикладі пам’яті про трагедію Голокосту пропонує новаторські способи організації простору пам’яті в сучасному місті. Це міждисциплінарне дослідження на стику урбаністики, мистецтвознавства та філософії історії.

Дар’я Масло, фізична реабілітологиня. Живе в Україні. У своїй практиці використовує лікарські рослини, які вирощує зі своєю сім'єю. Це дає їй змогу побачити всі процеси життя рослин.

У цій монографії на основі досягнень сучасної української науки автор робить глибокий фактологічний аналіз письмових, археологічних, лінгвістичних, топографічних та картографічних джерел, більшість яких під таким кутом зору досліджено вперше.

У цій книжці авторитетна літературознавиця Віра Агеєва через призму культурного процесу аналізує український спротив імперії та боротьбу за збереження колективної пам’яти.

Як Beatles і фільми про Джеймса Бонда змінили британську культуру: шпигунські трилери і патлаті хлопці замість червоних мундирів і гармат

Катерина розповість про найвидатніші будівлі свого часу, пояснить, як розрізняти ключові архітектурні стилі, що таке вімперг, десюдепорт і каріатида. Від храму Амон-Ра, Пантеону, Стоунхенджу й італійських палаців до міських ратуш, соборів, катедр і хрущовок.

Як задобрити домовика, які випробування потрібно пройти, аби стати справжньою відьмою, та чи мають українські русалки зелене волосся й риб’ячий хвіст?

Історія книжки — однієї з найстійкіших та найвпливовіших технологій людства за останнє тисячоліття.

Від дитинства в селі, де дівчинка малювала квіти на стінах хат, до Лаврських майстерень у Києві, від перших звірів до трагедій війни, особистої втрати, Чорнобиля та виставок у Парижі, Нью-Йорку й Венеції. Такий шлях художниці змальовує у своїй книжці історикиня мистецтва Оксана Семенік. Занурившись в архіви, авторка оповідає справжню історію Марії Примаченко та розвінчує міфи, якими оповитий її образ.

«Останнє слово. Світ мов, що зникають» — нова книжка автора «Лінгвістики на карті світу» Рустама Гаджієва. Він розповідає, як мови народжуються, змінюються, зникають і часом дивом відроджуються.

Ця книжка про те, як навчитися «читати» місто та відчувати його архітектуру, звертати увагу на ті деталі, які досі були непоміченими. Урбаніст та архітектор Юліан Чаплінський не лише пояснює, як відрізнити бароко від ренесансу, що таке маньєризм і де почалася готика, а ще й майстерно вплітає в цю оповідь політику, мистецтво й літературу. Він говорить про Пінзеля, Караваджо та Мікеланджело, розповідає, як після великої пожежі змінилася архітектура Лондона та чому в Парижі така характерна забудова. А ще розповідає про будинки відомих архітекторів і про те, з якого боку Рейну краще фотографувати Кельнський собор.

Більшість музичних продюсерів відомі особливим звучанням. Рік Рубін, найвпливовіший продюсер останніх 20 років за версією MTV й один зі 100 найвпливовіших людей світу за рейтингом Times, прославився іншим: умінням створити простір, у якому митці різних жанрів і стилів можуть усвідомити, ким вони є насправді і що вони можуть запропонувати світові.

Софія Яблонська — письменниця та фотографиня, авторка книжок «Чар Марока» , «З країни рижу та опію»  і «Далекі обрії».

Уявіть: ви вирішили помити руки у стильній дизайнерській раковині. Така звична щоденна процедура... Та от ви хочете спустити з раковини брудну воду ? і не можете знайти жодної кнопки, ручки чи бодай якогось важеля. Ви обшукуєте раковину з прискіпливістю слідчого - марно. Намагаєтеся підчепити зливну пробку ложкою - жодного результату. І тільки після десятої спроби, коли ваші рукави добряче заляпані, а настрій безнадійно зіпсований, виявляється, що треба було… натиснути на пробку. Це один з прикладів абсурдного дизайну, який не враховує потреб користувача і банально дратує. І таких речей безліч. Вишукані, але нефункціональні двері, химерні стільці, дивні чайники й холодильники - Дональд Норман наводить чимало прикладів дизайнерських помилок, які змушують споживачів почуватися розгубленими і не надто кмітливими. Цей посібник вчить помічати гарний дизайн і прийоми, до яких вдаються вдумливі дизайнери, щоб зробити наше життя більш комфортним і водночас стильним.

Облити водою чи навіть штовхнути в річку, обдарувати писанками, вишитими хустинками та сорочками — так починався шлях до шлюбу в наших пращурів.

До книги відомого літературознавця і критика ввійшли дослідження про різні аспекти життя і творчості класиків української літератури ХІХ–ХХ століть, портрети, сильвети представників літературного процесу 1920-х років, роздуми про сучасне літературне життя та його представників. У центрі уваги автора — ідея перепрочитання як постійного перевідкриття і плюралістичного розуміння.

Ця книжка — життєпис одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття. Йдеться про нащадка шляхетного українського роду, в якому з покоління в покоління тривала боротьба двох душ, української й польської, сина «того Тадея», вихованця київської Старої Громади, яскравого представника неокласичного п’ятірного ґрона.

У цій унікальній книжці зібрано близько 4 тисяч слов'янських історичних та міфологічних імен, що складали рідний іменослов (словник імен) наших Пращурів.

Ідея цієї книжки народилася в Євгенії Кононенко, письменниці і дослідниці культури, після прочитання «Приватної книгозбірні» Борхеса, де висловлені думки великого мислителя про найславетніші літературні шедеври.

У статтях збірника йдеться про походження й історичний розвиток української мови, висвітлюються питання про її структуру, логіку й закономірності побудови, про зв’язок мови з мисленням, про роль письменників, зокрема Тараса Шевченка, в її збагаченні й утвердженні. Дано деякі рекомендації щодо вивчення рідної мови в школі. Через етимологію знакомитих для українців назв та імен розкрито її заглибленість у давнину.

Якою мовою говорить Одеса? Греки та скіфи, турки і кримські татари, німці та євреї, французи й італійці, а головне — українці. Століттями між степом і морем мешкали дуже різні люди, кожен з яких говорив своєю мовою. «Традиційна» ж російськомовність міста на північному березі Чорного моря — це такий собі імперський міф, який плекали роками, переписуючи історичні джерела та стираючи імена.

Впродовж кількох років український журналіст, перекладач і критик Іван Рябчій випитував найцікавіше у впливових постатей європейської та української літератури.

Якого б походження Велесова Книга не була, просто відхрещуватися від неї, мовляв "не было, нет и быть не может", українські науковці не мають права, бо ця книга існує як літературний факт, і тут нічого не вдієш.