
Сюжет роману «Та, що ламає вітер» розгортається на тлі реальних подій XX століття. У сільській школі мусується міф про юну вчительку з Полтавщини, яку спалили повстанці з УПА. А в цей час Настя, як пташка-вітрокрилка, зачинена своїм «рятівником» у тісній клітці, намагається вирватися на волю й понад усе мріє про зустріч зі своїм коханим Романом. Чи вдасться їй це? Чи відбудеться омріяна зустріч? Читайте про це в романі.

Майя – журналістка кримінальної телепрограми, невротична трудоголічка, впевнена в тому, що разом з колегами виконує важливу роботу: допомагає знайти зниклих і встановити справедливість. Та все змінюється, коли безвісти зникає її ексцентрична напарниця.

«Городські» дівчата, двоюрідні сестри Олена й Соля, приїжджають на кілька тижнів до села й швидко вливаються в компанію однолітків — ворожать на картах, ховаються вечорами в халабуді, викликають пікову даму й намагаються вкрасти фрукти у злого сусіда. Але звичайний похід на річку обертається трагедією — тоне одна з місцевих, із якими сестри потоваришували цього літа. Що насправді сталося між підлітками? Чия це провина? Кожен і кожна переживають власну маленьку трагедію, і всім доведеться швидко подорослішати у світі, де інші дорослими лише прикидаються.

Короткі миті потрібності, коли серед повторюваної рутини стається неочікуване і твої дії допомагають це виправити. Саме заради цього ти вчився, аби зараз вирішити правильно. Правильних рішень із часом більшає, а от відчуття потрібності — ні.

«Корона збирає на кордоні велике військо, король вимагає віддати йому Волинь і Поділля… Хоча Великий князь Свидригайло і сподівається з королем якось уладнати, і перемовини тут, у Луцьку, нібито заплановані, але я собі мислю, що війни не уникнути...»

У новому романі Олександра Красовицького, написаному в жанрі чорного гумору, дія відбувається в Сполучених Штатах Америки. Американська демократія виявляється вразливою і вивернута навиворіт тими, хто прийшов до влади. Коли Президент вважає себе Королем і навіть Богом, навколо нього рояться авантюристи і фанатики різного ґатунку. Ілон Маск виробляє на біопринтерах маленьких лялькових людей, які замінюють домашніх песиків і котиків, і отримує з бюджету трильйон доларів для експедиції на Марс. Фінансова система США під ударом, під питанням саме існування держави. Помічник Маска Влад Цепеш, нащадок Дракули, що має власні амбітні плани і не отримав обіцяного, влаштовує Армагеддон. На часі — війна з Мексикою…

Мирослав Дочинець у своїй новій книжці змальовує строкату картину життя на Закарпатті. Непитущий колекціонер пляшок і сліпий музикант-віртуоз. Обмивальниця, яка бачить душі померлих, в’язні концтаборів та арештанти. Аптекар і виноградарка. Дідусь, що створює меблі зі старих газет, й перша жінка-екстрасенс.


«Доля — вибір із заплющеними очима, і жоден пророк чи бог не здатен сказати тобі, куди це зрештою приведе: на трон чи в стічну канаву».

«Порічкове вино» — ще одна збірка короткої прози Дзвінки Торохтушко. Як і попередні книги авторки «Фотограф» (2016) та «Нагірна вулиця» (2021), ця, зіткана із тонкої матерії людських почуттів на фоні криз минулого, гостроти сучасності та ілюзорного світу вищих сил, які так, чи інакше присутні в кожній новелі.

У другій половині XIX століття шляхетне товариство містечка Кременчук із захватом обговорює доньку полковника Наталю Василівну Приймаченко. Дівчина рано втратила матір, тож її виховувала тітка, котра зробила все, щоб племінниця мала шанс на щасливе життя й перспективний шлюб.

Дана Квітка й Гор Муха — двоє відчайдушних підлітків, які фанатіють від джазу і мріють потрапити на музичний фестиваль у містечку Малі Відьмаки. Тож коли з’ясовується, що саме в Малих Відьмаках археологічними розкопками в підземеллі старовинного замку керує подруга Даниної мами, друзі переконують батьків відпустити їх на пошуки скарбів. Хіба ж могли юні фани джазу уявити, що пані професорка виявиться відьмою-літавицею, котра бажає стати володаркою світу…

Чаклун Ігор Варяжич, одержимий жагою повернути сестру з Потойбічного світу, шукає засіб втілити свою мету в життя. Він роздобуває книгу, в якій описано шлях до Потойбіччя, проте ціна за знання буде високою.
Вперто долаючи перешкоди за допомогою Чорнобожої сили, Ігор іде до мети й не підозрює, що за ним уже прискіпливо слідкують. А в цей час зі сходу суне орда песиголовців, керована невідомою силою.

