Пошук

У ваших руках вибуховий, майстерно побудований роман про чоловіків, пов’язаних путами братерства, про дружбу, лицарство й жорстокість великих королів.

Флоренція, 1557 р. Лукреція, найменша дочка Козімо І Медічі, недавно втратила сестру й намагається втишити жаль через мистецтво. А батько від її імені погоджується на шлюб із правителем Феррари, Модени та Реджо. Так світський лев, свій у компанії художників і музикантів, безжальний політик Альфонсо ІІ д’Есте бере за себе недолітку замість небіжчиці. Тепер обов’язок Лукреції — народити спадкоємця династії д’Есте. І хай яка вона знатна, майбутнє молодої герцогині висить на волосинці…

Цього разу відома пліткарка помиляється. Ентоні Бріджертон не просто планує оженитися — він уже обрав собі майбутню дружину! І єдина перешкода на його шляху — старша сестра обраниці. Кейт Шеффілд — найгірша проноза в історії лондонських бальних зал! Удень ця натхненна інтриганка зводить Ентоні з розуму своїм затятим бажанням не допустити заручин, а вночі, варто йому заплющити очі, переслідує в еротичних снах… Кейт не розділяє загальної впевненості в тому, що гультяї, коли вже виправляться, стають найкращими чоловіками, і прагне захистити від найгіршого з них сестру, а чи й власне серце… Коли губи Ентоні торкаються її губ, Кейт усвідомлює, що й сама не в силі протистояти цьому неймовірному ловеласу.

Пантелеймон Куліш написав свій перший роман у 23 роки. Молодий автор саме вивчав історію України й зачитувався творами Вальтера Скотта. Тому його «Михайло Чарнишенко, або Україна вісімдесят років тому» — це ще й перший український історичний пригодницький роман. Події відбуваються в другій половині ХVІІІ століття — часи занепаду Гетьманщини. Звертання до минулого, напружена дія, гостра інтрига, романтичні пристрасті, демонічні натури, безжальний вибір, що постає перед головним героєм, і сувора доля, яка карає тих, хто не шанує історії і традицій, — усе це елементи  «вальтерскоттівського» рецепта і дух романтизму, який панував у тогочасній культурі.

Енн Ґаллагер виросла на розповідях свого дідуся про Ірландію. Після його смерті вона вирушає на батьківщину покійного, щоб розвіяти прах над озером біля маєтку. Енн потрапляє в грозу, і якась таємнича сила відкидає її на вісімдесят років назад — в Ірландію 1921 року. У країні саме точиться громадянська війна. Дівчину рятує, а відтак допомагає їй пристосуватися до геть іншої історичної епохи доктор Томас Сміт. Разом вони долучаються до боротьби за незалежність Ірландії. Енн закохується у свого рятівника. Та чи готова вона відпустити колишнє життя заради кохання, якого вже й не сподівалася спізнати? І чи цей вибір справді за нею?

Бідолаха Ґарет Сен-Клер! Батько, який його зневажає, сповнений рішучості довести маєтки Сен-Клерів до занепаду й позбавити сина спадку. Нащадок успадковує лише щоденник своєї бабусі-італійки. Хай що він приховує, таємниці минулого чи ключ до майбутнього, Ґарет не знає ані слова італійською. Перекласти щоденник береться безбожно відверта розумниця Гіацинт Бріджертон, чарівлива й дратівлива водночас. На щорічному музичному вечорі родини Смайт-Смітів Ґарет і Гіацинт, мабуть, єдині справжні: кожне його слово звучить для неї як виклик. Невже відповіді, яких вони шукають, криються не в щоденнику, а в них самих або в одному-єдиному досконалому поцілунку?

Усе було значно простіше... коли він був розпусним. А тоді Майкл Стерлінґ, найскандальніший ловелас Лондона, закохався так стрімко й безтямно, що ледь устояв на ногах. Закохався з першого погляду за вечерею з нагоди майбутнього весілля графа Кілмартіна, свого кузена, і Франчески Бріджертон — ЇЇ весілля. За 36 годин Майкл втратив Франческу назавжди. Минули роки. Тепер Майкл — граф Кілмартін, а Франческа — вільна. Але для неї він і досі лише близький друг і давній повірник. Аж до однієї небезпечної ночі, коли «подруга» невинно опиняється в його обіймах, а пристрасть б’є навіть найпотаємніші гріхи...

