Пошук

Місто трусило немов у лихоманці. Таємничий незнайомець, прозваний у народі Джеком Різником, одну за одною вбиває жінок легкої поведінки, щоразу дивним чином вислизаючи з рук поліції.

Найкращі подруги Ліла й Елена дорослішають, і життя готує для них нові випробування. Ліла виходить заміж і стає синьйорою Карраччі. Шлюб зі Стефано дає їй омріяне багатство і забезпечує заможне існування для всієї родини. Але не гарантує щастя. Елена продовжує навчатися, усе частіше почуваючись чужою серед своїх і своєю серед чужих. Сумлінною працею вона торує власний шлях до успіху.

Справжня жіноча дружба. Її можна зненавидіти, але від неї неможливо відмовитися. Елену і Лілу завжди бачили разом. Навчатися, щоб стати багатими, — такою була їхня мрія. Але життя повело до неї різними шляхами. Розумниця Елена здобуває освіту, а обдарована Ліла працює в сімейній майстерні. Змагаючись і зростаючи в цьому суперництві, подруги залишать однолітків далеко позаду. Але в Італії 1950-х років вирватися зі світу невігластва і батьківського диктату непросто. Це наче гра, у якій Елена і Ліла зробили різні ставки. Яка переможе?

1960-і роки, штат Міссісіпі, США. Ейбілін все своє життя пропрацювала служницею у білих людей, виростила сімнадцять їхніх дітей, але втратила свого єдиного сина. Мінні — невгамовна й нестримна жінка, з якою не варто сперечатися. Через свій непростий характер вона змушена часто змінювати господарів, але роботу таки може знайти: її торти і пироги незрівнянні. Скітер, біла дівчина, після закінчення університету повертається у рідний Джексон. Вона мріє про письменницьку кар’єру і хоче розповісти світові про те, що коїться тут, на Півдні Америки.

Над селом зорі ясніші, у селі квіти пахнуть п’янкіше, сільські дівчата дорослішають раніше. Катерині лише тринадцять, а її серце належить чоловікові набагато старшому, та ще й одруженому. У селі все безпосередньо: якщо люблять, то вже до безтями, якщо ненавидять, то щонайзапекліше, якщо пробачають, то від щирого серця...

У невеличке містечко на півночі Румунії в родовий замок графа Дракули їде Джонатан Харкер. Але чому ж усі, хто довідується, куди він направляється, жахаються? Чому намагаються відмовити його відвідувати замок? Чому дивляться на Харкера з жалістю й покладають на нього хрест? Може, тому що сьогодні — переддень святого Георгія і вночі, коли годинник вдарить північ, безперешкодно запанує все зло світу?

У життя мільйонів людей вдирається Друга світова війна, трощачи те, що здавалося міцним, і поєднуючи непоєднуване. В охопленому війною французькому містечку Сен-Мало зустрілися французька дівчинка Марі-Лор та німецький хлопець Вернер Пфенніг. Вони обоє сліпі: вона втратила зір іще дитиною, а він засліплений німецькою пропагандою. Але, здається, сама доля все життя вела їх назустріч одне одному, щоб вони побачили незриме світло, яке здатне перемогти безоку пітьму.

Кажуть, у маленькому кафе «Funiculi Funicula» можна переміститися в часі, якщо забажати... І саме це бажання приводить до нього чотирьох різних людей. Закоханий чоловік із фатальним діагнозом вирішує помандрувати в майбутнє, щоб побачити, яким стане життя коханої без нього... чи все ж таки з ним? Старий детектив шукає змогу повернутися в минуле — для нього це єдиний шанс зробити щасливою свою дружину. А син, що не зміг попрощатися з матір’ю на її похороні, ладен віддати будь-що, аби потрапити в той день, коли вона була ще живою. Так само як і друг загиблого чоловіка, чию доньку він виховував як свою. І тепер у день весілля дівчини він прагне повернути час та подарувати їй можливість побачитися з батьком. Та мандрівки в часі можуть зруйнувати життя. Про це мовчки нагадує жінка, яка незмінно присутня в кафе, — колись вона не зуміла повернутися назад...

Ніч на Гелловін. Джен дивиться у вікно, очікуючи на повернення сина. Нарешті вона бачить Тодда і... те, як він убиває людину! Його заарештовують.

Дві ворожі організації - тоталітарне Управління під керівництвом Комендантки й Едем - одночасно світ і його верховна істота-праматір - розв’язали Часову війну. Їхні агенти, Червоні й Блакитні, мають рухатись часовими нитками і змінювати хід історії так, щоб створити ідеальну для себе версію майбутнього.