Цей роман, як і перші «Тенета», автор писав пропускаючи крізь себе весь біль тих, хто став жертвою торгівлі людьми (дітьми). Дуже хотілося б, щоб і читач цієї книги не залишився байдужим і зрозумів, як усе страшно... Віктор Янкевич, як і завжди, розкриває те, на що суспільству праглося заплющити очі... Його детективи жорсткі, але гранично правдиві. Автор щиро дякує за допомогу своїм друзям: Сергієві Синюку, за «паси під ногу», які змінюють та вдосконалюють; Людмилі Пуляєвій, яка «зиркнула», прочитала й загострила; Олі Романишин за професійну роботу над окремими епізодами та коханій дружині Ані за підтримку й розуміння.

Вони мають різні зовнішність, вдачу та професії. У кожної - свої негаразди: заборонене кохання, зрада чоловіка, нестача грошей, психологічні проблеми. Вони зустрічають новий 2022 рік, передчуваючи всі жахи, які той принесе.

На хуторі посеред лісу живе старий Йонас. Зрідка навідується до нього давній приятель. І постають перед очима друзів події буремних часів...

Майбутнє Корнелії батьки розпланували наперед. Після закінчення медінституту прилаштували б доньку на хорошу роботу, щоб жила щасливо й горя не знала. Але один необачний крок перекреслив усе.

Роман «Коли мертві мовчать» — детективна родинна сага з переплетеними, наче коріння дерев, химерними історіями сильних жінок і непересічних чоловіків, пам’ять про яких — зникома.


Марґо давно живе в Парижі. Вона працює фотографкою. Любить красивий одяг, відриватися на вечірках та у секс-клубах. У рідному Києві залишився її дід, з яким у неї дружні стосунки і таємничий С., якого вона переконує переїхати до Парижа. У неї наче все є, але щось всередині не дає їй спокою. Вона хоче розібратися в собі і звертається до психолога. Професора, з яким вона працює їй порадив С. У той самий час Марґо дізнається з інтернету про Месника, серійного вбивцю, який вчиняє самосуд над ґвалтівниками, корупціонерами та іншими негідниками на її батьківщині. Про всі ці справи пише журналіст Сонік, але чи знає він, хто влаштовує ці розправи?

Ця війна вже тоді, взимку 2016-2017 рр., багатьох втомила і видавалася надто довгою. Саме тоді, у грудні 2016-го, письменник Олександр Вільчинський записався добровольцем і поїхав на фронт бійцем 1-ї окремої штурмової роти ДУК ПС, яка пізніше стала відомою як «Вовки Да Вінчі». Адже її командиром був ще зовсім юний Дмитро Коцюбайло з позивним «Да Вінчі». Згодом він став Героєм України, а повномасштабне вторгнення зустрів уже командиром батальйону. «Да Вінчі» віддав своє життя за нашу свободу і незалежність, як і «Козак», «Старий», «Хитрий», «Ганс», «Щегол», які стали прототипами героїв із повісті Олександра Вільчинського «У степу під Авдіївкою». А дехто з тих, із ким письменникові довелося тоді пліч-о-пліч воювати в 1-й окремій штурмовій, і досі захищають Україну зі зброєю в руках. Найбільша цінність цієї історії ще й у тому, що в її основу лягли особисті враження автора, а також те, що вона написана по свіжому й живому. Олександр Вільчинський показує життя на війні в усій його складності й непередбачуваності, не спрощуючи й не завуальовуючи.

«Точка виходу» — другий роман із нового циклу воєнно-пригодницьких трилерів «Таймер війни» від майстра жанру Андрія Кокотюхи.

Ця книжка — химерна історія кохання та помсти, що розгортається за часів Гетьманщини в місті, де присяга непорушна, помста яра, як вогонь, а любов дужча за смерть.

…Робота за фахом вимагає від головного героя книги – Андрія постійно балансуваи між обережністю та ризиком. І він робить це майстерно. Та коли доля підкидає незаплановані повороти, професійні стереотипи нерідко спрацьовують у житті. І тоді перед ним постає дилема – кинутися сторч головою за примарним коханням, яке готове зникнути, наче поїзд у далині, чи звернутися до розуму… Друге – надійніше. Але тоді з’являється інша небезпека – ніколи не потрапити на станцію із назвою «Щастя»…

Анастасія нарешті наважилася здійснити свою дитячу мрію — побувати в Лапландії, у місці, де живе Санта Клаус. Вона ретельно планувала подорож, очікуючи, що проведе незабутній тиждень зі своїм хлопцем Марком. От тільки напередодні поїздки вони розійшлися, і тепер, виснажена і з розбитим серцем, дівчина вимушена їхати сама.

