Пошук

У перший рік деякі з нас втрачають життя. На другий рік ми втрачаємо свою людяність.

«Нічия Земля» — перша книга одноіменної тетралогії Яна Валєтова. Головний герой намагається вижити в новій реальності й врятувати тих, кого ще можливо.

У продовженні роману «Біль і гнів» Анатолій Дімаров зображує будні жителів полтавського села Тарасівка в часи воєнного лихоліття. Вчителька Тетяна Світлична змушена ходити по хатах односельців і робити перепис худоби за наказом німців. Як виживатимуть тарасівці, на чий бік стануть? Автор свідомо уникає прямих характеристик героїв. За них говорять їхні вчинки, думки, прагнення.

Роман «Жовтий князь» (1958—1961) — це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України — страшному голодомору 1932—1933 років, що забрав життя мільйонів людей. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, який несе з собою лише руйнування, спустошення, муки і смерть. Цей алегоричний образ перетворюється на об'єкт ненависті не лише простого люду, а й самого читача.

Особливе місце в житті та творчості автора займали проблеми «важких» підлітків — неповнолітніх злочинців з виховних колоній. Підлітки, тікаючи з неблагополучних родин, де потерпали від насильства рідних, потрапляють на вулиці. Кинуті напризволяще, вони копіюють єдиний відомий їм спосіб життя дорослих — крадіжки, алкоголь, наркотики, секс, азартні ігри, бійки, приниження, знущання. Спираю­чись на відверті розповіді цих підлітків, автор створив оповідання «Хуліган Зайчик», «Окружна дорога» та інші.

У другій частині роману Валер’яна Підмогильного «Місто» головний герой Степан Радченко вже стає успішною міською людиною — упевненою, освіченою, визнаною. Проте разом із зовнішнім успіхом зростає і його внутрішня самотність. Герой дедалі більше відчуває розлад між зовнішнім і духовним життям: місто, яке колись здавалося символом мрій, перетворюється на простір випробувань і розчарувань. Автор показує, як боротьба за успіх і визнання може призвести до втрати щирості, тепла та людських почуттів.

Лютий 2022 року. Ляна Яковенко в перші дні нової фази війни приїздить до Хмельницького. У батькового антикварного магазину вже новий власник, а вона змушена шукати роботу. Але халепа, у яку тут потрапляє, лякає її більше, ніж війна за вікном. Під загрозою життя не лише Ляни та її найрідніших, а й сотень інших людей. Допомогти виплутатися з небезпечної історії може Іван, якого вона колись кохала.

Роман А. Дімарова «Ідол» (1961) зворушує й змушує замислитися над складними питаннями. В основу сюжету покладено сліпе материнське почуття, яке призводить до надмірної опіки над своєю дитиною. Софійка з дитинства отримувала «все найкраще», але це призвело до непередбачуваних наслідків, як для неї самої, так і для її матері.

Персонажі «Сталінки» (1994) — покидьки, людське дно. Горік і весь рід Піскарьових розплачується за «Сталінський гріх» свого діда-садиста, який переслідував і розстрілював людей для свого кумира Сталіна, а вийшовши на заслужену пенсію, знущався з рідних. Інший герой роману, Йона, живе в божевільні. Там люди у стані безвольних рослин втратили будь-який сенс життя і приречені на повільне вмирання. Йона ще не здався, він має віру. Але вирвавшись на свободу, він приречений страждати.

Роман «Енн із Ейвонлі» є продовженням історії про дівчинку із Зелених Дахів. Шістнадцятилітня Енн Ширлі зайнята цілком дорослими справами: вчителює в місцевій школі, допомагає Маріллі впоратися з господарством і вихованням маленьких двійнят Деві й Дори. Енн прагне продовжувати навчання в університеті та сподівається нарешті зустріти кохання.

Роман про Трістрама Шенді, над яким Стерн працював сім років, не тільки надзвичайно химерний і несхожий на всі твори, що виходили до нього, але й має свою особливу пунктуацію.

Три десятки червоних російських терористів виявили бажання вирушити в Берлін, щоб убити гетьмана Павла Скоропадського під час його офіційного візиту до Німеччини. Завдяки жеребкуванню було визначено двох виконавців. Українська розвідка доручила капітану Жеграю запобігти замаху. Це надскладне завдання, адже колишньому поліціянту відомі тільки прізвища злочинців. Як їх знайти в чужій столиці? Довелося звернутися по допомогу не лише до берлінської поліції, а й примусити до «співпраці» місцевий криміналітет.

«Мідлмарч» (1871–1872) — твір, який вважають одним із визначних психологічних романів XIX століття. Його події відбуваються у вигаданому англійському містечку Мідлмарч на початку 1830-х років, у період соціальних і політичних змін.

