Пошук

Авторка і в ліричних повторах приковує до начебто звичайних речей увагу читача, майстерно перетворюючи містичний роман у гіпнотичний текст.

Молодий чоловік вирушає до батька, якого не бачив уже багато років, дорогою потрапляє в автомобільну аварію.

Роман «Недуга» показує життя київської інтелігенції та мистецьких кіл 1920-х рр., їхній розрив між ідеалом і дійсністю.

«Я бачила вбивство!» — заявила тринадцятирічна Джойс під час вечірки на Гелловін. Звичайно ж, ніхто з гостей їй не повірив, навіть Аріадна Олівер, знана авторка детективів. Ох уже ці підлітки, які постійно прагнуть у будь-який спосіб привернути до себе увагу!

Подорож до Індії з коханою Анітою не допомогла кіносценаристу Оресту подолати творчу кризу. Ба більше: знайомство з похмурим культом богині Калі спровокувало повернення кошмарів, у яких гине він або його дівчина. Ще й, коли ворожка пропонує колоду Таро, він витягає "Похмурого Женця" - карту смерті чи переродження...

У годину зневіри і краху надій мусиш зупинитися в пошуках точки опертя. За день до Чорнобильської катастрофи він звільнився з роботи і став непідлеглим митцем. Та чи можна звільнитися від свого минулого? Втекти від втраченого кохання, самотності й фатальних життєвих обставин? На цьому шляху він зустрічає незвичайну жінку, здатну зцілити душу й повернути жагу до життя. Але жереб знову кидає той-таки фатум.

Джеймса Бентлі звинувачують у вбивстві літньої прибиральниці місіс Мак-Ґінті. Мотив його злочину начебто очевидний: пограбувати стару, яка зберігала 30 фунтів стерлінгів під дошками підлоги. Джеймса засуджують до страти. Однак інспектор, який вів справу Бентлі, чомусь сумнівається у його провині. Він звертається за допомогою до Еркюля Пуаро. Легендарний детектив виїжджає на місце злочину. Але спілкування з людьми, у яких прибирала місіс Мак-Ґінті, не дає жодної зачіпки. У речах покійної Пуаро виявляє газету, яка вийшла за кілька днів до її вбивства. Одну зі статей, про чотирьох жінок, що мали стосунок до гучних кримінальних справ минулого, хтось вирізав. І Пуаро здогадується, що це не випадково…

Багато років тому Вероніка пообіцяла подрузі, яка помирала, що не залишить її новонароджених малюків, Тимура і Діану. Але обіцянки не виконала… Сплинули роки. Її єдиний син став наркоманом. Що це, кара за помилки минулого? Як урятувати сина? І чи можна спокутувати провину перед покинутими дітьми?

У новелах та оповіданнях, створених упродовж 1914–1931 рр., авторка звертається до теми Першої світової війни.

Роман Т. Драйзера «Твердиня» (1946) — сімейна сага про три поколіннярелігійної квакерської родини Барнсів. У творі показане дитинство та дорослішання в лоні батьківської турботи й духовного виховання головного героя Солона Барнса,його шлюб з Бенецією, народження й становлення їхніх дітей. Міняється світ, мораль, стосунки, і діти, зіткнувшись з іншою дійсністю, теж міняються й хочуть жити інакше. Релігія не тільки не вберігає головного героя від спокус нового часу, а й протиставляє йому власних дітей, штовхає їх на шлях обману і злочину. Що ж врятує в зіткненні з новою реальністю душу від гибелі? Читачі дізнаються відповідь, поринувши в перипетії доль героїв роману.

1921 рік. Проскурівський лікар Яків Ровнєр за примхою долі перебирається до невеликого села Сутківці. Утім таємниці й загадки знаходять його навіть тут, адже незабаром до села прибуває столичний комісар, якого дуже цікавлять руїни місцевого замку. Подейкують, що під ними існує таємний підземний хід. Комісар влаштовує масштабні розкопки. І все недарма: під руїнами справді щось є. Але звідки про це було відомо комісарові? Яків не може повірити у звичайний збіг. Усе це якось стосується колишнього власника села Тадеуша Грабянки, про якого кажуть, начебто він володів скарбом. Яків Ровнєр починає власне розслідування. І що глибше він копатиме в древню історію роду Грабянок, то небезпечнішою виявиться правда. Адже там, посеред кісток та таємниць, оповитих павутинням, заховано не просто скарб, а могутню силу, здатну змінити хід світової історії…

Максим Рильський казав, що Остап Вишня, «світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники». Людина незміряного таланту, засновник жанру «усмішки», автор фейлетонів і гуморесок, які робили рекордний наклад газетам, де їх друкували. Ім’я Остапа Вишні стало чи не найпопулярнішим після Тараса Шевченка.

Новий роман Любка Дереша «Спустошення» — про межу, з-за якої не повертаються.

У виданні зібрані парафрази й переклади еротичних текстів майстрів слова різних часів з різних країн світу. Ці твори мають загалом схожу долю — свого часу їх забороняли, знищували, не допускали до читача. Авторів, ілюстраторів, друкарів переслідували, вони змушені були виїздити за кордон, декого навіть ув’язнили. Проте написане пером збереглося, було видрукуване, дійшло до наших часів.

Тарас Адамович Галушко вирушає в Чернівці, щоб встигнути розкрити давню справу «збирачів гіацинтів» — викрадачів людей. У Києві тим часом відбувається зухвале пограбування Купецького банку, тож Яків Менчиць починає полювання на вправного ведмежатника. У Чернівцях старий слідчий поринає в розслідування вбивства біля ратуші та пошук давніх сувоїв у стінах Резиденції митрополитів Буковини та Далмації. Однак, можливо, слідчий зробив помилку, поїхавши з рідного міста, адже «збирачі гіацинтів», використовують для полювання на своїх жертв Контрактовий ярмарок. До того ж можуть загрожувати його секретарці — Мірі Томашевич, яка лишилася в Києві.

До видання ввійшли повісті «Тіні забутих предків» і «Fata Morgana» класика української літератури.

Батьки Мінели Меддокс померли. Ставши сиротою, дівчина з прикрістю для себе зрозуміла, що не зможе залишатись у Деррінґемі - маєтку, в якому вона зростала.