Пошук

Слово «Волинь» для поляків стало символом вбивства, хоч більшість і їх, і українців почули про ці події вперше лише на початку 2000-х років. «Волинь-43» — не вигадка польської чи російської пропаганди, а реальна страшна історія загибелі тисяч поляків та українців. Та її межі значно ширші у часі та географії…

Кінець холодної війни понад 30 років тому завершив найнебезпечніший період в історії людства, відсунувши загрозу ядерної війни та катастрофи. Тоді світові держави ухвалили надважливе рішення — зменшити ядерний потенціал. Однак 2022 року дипломатичні досягнення світової безпеки були анульовані через повномасштабне російське вторгнення на територію України. РФ оголосила про підвищений рівень готовності своїх ядерних сил. У відповідь уряди США та Великої Британії публічно пригрозили, що блискавично зреагують у разі застосування ядерної зброї в Україні або поза її межами. Світ балансує на порозі нової атомної ери. Щоб зрозуміти всі можливі наслідки й запобігти глобальній катастрофі, ми маємо вивчити уроки найнебезпечнішого періоду холодної війни — Карибської кризи. Спираючись на низку радянських архівних джерел, раніше засекречених документів КДБ та нотаток Білого дому, Сергій Плохій підіймає завісу над тим, що відбувалося 60 років тому, і дає змогу переосмислити сьогоднішні події, щоб уникнути фатального для всього світу ядерного безумства.

Шостого серпня 1945 року на Хіросіму було скинуто атомну бомбу. Ця подія в одну мить затягнула світ у нову добу — добу зброї, наділеної такою нищівною могуттю, що перед нею не встоїть геть нічого.

Вашій увазі пропонується цікавий виклад історії українських земель упродовж двох з половиною тисячоліть – від скіфів до нашого часу, висвітлено процеси, що вплинули на розвиток і становлення держави. Автор фокусує увагу на українцях як найбільшій демографічній групі, а згодом – головній силі, що стояла за створенням сучасної нації. Дізнайтеся, як наші предки «призвали варягів на царювання», як наша країна боролася за право бути незалежною, пройшла крізь часи кріпацтва, комуністичного терору й Голодомору, Другої світової війни та врешті-решт отримала незалежність. «Брама Європи» – це правдива історія нашої країни, наших прагнень та життя! Пориньте у спогади предків та їхні долі, що вирішили наше сьогодення!

«Батіг і росіяни» — переклад книги видатного французького мандрівника Жермена де Ланьї. У середині XIX століття він деякий час жив у росії та мав змогу оцінити її зсередини. Автор проводить ретельний аналіз російської ментальності, без прикрас характеризує усі прошарки російського суспільства: армію, дворянство, духівництво, судовиків, поліцію, кріпацтво й самого імператора. Чому росія саме така – дика, брехлива, корупційна? Чи довго ще втримається цей колос на глиняних ногах? Чи можна вилікувати дух цієї нації? Відповіді на ці та інші питання шукайте у книзі спогадів «Батіг і росіяни».

Навіщо трипільцям був потрібен посуд на колесах та чому горох став для них другим хлібом? Як жили їхні гігантські поселення й чому вони не перетворилися на перші міста-держави? Автор, спираючись на працю багатьох науковців, розкриває секрети трипільського побуту, архітектури, моди та соціального ладу. Він робить зрозумілішою загадкову культуру, яку людство досліджує вже майже півтори сотні років.

Перед вами творча праця Левка Легкого “Історія світового футболу” — витонченого аналітика, який займається тематичною статистикою вже майже півстоліття, — перше в Україні й уже тим унікальне довідкове видання.

У монографії на основі багатого архівного матеріалу, з використанням методик спеціальних історичних дисциплін комплексно досліджено проблеми фінансово-господарської діяльності українського національно-визвольного руху в роки боротьби з польським санаційним режимом, гітлерівським нацизмом і сталінізмом.
Кольоровим друком найповніше подано ілюстрований систематизований перелік усіх виявлених бофонів та визначену ступінь їх рідкісності.

Автор розповідає про Київ початку ХХ століття, пишучи про інтелектуалів, науковців, громадських і політичних діячів та інституції, які заклали основи незалежного національного життя. 

У геральдиці часів Руського королівства, поруч зі збереженням традицій ранньої руського герботворення, спостерігаємо динамічні перетворення, що були зумовлені складними обставинами політичного, соціального та культурного розвитку післямонгольського періоду. Якщо в державно-династичних гербах не помічаємо сутнісних змін, ні у змісті гербових фігур, ні у практиках їх уживання, то в разі з геральдикою нобілітету спостерігаємо поширення практики використання урядницьких гербів, що постали як система саме в цей час під візантійським впливом.

Другий том мемуарів, який містить спогади політика та свідчення інших осіб, присвячений його участі в розв’язанні воєнних проблем 1916 року. В грудні Ллойд  Джордж став прем'єр-міністром Великої Британії й, очоливши коаліційний уряд, узяв на себе цілковиту відповідальність за управління країною. Пізніше преса назвала його організатором Перемоги та національним лідером.

У першому томі політик розповідає про початок Першої світової війни, про свою діяльність на посадах канцлера державної скарбниці, міністра військового спорядження, розмірковує про взаємодію із союзниками. Видання також містить листи діячів, з якими Ллойд Джордж співпрацював у цей період, та інші матеріали того часу.

