Пошук

У книзі зібрані воєнні історії військовослужбовців прикордонних загонів, спецпризначенців окремого мобільного прикордонного загону, Морської охорони, медично-евакуаційних груп, медиків мобільних госпіталів, тих, хто ризикує своїми життями задля здобуття Перемоги України на полі бою.

Про російсько-українську війну написано багато спогадів, мемуарів. Серед цієї літератури  — літератури факту, літератури безпосереднього свідчення, прямої мови  — трапляються книги, читаючи які, ти забуваєш, що їх писав не професійний автор, а справжній військовий. Ця книга заслуговує на вашу увагу без жодних зауважень з приводу того, що її автор не є справжнім письменником. Друг Слов’ян написав, як на мене, чесну, відверту (місцями  — доволі жорстку) книгу, і  зробив це цікаво й талановито. Це кінематографічне бачення подій, які автор оцінює зсередини, проза динамічна, проста у викладі, з точними описами персонажів, їхньої мови, їхніх характерів. Одразу усвідомлюєш, що читаєш сторінки великого літопису, з яких просто на наших очах твориться нова Історія. В цьому випадку вона пишеться серйозно й переконливо.

86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь».

Я — Ірина Бобик, волонтеркa, військовa, ветеранкa.
Ці тексти — і віршовані, і прозові — народжувалися, тому що більш екологічного способу проживати свої радощі і смутки я просто не знаю. «Д’воїна» — бо «до воїна», «дівчини-воїна», бо роздвоюєшся на військову і на цивільну особистість.

For 86 days, the Ukrainian military held defenses in the surrounded Mariupol and on the territory of the Azovstal plant.

This book is about love. It does not contain a single word beginning with ‘lo…’, but it is still about love. It is about magic: not the cheap kind you see on TV screens, but the real kind, the kind that stems from your tribe and from your roots, the kind that has you diving headfirst into the Primordial Sea and surfacing with a fish between your teeth. It is about courage, too: about the out-and-out courage to claim what is rightfully yours, to recognise it, to dig in your heels, and never give away to anyone what is yours: your home, your motherland, your heart, your right to walk with your head held high.

Любов має сенс завжди. Смерть має сенс, лише коли вона недаремна. Такими настроями пронизана збірка поезій і фотокнига «Стежки війни, стежки любові». На її сторінках ви знайдете найвідвертіші рефлексії, почуття, спогади, фотофіксації, травми та зцілення, пов’язані з російсько-українською війною.

The author, Valeriia ‘Nava’ Subotina, served with the press service of the Azov Regiment. For 86 days, Ukrainian troops maintained their defensive positions in the besieged city of Mariupol and on the grounds of the Azovstal steel plant. Thanks to the Azov Regiment’s press service, the world learned about the tragedy unfolding in Mariupol, about its defenders, and about the civilians seeking refuge at Azovstal. Camera operators, photographers, and journalists produced material that left no one indifferent, sparking a wave of support under the hashtag #SAVEMARIUPOL in numerous countries. Those trapped under siege were short of food, water, and medical supplies, yet the soldiers stood by their orders—to hold their positions. All the while, the enemy methodically destroyed the city and Azovstal…

Брошура створена за матеріалами виставки Українського інституту національної пам’яті «Донбас»: переPROчитання образу.

This book is the rough truth of the morals in today’s Russian Federation, the country turned into a GULAG, of being a prisoner of war, when the past is ruined, and the future is nowhere.