Пошук

Перший том фундаментальної праці Петра Кралюка присвячено розвитку філософської думки на українських землях від Античності до кінця XVIII ст. Автор охоплює широкий спектр культурних ідей — від античного філософствування в колоніях Північного Причорномор’я та ромейських (візантійських) впливів у Київській Русі, поширення ісихазму в період «темних віків» до ренесансних ідей в українській культурі, утвердження в ній західноєвропейської неосхоластики, що, зокрема, знайшло відображення у філософії Києво-Могилянської академії. Особливістю дослідження є відхід від канонічної схеми Дмитра Чижевського: науковець наголошує на багатоголоссі традицій, постійних запозиченнях і перетинах культурних впливів. Він показує філософію як важливий чинник формування української ідентичності, що перебувала у взаємодії з європейськими, східними та південними інтелектуальними традиціями.

Англійський філософ Томас Гоббс (1588—1679) вважав, що політична наука зможе з часом викорінити із суспільства війни та суперництво, замість кровопролиття встановити благоденство. Гоббс намагався створити ідеальний варіант держави, в якому буде правити розум, не буде свавілля, основою політики буде наука. За думкою Гоббса, держава схожа на Левіафана, душа держави — верховна влада, судді й чиновники — суглоби, радники — пам’ять, закони — розум і воля, нагороди та покарання — нерви, смута у державі — хвороба Левіафана, а громадянська війна — його смерть, натомість добробут — сила.

Головними темами Декартової метафізики є подолання скептицизму, пошук джерел абсолютно певного знання, статус людського Я, доведення існування Бога, реальність людської свободи (суміщеної з науковим поглядом на світ як незламну послідовність причин), відмінність і єдність душі й тіла («субстанційний союз», що й нині є теоретичною основою позиції т. зв. «дуалізму» в нейронауках).

Камасутра – найдавніший філософський трактат про «мистецтво кохання», який створив індійський вчений Малланага Ватсьяяна понад півтори тисячі років тому.

На межі XV—XVI століть розпочалася нова ера в історії філософії — доба оновлення, у якій сформувалася віра в те, що світовий порядок не є незмінним і що людина має змінити його.

«Тлумачення снів» (1900) — один з головних творів Фройда, що дозволив автору розтлумачити широкому загалу сутність поняття «підсвідоме», показавши на прикладах, як проявляється підсвідоме в повсякденному житті людей. Зигмунд Фройд стверджував: «Тлумачення снів є королівською дорогою до пізнання підсвідомого, це саме основа психоаналізу…»

Чого нас може навчити правитель найбільшої імперії світу, який жив у ІІ столітті й вів щоденник про самодисципліну, чесноти й душевний спокій? Марк Аврелій — останній великий філософ-стоїк античного світу, а його «Роздумування», що збереглися до наших днів, справедливо називають духовною класикою. У книзі «Мислити як римський імператор» психотерапевт Дональд Робертсон поєднує захопливі історії з біографії Марка Аврелія, його життєву філософію із сучасною психологією, щоби створити практичний путівник стоїчною мудрістю.

«Етика? Пахне чимось нудним… Зараз повчатимуть, як жити», — можливо, скажете ви. Але ця книжка не така! Її автор не зарозумілий професор і не високочолий інтелектуал, а просто хлопець, охочий розібратися, чи все гаразд із його етичним життям, чи може він стати кращою людиною та як саме. Майкл Шур починає з дуже конкретних і легких запитань на кшталт: «Чи можна бити друга в обличчя?», «Чи варто збрехати подрузі та похвалити її жахливу блузку?», «Чи повертати продуктовий візок з автостоянки в супермаркет?». Продираючись крізь хитросплетіння уявних етичних експериментів та проблемних ситуацій із власного життя, автор підіймається до все більш складних та контроверсійних тем, які складають актуальне етичне тло наших днів. Книга буде цікава всім, хто цікавиться етикою, практичною філософією, моральним самовдосконаленням, сучасними етичними дискусіями, шанувальникам телевізійної творчості Майкла Шура, а також широкому колу читачів.

Гуманізм бере за основу культурну динаміку та моральну відповідальність. Століттями цей світогляд надихав людей робити свій вибір із принципів вільнодумства, інтелектуального пошуку, співчуття та оптимізму. Що об’єднує всі грані гуманізму? Чому він має невиснажну силу проти фанатиків, містиків і тиранів? Відповідаючи на такі запитання, Сара Бейквелл закликає переосмислювати історію, піклуватися одне про одного й нагадує, що всі ми найперше люди. На читачів чекає грандіозна інтелектуальна пригода разом із гуманістами від Петрарки й Боккаччо до великих мислителів XX — початку XXI століття. Хтось із них прагнув просувати наукові ідеї, хтось більше наголошував на раціоналізмі й етиці, хтось займався культурними та літературними дослідженнями, бувши фахівцем із гуманітарних наук. А який шлях оберете ви?

Написати цю книжку Скотта Гершовіца надихнули власні сини. Автор доводить, що діти є носіями філософських думок і їхні запитання — це не дивні, дурні чи пусті балачки, а справжнє мистецтво мислити. Автор на прикладі спілкування із синами Рексом і Генком розбирає практичні філософські теми: від правопорушень і використання матюків до феномену зубної феї та Бога. А коли щодень намагаєшся знаходити істину й відкривати світ по-новому, життя перестає здаватися «паскудним, тупим і коротким», яким його нарікає Томас Гоббс. Ця книжка допоможе вам ухвалювати нестандартні рішення, вибудовувати сильну лінію аргументації, не боятися бути смішними, знаходити спільну мову з дітьми, а головне — думати, як вони.

