
Змальовуючи події XIV ст., роман «Чорнокнижник і дзвонар» занурює в атмосферу української минувшини, де нашим співвітчизникам доводиться долати війну, чуму та інші лиха, але водночас апелює до сучасних подій і реалій. Спостерігаючи за карколомними перипетіями життя його героїв — історичних осіб і вигаданих персонажів, читачі мають змогу поміркувати над вічними цінностями, актуальними й у сьогоденні. Автор ставить своїх героїв перед складними дилемами, змушуючи й нас замислитися над проблемою морального вибору та її наслідків і тим, що ж насправді є вирішальним у долі людини — Боже провидіння, збіг обставин, чиїсь дії чи її власні вчинки.

Володимир Лис — український прозаїк, драматург, журналіст. Лауреат Коронації слова, Гранд-Коронації та багатьох інших літературних конкурсів. Автор численних творів різних жанрів, що вирізняються розмаїттям проблематики, глибиною змісту та майстерністю художнього слова. До видання ввійшли романи, об’єднані темою життя поліського села, змалюванням його побуту, звичаїв і духовних цінностей, відтворенням колоритної говірки тощо. «Соло для «Соломії» — це майже пісенна оповідь про нелегку долю жінки, яка, понад усе прагнучи любові та щастя, проходить крізь біль, життєві труднощі, втрати й розчарування та постає уособленням багатостраждального українського народу в жорстоких обставинах ХХ ст. У творі «Стара холера» розповідь про двох літніх і самотніх людей та їхні складні взаємини переплітається з історією молодої закоханої пари, яка, долаючи випробування та спокуси, бореться за своє щастя. У видавництві «Фоліо» також вийшли друком книжки Володимира Лиссуча «Вифлеєм», «Століття Якова. Людина в п’яти масках», «Максим Гонтар» та «Чорнокнижник і дзвонар».

Роман «Смерть у Києві» (1973), удостоєний Шевченківської премії, належить до знаменитої тетралогії П. Загребельного про часи Київської Русі, у якій він постав цілковитим новатором цього напрямку, зокрема подаючи українську версію історії княжої доби. За словами автора, у центрі роману «Диво» — доля таланту, «Первоміст» — доля народної споруди, «Євпраксія» — доля людини, «Смерть у Києві» — доля державної ідеї. У цих творах письменник також подає власну художньо-філософську концепцію сприйняття давноминулих подій з погляду сьогодення.

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.

Автор у своїх розповідях часто згадував імператора моргунів, якого звали Залізний Лісоруб. Читачі неабияк зацікавилися цим героєм, тому оповідач вирішив присвятити йому книжку «Залізний Лісоруб з Країни Оз». Головний герой має вирушити на пошуки зниклої нареченої, якій дав слово одружитися. Повість-казка «Чари Країни Оз» розповідає про дівчинку Дороті та Капітана Біла, Тротту, Скляного Кота. Друзі вирішують зробити незвичайний подарунок до дня народження. У казці «Глінда з Країни Оз» читачі разом із правителькою чарівної країни принцесою Озмою та її найкращою подругою Дороті вирушать до земель скізерів і плоскоголових.

У казці «Опудало з Країни Оз» Капітану Білу й дівчинці Тротті доводиться змінюватися в розмірах для безпечної подорожі. Вони знайомляться з чудовим створінням, яке рятує всіх. Смішний король Ринкитинк — головний герой казки «Ринкитинк у Країні Оз» — потай тікає від своїх підданих до далекої острівної країни, щоб насолодитися омріяною свободою. У казці «Загублена принцеса Країни Оз» лиходій-чаклун підступно викрадає валізку з чарівними інструментами. Тепер друзям доведеться без них долати небезпеки під час пошуків зниклої Принцеси. Л. Ф. Баум не забув і про маленького Чарівника. А як інакше, коли йдеться про пригоди в казковій країні?

