Пошук

Перу класика української літератури належать десятки прозових і драматичних творів, історичних досліджень, які увійшли в скарбницю вітчизняної літератури.

Микола Хвильовий — автор «Повісті про санаторійну зону», «Сентиментальної історії» та новели «Я (Романтика)», один із найяскравіших представників покоління Розстріляного відродження. Він не лише був ініціатором літературознавчої дискусії того часу, а й публічно говорив про незалежність літератури від впливів Москви та про необхідність орієнтуватися на Європу.

«Поза межами болю» — автобіографічна повість Осипа Турянського, в якій він зобразив страшний досвід полону під час Першої світової війни. Шістдесят тисяч австрійських полонених опинилися в руках сербів, і ті, відступаючи на захід, гнали їх етапом через гори в Албанію.  Зрештою сорок п’ять тисяч бранців загинуло від холоду та хвороб.

Неперевершена мова, складні образи, життєві сюжети, ніби списані з минулого чи не кожної української родини. Ця книга повинна бути на полиці усіх справжніх книголюбів!

«Місто» — це історія Степана Радченка, сільського хлопця, котрий приїздить до Києва, аби підкорити його. Оселившись у знайомого на Подолі, він поволі підіймається кар’єрними сходами й нарешті потрапляє до кола письменницької еліти, яке раніше вважав недосяжним. Степан фліртує із жінками та спокушає їх, використовуючи задля досягнення своїх цілей, і полишає кожну, щойно отримує бажане.

Юрій Косач — прозаїк і поет, племінник Лесі Українки й онук Олени Пчілки, автор, чиє життя могло би стати сюжетом авантюрного роману.

Трагічні постаті народних лицарів з Шевченкових «Гайдамаків» і героїчна мужність Івана Підкови. Химерні образи «Євшан-зілля» Миколи Вороного та повчальні байки Леоніда Глібова, знайомі з дитинства. Захопливий сюжет і колоритні персонажі «Захара Беркута» та філософські питання, підняті у «Мойсеї» Івана Франка. Сильні герої Лесі Українки. Досконалі зразки новелістичної прози Михайла Коцюбинського і тонкий психологізм творів Ольги Кобилянської. Соковитий гумор Івана Котляревського і мудрість Григорія Квітки-Основ’яненка... У шедеврах українських класиків живе душа нашого народу.

В історичному романі «Четвертий вимір» ідеться про середину ХІХ століття, коли українська зброя мовчала, незалежність було втрачено, але молоді митці й інтелектуали заснували таємну політичну організацію, що ставила за мету відродження України. В центрі сюжету — життя українського математика, юриста і громадського діяча Миколи Гулака, який разом з Миколою Костомаровим заснував Кирило-Мефодіївське братство. Після арешту він, на відміну від Костомарова, відмовився засудити свою просвітницьку роботу й три роки провів у засланні в одиночній камері Шліссельбурзької фортеці в Петербурзі.

Повісті, новели й оповідання Григора Тютюнника зосереджені на розкритті внутрішнього світу людини — дитини, юнака, молодої жінки — з усіма переживаннями й трагічними фаталістичними нотками. Цей світ такий крихкий і вразливий на тлі невблаганно жорстокого виру воєнного та післявоєнного життя, а біль, який несуть у своїх серцях юні персонажі, залишається з читачем надовго.