Пошук

Перед нами повоєнна Німеччина очима двох одинадцятирічних хлопців — Генріха Брілаха й Мартіна Баха. Вони з різних сімей за достатком і суспільним становищем, але з однаковим тягарем — у кожного війна забрала батька. Пожовклі фотокартки замість господарів осель, злидні й розквіт чорного ринку, молоді, але вже беззубі вдови, діти з гострим відчуттям «неморального», пристосуванці, які нашвидкуруч скидають нацистську форму, — автор препарує страшну тогочасність не для співчуття, а щоб показати ціну відплати суспільства, з активної чи мовчазної згоди якого жага до руйнації світу обернулася внутрішньою руїною кожного.

Перший історичний роман-хроніка, що розповідає про розкол України на дві частини після проведення Чорної ради в Ніжині 1663 року. Країна була фактично розділена на Лівобережну і Правобережну, що спровокувало запеклу боротьбу за гетьманську булаву після смерті Богдана Хмельницького.

Цей роман  —  зріз епохи початку XX століття. Моменту, коли ламався патріархальний світ. Метафорою занепаду старого ладу якраз і стає руйнування родинного гнізда, дому, який вважали незрушною фортецею.

У центрі роману — київський князь Святослав Хоробрий, відважний полководець, воїн, далекоглядний політик, який воював протягом усього свого правління і розширив територію Київської Русі.

Що важливіше для історії? Могутність влади, воля народу чи дії окремих людей? Чи може одна людина змінити світ і так вплинути на майбутнє, що без неї життя якогось краю або й цілої країни було б геть іншим? І як діяти, коли живеш в імперії, яка намагається контролювати кожен твій крок?

У Львові сучасному, Львові передвоєнному і Львові часів Другої світової війни відбуваються драматичні події, народжуються родинні таємниці й перетинаються долі героїв цього роману. Ірена — юна наївна гімназистка із заможної родини. Доля дарує їй трагічне кохання, яке вривається в її спокійне життя вихором перших глибоких почуттів, сильних емоцій та чуттєвих насолод. Життя кидає Ірену в лихоліття війни, жорна сталінських репресій і на заслання в Казахстан. Яку ціну доведеться заплатити дівчині за своє щастя та любов? Чи зуміє вона вистояти, не зламатися і зберегти у собі світло добра й любові? Як та чому поєдналися історія кохання Ірени з долею та життям Анни з роману «Мелодії кави в тональності кардамону»?

Коли молода американська письменниця Марґарет Мітчелл (1900—1949) писала цей свій єдиний роман, вона навіть і гадки не мала про те, що він стане всесвітньо відомим.

Вона народилася для щастя. Але постала до боротьби за волю! Коли Червона армія почала палити села, коли три її брати загинули у боях з радянськими військами, тендітна Маруся взяла до рук зброю і стала отаманом козацького загону.

«Шпиталь Преображення» — це твір, з якого починається письменницька кар’єра Станіслава Лема.

На хутір Хмарище до старого Череваня приїздять шановані гості — молодий козак Петро Шраменко та його уславлений батько. У Череванів є красуня-донька Леся. Та рано думати про заручини, коли в країні — Руїна і гетьмани запекло змагаються за право володіння булавою великого Богдана Хмельницького. А тим часом красуню Лесю викрадає шибайголова Кирило Тур. І тільки Петро може врятувати кохану…

Роман насичений буремними історичними знаковими подіями 1659 року. Початок року. В країні розгорається полум’я україно-московської війни. Поряд із гетьманом Іваном Виговським діє зрадник, який працює на Таємний приказ Московії. Сейм у Варшаві й затвердження урізаних статей Гадяцького трактату. Скрізь удосталь ворогів і зрадників. Однак є лицарі, які сміливо виходять на боротьбу за волю, справедливість, державність. Троє козаків-побратимів кидають виклик свавіллю й несправедливості. Велика кількість пригод. Битви, поразки й перемоги. Честь і ганьба. Кохання та зрада…

Шалене кохання Скарлет О’Гара та Рета Батлера спалахує в один із найскладніших періодів життя США — під час Громадянської війни Півдня та Півночі (1861—1865) й повоєнної Реконструкції. Коли під час цих подій умирають чоловіки, то на голови жінок звалюються всі можливі біди. Здається, що в цьому вирі гине все: люди, їхні стосунки, і нема сили, яка може їх відродити. Але така сила є — вона називається любов’ю. Скарлет гідно виходить із будь-якої ситуації, кидаючи виклик громадській думці.

