Греки, араби і ми. Дослідження ісламофобії в гуманітарних науках

Тривалий час у гуманітарних науках домінувала теорія «історії цивілізацій» Фернана Броделя, а також концепція «зіткнення цивілізацій» американського теоретика С.Гантиґтона. Однак, на думку авторів цієї колективної монографії, така некритична гегемонія призвела до расистських і ксенофобських висновків і тверджень. У Франції полеміку серед фахівців з історії, філософії та культури збурила книжка історика С.Ґуґенайма, що заперечувала внесок арабо-мусульманської цивілізації у становлення справжнього «європейського» Заходу доби Середньовіччя, оскільки «латинське» коріння Європи нібито кардинально несумісне зі Сходом. Ця збірка – полемічна і ґрунтовна відповідь на працю С.Ґуґенайма. Під прискіпливий розгляд потрапляють теми ідеологічного «страху» перед арабами та мусульманами; питання арабо-мусульманської науки й філософії в її зв’язку з античною та середньовічною наукою та філософією; філологічний погляд на роль арабської мови та питання неперекладності; значення «латинян» і «греків» від Середньовіччя до Відродження; місце юдаїзму та Візантії в передачі знань західній Європі; новий католицизм Бенедикта XVI; метаморфози ідеї «цивілізації» серед істориків після Броделя; нові способи поширення знань за доби Інтернету; підходи до вивчення історії Ісламу в середній школі тощо. Автори, зрештою, прагнуть відповісти на запитання: хто такі «ми», сучасні європейці?

Для істориків, філософів, культурологів, релігієзнавців, а також усіх, хто цікавиться проблемами теорії та методології історії.