У давньоіндійському трактаті «Камасутра», створеному понад півтори тисячі років тому, секс розглядається як особливе мистецтво, а займатися ним означає «божественне з’єднання». Але «Камасутра» — це не тільки опис сексуальних поз, це перш за все роздуми про людські пристрасті: бажання, потяг і відштовхування, інтриги й зваблювання. Отже, ця книга про вічне, й саме тому інтерес до неї не слабшає протягом століть.

У цій збірці, яка виходить у час жорстокої війни рашистського режиму проти народу України, вміщені висловлювання видатних воєнних діячів про стратегію і тактику, маневри і логістику, командирів і воїнів, а також про ворогів. Ця книжка — своєрідна інструкція до дій, що дає можливість перемагати навіть сильнішого противника. Водночас афоризми можуть стати у пригоді й ширшому колу читачів — у ситуаціях, не пов’язаних з війною.

Прокинувшись після довгого сну, середньовічна європейська наука відкрила для себе широкі обрії давньогрецької наукової думки і першим серед найвеличніших учених античності проголосила Арістотеля.

До нього дослухалися всі — малі й дорослі, його поради шукали президенти і патріархи. Мудрі настанови та міркування Блаженнішого Любомира Гузара, його поради українцям увійшли до нашого унікального видання.

«Верба у пустелі» — збірка подорожніх нарисів про святі місця — українські Єрусалими, котрі відіграли фатальну роль у долі світочів та видатних діячів культури і науки нашого народу, а також про найбільші центри духовності, створені українськими громадами за кордоном. Перед нами відкриється велич та багатство українського світу, який простягається від континенту до континенту, від океану до океану.

Енциклопедичне видання «Історія філософії» за редакцією Умберто Еко та Рікардо Федріги розповідає про розвиток філософської думки від Античності до Новітнього часу і складається з трьох томів.

Луцій Анней Сенека — давньоримський філософ, державний діяч, письменник. Упродовж кількох років він був наставником майбутнього імператора Нерона, а в кращі роки його правління —  найближчим радником.  Написані ним наприкінці життя «Моральні листи до Луцилія» донині визнаються чи не найпопулярнішим філософським творінням письменника.  У 124 листах до свого друга й учня Луцилія Сенека без зайвого моралізаторства викладає свої погляди на життя і смерть, страждання, славу, владу, дружбу, розмірковує щодо конкретних життєвих ситуацій. Він радить своєму учневі непохитно переносити удари долі, йти шляхом постійного духовного вдосконалення, доводить перевагу чеснот, чистої совісті, благочестивого життя над багатством і земними насолодами, каже, що справжнє щастя полягає в мудрості, у зреченні від егоїзму. Багато висловів у листах згодом стали крилатими.

Діалог «Держава» («Політея»), написаний у 360–370-ті роки до н. е., справедливо вважають центральною працею Платона.

У філософському романі «Так мовив Заратустра» німецького мислителя Фрідріха Ніцше (1844-1900) тема надлюдини є центральною.

До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Сад божественних пісень» увійшов однойменний цикл його поезій, збірка байок «Басни Харьковскія» та низка окремих оригінальних творів, зокрема латиномовна поезія, а також переклади митця.

У своєму творі «Тлумачення снів» (1900) автор пояснив широкому загалу сутність поняття «підсвідоме», показавши на прикладах, як проявляється підсвідоме в повсякденному житті людей.  «Тлумачення снів, — стверджував  Зиґмунд Фройд, — є королівською дорогою до пізнання підсвідомого…».

«Теологічно-політичний трактат» був другим і останнім твором, надрукованим за життя філософа. Уперше була дана наукова критика Святого Письма, Біблії. Мислитель чітко висловив ідею, згідно з якою до дослідження Святого Письма треба підходити так само, як і до будь-якого іншого документа. Це один із кроків на шляху до створення цілісної картини світу. Трактат сприйняли з надзвичайним обуренням, особливо теологи, його офіційно заборонили продавати й розповсюджувати.

Японський письменник, просвітник і дипломат Нітобе Інадзо (1862—1933) написав свій знаменитий трактат «Бусідо. Душа Японії» (1899) англійською мовою. Книга одразу стала бестселером. У ній автор виклав основні принципи традиційної японської моралі та етики. Крім Бусідо (кодексу честі самурая), він розглянув також інші вчення — конфуціанство, буддизм, синтоїзм — і моральні принципи, що передавалися протягом століть японськими самураями та мудрецями. У творі Нітобе порівняв самурайський етос із духом середньовічного лицарства й моральним ідеалом Стародавньої Греції.

«Сповідь» — автобіографічний твір, у якому Авґустин у формі молитви розповідає про своє життя, що відрізнялося занепокоєнням, постійним пошуком і багатьма помилками, про свій досвід грішника, котрий відкрив шлях до Бога, саме у Ньому віднайшов усе, чого шукав.

Твори видатного німецького філософа Фрідріха Ніцше (1844–1900) мали вибуховий ефект і чи не найбільше цитувалися у ХХ столітті.