«Тарас Бульба» — історична повість Миколи Гоголя, в якій художньо узагальнено події, що відбувалися на українських землях за часів існування Запорозької Січі. На прикладах головного героя твору Тараса Бульби та інших персонажів автору вдалося переконливо показати незламність українських козаків у боротьбі за свободу рідного народу.

У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі почату в «І будуть люди»   розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка.

Ружею цвіла Радислава на весіллі, бо кохала боярина Мстислава пристрасно. А він посміхався й підраховував зиски від шлюбу — багата, вродлива, ще й рідня князя Данила Галицького... Недовгим було сімейне щастя молодої. Розтоптав її мрії жіночі Мстислав. До родового маєтку, куди входила вона господинею, привіз він коханку. Здавалося б, немає для дружини нічого більш принизливого. Але чоловік змушує її до гріха — наказує звабити ординця Ариундея. Розчавлена й зневірена Радислава йде на ложе до ворога...

Шістнадцятирічна Саші більше за все на світі мріє стати лікаркою. Протягом наступного десятиліття жорстока громадянська війна руйнує будинок дівчини, але точно не її мрію. Зневіра дуже сильно пронизує Саші, коли на початку боїв у державі, де домінують сингали, вбивають старшого брата Саші, а молодші брати приєднуються до тамільських тигрів, які після років дискримінації та насильства з боку держави борються за окрему батьківщину для тамільської меншини Шри-Ланки. Саші приймає запрошення працювати медикинею у польовому госпіталі, допомагаючи пораненим тамільським тиграм.

Ця дивовижна правдива історія розгортається від Великої депресії аж до повоєнного періоду й розповідає про безстрашних молодих жінок, яких пізніше називали «чорними янголицями». Протягом двадцяти років вони, ризикуючи життям, працювали в жахливих умовах, доглядаючи найбідніших хворих на туберкульоз мешканців Нью-Йорка, які чекали на смерть або ставали піддослідними кроликами для експериментальних операцій і часто смертельних препаратів.

Сьома й восьма книги «Галицької саги» охоплюють останні роки Другої світової війни та шлях до незалежності України. У «Часі нескорених» галичани остаточно втрачають ілюзії: хтось вступає до дивізії «Галичина», інші — до УПА. Одні гинуть у «бродівському котлі», інших чекає боротьба з новим ворогом — радянською владою. У романі «Серпень дев’яносто першого» ми прощаємося з Перетином. Майже всі чоловіки знайшли свою смерть у лісі за селом, а ті, хто вижив у цій м’ясорубці, опинилися в далекому Сибіру. Улітку 1991 року учні місцевої школи випадково натрапляють на давно загублену могилу вояків УПА. На перепоховання героїв до відродженого Перетина збираються ті, хто покинув його ще в сорокові роки.

…1934 рік. Після жорстоких тортур до лікарні потрапляє шанований лідер менонітської громади. Слідчий Кристіан Абель ще встигає застати нещасного живим, проте той не сказав ані слова: нападник позбавив його язика. Чим завинив перед злочинцем очільник хай і закритої від суспільства, але законослухняної спільноти? І чому це розслідування могло вартувати життя самому Кристіану, якби вірний вахмістр Зозулька не відвернув загрозу?

Друга книга роману присвячена кульмінаційній події у житті Роксолани – страті шехзаде Мустафи – старшого сина султана Сулеймана Пишного від наложниці черкеського походження Махідевран. Відтак дітям султани-українки відкрився шлях до батьківського трону. Що до цього привело та яку роль у вбивстві пасинка зіграла Роксолана? Відповіді на ці запитання містяться у книзі. Водночас ідеться про долю Угорщини, династію Ягеллонів та приїзд до Стамбула Дмитра Вишневецького-Байди, а також – війну османів у Ірані.

У продовженні роману «Біль і гнів» Анатолій Дімаров зображує будні жителів полтавського села Тарасівка в часи воєнного лихоліття. Вчителька Тетяна Світлична змушена ходити по хатах односельців і робити перепис худоби за наказом німців. Як виживатимуть тарасівці, на чий бік стануть? Автор свідомо уникає прямих характеристик героїв. За них говорять їхні вчинки, думки, прагнення.

Блискучий роман про митця і владу, красу і варварство, а також про те, чи здатне мистецтво оголити істину за допомогою вигадки.

