Роман «На чужині» — про свободу й неволю, пошук власного «я», — змусить замислитися про рамки: як ті, що вибудовує суспільство, так і ті, у які кожен заганяє сам себе — рамки, за межі яких не втечеш, як можеш втекти, покинувши країну.

Тоталітарне майбутнє. У щорічному змаганні для хлопців під назвою «Довга Хода» переможець лише один і він отримає все. На решту учасників чекає смерть.

Фентезійний роман для молоді від авторки бестселерів.

Бозна-чому, але виявляється, що від сексу бувають діти. Це стало цілковитою несподіванкою для Артура, котрий використовував свої статеву енергію лише для мандрівок Всесвітом. Іноді навіть – першим класом. А потім раз – і ти вже батько. Що ж, таке інколи трапляється.

Цикл про Ніну Панкович — для тих, хто обожнює фентезі та містику.

Мексика 1950-х. Юна красуня Ноемі отримує дивний лист від своєї кузини й подруги дитинства. Каталіна нещодавно була щасливою нареченою й надсилала листівки з весільної подорожі, а зараз благає сестру врятувати її від неминучої загибелі. Ноемі вирушає на порятунок до Дому-на-Горі, маєтку сімейства Дойлів. Намагаючись дошукатися правди, вона з’ясовує, що з будинком не все гаразд. Щось (чи хтось) тут намагається заволодіти її свідомістю. Крім того, дівчина дізнається, що колись славний рід Дойлів причетний до кривавих справ. А найбільше смертей і таємниць має на своєму рахунку голова роду, містер Говард. Те, що він скоїв колись заради багатства та довгих років життя — божевілля... Ноемі належить покласти край жахам, які століттями приховували похмурі стіни Дому-на-Горі. Проте вона й не здогадується, що той, хто одного разу переступив поріг будинку, не має шансів вирватися з нього...

Тривалі мандри стрільця Роланда добігають кінця. Проте реальний світ і художній настільки переплітаються, що вже самому Кінгу загрожує смертельна небезпека. Ціною надзвичайних зусиль герої рятують життя письменникові, а він — їм. І нарешті досягнена омріяна мета — Багряного Короля переможено, нога стрільця ступає на сходи Темної вежі, він піднімається дедалі вище. Верхівка Вежі — фінал історії, геть не очікуваний, не той, якого прагне читач і… навіть сам письменник, а той, що його вимагає надісторія.

Тепер Ґеральт знає, що таке кохання, знає, що він здатен на людські почуття і на найбільшу самопожертву... У його житті з’являється маленька зеленоока Цірі. На королівства, які століттями воювали лише за перенесення межових знаків, нападає страшний ворог із-за південних гір. І відьмаку все одно: чия ллється кров — людей, дріад чи ельфів...

Поки світ магів оговтується після катастрофи на Танедді, а королівства людей та ельфів готуються розпочати нову війну, відьмак Ґеральт, ледве одужавши від ран у Брокілоні, вирушає на порятунок Цірі. Однак де її шукати, якщо Вежа Чайки зруйнована вщент, а у снах про названу дочку відьмак бачить зовсім не те, що переповідають про її долю? Мандруючи в компанії поета Любистка, напівдріади Мільви, нільфгардця Кагіра та п’ятсотлітнього вампіра Реґіса Ґеральт зрозуміє: він не може більше миритися з ріками крові, що проливаються навкруги. Люди і ельфи тепер лютіші за створінь, з якими його навчено битись. Пройти хрещення вогнем і врятувати тільки Цірі відьмаку вже не досить...

Приморське містечко Мергем — утілення порядності, пристойності та сумирності. Усі його містяни — шановані громадяни, що провадять свої життя саме так, як належить у поважному суспільстві. Усі, крім мешканців вілли «Аркадія». Надто вже вони яскраві, надто пристрасні, надто нахабно відкидають традиції та умовності. Який скандальний приклад для мергемської молоді! Зокрема, для загальної улюблениці Селії, її названої сестри Лотті, їхнього вірного друга Джо. Вілла подарує їм любов і прокляття, страждання і щастя...

Лора багато разів була підсудною. Її вважають небезпечною та неадекватною. А вона повсякчас бачить перед собою світло фар та обличчя материного коханця... Чому вона досі пам’ятає це?

Це історія про Мейсі – зразкову ученицю та слухняну доньку.

Відьмак, Ґеральт із Рівії продовжує свою боротьбу. У королівстві Керак на нього чекають нові випробування. Зараз він – мисливець за чудовиськами, якого найняли для вбивства. Після знищення чергової небезпечної потвори, троє вдягнених у чорне мосьпанів арештовують Ґеральта. Тепер і він у біді: його позбавили двох відьмацьких мечів. Він змушений докласти усіх зусиль, аби повернути зброю…

Головною героїнею роману «Листи з холодного краю» (2003) бельгійської авторки Каролін Ламарш є молода письменниця, яка, отримавши премію за поетичну збірку, намагається продовжити свій успіх — береться за написання сценарію кінофільму.

Диво врятувало від смерті Цірі, коли на її очах гинула банда Щурів, що стали їй вірними друзями. Призначення привело її в болотяні нетрі до пустельника та вигнанця Висоготи, де мудрість Старого Ворона допомогла Ластівці-Цірі знову стати на крило. Тепер вона ступила на свій шлях, повернула магічну силу. Більше вона нікого не втратить і знайде містичну Вежу Ластівки, шлях до спасіння зі світу, що приречений загинути у війнах, зраді й безчесті. Так судилося... Проте відьмак не вірить у пророцтва. Втративши чарівний амулет, він став просто Ґеральтом з Рівії. Він мчить на порятунок Цірі — своєї названої доньки, на яку полюють імператор, королі й чарівники, хапаючись в останніх судомах, як за крихкий лід, за шанс врятуватися ціною Старшої Крові...

Зеленоока Цірі продовжує пошуки Ґеральта і Йеннефер, вона стрибає поміж світами в пошуках відповідних часу й місця. Усі світи різні — безпроблемні, де можна перепочити, і проблемні, де її то наздоганяють ельфи, то замахуються на життя аборигени. У рідному світі Цірі, далеко в майбутньому, є ті, які прагнуть допомогти їй виконати призначене. Німуе — Володарка Озера — залучає силу снячих, щоб з’ясувати суперечливі моменти легенди про відьмака й відьмачку та спрямувати Призначення у правильному напрямку.

Несамовита, надзвичайно емоційна, чарівна і провокативна історія про життя і кохання.

Ніхто не знає його імені. Ніхто не заходить до нього в гості. Самотній, але вдоволений цією самотністю Збирач сміття не потребує компанії.

Що таке табір?

Потужний роман, пронизаний спрагою Америки та відчайдушним бажанням покінчити з минулим, «Небо над Бей Сіті» звинувачує небо у байдужості до наших страждань.