Пошук

Камасутра – найдавніший філософський трактат про «мистецтво кохання», який створив індійський вчений Малланага Ватсьяяна понад півтори тисячі років тому.

Англійський філософ Томас Гоббс (1588—1679) вважав, що політична наука зможе з часом викорінити із суспільства війни та суперництво, замість кровопролиття встановити благоденство. Гоббс намагався створити ідеальний варіант держави, в якому буде правити розум, не буде свавілля, основою політики буде наука. За думкою Гоббса, держава схожа на Левіафана, душа держави — верховна влада, судді й чиновники — суглоби, радники — пам’ять, закони — розум і воля, нагороди та покарання — нерви, смута у державі — хвороба Левіафана, а громадянська війна — його смерть, натомість добробут — сила.

Головними темами Декартової метафізики є подолання скептицизму, пошук джерел абсолютно певного знання, статус людського Я, доведення існування Бога, реальність людської свободи (суміщеної з науковим поглядом на світ як незламну послідовність причин), відмінність і єдність душі й тіла («субстанційний союз», що й нині є теоретичною основою позиції т. зв. «дуалізму» в нейронауках).

Понад 2000 років філософія була найкращим провідником у досвід людського буття та справжньої природи реальності. Від Аристотеля, Платона, Епікура, Конфуція, Цицерона та Геракліта в античні часи до раціоналістів XVII століття - Декарта, Лейбніца та Спінози, від великих діячів ХХ століття - Жана-Поля Сартра, Жана Бодріяра та Симони де Бовуар до сучасних мислителів - Майкла Сендела, Пітера Сінгера та Славоя Жижека, книга "50 видатних творів. Філософія" знайомить з основними працями, які сформували філософію як дисципліну та справили відчутний вплив на реальний світ.

На межі XV—XVI століть розпочалася нова ера в історії філософії — доба оновлення, у якій сформувалася віра в те, що світовий порядок не є незмінним і що людина має змінити його.

«Тлумачення снів» (1900) — один з головних творів Фройда, що дозволив автору розтлумачити широкому загалу сутність поняття «підсвідоме», показавши на прикладах, як проявляється підсвідоме в повсякденному житті людей. Зигмунд Фройд стверджував: «Тлумачення снів є королівською дорогою до пізнання підсвідомого, це саме основа психоаналізу…»

У філософському романі «Так мовив Заратустра» німецького мислителя Фрідріха Ніцше (1844-1900) тема надлюдини є центральною.

Таке звичне на перший погляд, мало не буденне поняття, як «щастя», якщо зазирнути глибше, видається не надто й простим.

Японський письменник, просвітник і дипломат Нітобе Інадзо (1862—1933) написав свій знаменитий трактат «Бусідо. Душа Японії» (1899) англійською мовою. Книга одразу стала бестселером. У ній автор виклав основні принципи традиційної японської моралі та етики. Крім Бусідо (кодексу честі самурая), він розглянув також інші вчення — конфуціанство, буддизм, синтоїзм — і моральні принципи, що передавалися протягом століть японськими самураями та мудрецями. У творі Нітобе порівняв самурайський етос із духом середньовічного лицарства й моральним ідеалом Стародавньої Греції.

У давньоіндійському трактаті «Камасутра», створеному понад півтори тисячі років тому, секс розглядається як особливе мистецтво, а займатися ним означає «божественне з’єднання». Але «Камасутра» — це не тільки опис сексуальних поз, це перш за все роздуми про людські пристрасті: бажання, потяг і відштовхування, інтриги й зваблювання. Отже, ця книга про вічне, й саме тому інтерес до неї не слабшає протягом століть.

У цій збірці, яка виходить у час жорстокої війни рашистського режиму проти народу України, вміщені висловлювання видатних воєнних діячів про стратегію і тактику, маневри і логістику, командирів і воїнів, а також про ворогів. Ця книжка — своєрідна інструкція до дій, що дає можливість перемагати навіть сильнішого противника. Водночас афоризми можуть стати у пригоді й ширшому колу читачів — у ситуаціях, не пов’язаних з війною.

Основоположник психоаналізу Зиґмунд Фройд говорив: «Більшість людей насправді не хочуть свободи, тому що вона передбачає відповідальність, а відповідальність лякає людей». Може, тому втеча від свободи цілком прийнятна для більшості? Еріх Фромм розкриває перед читачем саму суть свободи, чим вона є для сучасної особистості. Чи існує зв’язок між авторитарними режимами та втечею від свободи? Як пояснити той факт, що деякі люди добровільно відмовляються від незалежності, віддаючи перевагу рабству й обираючи конформізм? Чому свобода може спричиняти почуття самотності, страху та безсилля? І чи справді свобода має дві форми — хорошу й погану? Еріх Фромм розглядає феномен свободи і відповідає на ці одвічні питання.

Книжка Барбари Фінкен «Елегантність» – роздум про невловиму сутність витонченості, що пронизує саму тканину існування. Авторка, немов досвідчений фланер, веде нас крізь лабіринти історії та культури, розкриваючи численні грані елегантності: від манер, що творять людину, до мистецтва подобатися та здатності до безтурботного співжиття. Перед нами постає галерея образів – від арбітра вишуканості Петронія до авангардного модельєра Йодзі Ямамото. Замальовки Фінкен є не лише екскурсом в історію моди та етикету, а й глибоким філософським дослідженням того, що робить людину істинно привабливою, життєрадісною та здатною знаходити щастя попри життєві негаразди. Фінкен переконливо доводить, що елегантність – зовсім не про показну розкіш, а про внутрішню гармонію, «елегантність серця», що дозволяє нам залишатися привітними та відкритими у світі, де панує прагматизм.