Головним героєм четвертого роману серії про Тарзана американського письменника Едгара Берроуза (1875–1950) «Син Тарзана» став Джек Клейтон, син Джона і Джейн. До Лондона привозять виставу з африканською мавпою. Дванадцятилітній Джек без дозволу батьків іде на виставу. Син Тарзана нічого не знає про життя батька серед мавп у джунглях. Власник мавпи, підступний негідник Павлович, хоче помститися Тарзану й заманює його сина на корабель, що пливе до африканського узбережжя. Низка драматичних вчинків змушує Джека втекти у джунглі. Як і його батько колись, Джек вчиться жити в дикій природі...

У романі «Шалені шахи» розгортається велика гра життями, учасниками якої стають князі Василь Острозький і Дмитро Сангушко, княгині Беата Костелецька й Гальшка Острозька, очільники перших козацьких повстань Криштоф Косинський і Северин Наливайко та багато інших персонажів.

Томас Майн Рід (1818–1883) — ірландський письменник, який за материнською лінією був далеким родичем Вальтера Скотта.

До оселі поліського селянина Якова Меха – головного героя роману «Століття Якова» –  потрапляє чужа дівчина, яка ставить просте, на перший погляд, запитання: «Діду, а ти любив?» І накочуються хвилі спогадів: про далеке дитинство, про перше драматичне кохання із сусідською дівчиною, про велику любов, яка принесла і сімейне щастя, і сповнене радощів, здобутків і втрат життя довжиною в ціле століття…

В автобіографічній повісті «Без коріння» (1936) авторка описує своє повернення до Києва після багатьох років, проведених у монастирі на Півдні Франції.

У першій частині роману «Місто» Валер’ян Підмогильний показує перші кроки Степана Радченка — юнака із села, який приїздить до Києва, щоб здобути освіту і знайти своє місце в житті. Зустріч із великим містом стає для нього випробуванням: спершу воно захоплює своєю новизною, але поступово відкриває байдужість і холодний ритм цивілізованого світу. Герой переживає внутрішню боротьбу між минулим і майбутнім, між щирістю селянського серця та прагненням стати «сучасною людиною».

До збірки ввійшли його повість «Отаман Хмара» (яку сам автор уважав не так літературно-художнім, як фактологічно-мемуарним твором), а також спогади та есеї.

Степовий пейзаж із фортецею, створений у середині ХІХ століття, стає свідком майже двох століть історії. Вар­шава 1920-х років, Київ напередодні Другої світової вій­ни, сучасний Париж — у різних містах і в різні часи кар­тина опиняється там, де приватне життя перетинається з великими подіями. Її бережуть і приховують, передають і розшукують. Разом із полотном відкриваються історії людей — дружба і кохання, втрати й компроміси, вибір, що має наслідки.

В автобіографічних творах «На коні й під конем» і «Блакитна дитина» розповідається про дітлахів передвоєнних років. Ось уже кілька поколінь читачів радіють і сумують, ростуть і дорослішають разом із головним героєм Толиком. І якщо на перших сторінках книжки вони знайомляться із звичайним маленьким хлопчиком, в міру слухняним, в міру бешкетним, то розлучаються вже з солдатом, який за один день зрозумів, що таке війна, людське життя і смерть. Ця правдива і неймовірно лірична історія, часом весела, часом сумна, безперечно, буде цікава кожному читачеві, спонукаючи до осмислення життя.

Австрійський письменник Франц Кафка (1883–1924) був не лише видатним модерністом, талант якого не визнали за життя, а й митцем, що не боявся писати про переживання персонажів. Яскравим свідченням таланту письменника можна вважати оповідання «Перетворення». Головний герой твору — Ґреґор Замза — переживає чудернацьку метаморфозу, що призводить до відлучення його від світу та сім’ї як непотрібного елемента. Вдаючись до такого символічного кроку, автор утілює на папері страх втрати людиною ідентичності, почуття тривоги та самотності. Похмурості й абсурду тексту надають майстерно описані дії та думки Ґреґора, які, на жаль, мають автобіографічні мотиви.

«Тисячолітній Миколай» — науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть. Був дружинником князя Володимира, їздив до Візантії, звідки привіз на Русь нову віру. З посольством Богдана Хмельницького Миколай Несміяновський їздив до Москви. Пережив Голодомор 1932–1933 рр., лейтенантом пройшов кривавими дорогами Другої світової війни, а у мирний час став ученим-агрономом.

«Мідлмарч» (1871–1872) — твір, який вважають одним із визначних психологічних романів XIX століття. Його події відбуваються у вигаданому англійському містечку Мідлмарч на початку 1830-х років, у період соціальних і політичних змін.

«Фудпорно» — це іронічна збірка кулінарних рецептів, поданих у форматі сторітелінгу. У кожне з двадцяти коротких оповідань, що нерозривно пов’язані з їжею, авторка «зашиває» покроковий рецепт приготування страви й душевні історії з власного життя — подекуди смішні, подекуди ностальгічні, а подекуди відверто еротичні.