Австралійку Ханну Холл непокоїть яскравий спогад про вбивство немовляти. Проте дівчині складно зрозуміти, чи та жахлива подія справді відбулась у її дитинстві, чи це лише розбурхана уява. Аби з’ясувати правду, вона приїздить в Італію до П’єтро Джербера - психолога, який спеціалізується на гіпнозі.

У житті кожного бувають моменти, коли хочеться зникнути. Деякі люди наважуються втілити це бажання, і про них забуває більшість - але не вона.

Шість дівчаток зникають одна за одною. Шість могилок знайдено в лісі, в кожній з них - дитяча рука. Але відшукати постраждалих чи їхні тіла поліції не вдалося.

Детектив Емілі Бакстер гадала, що поставила крапку у резонансному жорстокому вбивстві шістьох людей. Але в Лондоні та Нью-Йорку один за одним відбуваються криваві злочини. На тілах жертв лишаються написи «Пішак» або «Приманка». Емілі розуміє, що у маніяка-лялькаря з’явився наслідувач. Але цього разу вбивці гинуть разом із жертвами. У поліції не лишається жодних зачіпок. На кожен крок Скотланд-Ярду та ФБР убивця відповідає шквалом нових жертв. Та поступово Емілі починає розуміти: той, хто смикає за ниточки жертв та вбивць, перебуває поруч. Занадто близько, щоб бути поміченим...

Детектив Натан Вульф був переконаний, що знає про злочини все... До того моменту, доки колишня напарниця Емілі Бакстер не попросила його прийти на місце нового злочину — до сусіднього будинку, на який виходили вікна його кімнати. Від моторошного видовища в нього захолола кров. Посеред кімнати він побачив підвішену до стелі страхітливу фігуру, схожу на творіння Франкенштейна. Тіло жахливої маріонетки було зшито з частин кількох людей. Шість жертв безжального маніяка страшно з’єдналися у смерті. І вказівний палець мертвого створіння було спрямовано просто на вікно Вульфа...

Ейден Томас - зразковий сім’янин. Усі, хто знайомий з ним, цінують його доброту й готовність прийти на допомогу. Утім, чоловік має одну страшну таємницю… Він викрадач і серійний убивця жінок.

Вона - дружина фермера і мати двох дітей. Він - самотній фотограф, який весь час мандрує світом і вважає себе за останнього ковбоя. Вони зустрілися цілком випадково і відразу зрозуміли, що шукали одне одного з давніх-давен. А знайшовши - розлучилися навік. Доля подарувала їм лише чотири дні, і за цей короткий час вони встигли прожити ціле життя, сповнене найяскравіших митей.

Афтепаті після Геловіну закінчилося для принцеси Марґрете катастрофою: на очах у всіх її забрали в лікарню. Утім, реанімація — не найгірше, що сталося того вечора. Про найгірше Марґрете мовчить. Тим часом її життя щораз більше розладжується: друзі веселяться без неї (вона ж зануда), Калле вічно десь пропадає (з Леною), а батьки взагалі відсутні (і тато щось приховує). Єдине, що не дає дівчині зовсім скиснути, — листування з данським принцом. Та чи готова Марґрете до чогось більшого?Історія про втрату контролю, пошук себе та, звісно, кохання. Адже принцеси теж закохуються — іноді в принців, іноді в жаб, але завжди з гепіендом… принаймні у казках.

Зимові канікули добігли кінця, і Фінлі нарешті повертається до навчання в Баррінґтоні. Там вона сподівається знову побачитися з Артуром — хлопцем, який подарував їй незабутні різдвяні свята. Однак після повернення до академії він усіляко уникає спілкування, і це неабияк бентежить дівчину. Зрештою їм вдається зустрітися сам на сам, але емоції стають на заваді конструктивному діалогу. Пара розриває стосунки.Фінлі поринає в навчання й позакласну діяльність, і навіть долучається до організації святкування Дня святого Валентина. Втім, думки про Артура не полишають її. Серце підказує Фінлі, що він досі в неї закоханий, а причина їхнього розставання набагато складніша, ніж банальна зрада. Продовження зворушливої історії Фінлі й Артура у новому любовному романі від Трейсі Андрін.