Степан Бандера (1909–1959) — непересічна історична постать. Його життя й діяльність донині викликають небуденний розголос серед масової авдиторії та заповзяті політичні й наукові дискусії в багатьох країнах. Його іменем означують справді українське. Бандерівцями шовіністи називають українських патріотів, а українську мову — бандерівською. Виправдовуючи військове вторгнення в Україну 2014-го, а потім і повномасштабну навалу 2022-го, російський диктатор зробив Степана Бандеру ледь не головним доказом загрози національній безпеці РФ. Адже той не тільки фанатично вірив у повноцінне державне відродження поневоленої рідної нації, а й став символом руху опору будь-яким зайдам і насамперед московським.

Лоуренс Девід Фрідман (нар. 1948 р.) — почесний професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона, один з провідних фахівців та всесвітніх авторитетів у галузі стратегії з багаторічним науковим і практичним досвідом.

«Війни в лабіринтах. Історія спеціальних служб. 1919—1930» — ­перша книга фундаментальної п’ятитомної праці одного з найавторитетніших дослідників спеціальних служб українського історика Ігоря Ландера, в якій комплексно досліджується діяльність спецслужб світу в міжвоєнний період та в роки ­Другої світової війни, простежується еволюція розвідувальних, контррозвідувальних та криптоаналітичних органів різних держав, описується їхня структура, персоналії та операції.

У своїй новій книжці Олексій Мустафін згадує добу, коли нашу країну ще іменували Руссю і правили нею князі та королі, що вбиралися — як і належить середньовічним монархам — в хутро й оксамит. 

Княгиня Ольга (? — 969) — перша жінка-правителька давньо-української держави, яка відіграла вирішальну роль у її становленні в IX столітті, у часи, коли права жінок не враховувались, а сама жінка мала в суспільстві нижчий стан, аніж чоловік. Перша християнка Київської Русі, вона майже два десятиліття керувала державою і налагоджувала дипломатичні відносини з європейськими країнами. Княгиню Ольгу можна назвати універсальною та унікальною постаттю, бо в ній органічно поєднувалися незламність і жорстокість з мудрістю та тонкою політикою.

Данило Яневський (нар. 1956 р.) — історик, телеведучий, заслужений журналіст України, доктор історичних наук.

Олександр Красовицький продовжує бесіди-інтерв’ю з відомими українцями, синхронізуючи історію країни з біографіями героїв.

Вперше для українського читача автор висвітлює докладну історію Нової Зеландії.

Безкомпромісне протистояння українців реваншистській агресії російського неоімперства посилює запит на розуміння минулого, позбавлене надмірного детермінізму в поясненні історичних явищ.

Нова книжка Р. Москаля вперше знайомить українського читача з таким оригінальним феноменом Китаю, як його традиційна історична наука та історіографія.

«Війни в лабіринтах. Історія спеціальних служб. 1930—1939» — друга книга фундаментальної п’ятитомної праці одного з найавторитетніших дослідників спеціальних служб українського історика Ігоря Ландера, в якій комплексно досліджується діяльність спецслужб світу в міжвоєнний період та в роки Другої світової війни, простежується еволюція розвідувальних, контррозвідувальних та криптоаналітичних органів різних держав, описується їхня структура, персоналії та операції.

На межі XV—XVI століть розпочалася нова ера в історії філософії — доба оновлення, у якій сформувалася віра в те, що світовий порядок не є незмінним і що людина має змінити його.

За свідченням сучасників, наприкінці 1870-х — на початку 1880-х років у Галичині не було людини, яка б мала такий вплив на молодь, як Іван Франко. Уже тоді в ньому проглядав майбутній літературний геній, ідейний провідник української нації.

Більш видатної і обговорюваної постаті, ніж Хуан Домінго Перон, мабуть немає у Латинській Америці.

«Історія американських традицій» складається з чотирьох частин, у яких автор розповідає нам про політичні традиції і національні свята США, про притаманні американцям традиції повсякденності, а також про історію вигаданих персонажів, які стали для світу уособленням Америки.

Не існує тиранів, яких не можна усунути силою, ба більше, тиранія зумовлює можливість убивства тирана не тільки де-факто, але й деюре.

Вільям Далрімпл розповідає непросту й дивовижну історію про те, як група вчорашніх піратів й авантюристів створила комерційну організацію, чия безжальна жага до наживи, підкріплена військовою потугою, зрештою змінила плин світової історії та заклала підмурки «імперії, над якою ніколи не заходить сонце».

Історик Юрій Митрофаненко у своїй книжці розповідає, як зародилася повстанська організація, що стала взірцевою для багатьох наступних поколінь — від членів ОУН до учасників сучасної російсько-української війни.

Автори перед читачем інтердисциплінарний підхід до розуміння причин подій і процесів у військовій історії минулого тисячоліття.

США – одна з найменш корумпованих країн світу.

Автори відтворили певні сегменти простору пам’яті, розглядаючи пам’яттєвий дискурс у варіативних репрезентативних кейсах, застосовуючи різні дослідницькі оптики та методологічні підходи, пропонуючи власні інтерпретативні рамки тощо.