Пошук

Королева Христина, безстрашна і зухвала антиконформістка й авангардистка.

Евріпід (близько 480/84 — 406 рр. до н. е.) — давньогрецький поет-драматург. У своїх творах він порушував проблеми, що турбували еллінів: боротьба богів і людей, любов і помста, страждання і смерть. Евріпідом було написано понад 90 драматичних творів, до нас дійшли 18 трагедій і драма.

У драмі «Брехня» вражає майстерність Винниченка-психолога. Головна героїня вирішує дилему, як заспокоїти свою совість і виправдатися перед коханцем, щоб утримати його при собі. Для цього вона йде на компроміс, з головою загрузнувши у брехні. Цей твір був популярним у країнах Західної Європи, а знаменита італійська актриса Емма Граматіка з цією п’єсою Винниченка гастролювала в усіх європейських столицях.

«Подія у місті Ґоґа» – незвичайна п’єса, де мозаїку з мрій, страхів, сподівань та ілюзій має скласти саме читач і глядач.

Одного дня харківський службовець Мина Мазайло вирішує: необхідно негайно змінити своє прізвище. Бо від цього українського, селянського «Мазайло» самі клопоти та неприємності, і взагалі. Хіба можна ставитися серйозно й поважно до людини з таким прізвищем? Варто змінити його на «Мазенін». Тоді все зміниться, жити стане краще, зникнуть проблеми. Це рішення спричиняє справжню війну всередині родини, перетворюючи рідних людей на ворогів. Також до збірки увійшли п’єси «Маклена Граса», «97», «Патетична соната».

Коли городянин Том без попередження приїздить на сімейну ферму свого загиблого коханця для участі в його похороні, він дізнається, що їхнє спільне життя було приховано за облудною таємницею.

П’єсу «Король Лір» по праву вважають однією з найтрагічніших, у ній сімейні відносини тісно пов’язані з політичною проблематикою. Король Британії Лір, батько Гонерільї, Регани та Корделії, залишає молодшу доньку без спадщини. Цей вчинок призводить до фатальних наслідків, але нічого змінити вже неможливо. У видавництві «Фоліо» також вийшли друком інші твори В. Шекспіра: «Історичні хроніки», «Комедії та трагікомедії», «Трагедії», «Макбет», «Гамлет».

Маленька п’єса піднімає важливі питання життєвого вибору і мужності маленьких та великих кроків, якої вимагає від нас доля.

Тарас Шевченко — видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про той час, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні будуть поважати мову, культуру та історію народу, а люди будуть щасливими.

Про поетичну збірку «Думи і мрії» Іван Франко казав: «Від часів Шевченкового «Кобзаря» Україна не видала кращої збірки поетичних творів... Тут кожне її слово має силу і пластику, тут що не строфа, то мистецьке степенування поетичного шляху». У рядках збірки оживають давні легенди, що переплітаються зі споконвічною мудрістю, і читач відчуває, як слово поетеси торкається самого серця. Знайомі ще зі шкільної лави рядки сповнюються новим сенсом. Найкращі зразки творчості Лесі Українки в одній книжці — справжня поетична феєрія.

«Лісова пісня» — один із шедеврів Лесі Українки, де прадавня міфопоетика, туга за втраченою гармонією людини зі світом і модерністське прагнення краси витворюють магію тексту, що вже упродовж століття не втрачає принадності для читача.

Ясміна Реза (Yasmina Rеza) — відома французька письменниця, драматург і кіносценаристка.

Ці діти сім’ї Танґе — дивні сироти. Їхній батько загинув на війні, мати кинула їх заради уявної Іспанії.

В основі сюжету п’єси «Гріх» — двобій революціонерки Марії та жандармського полковника Сталінського (дія відбувається у Києві доби останніх літ російського царату). При арешті Марія була прикладом витримки й нескореності для своїх товаришів. Однак Сталінський знаходить її слабину, і вона потрапляє у тенета шантажу жандарма. Автор, показуючи історію гріха Марії, доводить, що якщо людина переходить межу між добром і злом, вона вчиняє гріх, бо йде проти совісті.

Незвична і неформатна п’єса примушує зайвий раз замислитися над головними питаннями життя.

У драмі «Чорна Пантера і Білий Медвідь» показано конфлікт між художником (Білим Медведем) та його дружиною (Чорною Пантерою) — боротьба самолюбства і воль, бажання кожного поставити своєю правоту вище за правоту іншого. У вирі цієї жорсткої війни гине і дитина, і художній шедевр батька, і саме життя подружжя — все... Ця п’єса тривалий час не сходила зі сцен українських і західноєвропейських театрів. На екранах Німеччини в 1922 році демонструвався фільм «Чорна Пантера». До видання ввійшли також драми «Співочі товариства», «Дочка жандарма» і «Молода кров».

Драматичний текст про Анжа Солея, або Янгола Сонця — це пронизлива, зворушлива, місцями вкрай еротична мелопея про кохання і війну.