Книга Ю.Камаєва — свого роду кишенькова енциклопедія визвольних змагань українців у ХХ столітті. Проте справжню цінність роману становлять не відомості про кількість ґудзиків на мундирі українського авіатора 1919 року, а промовисті свідчення про те, як «простий тутейший дядько стає бійцем», озброєний гурт — армією, а місцеве населення — нацією.

У світі Портлу чорти ведуть бухгалтерію, мавки заводять сторінки в соцмережах, Стрибогів син став вегетаріанцем, а будь-яке потрібне закляття можна купити, якщо тільки мати, чим заплатити.

Рік 1991. Україна повертається на політичну мапу світу. Молода держава стикається з новими загрозами — людськими і надприродними. На її захист стає таємна неурядова організація — Агенція «Незалежність». Рік за роком її агенти: люди та інші істоти боронять Батьківщину, використовують свої надприродні можливості, відводячи загрози, про які ми так і не дізналися, та роблять історію такою, якою ми її знаємо тепер.

Матір’ю одного з нащадків славнозвісної Роксолани стала українка з Поділля – Надія, яка в гаремі султана брагіма Божевільного отримала ім’я Хатідже Турхан. Вона жила в буремні роки середини XVII століття, насичені повстаннями у провінціях Османської імперії, бунтами яничарів у Константинополі (нині – Стамбулі). На жаль, ця султана маловідома в Україні. Кандидат мистецтвознавства, автор науково-популярних книжок «Роксолана: міфи та реалії» (2015, вид. 2-ге 2016), «Листи Роксолани: любов та дипломатія» (2017), «Жіночий султанат: влада і кохання» (2019) Олександра Шутко на основі історичних фактів, архівних матеріалів та досліджень турецьких, американських і західноєвропейських учених написала про Хатідже Турхан роман, що складається із трьох частин.

«Без вини винний» — продовження психологічного трилеру-детективу «Він знає, коли ти помреш». І нова історія не менш заплутана...

Журналіст Андрій Крайній — справжній ерудит, вільно володіє живими й мертвими мовами, але з матеріальними цінностями якось не склалося: доживши до віку Христа, не має даху над головою. Не йому, безхатченку, гребувати теплим помешканням — хай навіть заповітний ключ простягнув йому дивакуватий незнайомець, а номер квартири навіює забобонний страх. Що ж це було: манна небесна чи прикра помилка? Незабаром Крайньому знадобляться ще два ключі: до таємниці зникнення господаря квартири номер 13 і до серця фатальної жінки, до якого не так легко достукатися...

Тобі п’ятнадцять. Ти любиш глину, кактуси й комбінезони. А з усього світу можеш порозумітися лише з трьома людьми. Із батьком, якого ніколи немає вдома, бо він міжнародний експедитор, із другом, що знає, які шмотки тобі личать, у стократ ліпше за тебе, та зі своїм хлопцем. Хоча насправді ти кохаєш нового вчителя географії. Чи таки ні?.. Надто все це складно.

Від самого народження Гальшка — дитя двох світів: католицького і православного. Як спадкоємиця могутнього роду Острозьких, вона бажана наречена для багатьох шляхтичів та магнатів. І мати дівчини, Беата Костелецька, і її дядько, князь Василь Острозький, прагнуть укріпити власне політичне становище, обравши для Гальшки чоловіка з-поміж польського чи українського дворянства. Перед дівчиною постає непростий вибір: скоритися волі родичів чи дослухатися до голосу власного серця...

Це боротьба самбо та дослідження карстових печер. Саме завдяки ним юнак потрапляє у халепу, з якої вийти неушкодженим, здається, неможливо. Тим паче, коли доля у такий момент несподівано дарує жінку, заради котрої готовий на все, а в підземному царстві на рубежі двох тисячоліть починають відбуватися речі, які нормальній людині навіть важко уявити…

У романі тернопільської авторки Ніни Фіалко «Дві обручки» йдеться про схрещення поглядів двох поколінь на події, які відбувалися на теренах західних областей України у сорокових роках; про високий патріотизм усіх верств населення, особливо молоді, яка за ідею важила життям тоді, і про патріотизм теперішній — на майданах під різними гаслами. У романі змальовано образ простої галичанки Ксені, яка, гідно пройшовши всі випробування, залишилася вірною вибраній дорозі. Тут ви прочитаєте і про любов, і про зраду, і про велике терпіння жінки, яка прагнула вижити у нелюдських умовах.