Роман «Жовтий князь» (1958—1961) — це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України — страшному голодомору 1932—1933 років, що забрав життя мільйонів людей. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, який несе з собою лише руйнування, спустошення, муки і смерть. Цей алегоричний образ перетворюється на об'єкт ненависті не лише простого люду, а й самого читача.

Історичний роман-хроніка «Меч Германаріха» є завершальною книгою трилогії «Вирівнювання Збруча». У ньому йдеться про репресивну діяльність радянських органів державної безпеки у Південно-Західній Волині в 1939-1941 рр.

У першій половині XVII століття міць, вплив і слава Війська Запорозького Низового досягли найбільших масштабів — запорожці одноосібно панували на Чорному морі, козацька піхота вважалася найсильнішою в Європі, козаків залучали на свою службу наймогутніші володарі тогочасного Старого Світу, союзу з козаками прагнули найвизначніші полководці, адже на континенті палали майже безперервні військові конфлікти.

Три десятки червоних російських терористів виявили бажання вирушити в Берлін, щоб убити гетьмана Павла Скоропадського під час його офіційного візиту до Німеччини. Завдяки жеребкуванню було визначено двох виконавців. Українська розвідка доручила капітану Жеграю запобігти замаху. Це надскладне завдання, адже колишньому поліціянту відомі тільки прізвища злочинців. Як їх знайти в чужій столиці? Довелося звернутися по допомогу не лише до берлінської поліції, а й примусити до «співпраці» місцевий криміналітет.

У романі «Шалені шахи» розгортається велика гра життями, учасниками якої стають князі Василь Острозький і Дмитро Сангушко, княгині Беата Костелецька й Гальшка Острозька, очільники перших козацьких повстань Криштоф Косинський і Северин Наливайко та багато інших персонажів.

Василь Земляк пише про знайомі, на перший погляд,  реалії: українське село 1920—1940-х, революція, руйнування шляхетських садиб, перші комуни, колгоспи, Друга світова. Однак усе подано в якійсь геть незвичній перспективі.

Нацистського лікаря, який ставив досліди на дітях-близнюках пліч-о-пліч із сумнозвісним Йозефом Менгеле, знаходять мертвим за загадкових обставин. Відомий берлінський криміналіст Гуго Фішер приїжджає до концтабору, щоб розслідувати підозрілу смерть по гарячих слідах. Там він стикається не лише з таємничим убивством, а й із пекельною реальністю, про яку досі знав лише з чуток. У Гуго є своя таємниця: він страждає на дегенеративну хворобу. Єдиний спосіб для нього вижити — допомагати Райху і приховувати свою недугу. Під час розслідування Гуго знайомиться з Жоелем — єврейським хлопчиком-в’язнем з очима рідкісного кольору, який має хист до малювання. Саме він знайшов труп лікаря й замалював місце злочину. Між ними зароджується дружба, що спонукає Гуго повстати проти нелюдського.

Четвертого травня 1897 року Францію сколихнула страшна трагедія: ущент згорів благодійний ярмарок у Парижі. Вогонь забрав життя понад сотні людей, більшість із них — жінки з аристократичних кіл. Після цієї пожежі життя героїв змінилося назавжди. Принаймні героїні цієї книжки буквально вийшли з полум’я новими людьми. Кохання і смерть, боягузи і герої, вірність і зрада, пошуки істини у світі, що диктує жорстокі правила для жінок, відповіді на виклики долі, загадки, які можуть здивувати і збентежити, сила духу і поклик пристрасті в умовах важких випробувань — усе це ви знайдете в романі Оділь Бує «Багаття долі», що є літературною адаптацією популярного серіалу виробництва TF1 / Netflix.

Син султани-українки Шехсувар (Марії), Осман ІІІ, найстаршим в історії Османської імперії — у 55 років зійшов на трон. За нетривале правління (1754–1757 рр.) у гаремі трапилася низка підозрілих смертей. Найгучнішою стала втрата наступника престолу — 42-річного Мехмеда. Поголос про це дійшов до вух яничарів. Звинувачуючи султана, вони ледь не підняли у Стамбулі повстання. Утім, Осман ІІІ і сам жив під страхом стати наступною жертвою таємничого вбивці. Ким був палацовий душогуб? Відповідь на це запитання знайшов головний євнух гарему.

На зламі століть над майбутньою Англією вкотре нависла небезпека. Тяжко хворий король Альфред доживає останні дні, й молодому спадкоємцеві Едварду треба вистояти в боротьбі за батьків престол з кузеном Етельвольдом, котрий вважає корону своєю по праву і має підтримку амбітних данських воєвод.