Гоуп, розлучена молода жінка, власниця кондитерської, яку заснувала її бабуся Роз, мешкає неподалік від Бостона разом із дочкою. Але через фінансові й особисті проблеми Гоуп почувається нещасною і самотньою. Якось бабуся просить онуку довідатися, що сталося з їхньою сім'єю, про яку вона ніколи до того не згадувала. Виконуючи її прохання, дівчина дізнається про драматичну долю бабусі, яка мусила втекти з Франції від жахіть війни й Голокосту. І відтоді життя Гоуп несподівано змінюється…

У цьому романі йдеться про сміливість і незламність жінок, їхню жертовність заради країни та вірних друзів, а ще про подвійні стандарти, з якими вони стикались під час війни. Двох знедолених, але водночас відважних жінок пов'язує жорстока боротьба за життя та один спільний ворог. Жахіття війни не знищили їх, а натомість зробили сильнішими. Тепер героїні ладні на все, щоб помститися ворогу й повернути собі надію на майбутнє. Ця книжка — мандрівка у складні й небезпечні часи, коли відважні жінки намагалися налагодити життя в повоєнні роки й, перебираючи своє минуле, дошукатися в ньому істини.

Венеція, 1704 рік. У цьому місті блискучої пишноти відчай і злидні завжди поруч. Восьмирічна Анна-Марія — одна з трьохсот дівчаток, що зростають у стінах П’єти — притулку для дітей, яких народили повії. Попри суворі правила, дівчаткам змалечку дають уроки співу й музики. З дитинства Анна-Марія знає, що не така, як усі. Обдарована й одержима, вона прагне стати найвидатнішою скрипалькою Венеції.

Лондонський вищий світ поринає в пристрасті нового сезону! Власне, нічого бурхливого не відбувається, а публіка одностайно твердить, який нудний видався рік... Певною інтригою є те, чи не втратить парубоцький статус тридцятитрирічний Колін Бріджертон, адже він якраз повернувся додому з мандрівки Грецією. Очевидних кандидаток у дружини, якщо вірити леді Віслдаун, на обрії нема. До того ж ніщо не заважає Колінові вмить зірватися та втекти назустріч пригодам — подалі від надокучливих материних натяків про шлюб і зашкарублої світської атмосфери. Звісно, цього б не хотілося Пенелопі Фезерінґтон, адже вона давно поглинута почуттями до Коліна, які переросли в дещо більше за дружбу. А втім, Пенелопа відвідує сезон не перший і далеко не другий рік підряд, ба вже перебуває на порозі перспективи довічно самотнього життя... І поки вся її вузькоглядна родина силкується перетворити наймолодшу з-поміж Фезерінґтонів, Фелісіті, на об’єкт зацікавлення для видного нареченого Коліна Бріджертона, обличчям до Пенелопи повертається невгамовна леді Денбері. Вона оголошує полювання на легендарну леді Віслдаун!

У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі почату в «І будуть люди»   розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка.

Оскар Шиндлер - успішний промисловець, автогонщик, авантюрист, "справжній арієць" та… праведник світу, який урятував від смерті в газових камерах більше людей, ніж будь-хто за всю історію війни.

Сьома й восьма книги «Галицької саги» охоплюють останні роки Другої світової війни та шлях до незалежності України. У «Часі нескорених» галичани остаточно втрачають ілюзії: хтось вступає до дивізії «Галичина», інші — до УПА. Одні гинуть у «бродівському котлі», інших чекає боротьба з новим ворогом — радянською владою. У романі «Серпень дев’яносто першого» ми прощаємося з Перетином. Майже всі чоловіки знайшли свою смерть у лісі за селом, а ті, хто вижив у цій м’ясорубці, опинилися в далекому Сибіру. Улітку 1991 року учні місцевої школи випадково натрапляють на давно загублену могилу вояків УПА. На перепоховання героїв до відродженого Перетина збираються ті, хто покинув його ще в сорокові роки.

…1934 рік. Після жорстоких тортур до лікарні потрапляє шанований лідер менонітської громади. Слідчий Кристіан Абель ще встигає застати нещасного живим, проте той не сказав ані слова: нападник позбавив його язика. Чим завинив перед злочинцем очільник хай і закритої від суспільства, але законослухняної спільноти? І чому це розслідування могло вартувати життя самому Кристіану, якби вірний вахмістр Зозулька не відвернув загрозу?

У продовженні роману «Біль і гнів» Анатолій Дімаров зображує будні жителів полтавського села Тарасівка в часи воєнного лихоліття. Вчителька Тетяна Світлична змушена ходити по хатах односельців і робити перепис худоби за наказом німців. Як виживатимуть тарасівці, на чий бік стануть? Автор свідомо уникає прямих характеристик героїв. За них говорять їхні вчинки, думки, прагнення.

Роман «Жовтий князь» (1958—1961) — це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України — страшному голодомору 1932—1933 років, що забрав життя мільйонів людей. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, який несе з собою лише руйнування, спустошення, муки і смерть. Цей алегоричний образ перетворюється на об'єкт ненависті не лише простого люду, а й самого читача.