Прокинувшись після довгого сну, середньовічна європейська наука відкрила для себе широкі обрії давньогрецької наукової думки і першим серед найвеличніших учених античності проголосила Арістотеля.

До четвертого тому «Лемового шестикнижжя» увійшла філософсько-соціологічна праця «Сума технології», що побачила світ як книга в далекому 1964 році.

До нього дослухалися всі — малі й дорослі, його поради шукали президенти і патріархи. Мудрі настанови та міркування Блаженнішого Любомира Гузара, його поради українцям увійшли до нашого унікального видання.

Розкрито історичні, філософські й метафізичні основи Ордену Бога Сонця, створеного українським етнофілософом професором Володимиром Шаяном.

«Верба у пустелі» — збірка подорожніх нарисів про святі місця — українські Єрусалими, котрі відіграли фатальну роль у долі світочів та видатних діячів культури і науки нашого народу, а також про найбільші центри духовності, створені українськими громадами за кордоном. Перед нами відкриється велич та багатство українського світу, який простягається від континенту до континенту, від океану до океану.

Схоже, ми вступаємо в золотий вік дурості. З такої невтішної констатації починає свою книжку норвезький філософ Ларс Свендсен (з яким читач вже знайомий за нашими виданнями «Філософія свободи» (2016) та «Філософія самотності» (2017)). Одне із найнеприємніших відкриттів полягає в тому, що інтелект та розмір власної бібліотеки не допомагають. Що розумнішим та більш начитаним ви є, то у більш дикі теорії ви можете вірити. Як виявив Свендсен, часто саме філософи тут попереду!

У книжці подано сучасний філософсько-теоретичний виклад етнодержавознавства, висвітлено взаємозв’язок етносу з рідною землею, рідною мовою та рідною духовно-культурною спадщиною.

Енциклопедичне видання «Історія філософії» за редакцією Умберто Еко та Рікардо Федріги розповідає про розвиток філософської думки від Античності до Новітнього часу і складається з трьох томів.

Луцій Анней Сенека — давньоримський філософ, державний діяч, письменник. Упродовж кількох років він був наставником майбутнього імператора Нерона, а в кращі роки його правління —  найближчим радником.  Написані ним наприкінці життя «Моральні листи до Луцилія» донині визнаються чи не найпопулярнішим філософським творінням письменника.  У 124 листах до свого друга й учня Луцилія Сенека без зайвого моралізаторства викладає свої погляди на життя і смерть, страждання, славу, владу, дружбу, розмірковує щодо конкретних життєвих ситуацій. Він радить своєму учневі непохитно переносити удари долі, йти шляхом постійного духовного вдосконалення, доводить перевагу чеснот, чистої совісті, благочестивого життя над багатством і земними насолодами, каже, що справжнє щастя полягає в мудрості, у зреченні від егоїзму. Багато висловів у листах згодом стали крилатими.

Діалог «Держава» («Політея»), написаний у 360–370-ті роки до н. е., справедливо вважають центральною працею Платона.

До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Сад божественних пісень» увійшов однойменний цикл його поезій, збірка байок «Басни Харьковскія» та низка окремих оригінальних творів, зокрема латиномовна поезія, а також переклади митця.

Упродовж останніх тридцяти років Діпак Чопра - духовний лідер, фахівець з інтегративної медицини та особистісної трансформації - перебуває на передньому краї революційних західних досліджень у царині медитації. "Тотальна медитація" - книга, яка закликає до глибокого вивчення і переосмислення фізичних, розумових, емоційних, стосункових і духовних переваг, що їх пропонує ця техніка. Автор підводить до розуміння того, як можна пробудитися до нових рівнів усвідомленості, що зрештою дасть ясне бачення, зцілить страждання розуму й тіла, допоможе пізнати своє істинне "Я". Завдяки трансформаційному процесу, який спонукає тіло, розум і дух до пробудження, читач матиме змогу двадцять чотири години на добу жити у стані відкритого, вільного, творчого й щасливого усвідомлення.

Річард Докінз спонукає читача неупереджено поглянути на сенс релігії, не нав’язуючи власної думки, а заохочуючи до самостійних роздумів і висновків. Автор розглядає особливості так званої «ейнштейнівської релігії», за якою Бог — це метафора на позначення загадковості Всесвіту, критикує «гіпотезу про Бога», осмислює, чи дійсно релігія є регулятором моральності, розкриває значення еволюції та природного добору. Кожну свою тезу науковець підкріплює цікавими історичними фактами та посиланнями на достовірні джерела.

У своєму творі «Тлумачення снів» (1900) автор пояснив широкому загалу сутність поняття «підсвідоме», показавши на прикладах, як проявляється підсвідоме в повсякденному житті людей.  «Тлумачення снів, — стверджував  Зиґмунд Фройд, — є королівською дорогою до пізнання підсвідомого…».

«Теологічно-політичний трактат» був другим і останнім твором, надрукованим за життя філософа. Уперше була дана наукова критика Святого Письма, Біблії. Мислитель чітко висловив ідею, згідно з якою до дослідження Святого Письма треба підходити так само, як і до будь-якого іншого документа. Це один із кроків на шляху до створення цілісної картини світу. Трактат сприйняли з надзвичайним обуренням, особливо теологи, його офіційно заборонили продавати й розповсюджувати.