Англійський письменник, есеїст, журналіст і критик Джордж Орвелл відомий своєю непримиренною опозицією до тоталітаризму. Його візитівкою стали два алегоричні твори, знані на весь світ: «1984» і «Колгосп тварин». Антиутопія «1984» — роман застереження, який особливо сучасно звучить сьогодні, коли авторитарна влада, що давно мала зостатися в минулому, знову починає наступ на демократію. Сатирична казка «Колгосп тварин», у якій прозоро читається натяк на тоталітарну Росію, увійшла в сотню найкращих англомовних творів.
Опинившись на Межі між країною людей і таємничих альвів, хлопець без пам’яті, якого шукають по всіх закутках континенту, зустрічає сліпу жінку, що називає себе характерницею. Хто вона? І чому у двох незнайомців так багато спільного?
Четверо колишніх однокласників переїжджають до Нью-Йорка й там відшукують власний шлях у житті. Життя їх шмагає, носить по хвилях, а тримаються друзі на плаву тільки завдяки дружбі і прагненням. Минають десятиліття, стосунки поглиблюються, затьмарюються, приправляються пристрастю, успіхом і гордістю. Та всі розуміють, що найбільшою проблемою є Джуд, дуже талановитий юрист і страшенно безталанний чоловік, його розум і тіло пошматувало важке дитинство, його переслідують страхи і травми, які він ніколи не зможе подолати, і саме вони назавжди визначають його життя.
Джордж Орвелл (Ерік Артур Блер) (1903 — 1950) — британський письменник і журналіст. Всесвітню славу письменнику принесли роман-антиутопія «1984» (вперше опублікований 1949 року) і алегорична притча «Колгосп тварин» (1945). Письменник раніше від інших позбувся ілюзій щодо світової місії Радянської держави. Він ставив поруч імена Гітлера й Сталіна і зазначав спільність тоталітарних методів обох диктаторів. У передмові до українського видання «Колгоспу тварин» (1948 року), Орвелл зазначив, що для нього дуже важливо, щоб люди на Заході побачили радянський режим таким, яким він є. Найвідоміші цитати: «Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших» («Колгосп тварин»), «Хто керує минулим, той керує майбутнім: хто керує сьогоденням, керує минулим» («1984»), «Війна — це мир, свобода — це рабство, сила — в незнанні» («1984»), як і самі твори, не втратили актуальності. У збірку також увійшли автобіографічні романи «У злиднях Парижа і Лондона» (1933), «Бірманські дні» (1934) і «Вшанування Каталонії» (1938).
Блискучий роман про колишніх чоловіків, других дружин, матерів та дочок, шкільний скандал а також маленьку брехню, котра може стати смертельною.
Джаз Башара - злочинниця. Принаймні, певною мірою. Життя на Артеміді - першому місті на Місяці - легке лише для туристів і мільярдерів-диваків. Тож епізодичну контрабанду безневинних товарів можна не брати до уваги, чи не так? А надто коли тобі треба повернути борг, а зарплатні носія ледь вистачає на оренду житла… Усе змінюється, коли у Джаз з'являється можливість скоїти ідеальний злочин. Відмовитися важко: їй пропонують за це гарні гроші. Дівчині доводиться здійснити неможливе, але проблеми тільки починаються. З'ясовується, що вона втрутилася у змову, мета якої - встановити контроль над усією Артемідою. І тепер її єдина надія на порятунок - ризикнути ще більше, аніж першого разу.
Головний герой роману через сімейні негаразди втратив життєві орієнтири та перетворився на наркомана й грабіжника. Його засудили за низку злочинів, однак він втік з австралійської в'язниці, де мав би відбути дев'ятнадцятирічний термін. З фальшивими документами на ім'я Ліндсея Форда він тікає в Індію в Мумбаї (Бомбей).
Є у людині дещо таке, що не скориться більшості, - це її совість. Унікальність знаменитого роману Гарпер Лі "Вбити пересмішника" полягає в тому, що він однаково цікавий для дітей, підлітків та дорослих. Книга відрізняється тою яскравістю подій, яка буває тільки в дитинстві. Вона поєднує в собі захопливі пригоди в найкращих традиціях Марка Твена та Астрід Ліндгрен, моторошну таємницю будинку з привидом, як у готичних романах, гострі соціальні проблеми, питання виховування дітей та вірності собі. Книга напрочуд яскрава та правдива, як може бути лише погляд дитини.
Учень помирає просто на очах своїх чотирьох однокласників у стінах школи. Слідство встановило, що його смерть - не випадковість. До того ж це сталося якраз за день до того, як він планував оприлюднити в інтернеті свіженькі плітки про кожного них. Тепер їх усіх підозрюють в убивстві. Та, можливо, ці школярі дійсно невинуваті, а справжній убивця розгулює на свободі?
На початку 1960-х, під час навчання в університеті, Кен Кізі кілька місяців підробляв санітаром у психіатричному відділенні однієї з лікарень. Саме там, на нічних змінах, він почав писати свій дебютний роман - "Над зозулиним гніздом". Очима індіянця напівкровки Вождя Бромдена, якого всі вважають глухонімим, читач побачить героїчну боротьбу веселого шахрая Рендла Патрика Макмерфі проти могутнього Комбінату, що підкорив уже собі все людське життя. Більш ніж півстоліття цей неперевершений роман приваблює нові покоління читачів.
Проста, на перший погляд, історія про патологоанатома-невдаху. Северина не цінують на роботі й мало платять, з особистим життям чоловіка відбувається щось незрозуміле, самооцінка на нулі. Тож перебуваючи практично на дні, він одразу ж хапається за можливість підзаробити. Так, пропозиція не зовсім легальна, так, навряд чи можна чекати чогось доброго від ринку трансплантації органів, але так спокусливо нарешті влаштувати собі забезпечене життя. Зрештою, Северин має забрати в уже мертвих людей якусь дрібничку, те, що їм і так не потрібно. Поки що у мертвих людей, поки що дрібничку.
Роман «Сестри Річинські» — це історичний зріз першої половини ХХ століття, показаний очима жінок, які більше не хочуть жити в патріархальному світі й виходять з тісного домашнього простору в широкий світ.
Після смерті матері Брет Болінджер має успадкувати косметичну фірму, будинок і чималу суму грошей. Цього їй вистачить на безтурботне життя з бойфрендом Ендрю. Все б воно так і було, коли б не список мрій, що його вона склала ще в підлітковому віці.