Три десятки червоних російських терористів виявили бажання вирушити в Берлін, щоб убити гетьмана Павла Скоропадського під час його офіційного візиту до Німеччини. Завдяки жеребкуванню було визначено двох виконавців. Українська розвідка доручила капітану Жеграю запобігти замаху. Це надскладне завдання, адже колишньому поліціянту відомі тільки прізвища злочинців. Як їх знайти в чужій столиці? Довелося звернутися по допомогу не лише до берлінської поліції, а й примусити до «співпраці» місцевий криміналітет.

У романі «Шалені шахи» розгортається велика гра життями, учасниками якої стають князі Василь Острозький і Дмитро Сангушко, княгині Беата Костелецька й Гальшка Острозька, очільники перших козацьких повстань Криштоф Косинський і Северин Наливайко та багато інших персонажів.

До збірки ввійшли його повість «Отаман Хмара» (яку сам автор уважав не так літературно-художнім, як фактологічно-мемуарним твором), а також спогади та есеї.

Степовий пейзаж із фортецею, створений у середині ХІХ століття, стає свідком майже двох століть історії. Вар­шава 1920-х років, Київ напередодні Другої світової вій­ни, сучасний Париж — у різних містах і в різні часи кар­тина опиняється там, де приватне життя перетинається з великими подіями. Її бережуть і приховують, передають і розшукують. Разом із полотном відкриваються історії людей — дружба і кохання, втрати й компроміси, вибір, що має наслідки.

«Тисячолітній Миколай» — науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть. Був дружинником князя Володимира, їздив до Візантії, звідки привіз на Русь нову віру. З посольством Богдана Хмельницького Миколай Несміяновський їздив до Москви. Пережив Голодомор 1932–1933 рр., лейтенантом пройшов кривавими дорогами Другої світової війни, а у мирний час став ученим-агрономом.

«Руїна» є другою книгою циклу «Нескорені» та продовженням пригод, описаних у творі «Татарський бранець».

«Файли Батьківщини» — четвертий роман з детективного циклу про комісара Рата

Таллінн, 1419 рік. Містяни приголомшені серією загадкових смертей відомих і невідомих осіб. Аптекар за професією та детектив за покликанням Мельхіор Вакенстеде після ретельного з’ясування обставин доходить висновку, що більшості з них «допомогли» померти. Тим часом свідки в один голос твердять, що потерпілі перед трагічною загибеллю згадували про зустріч із привидом. Мельхіор із дитинства чув балачки про примару в Дощовому будинку на його рідній вулиці Ратаскеву. Проте ніколи не сприймав їх серйозно, бо жодних фантомів ніколи не бачив. Хто ж він, той злий дух, що здатен набувати людської подоби?

Четверта, п’ята і шоста книги «Галицької саги» охоплюють період 1929—1942 років, коли Європа невпинно наближалася до нової війни, яка зрештою вибухнула. У «Майбутній силі» йдеться про пацифікацію, що стала відповіддю Польщі на діяльність ОУН, і про політичну напругу, яку відчули навіть у селі Перетин. У «Ante bellum» змінюється покоління: молодь обирає між землею, боротьбою чи еміграцією, а конфлікт між «стариками» й молодими радикалами поглиблюється. У «Невиправданих сподіваннях» українці зустрічають Червону армію як визволительку, але незабаром нова влада приносить репресії, виселення і страх. А далі — надії на німців, які швидко перетворюються на розчарування: гетто, депортації до Німеччини, новий поділ України.

«Втеча від себе» — останній роман трилогії «ОСТ» («Морозів хутір», «Темнота», «Втеча від себе»).

До видання ввійшла інтермедія «Куліш, Байда і козаки», написана до драми П. Куліша «Байда, князь Вишневецький», а також драма «Старе гніздо й молоді птахи» — найвідоміший твір письменника. Олекса Ставицький називав його «інсценізованим романом», Юрій Шевельов — «романом у діалогах», а сам автор у листі до Кониського писав: «…закінчив і потрошку переписую драматичні картини». У цьому творі, що набув популярності на початку ХХ ст., відображено життя і побут кубанського козацтва кінця 50-х років ХІХ ст., тобто останнього періоду його самоврядування. Письменниця Оксана Забужко назвала драму Василя Мови «Старе гніздо й молоді птахи» одним з найкращих українських романів ХІХ–ХХ століть.

«Єврейські історії. Сповідь стукача» — серія повістей, у яких порушено морально-етичні проблеми життя українців за радянських часів. Колоритна, жива мова та цікавий сюжет занурюють у світ щоденних турбот героїв, які вміють обстоювати особисті життєві переконання.