Пошук

Історія, розказана метром Маріо Варгасом Льйосою, починається в Конго 1903 року і закінчується в лондонській в’язниці серпневим ранком 1916 року. У центрі оповіді — постать ірландця Роджера Кейсмента, реального історичного діяча, героя і лиходія, зрадника та лібертаріанця, морального авторитета й автора щоденника, який викривав його нетрадиційні сексуальні вподобання. Кейсмент був одним із перших європейців, які засудили жахи колонізації, а його звіти про поїздки до Бельгійського Конго та перуанської Амазонії за часів «каучукової лихоманки» вразили і шокували цивілізоване суспільство. Те, чому став свідком герой роману, назавжди змінило його світогляд і призвело до протистояння з Англією та підтримки ірландського визвольного руху.

Перша книга "Саксонських хронік" – циклу романів про постання Англії. У ній ми знайомимося з юним Утредом Беббанбурзьким, котрий є нащадком англосаксонського шляхтича, але викрадений нападниками з півночі — данами — і вихований як син данського ерла. Хлопець дорослішає, і йому випадає не тільки воювати, а й відповісти собі на питання: хто я?

Квітень 1944 року, містечко Сатанів, що на Поділлі. Червона армія щойно вигнала німецьку, проте звільнення для українців так і не настало. Одна окупація замінила іншу, заміть гестапо повернувся НКВС, люди й надалі живуть у страху. Аж тут додається новий жах: біля містечка знаходять розтерзані тіла. Все вказує на те, що жертв загриз хижак. Ширяться чутки про перевертня, котрий зачаївся в лісі. А начальник відділу НКВС звинувачує у звірствах українських повстанців, котрі залякують населення. Люди ж із остархом згадують про якийсь таємничий секретний табір, облаштований німцями на руїнах старого замку рік тому...

Сет народилася рабинею та втекла до вільного штату Огайо, але й вісімнадцять років по тому не почувається вільною.

Історія про людську гідність і благородство, які проявив Тодаро і якими пройнявся навіть командир англійського конвою, пропустивши його субмарину в напрямку Азорських островів. Чому Едоардо Де Анджеліс та Сандро Веронезі нею зацікавилися? Відповідь ви знайдете в передмові, сьогодні історія команданте Тодаро набуває нового звучання, знову війна, знову екзистенційні питання: чи є місце людяності на війні? Чому ж наш ворог виявляє таку тотальну жорстокість? Утім, на сторінках «Команданте» немає моралізаторства, є натомість чудова оповідь про реальні події і реальних людей, які уможливлювали неможливе, про команданте Тодаро, якого називали магом, який лікував біль у хребті йогою, читав індійські трактати та вчив перську мову. До речі, за іншими джерелами його відповідь Деніцу була більш зухвалою: «У декого, на відміну від мене, немає двох тисяч років цивілізації за плечима».

«Книга Сили» — серія романів Валентина Терлецького про джерела сили.

«Війна кінця світу» — один з найвидатніших історичних романів ХХ століття. Маріо Варгас Льйоса, натхненний реальним епізодом з історії Бразилії — так званою «Війною Канудус», — створив монументальну хро­ніку релігійного руху, очолюваного таємничим Наставником, у якому повії, жебраки та колишні бандити наприкінці ХІХ століття засновують Бе­лу-Монте — теократичну республіку, свого роду «місто Боже». Послідовники вважали Наставника новим Христом, називали себе «обраними», і спочатку жоден із них не думав воювати. Громада оселилися в покинутому містечку Канудос, аби врятувати свої душі напередодні близького кінця світу, і незабаром кількість «обраних» досягла тридцяти тисяч. Однак влада молодої бразильської республіки побачила в діях Наставника відкрите монархічне повстання, бунт, який необхідно негайно придушити, щоб інші регіони не наслідували його приклад. Проти громади кинули бразильську армію — і одна за одною каральні експедиції зазнали поразки…

«Потоп» — друга частина історичної трилогії Генрика Сенкевича, до якої входять також романи «Вогнем і мечем» (вийшов у цьому ж видавництві 2006 року) і «Пан Володийовський». Твір присвячений боротьбі Речі Посполитої зі шведською навалою у ХVІІ ст. Письменник показав шляхетську анархію, що панувала в країні. Зрадникам вітчизни — могутнім князям Радзивіллам та їхнім посіпакам — він протиставив жменьку патріотів, довкола яких поступово збиралися основні сили визвольного руху.

Світ малого Філіпа затишний і зрозумілий. Дбайливі та уважні батьки щосили намагаються дати синам те дитинство, якого не мали самі. Талановитий старший брат Сенді – завжди поруч, ним так легко захоплюватися й пишатися. У рідному, до дрібниць знайомому єврейському районі Ньюарка всі тяжко працюють, шанують одне одного, президента Рузвельта й Америку, яка прихистила старші покоління цих людей, а для наступних поколінь стала єдиною справжньою батьківщиною. Найбільший скарб у житті Філіпа – альбом з марками,  найбільша небезпека – уявні привиди покійних родичів, якими фантазія вразливого хлоп’яти заселила вогкий підвал будиночка на дві з половиною родини. Та з початком великої війни у Європі цей погідний і безпечний світ починає нестримно просочуватися тривогою і невпевненістю. А згодом його затоплює всепоглинаючий страх.  

Роман-епопея Анатолія Дімарова (1922—2014) «І будуть люди» ґрунтується на історичних подіях, що мали місце на українських землях у перші десятиліття XX століття.