Пошук

«Сни в оселі відьми» — оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1932 року. Волтер Джилмен — талановитий фізик, який до того ж чудово знався на фольклорі. Навчаючись в Архемському університеті, він намагався поєднати точні науки з міфами, щоб визначити зв’язок відомих і невідомих просторів. Йдучи своїм науковим шляхом, він вивчив безліч заборонених книжок, серед яких і жахливий «Некрономікон». Але й цього йому видалося замало — Джилмен вирішив оселитися у старовинному будинку, де, за легендами, досі витає дух відьми Кезії Мейсон, яка вміла переміщатися за межі відомого світового простору, що вона й зробила в ніч перед своєю стратою...

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла, написана  1948  року і опублікована 1949-го, актуальна, як ніколи. Головний герой роману Вінстон Сміт  — цензор у Міністерстві правди. За ним та всіма співробітниками стежить Старший Брат, який все бачить, кожен шпигує за іншим, навіть вдома за громадянами підглядають через спеціальні екрани.

Фантастична повість «На стрімчаках божевілля» була написана 1931 р. і вперше видана частинами упродовж лютого-квітня 1936 р. в журналі «Astounding Stories». Оповідь ведеться від імені геолога Даєра, який брав участь у полярній експедиції. У своїх щоденникових записах він розповідає про те, що серед безкраїх льодів Антарктики можна знайти не лише дику холоднечу. Там є дуже древнє місто, яке існувало іще до появи людей. Ті, хто його збудував, називалися Старійшинами й володіли унікальними знаннями. Однак місто давно спустіло, та чи всі загинули? Які таємниці зберігають льоди Антарктики і хто ховається за їхньою товщею? Які істоти не повинні пробудитися? Бо якщо таке раптом станеться, це означатиме кінець усталеній світобудові...

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла, написана  1948  року і опублікована 1949-го, актуальна, як ніколи. Сьогодні, в епоху інтернету, соціальні медіа стежать за кожним нашим жестом, покупкою, дією та коментарем онлайн. Вони постійно присутні у нашому житті і передбачають наше кожне бажання, вибір ретельно відстежується. Політичні організації так само грають на почуттях користувачів мережі. Старший Брат більше не вигадка письменника, а основа сучасного світу.

«Це відчуття мети — саме те, що Марс утратив, коли відчинилися брами. Це жодним чином не вторгнення. Це повернення справжнього марсіянського духу. Нарешті він зайняв своє праведне місце, і я щасливий — чорт, я в захваті, — що дожив до того, щоб побачити це».

Це твори часів повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. Реальність воєнних буднів сплітається з містикою та фантастикою, трагедії людей — з надією, а жорстокі та екстремальні випробування — з людяністю й співчуттям. Герої оповідань Олді — здебільшого такі ж звичайні люди, як ми з вами. Старі та молоді, цивільні та військові, живі та мертві — українці, яким випала доля жити у наші суворі часи. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен так чи інакше знаходить у собі сили протистояти агресії, злу та відчаю, що обрушилися на нашу країну.

Хто з нас не хотів би потрапити у минуле? Та що буде, якщо ви опинитеся не в тому місці й не в той час? Найімовірніше, нічого хорошого. Принаймні так трапилося з героїнею роману Ківрін — студенткою Оксфорду, яка з 2054-го вирушила у минуле. Куди ж вона потрапила і чому їй зостається покладатися лише на себе та людяність інших? Про все це — на сторінках роману «Книга Судного дня», відзначеного трьома найпрестижнішими преміями SF — Г’юґо, Неб’юла і Локус.

У далекому майбутньому людство втратило здатність до відтворення, тож створює штучних людей, аби врятуватися від вимирання. Головний герой книги — представник найнижчої касти штучних людей — хуман Новак. Він вправний найманець, який не боїться забруднити руки. У небезпечному всесвіті покладається тільки на себе й свій корабель. Молодик мріє про славу і багатство, але не здогадується, через які випробування йому доведеться пройти...

Мрія маленького винахідника Іксі здійснюється — він летить у космос. Хлопець не здогадується, які пригоди чекають на нього. Щоб врятувати дівчинку Кеті, яку зачарувало зле створіння, доведеться пройти шлях від печери Чарівника до подорожі у часі, розгадати таємниці космічного простору та відкрити силу прадавніх нокардів. Повернутись і врятуватись чи вистояти і дійти до кінця? Непроста місія для хлопчини і його нових друзів. Та чи витримають вони перевірку на дружбу у таких незвичних умовах? Чи виконає Іксі обіцянку? І що це за суперсила, яку може відкрити в собі кожен дорослий і маленький мрійник?