«На Свановій стороні» (1913) — перший роман семитомної епопеї, останні книги якої вийшли друком уже після смерті автора. Герой роману — хлопчик Марсель, у житті якого є багато фактів із біографії письменника: рання хвороба, любов до матері, атмосфера аристократичної вишуканості та артистизму в домі. Дитяча уява відтворює приміський будинок у Комбре, де живуть батьки, бабуся, тітонька Леонія, декілька служниць. Головне і другорядне, сучасність і спогади, події та почуття — все переплелось у романі Пруста.

«У затінку дівчат у цвіті» — другий роман циклу «У пошуках втраченого часу», уперше опублікований у Франції 1919 року й удостоєний Гонкурівської премії. У цьому творі автор заглиблюється в теми кохання, пам’яті та соціальної динаміки в контексті життя французького суспільства. Оповідь зосереджено навколо досвіду й роздумів молодого героя в підлітковому віці, коли він налагоджує стосунки з різними персонажами. Перші зустрічі, перша дружба, перше кохання... Уважаючи, що він іще на порозі життя, п’ятнадцятирічний оповідач раптом відчуває біль, завданий усвідомленням законів часу. Це етап переходу від дитинства до дорослості, де на шляху від мрії до реальності часто виникають і зникають міражі. Описуючи почуття й роздуми свого героя, М. Пруст розкриває поєднання найзворушливішого ліризму кохання та найглибших екзистенційних страждань особистості.

В історії «Смарагдове місто Країни Оз», яку Л. Ф. Баум розповідає цього разу, Дороті нарешті стає жителькою Країни Оз, дівчинка мусить її врятувати від зловісних планів Короля Номів. У казці «Дорога до Країни Оз» Дороті знову вирушає в мандрівку, яка дарує знайомства з новими друзями. У кожній своїй розповіді казкар знайомить читачів із неймовірними подіями, але «Латочка з Країни Оз» — це особлива чарівна історія, в якій народжується нова героїня. У казці «Тік-Ток з Країни Оз» головний герой, сміливий і безстрашний, без зволікань вирушає назустріч небезпеці, аби допомогти Косматому чоловічку.

«Чарівник Країни Оз» — перша книжка серії про героїв цієї казкової країни. У ній розповідається про те, як одного разу ураган підняв хатинку з дівчинкою Дороті та песиком Тото й закинув у країну Оз. У казці «Чудесна Країна Оз» маленькі читачі дізнаються про те, як хлопчина на ім’я Тіп змайстрував дерев’яну людину — Джека Гарбузову Голову. У третій книжці «Озма з Країни Оз» Дороті й Принцеса Озма звільняють Королеву країни Ев та її десятьох дітей, які перебувають в ув’язненні. А ось найкарколомніші пригоди чекають на героїв казки «Дороті та Чарівник». Вони опиняються в підземній чарівній країні, мешканці якої готові на все, аби позбутися непроханих гостей.

У «Лондоні» постають уже знайомі читачам герої з роману Селіна «Війна». У центрі — історія дивного любовного трикутника: головного героя Фердінана, його коханки й повії Анжель та джентльмена на ім’я Персел, що живуть тепер у Лондоні. Зображення самого міста є однією з головних тем роману, читач натрапить на багато мальовничих описів.

Скарби Ґвалура — це легендарні коштовності, що зберігаються в стародавньому місті Алкмінон, у країні Кешан. Конан, прагнучи здобути цескарб, вирушає в Кешан. Він пропонує свої послуги у вишколі місцевої армії. Тутмекрі, стигійський злодій із подібним наміром, також прибуває до країни з пропозицією військового союзу. Але для ухвалення договору, як стверджує верховний жрець Кешану, потрібна порада оракула Алкмінона. Конан і Тутмекрі здогадуються, що і скарби, і оракул перебувають в тому ж таємному покинутому місті. Шукачі скарбів незалежно один від одного їдуть туди напередодні експедиції верховного жерця...

