Пошук

У другій частині роману-епопеї Анатолія Дімарова (1922—2014) «І будуть люди» події розгортаються в період НЕПу.

Про конфлікт між особистістю та суспільством розмірковує Джордж Орвелл (1903—1950) у романі «Нехай квітне аспідистра» (1936).

«Це безумство» — твір з трьох нарисів («Аґлая», «Елізабет», «Сидонія»), який було опубліковано в шести випусках журналу Hearst's International-Cosmopolitan з лютого до липня 1929 року. Перший випуск мав підзаголовок «Чесний роман про кохання від людини, яка написала "Американську трагедію"». Т. Драйзер вважав цей твір найбільш значущим та особистим у його доробку. У ньому письменник розповідає три дуже дивні історії кохання, що трапилися з ним після розлучення з першою дружиною. Як зізнавався сам автор, у його житті романтичні стосунки завжди відігравали першорядну роль. Вони тонізували його, розбурхували думку та зміцнювали дух. З одного боку, це пристрасні любовні історії, сповнені ліризму та захоплення жіночою красою. З іншого — відверта сповідь людини, яка не змогла втриматися від спокус і зруйнувала багато своїх стосунків.

Буддійські притчі просякнуті любов’ю до всього живого. Можливо, тому вони такі привабливі для сучасної людини, що живе в жорстокому й прагматичному світі.

Цей роман можна порівняти з рондо, де одна сюжетна лінія-мелодія переплітається з іншою, повторюючись у іншій машкарі. І писалася вона суто для жінок, бо звучить надто по-жіночому, інтимно…

До видання ввійшли новели Марка Черемшини із циклів «Верховина» та «Парасочка», в яких він змалював життя гуцульського селянства за польської влади, а також ранні твори письменника — його перше оповідання «Керманич», вірші, поезії в прозі й твори для дітей.

Дзенські притчі, парадоксальні й дотепні, надзвичайно популярні, їх із задоволенням читають люди в усьому світі.