Сімнадцятирічна Жулі безслідно зникла в березні 2008 року, залишивши тільки велосипед біля дерева на крутому схилі. Її батько, лейтенант Габрієль Москато, у відчайдушній спробі знайти доньку опиняється в готелі «Бескид». Моторошна ніч у номері 29 змінює його реальність: він прокидається 2020 року, не впізнає себе і дізнається, що Жулі так і не знайшли. Саме цього дня на березі річки виявляють тіло молодої жінки. І ось через дванадцять років — із запізненням на дванадцять років — починається нове розслідування…

Рукопис без фіналу, труп без обличчя, запитання без відповідей. На околицях Гренобля сталася дорожня аварія: юнак, утікаючи від митників, урізався в балюстраду і загинув. Поліціянти, приїхавши на місце пригоди, виявили в багажнику тіло дівчини. Без обличчя і рук. Тим часом Леана Морган, скромна вчителька, яка стала королевою трилера, через чотири роки після зникнення її дочки, отримує телефонний дзвінок. Її чоловік Жуліан у лікарні з травмою голови: на нього напали. Ба більше, він утратив пам’ять. Він, хто не кидав пошуків і до останнього вірив, що Сара жива. Леані доведеться самотужки розплутувати клубок зловісних загадок.

Капітану поліції Віндгему і сержанту Банерджі нудьгувати ніколи — така вже в них робота. А ще мають спільний талант уплутуватися в різні історії: то на капітана наставить пістолета кращий друг, то сержанту загрожує страта. Як не дивно, це не заважає справі. Мабуть, саме тому ці двоє, розслідуючи вбивство, спроможні врятувати від громадянської війни цілу країну. Добротний, динамічний детектив з легким присмаком іронії — як завжди у визнаного майстра жанру Абіра Мухерджі.

«Дерева» Персіваля Еверетта — це блискуче поєднання чорного гумору, динамічного детективу й історичної драми. Йдеться про розслідування кількох жорстоких убивств у містечку Мані штату Міссісіпі. І в кожному із цих злочинів присутні двоє мерців — жорстоко понівечений білий чоловік і темношкірий, схожий на Еммета Тілла, підлітка, якого багато років тому було піддано суду Лінча через брехливе звинувачення. Місцева поліція не розуміє, що відбувається, тому двоє спеціальних детективів з Бюро розслідувань штату Міссісіпі прибувають до цього просякнутого расизмом містечка й починають власне слідство. З’яв­ляється все більше тіл, деякі з них зникають просто з поліційного моргу й виникають в інших місцях убивств, і вся ця фантасмагорія виявляється пов’язаною з досить прихованою частиною американської історії: систематичним геноцидом темношкірих через лінчування протягом останнього століття.

Сілезець Конрад Відух працював на шахтах, служив на флоті, а потім приєднався до повстанців Спартака — і, гнаний гарячим революційним серцем, опинився на Батьківщині світового пролетаріату, коли ще ніхто навіть не уявляв, на що перетвориться ця держава за кілька років. І якоїсь миті життя його перетворюється на постійну, виснажливу боротьбу з людьми і природою за можливість прожити ще один день. Цей роман — класична історія совєтів 30-х років, оповідь про страш­ні речі від очевидця і мимовільного призвідця тих жахів, а водночас ода суворій природі й людській витривалості. Це сповідь людини, яка намагається з’ясувати, що ж насправді важить у житті і чи є в цьому хоч якийсь сенс. Сидячи в скутій льодом яхті, маючи лише олівець і папір, без єдиної живої душі навколо, Конрад Відух безжально препарує своє минуле, шукаючи відповідь на єдине питання — чи чєловєк я?

Ця книжка — про юного чоловіка та трьох жінок, про найкривавішу в історії Латинської Америки революцію, що занапастила два мільйони людей, і про долю скарбів розграбованого банку на півночі Мексики. Молодий гірничий інженер Мартін Гарет, відряджений іспанською компанією для роботи на срібних копальнях Мексики, опиняється в гущавині жорстоких подій Мексиканської революції. І для того, щоби це трапилося, насамперед потрібні живий розум, природжена цікавість, відвага, шляхетність і справжня мужність. Решта — справа випадку. Варто лише Мартінові Гарету 8 травня 1911 року почути з номера готелю в Сьюдад-Хуаресі перший віддалений постріл і вийти на вулицю подивитися, що відбувається, як його підхопить вихор подій, які безповоротно змінять його життя…

Четвертого травня 1897 року Францію сколихнула страшна трагедія: ущент згорів благодійний ярмарок у Парижі. Вогонь забрав життя понад сотні людей, більшість із них — жінки з аристократичних кіл. Після цієї пожежі життя героїв змінилося назавжди. Принаймні героїні цієї книжки буквально вийшли з полум’я новими людьми. Кохання і смерть, боягузи і герої, вірність і зрада, пошуки істини у світі, що диктує жорстокі правила для жінок, відповіді на виклики долі, загадки, які можуть здивувати і збентежити, сила духу і поклик пристрасті в умовах важких випробувань — усе це ви знайдете в романі Оділь Бує «Багаття долі», що є літературною адаптацією популярного серіалу виробництва TF1 / Netflix.