Безжальна піратка Беліт, Королева Чорного берега, не вбиває Конана під час битви, вражена його мужністю і силою. Разом вони грабують торгові кораблі, не отримуючи серйозного спротиву. Спрага до пригод і багатств заводить їх на закляту річку Зархеба. Беліт і Конан натрапляють на стародавні руїни, де сховані втрачені скарби. Але їх охороняє крилата потвора-чарівник. Потрапивши в пастку чаклуна, Беліт гине, але допомагає коханому з потойбіччя.

У таверні заморського міста молодий варвар Конан чує розповідь злодія про коштовний камінь, схований в таємничій башті — Вежі слона. У вежі живе могутній чаклун Яра, а в цьому камені — вся його чаклунська сила. Конан забажав викрасти камінь. У саду біля вежі Конан зустрічає короля злодіїв, і вони домовляються діяти разом. Змовники розправляються з чудовиськами, що охороняють сад, підіймаються на вежу. Король злодіїв першим проникає у вежу, але через хвилину падає мертвим...

Бак був звичайним домашнім псом з каліфорнійського ранчо. Доки його не викрали і не продали. Тепер він змушений забути про своє колишнє безтурботне життя та почати боротьбу за виживання. У холодній клітці, далеко від дому, кочуючи з місця на місце, він буде брати участь у жорстоких собачих боях, коритись «закону палиці», проте не втратить найважливіше — жагу до свободи. Бак почне шлях, яким його веде поклик пращурів…

Настуся та Степан готувалися до весілля, але доля розпорядилася інакше. Набіг татарів — і Настуся опинилася в гаремі султана Сулеймана.

До збірки увійшли «Конотопська відьма», «Салдацький патрет», «Маруся», «Мертвецький Великдень» та ін. Твори будуть корисними учням, їхнім батькам та викладачам.
Також у виданні запропоновано вибрані листи з листування Квітки-Основ’яненка і Шевченка.

Чіпка змалку спізнав, що таке несправедливість. Коли одні мають усе, а інші — нічого. Коли одні живуть у розкоші, як пани, а інші тяжко працюють, аби заробити на скибку хліба. Він виріс без батька, жив із матір’ю та бабусею. Його називали чортеням, безбатченком. За що? Чому? Ці гіркі питання не давали Чіпці спокою. Він був не схожий на інших. Дивний мрійник із загостреним почуттям справедливості. Та одного разу життя зіштовхнуло його з поганою компанією. Ступивши на кривий шлях, куди він прийде? До жаданої правди чи безславної згуби?..

Івоніка Федорчук більш за все на світі любив землю. Він шанував та беріг її, тяжко працюючи на ниві все своє життя. Це — найцінніший скарб. І іноді йому здавалося, наче земля важливіша за все та всіх. Івоніка плекав надію на те, що вона принесе щастя його синам. Не знаючи, що на неї впаде зерно ненависті та злості, яке зруйнує душі рідних людей. І брат піде на брата…

Іван Дідух не знав іншої землі, крім своєї. Тієї, в яку кидав зерно навесні, щоб восени зібрати врожай. Землі, яка всотувала його піт і сльози. Вона прийняла тіла його предків та мала стати останнім і єдиним притулком для самого Івана. Проте скрута ставить селянина перед вибором: вмерти на батьківщині з голоду й холоду чи жити — але там, у далекій заокеанській чужині. Іван знає, що цей шлях незворотний… («Камінний хрест»)
До видання ввійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Дорога», «Камінний хрест» та інші.

…Те, що я розповім вам, діялося давним-давно на Україні, у глухій глуші, і ще й досі по світові не рознеслося. Бабуся, що мені оповідала, упевняла, ніби у глуші є чимало чесних великих подій, все одно як пишних квіток. І оповідала бабуся, — а вона була давня сильно, прожила чимало на білому світі. «Чимало дечого побачила та чимало дечого зазнала, — оповідала вона, що нічого в світі не можна поставити врівень із цими порослими в глуші квітками. Ні з цими, що в глуші укриті, подіями. Віки йдуть, минають, — а все однаково пишні, свіжі квітки ваблять зір своєю розкішшю, а тихі, величні події любо заспокоюють і м’якшать серце людське».