У комедії «Лісістрата» йдеться про тривалу війну між Афінами і Спартою, в якій ніхто не погоджувався скласти зброю. Тоді жінки Еллади, очолювані афінянкою Лісістратою, дали клятву: до припинення війни відмовляти чоловікам у близькості. Їхні зусилля увінчались успіхом: мир був укладений. Комедія сповнена фривольного гумору, жартів, колоритних сцен. Але ніхто з глядачів не сміявся, коли Лісістрата казала: «Ми у муках синів породили, а ще тяжче у військо нам їх виряджать!».

Драма-феєрія  «Лісова пісня»  навіяна казками та легендами про Мавку, почутими Лесею в дитинстві на Волині.  Згодом вони надихнули її оповісти про те, якою трагедією обертається життя для людини, якщо вона порожніє  душею, зрікається своїх найчистіших  почуттів. Зрадивши свою лісову наречену, головний герой зраджує самого себе. Бо Мавка — це душа, без якої людина перетворюється на вовкулаку.

"Pan Tadeusz", чи повністю - «Пан Тадеуш, або останній наїзд в Литві. Шляхетська історія 1811-1812 років в дванадцяти книгах, писана віршами » - найзначніший твір Адама Міцкевича, епічна поема, написана у 1832-1834 роках у Парижі, де поет жив в еміграції, і видана там же в 1834 році.

Унікальна добірка найвідоміших творів відомої української поетеси та письменниці: «Contra spem spero», «Сон», «Слово, чому ти не твердая криця», «Кассандра», «Лісова пісня», «Бояриня», «Камінний господар», «Біда навчить», «Лелія», «Метелик» та багато інших.

Надмірна жага до грошей завжди обертається бідою. Про це не з чуток знає Герасим Никодимович Калитка («Сто тисяч»). Коли гроші стають важливішими за честь та затьмарюють здоровий глузд, людина здатна піти на злочин, як це зробив Терентій Пузир («Хазяїн»). Та буває так, що злочин можна назвати подвигом, і навпаки («Сава Чалий»). І тоді залишається тільки шукати правду, яку давно заступила брехня («Мартин Боруля»).

Роман «Недуга» показує життя київської інтелігенції та мистецьких кіл 1920-х рр., їхній розрив між ідеалом і дійсністю.

П’єса «Цар Едіп», яку визнають еталоном трагедії, півтора тисячоліття була відома у численних рукописних джерелах, аж поки її нарешті надрукували 1502 року у Венеції. Едіпу ще до народження було передбачено оракулом вбити отця й одружитися з матір'ю. Як тільки він дізнався про свою страшну долю, то покинув прийомних батьків, яких вважав рідними, і, тікаючи від похмурого пророцтва, ненавмисно здійснив його. Не знаходячи цьому виправдання, Едіп виколов собі очі та став вигнанцем. Фройд назвав цей твір Софокла трагедією на всі часи, бо тема сліпого року, неминучої долі супроводжує і супроводжуватиме людство завжди.

Михайла Старицького називали батьком українського театру, одним з корифеїв вітчизняної театральної сцени. Його знамениті рядки «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна!» стали народним надбанням. Йому належать переклади поезій Генріха Гейне, Джорджа Байрона, Адама Міцкевича та багатьох інших світових митців. Більшість свого часу Старицький присвятив українському театру, вклавши всі сили та неабиякі кошти у його розвиток.

Справді народними стали п’єси Котляревського «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», які відзначаютьсяправдивим відтворенням життя і побуту простих людей, чудовим знанням краю.

Неперевершена мова, складні образи, життєві сюжети, ніби списані з минулого чи не кожної української родини. Ця книга повинна бути на полиці усіх справжніх книголюбів!

П’єси Д. Димітріадиса називають «театром катастрофи», оскільки, занурюючись у глибини несвідомого, опрацьовуючи механізми травми і втрати, автор препарує ідею нормальності.

Ці драматичні твори визнаних класиків української літератури не потребують рекомендацій: «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’я­нен­ка, «За двома зайцями» М. Старицького, «Куди вітер віє» С. Васильченка, «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого.

У трагедії «Гамлет» Шекспір зосереджує свою увагу на духовному розладі та внутрішній драмі головного героя.

Трагічні постаті народних лицарів з Шевченкових «Гайдамаків» і героїчна мужність Івана Підкови. Химерні образи «Євшан-зілля» Миколи Вороного та повчальні байки Леоніда Глібова, знайомі з дитинства. Захопливий сюжет і колоритні персонажі «Захара Беркута» та філософські питання, підняті у «Мойсеї» Івана Франка. Сильні герої Лесі Українки. Досконалі зразки новелістичної прози Михайла Коцюбинського і тонкий психологізм творів Ольги Кобилянської. Соковитий гумор Івана Котляревського і мудрість Григорія Квітки-Основ’яненка... У шедеврах українських класиків живе душа нашого народу.