У суворому Північному морі, між Великою Британією, Данією і Швецією, розташовується невелика острівна держава Доґґерланд. Повернувшись з Англії на рідний острів Гейме, детектив-інспекторка Карен Ейкен Горнбі зіштовхується з обставинами, що перевертають її життя: колишню дружину керівника кримінального відділу поліції Юнаса Смееда, її шефа, знайдено жорстоко вбитою, а сама Карен виявляється єдиною, хто може підтвердити його алібі. У пошуках убивці, який не залишив жодних слідів, Карен поринає в таємниці, заховані в минулому Доґґерланда, і дізнається, що правда є настільки складною і химерною, що навіть їй, досвідченій поліцейській, важко уявити її у всій повноті.

Роман Річарда Єйтса «Життя спочатку» (1961) присвячений молодій американській парі, яка мешкає в передмісті Нью-Йорка в 1950-х роках — епоху повоєнного процвітання та обмеженого самовдоволення, яке захлеснуло суспільство того часу. Із глибокою проникливістю автор зображує деградацію та розпад «американської мрії», ілюзії, що володіють кожним із героїв, їхні марення про незалежність та свободу. Але в романі йдеться не лише про той далекий час — і сьогодні буквально кожен може впізнати в думках і вчинках героїв роману себе. Це дискомфортне, дуже тривожне, часом болісне читання, але таким був задум письменника — і він досяг своєї мети.

Десятиліттями міський суддя був вірним слугою Імперії, керуючи справами невеликого прикордонного поселення та ігноруючи чутки про неминучу війну з варварами. Коли зі столиці прибувають експерти з допитів, він стає свідком садистського та несправедливого поводження імперських катів із полоненими. Охоплений співчуттям до жертв, суддя чинить донкіхотський акт повстання.

Сімнадцятирічна німецька дівчина Крістін за часів Другої світової війни щосили намагається вижити в жорстоких обставинах, подолати голод, холод, уникнути смерті від бомбардувань союзної авіації та ув’язнення до табору Дахау. І при цьому ризикує всім, щоб урятувати своє єдине кохання — єврейського юнака із заможної родини, який відкрив Крістін світ книжок і музики.

Про наболіле — ось про що ця книжка. Мабуть, це перша й довгоочікувана розповідь про український «Моссад», чи, якщо хочете — про українську ІРА. Поки що в художньому варіанті, а там — хто знає…

Окупований нацистами Париж часів Другої світової війни постає перед читачем з гіпнотичною переконливістю та в зовсім несподіваному ракурсі. Архітектор-авангардист Люсьєн Бернар не надто співчуває євреям, на яких обрушився фашистський терор, та коли багатий підприємець раптом пропонує йому велику суму за створення таємних схованок для жертв репресій, опиняється перед непростим вибором: або ризикнути життям, або відмовитися від справи, в успіх якої він не вірить… З кожною сторінкою ця історія стає все більш захопливою, адже її автор — не тільки знавець архітектури, але й потаємних куточків людської душі.

Одинадцятирічний Овен Міні, хлопчик, який ніколи не виросте вище п’яти футів і має дуже дивний голос, бере участь у бейсбольному матчі і чи не вперше в житті робить сильний і точний удар, що в результаті виявляється фатальним. М’яч, вилетівши на трибуну, вбиває матір його найкращого друга Джонні Віл­райта — головного оповідача в романі. Овен не вірить у нещасні випадки, проте вірить, що він — інструмент Бога. І те, що відбувається з ним після того фатального удару, водночас дивне, незвичне і часом моторошне. Іноді головний герой здається комічною жертвою самонавіювання, що увірувала у власну обраність, але, зрештою, він і справді виявляється трагічним виконавцем божественного задуму. Овен Міні — найрозпачливіший і найпатетичніший герой, якого колись створював письменник.