Пошук

Майже двадцять років Оксана була нікому не потрібною. Тавро «розумово неповноцінної» тяжіло над дівчиною змалку. Маму ж більше цікавила пляшка, ніж рідні діти. Тільки сусід Олександр був добрим до неї. Від нього Оксана дізналася про ніжність, чуйність і любов. Але недовгою була її казка. Місцева преса зарясніла заголовками: «Невинна дівчина стала жертвою старого збоченця». Громадськість ладна лінчувати сусіда Оксани.

Відверта розповідь молодої жінки, яку доля занесла до чужої країни, трохи сумна, трохи іронічна, нікого не залишить байдужім.

Це розповідь про п’ятьох друзів. Головний герой, Олексій, – один із них. Випадково він опиняється поруч із кожним своїм другом саме у той момент, коли на того чатує смертельна небезпека, і намагається його врятувати. Чи вдасться Олексієві протистояти фатуму та як відплатять йому за вірність товариші?

Що є джерелом сексуального потягу? Де закінчується первісне тваринне начало і починається Людина? Чи є в людському житті щось вище за нестримний потяг однієї людини до іншої, який змітає на своєму шляху всі суспільні норми?

Життя - що калейдоскоп. Був Петро звичайним студентом політехніки - став козацьким новиком. Жив у третьому тисячолітті - а опинився у середині сімнадцятого століття. Здавалося б, куди більше? Так ні, пустотливій долі і цього виявилося замало. Не встиг Петро звикнутися з привільним життям, як потрапив у неволю. Ще й найгіршу з усіх можливих, бо полонили його харцизи. Розбійники, що не шанують ні Христа, ні Аллаха, а людське життя для них не дорожче за ціну на невільницькому ринку. Що буде далі, чи вдасться йому врятуватися і дістатися на Січ? Куди подівся Полупуд? Що везе туркам розбійницький байдак? Про це та інші події читайте у романі Олега Говди "Пливе човен - води повен", другій книзі циклу "Дике поле". 

Соля — магічна істота, Перехресниця, опиняється у Києві 1917 року в пошуках того, кого має захищати. Перехрестя Києва приводять її до таємничої «ложі» Георгія Нарбута, знайомлять з Миколою Зеровим, викладачем гімназії, який часто виголошує поховальні промови, та Павлом Тичиною, помічником хормейстера в театрі Садовського. Київ відкриває їй страшну таємницю: Зеров небезпечний для того, чиє життя вона має берегти. Соля вирішує відвернути небезпеку за будь-яку ціну. Однак вона поки не знає, що магії Перехресників протистоїть жорстока реальність сталінського тоталітарного режиму.

Є світ, що помирає від жару сонця. Є світ, що помирає від космічного холоду. І є наш світ — поле бою між холодом і жаром. Існує єдиний шлях повернути лід і полум’я у стан рівноваги — знищити суперника: диверсанти-джампери, генетика яких дозволяє переміщатися між паралельними світами, сходяться у смертельному поєдинку на вулицях земних міст.

Окрім новел у цій книзі цитую тих, з ким суголосна душа. Довгий час на facebook публікувала короткі крилаті вислови, власні судження та роздуми. Назвала ці вкраплення — «Зоринки для душі».

Цього року Влад, Митько, Анжела і Христина втекли з табору відпочинку, щоб на самоті зустріти світанок на березі моря. Дорослі, звісно, кинулися їх шукати, але пощастило новенькому вожатому. Валентин залишається з дітьми до ранку і розповідає їм чарівну казку, яка насправді не є вигадкою.

Бібліотекарка Софія фрагментарно дізнається історію свого роду. Заглиблюючись у минуле, краще починає розуміти сьогодення. Революція Гідності, війна, волонтерство, громадська активність, літературна творчість змінюють її. Вона інакше сприймає реальність, усвідомлюючи, що для щастя не потрібно їхати за кордон, як того прагнула, а треба робити свою країну кращою.

Розумниці теж закохуються... Глибоко, вірно, часом безнадійно... Але в найбезнадійнішій ситуації може статися диво. І тоді закоханій розумниці стають у пригоді знаменні місця, бувальщини й легенди її рідного краю.

«Війна і мир одного села» — нова робота Марії Лавренюк в традиції волинського літературного краєзнавства. Кіноповість «Віра» — погляд на життя Волинського Тернопілля сорокових років двадцятого століття з несподіваного ракурсу: очима дівчинки. дівчини, жінки яка прагне вижити в кривавих жорнах війни і зберегти свою любов. Добірка оповідань «Життя й капуста» поєднує уважний погляд на життя сучасних сіл і містечок та доброзичливий гумор, котрі оцінили в полюбили читачі попередніх книг Марії.

Як складно подеколи буває відділити сьогодення від днів минулих…

Ньют — яскрава представниця урбаністичної молоді.

Головна героїня роману є своєрідним провідником у замкнений світ пацієнтів психодиспансеру, а функція її полягає в тому, щоб їх просто вислухати.