Пошук

Українське Полісся. Покинуті села Житомирщини. Кажуть, в одному з них з людьми відбуваються дива. Спочатку люди зникають, а потім - повертаються, але вже нічого не пам'ятають.

Навряд чи проблеми, що навалилися на родину Ґоссів, є унікальними: непорозуміння між поколіннями, нездатність почути одне одного та звичка звинувачувати інших у власних невдачах. Найстарший член сім’ї, дідусь Сандер — у депресії, бо не може змиритися зі смертю дружини. Мати сімейства Джуліана важко переживає «декретну ізоляцію», скучає за своєю адвокатською кар’єрою і мріє про повернення на роботу. От тільки це не так просто — на ній будинок, троє дітей і весь родинний побут. Її чоловік Гантер постійно пропадає на роботі в надії на підвищення. Донька Елла переживає підліткову кризу, а близнюки Ґаррет і Юен доводять усіх своїми дитячими витівками. Добробут Ґоссів тріщить по швах... І коли одного дня Елла приходить додому з маленьким цуценям на руках, постає питання: чим чотирилапа несподіванка стане для кожного з них? Ще однією проблемою чи маленьким кудлатим дивом, що об’єднає родину? На Різдво може статися що завгодно...

Поєднання приватної драми подружжя із тлом довкілля, яке перебуває на грані катастрофи, перетворює книжку на крик про допомогу і водночас — на заклик до надії.

Справжня жіноча дружба. Її можна зненавидіти, але від неї неможливо відмовитися. Елену і Лілу завжди бачили разом. Навчатися, щоб стати багатими, — такою була їхня мрія. Але життя повело до неї різними шляхами. Розумниця Елена здобуває освіту, а обдарована Ліла працює в сімейній майстерні. Змагаючись і зростаючи в цьому суперництві, подруги залишать однолітків далеко позаду. Але в Італії 1950-х років вирватися зі світу невігластва і батьківського диктату непросто. Це наче гра, у якій Елена і Ліла зробили різні ставки. Яка переможе?

Кайл і Кімберлі завжди були разом. До тієї ночі на випускному, коли Кімберлі вирішила жити власним життям. І для початку — вступити до омріяного університету, не озираючись на Кайла. Звичайна, здавалося б, сварка закінчилася фатально. Автомобільна аварія... Кімберлі загинула. А Кайл лишився сам на сам із почуттям провини, збайдужілий до життя, яке раптом стало таким порожнім. Повільно оговтуючись від травм, Кайл намагається змиритися з тим, що трапилося. Його турбують загадкові видіння, а життя невпинно продовжує розколюватися на «до» та «після». Та одного дня, коли Кайл вирішить, що життя зовсім втратило сенс, трапиться дещо особливе. Те, на що він уже й не сподівався весь цей час...

Чарлі не був одним з тих, хто цитував Шекспіра й зачитувався «Королем Ліром». Проте якби він колись мав нагоду, то неодмінно подякував би драматургові. За що? За ту зустріч із Френ. Випадковий діалог та запрошення взяти участь в аматорській виставі «Ромео і Джульєтта». Чарлі був абсолютно байдужий до театру. Але не до Френ. Тож як він міг відмовити їй? І закрутилося, неначе у Шекспіра: пристрасті на сцені й почуття поза грою, романтичні зустрічі під балконом у світлі всезнаючого місяця. Це саме воно — перше кохання, таке солодке і щемке. Здається, що все це назавжди. Та, може, лише здається?..

У невеликому містечку, де панують давні традиції та вірування, розгортається драматична історія боротьби добра і зла.

Лора багато разів була підсудною. Її вважають небезпечною та неадекватною. А вона повсякчас бачить перед собою світло фар та обличчя материного коханця... Чому вона досі пам’ятає це?

Всесвіт, звісно, нескінченний, але кількість планет, придатних для життя людини, на диво мала, і так уже вийшло, що космос аж кишить іншими розумними расами, які також претендують на ті світи. Лише лічені раси розділяють концепцію сумісного співіснування, і до їх числа людство не належить. Ми за них б’ємося, і планети, придатні для заселення, переходять із рук в руки, поки хтось не вчепиться так, що не відірвати. Впродовж двох сторіч людство спромоглося закріпитися таким чином на кількох десятках світів, але куди частіше нам давали по голові. Ані перший, ні другий результат друзів нам не додав.

У романі Жаббура Дуейги вміло поєднується за­хоп­ливий сюжет з історичним тлом і вишуканою іронією, з якою він описує сучасне ліванське суспільство.

Автор запрошує читача у мандрівку лабіринтами людської душі, де реальність і уява, спогади і мрії, світло і тінь переплітаються у дивовижному калейдоскопі буття.

Молодий чоловік вирушає до батька, якого не бачив уже багато років, дорогою потрапляє в автомобільну аварію.

Головною героїнею роману «Листи з холодного краю» (2003) бельгійської авторки Каролін Ламарш є молода письменниця, яка, отримавши премію за поетичну збірку, намагається продовжити свій успіх — береться за написання сценарію кінофільму.

У своєму першому романі YA культурний журналіст і письменник Абдо Вазен пише про сліпого підлітка в Лівані, який знаходить силу і дружбу серед малоймовірної групи.

Позірно кримінальний сюжет, який розгортається в лаштунках університетського життя Оксфорда, завершується несподіваною розв’язкою.

Оповідь має гіркий присмак сліз, адже розмови з Моррі автор записував у лікарні, де його улюблений викладач, справжній маяк у бурхливому океані життя, доживав останні дні. Мітч Елбом з любов’ю ділиться важливими порадами, що допоможуть бачити світ глибше та прокласти власний шлях у ньому.

Вікінги шанують Веґарда з Горобинового фіорду, очільника багатьох вдалих походів, за непогамовну жагу до життя, сміливість і відвагу, готовність ділити всі труднощі та знегоди з товаришами. Його прозвали Два Сонечка: усмішка чоловіка світліша за ясний день, а мечі в обох руках у битві немов перетворюються на два блискучі сонця. Проте удача, яка супроводжує Веґарда в торгівлі і боях, зрадила йому в особистому житті: він звабив дружину берсерка Г’ятлі Акули, а тоді під час сутички вбив і його самого. Тепер Двом Сонечкам і його рідним загрожує помста.

Ніхто не знає його імені. Ніхто не заходить до нього в гості. Самотній, але вдоволений цією самотністю Збирач сміття не потребує компанії.

Роман переносить нас до центру Каїра в період з 70-х років до кінця ХХ століття.

Від Яруги до Драконячих гір мандрує один з останніх відьмаків – Ґеральт із Рівії. Він зустрічає людей та істот, які чимось дуже нагадують персонажів відомих казок, і намагається зрозуміти, чи залишилося в ньому самому хоч щось від людини. А може, він – тільки додаток до двох своїх мечів: звичайного залізного та відьмачого, з карбованим руків’ям та срібним клинком, який колись стане для нього мечем призначення…

Культова класика італійської літератури.

«Правила будинку сидру» — захоплива, багатопланова, інтимна, трагічна та місцями жартівлива книжка, створена одним із найкращих у сучасній американській літературі оповідачів «великих історій».