Максим Рильський казав, що Остап Вишня, «світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники». Людина незміряного таланту, засновник жанру «усмішки», автор фейлетонів і гуморесок, які робили рекордний наклад газетам, де їх друкували. Ім’я Остапа Вишні стало чи не найпопулярнішим після Тараса Шевченка.

Родини Палійчуків і Гутенюків здавна ворогували. І чи то так сплелася доля, мов тонкі та плутані гірські стежки, чи то бавилися давні лісові духи, але малий Іван Палійчук закохався в Марічку, двадцяту дитину в родині Гутенюків. Ще тоді, під час їхньої першої зустрічі, щось знали карпатські зорі, щось відчувала сумна та тужлива музика флояри. Віщували долю двох закоханих, чиєму коханню судилося стати вічним. Та чи щасливим?..

Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть красуню Христину з рідного села на заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя – знов насильство, підлість, брехня, що завдають їй болю і страждань, штовхають у прірву.

Ця книга, одна з найкращих в усій українській літературі, розповідає про кохання гуцульських Ромео та Джульєтти і приголомшує драматизмом подій та доль.

Перу класика української літератури належать десятки прозових і драматичних творів, історичних досліджень, які увійшли в скарбницю вітчизняної літератури.

Молодий юрист Євген Рафалович приїздить до провінційного галицького містечка. Він має великі плани та реформи, прагне змінювати старий лад і відстоювати права галицьких селян. Але все це втрачає будь-який сенс, коли він зустрічає її — дівчину з минулого життя. Реґіна — перше кохання Євгена, вони зустрілися в часи студентства. Однак тітка силоміць видала дівчину заміж за нелюда Стальського. Життя з ним понівечило Реґінину долю. Рафалович чимало знав про цього звіра, про те, як той обожнював знущання. У серці Євгена з новою силою розгоряються приспані часом почуття, він упевнений, що перехресні стежки невипадково звели їх знову…

У творчому доробку Івана Франка є як поетичні, так і прозові твори, п’єси. Його творчість відзначається жанровим багатством.

Найкращі взірці самобутнього жанру, а також фейлетони Кам’янець-Подільського періоду творчості — у повному обсязі й без купюр! Твори Павла Михайловича Губенка (1889—1956), відомого під псевдонімом Остап Вишня, виходили мільйонними накладами, їх знали навіть неписьменні. Попри це, а може, саме через народну популярність українського автора було репресовано.

Щасливе, сите та заможне життя скінчилося, коли до села прийшли комуністи. Омелян був тоді ще малий. Батько хлопчика відмовився вступати до колгоспу, і за це їх одразу охрестили ворогами. Комуністи почали хазяйнувати в селі: розграбували церкву, спалили Біблію та ікони. Сказали, що Бога більше немає, а отця Олександра вислали до Сибіру.

Саме так думає киянин Олексій, збираючись із другом Федором у похід по цій загадковій місцевості напередодні свята Купала. Олексію цікаво подивитись на купальські обряди, тож він переконує Федора ще на кілька днів затриматись у селі - і з подивом дізнається, що тутешній люд по-справжньому боїться мавок, одмінків, перелесників та інших міфічних створінь, а особливо - привида Білої Панночки, яку зґвалтували багато років тому під час селянського повстання. Тоді бідолашна одягла весільне вбрання і втопилася в озері, а нині - мститься нащадкам своїх кривдників. Страх виявляється небезпідставним: напередодні свята у лісі знаходять зґвалтованою і вбитою красуню Улиту. Ні Федір, ні Олексій не мають алібі. Проте батьків покійної лякає не те, що вбивця може бути зовсім поруч і шукати нових жертв, а те, що їхня дитина, за місцевим повір’ям, перетвориться на мавку, адже померла незаміжньою.

Князь Любарт Ґедеміновіч і хотів би жити в мирі, та сусіди хижо позирають на його спадок. Союз Польщі й Угорщини обіцяє русинам затяжну війну. Ясновельможний володар має захистити те, що йому належить, - не тільки заради себе, а задля коханої Ольги й дитини, яку вона носить під серцем.