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. В шість років вона вперше дізналася про насолоду влади та гіркоту заборон. У дванадцять Регіна пізнала терор і насильство. У шістнадцять — суперництво і брехню. Так, космічний світ Ойкумени дорожить своїми менталами, як рідкісними коштовностями, але силове поле не захистить від холодних вітрів реаль­ності. Танцюй на пагорбах, дитя з флейтою! Дитинство закінчилося, треба йти далі — в юність, сповнену чергових сюр­призів.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років.

Дія другої частини роману Олександра Красовицького «Післязавтра» відбувається у недалекому майбутньому після похорону російського президента путіна.

«Діти Капища» — друга частина гостросюжетної тетралогії «Нічия Земля» Яна Валєтова.

«Сліпота» — це історія про те, як в одному безіменному мегаполісі люди раптом всі осліпли, крім однієї жінки, і до чого це призвело.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років, космічна симфонія, де долі людей представлені у вселенському масштабі.

Чи можлива колонізація Марса? Чи існують насправді марсіани? Поки наші науковці намагаються з’ясувати ці питання, ми можемо пофантазувати і уявити експедиції на цю планету разом із Реєм Бредбері на сторінках його книги « Марсіанські х роніки». 

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 1920—1930-х рр. За життя він не опублікував жодної книжки, проте після своєї смерті зажив великої слави серед широкого читацького загалу. Художник Стівен Джонс відвідує музей Джорджа Роджерса. Там представлені картини кошмарних сновидінь, далеких планет та опудала якихось міфічних створінь. Але Роджерс запевняє, що все це — справжнє, що він проник в інші світи, де живуть незвідані істоти. А найголовніше — у нього є Ран-Тегот, який потребує жертвоприношення. Він навіть показує Джонсові фотографію цього створіння. Але попри все художник налаштований дуже скептично. І тоді Роджерс пропонує йому провести ніч у музеї, щоб самому в усьому переконатися.

Його захопливий фантастично-пародійний і сатирично-гумористичний роман «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» є одним з перших описів подорожей у часі в художній літературі.

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. В двадцять один рік вона пізнала війну, любов та зраду. В двадцять п’ять врятувала гусака з глека, химеру від голодної смерті й себе — від вигнання з Храму № 3. В тридцять її наздогнав корабель-привид і навчив ховати пацієнтів. Так, космічний світ Ойкумени цінує своїх менталів, як рідкісний скарб, але й термосилова броня не захистить тебе від крижаних поцілунків реальності. Танцюй на пагорбах, жінко з флейтою! Юність закінчилася, треба йти далі — у зрілість, сповнену чергових сюрпризів.

Що трапилося з нашим світом? Чому пожежники спалюють будинки, а не гасять пожежі? Чому люди не читають книг, не ходять пішки і майже не розмовляють одне з одним? Який вигляд матиме наша Земля та якими будуть люди, якщо заборонити їм читати книги? Зі сторінок одного з найкращих творів Рея Бредбері ви дізнаєтеся, чи зуміють люди майбутнього зберігати книги для наступних поколінь, хто повстане проти панівної системи і як зустріч із дівчиною Кларіс змінить життя пожежника Ґая Монтеґа…

Дія роману Олександра Красовицького «Післязавтра» відбувається у недалекому майбутньому після похорону російського президента путіна. Національні республіки рф отримують шанс на самовизначення і починають рух до відділення. Але те, що здавалося крахом влади після смерті диктатора, виявилося перезавантаженням системи. На зміну старій гвардії приходять їхні онуки. На місці відрубаних голів «гідри ВЧК-ОГПУ-НКВД-КГБ-ФСБ» виростають нові, більш загрозливі.  Вони контролюють фінансові потоки та вкладають величезні кошти в дестабілізацію та терор по всьому світу. Диктатура спецслужб переростає в репресії проти власного народу.

У новому романі Олександра Красовицького події розвиваються у 2025 році на тлі поступового розпаду російської влади після похорону путіна та звільнення мавзолею від тіла Леніна.

У науково-фантастичному, але дуже близькому до дійсності романі сучасного німецького письменника (н. 1957) ідеться про боротьбу людства з таємничим ворогом у морських глибинах, ця боротьба точиться з безліччю природних і техногенних катастроф, коли здається, що долю людства вже вирішено. Не бракує й супровідних тем: складних, небанальних стосунків між чоловіком і жінкою, питань ідентичності, геополітичних міркувань, а передусім екологічних проблем. Неможливо не пройнятися симпатією до головного героя: з одного боку, солідного вченого, а з другого - начебто недбалого і трошки самозакоханого гурмана і естета.

«Темна синя вода» — це цикл романів, присвячений пригодам головного героя в Києві. Химерна доля зібрала трьох чоловіків та одну жінку в Києві ХVIII століття. Кожен із них має свою моторошну таємницю. Один — наш сучасник, інші, схоже, із майбутнього. Над героями роману висить прокляття: всі вони мають загинути. Дотепер їм вдавалося ухилятися від ударів долі, але ХVIIІ століття приховує багато небезпек. Ви зможете уявити, що мандруєте в часі та просторі, бачите світ таким, яким він був задовго до вашого народження, спілкуєтесь із людьми, що померли десятки чи сотні років тому. Чи безпечно втручатися в минуле, якщо це може викликати непередбачувані зміни де-небудь в іншому місці й в інший час? Відповідь шукайте на сторінках книжки.

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. У тридцять чотири роки вона лікувала джина від аутизму, мало не втративши зір. У тридцять шість погодилася на зустріч зі своїм страхом заради чужої дитини. У тридцять сім замкнулася в незламній Шкаралупі, залишивши близьким пам’ять та надію. Так, космічний світ Ойкумени цінує своїх менталів, як рідкісний скарб, але іноді втрачає їх, розбившись усією міццю об могутню броню невідомого. Танцюй на вулицях Шадрувана, чаклунко з флейтою! Коли реальності стикаються, народжується сила — і треба йти далі, бо Всесвіт нескінченний.

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла. Головний герой роману Вінстон Сміт  — цензор у Міністерстві правди. За ним та всіма співробітниками стежить Старший Брат, який все бачить, кожен шпигує за іншим, навіть вдома за громадянами підглядають через спеціальні екрани. Сьогодні, в епоху інтернету, соціальні медіа стежать за кожним нашим жестом, покупкою, дією та коментарем онлайн. Вони постійно присутні у нашому житті і передбачають наше кожне бажання, вибір ретельно відстежується.

Роман розпочинається як мемуари про війну, але дуже скоро виявляється, що автор працює в жанрі міської фантастики.

У замку Сент-Міклош на Закарпатті вирішили влаштувати фестиваль квітів, запросивши гостей з усієї України. І звісно, Ясь Попадинець не міг проминути добру нагоду знову потрапити в замок і скористатися чарівним кріслом-гойдалкою — загадковим порталом переміщення в часі. Цього разу Ясь ­разом з Яною Приймак, Богданом Скачиляхом та Йосипом Бартошем помандрують у 1914 рік, коли відбувалися перші вишколи Українського легіону, побувають у Мукачівському замку, де тоді розташовувалася «кадра» січових стрільців, відчують атмо­сферу початку Великої війни на Закарпатті...

Одного ранку науковець Сем Андерсон дізнається, що його кохана жінка мертва. Та це лише початок. У вбивстві звинувачують самого Сема і його доньку. Докази неспростовні. Їх засудять. Заради порятунку доньки Сем зізнається в убивстві, якого не скоїв. Машиною Абсолом, яку винайшли Сем із друзями, найстрашніших злочинців світу замість смертної кари засилають у минуле — в епоху динозаврів, — де ті мають доживати віку у вигнанні. Сем приймає свою долю. Але його донька Аделіна — ні. Вона розпочинає боротьбу. За звільнення батька, за виявлення справжнього вбивці, за майбутнє. Утім, Аделіна знаходить більше запитань, ніж відповідей. Усі навколо мають таємниці. Та головна таємниця сягає в минуле, теперішнє і майбутнє. Чи зможе вона її розгадати і чи на усі запитання всесвіт дає відповідь?

Америка, недалеке майбутнє (а з нашого погляду — альтернативне минуле). Глобальні проблеми розв’язано, але людина — це досі людина, хоч і підкорює космос. Чарльз Рендер, елітний психотерапевт, допомагає клієнтам позбутися психологічних розладів, формуючи їхні сни й беручи в них активну участь. Попри майже божественну роль на сеансах, йому теж не чуже ніщо людське: він піддається спокусі застосувати методику по-новому. Ця спроба має ввійти в історію і обезсмертити Рендерове ім’я. Але є й професійні ризики: запорука повернення до реальності — власна залізна воля вершителя снів. Якщо ж він недооцінить силу психіки пацієнта, можливі небажані наслідки... Цей твір — філософський нуар від великого майстра фантастики: холодний і сніжний, як скандинавські міфи, романтичний, як Артуріана, фатально-стоїчний, як грецькі трагедії. Тут немає ні чарів, ні паралельних світів, ні прибульців. Зате нас чекає подорож у сюрреалістичне підсвідоме, звідки дуже важливо повернутися вчасно.

«Путівник по Галактиці для космотуристів» – фантастично-унікальна книжка про пригоди вельми веселої компанії оригінальних персонажів, серед яких є двоє аборигенів з планети Земля. Своїми карколомними пригодами та дотепними діалогами вони не дадуть вам розслабитись ані на сторінку.

Цей том, що відкриває «Лемове шестикнижжя», об’єднав під однією обкладинкою три романи видатного польського фантаста – «Астронавти», «Голос Господа» й «Огляд на місці».