Історія

Ґолда Меїр була першою жінкою-прем'єр-міністеркою Ізраїлю, успішною політикинею, справжньою «залізною леді». Її відданість створенню й захисту єврейської батьківщини від лютих ворогів та підступних союзників сформувала політику Близького Сходу наступних десятиліть. Вона стала «аномальним явищем» для тодішньої патріархальної влади, зокрема через свою залізну рішучість у поєднанні з шармом, доброзичливістю, безкомпромісністю та цілковитою відданістю своїй країні.

«Жінки Свободи» — це розповіді про жінок у лавах ОУН та УПА. Жінок, які усвідомлено обрали боротьбу та підпілля. Юні, сповнені жаги життя, мрій і запалу. Люди, які творили історію. Які доводили до сказу окупантів і платили надвисоку ціну. Імена, про які ми знаємо дуже мало або не знаємо нічого. Або ж знаємо лиш те, що нав’язала радянська влада.

«Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України» — це стисла розповідь про десять століть української історії (IX—XVIII ст.), яка представлена як тривалий процес цивілізаційних зустрічей (Заходу і Сходу, православ'я та ісламу, католицтва й православ'я), як результат взаємодії та конфліктів різних держав, етнічних і соціальних груп. Особливу увагу надано людині — колу її прав та обов’язків, звичній поведінці та в моменти зламу усталених цінностей. Не оминає Наталя Яковенко й дискусійних питань. Як належить сприймати культурну спадщину Київської Русі?  Чим була Хмельниччина — становою козацькою революцією, громадянською війною чи війною за національне визволення? Як пояснити суперечливість постаті Івана Мазепи? Строгість наукового викладу та витонченість стилю роблять цю книжку водночас і серйозною, і захопливою для читання.

За свідченням сучасників, наприкінці 1870-х — на початку 1880-х років у Галичині не було людини, яка б мала такий вплив на молодь, як Іван Франко. Уже тоді в ньому проглядав майбутній літературний геній, ідейний провідник української нації.

Фундаментальна трилогія досліджень «Антихрист» — вулканічна версія-заперечення усіх відомих ідеологічних міфів про походження Московії та її стосунків із Руссю-Україною.

Книга досвідченого американського фінансового журналіста Вільяма Д. Коена, яка є одним із бестселерів 2022 р., висвітлює дивовижну історію неабиякого злету й неймовірного падіння найвідомішої корпорації США — General Electric. Саме їй ми завдячуємо появою та втіленням багатьох винаходів, які сьогодні сприймаємо як належне, — від електричної лампочки до реактивного двигуна. На основі документальних відомостей про майже 130-річну діяльність компанії та ексклюзивних інтерв’ю з ключовими постатями її золотої ери в книзі досліджено глибини легендарної культури управління GE. Це приголомшлива розповідь про амбіції, зарозумілість, егоїзм та ворожнечу, які зруйнували колись видатну компанію. Автор стверджує, що спадщина GE є водночас зразком і застереженням, за допомогою яких можна зрозуміти Америку ХХ століття.

У праці «IN HOC SIGNO VINCES. Історія підрозділів Сухопутних військ ЗСУ в знаках і символах» представлена актуальна символіка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України. У кожному з цих знаків нерозривно переплетені історія та сьогодення, що створює неповторну особливість сучасної мілітарної символіки України.

Ірано-іракська війна (1980—1988 рр.) — найдовша конвенційна війна двадцятого століття. Іран був оснащений кращими системами озброєння, які надали США та Велика Британія. Його збройні сили були побудовані, навчені та організовані на основі досвіду США у В’єтнамській війні та досвіду Ізраїлю в арабо-ізраїльських війнах. Ірак був переважно оснащений системами озброєння, імпортованими з СРСР. Тому спостерігачі сподівалися з досвіду цієї війни зробити корисні висновки про можливий результат протистояння між силами НАТО на чолі з США і силами Варшавського договору на чолі з Радянським Союзом.

У другому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855– 1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлює історію запорізького козацтва від його виникнення наприкінці XV ст. до 1686 р.

Визначна праця Сергія Єфремова  «Історія українського письменства» охоплює  український літературний процес від найдавніших часів до початку 1920-х рр.

«Історії в дев’яти книгах» – це історико-етнографічний твір, написаний у V столітті до нашої ери. У дев’яти книгах, кожна з яких названа на честь однієї з муз, автор викладає події греко-перських війн, піднесення Перської імперії, битви при Фермопілах, Саламіні та Платеях. Геродот також розповідає про культуру, звичаї та історію народів Стародавнього Сходу й Греції. Автор поєднує історичні факти, легенди й етнографічні описи, прагнучи дати повне уявлення про світ свого часу. Геродот ставить собі за мету зберегти в пам’яті діяння як еллінів, так і варварів, щоб ці події не були забуті з часом. Його праця стала основою європейської історіографії, заклавши принципи критичного аналізу та пошуку причин подій.

Перший том «Історії запорізьких козаків» Д. Яворницького присвячено зображенню внутрішнього побуту запорізької громади.

Усі, хто бодай побіжно цікавилися історією Києво-Руської держави, неодмінно звертали увагу на численні княжі знаки, найвідоміший із яких – тризуб Володимира Великого, що сьогодні є державним гербом України. Знаки руських князів, відомі з кінця IX ст., мали догеральдичне походження. У пізньому Середньовіччі (друга половина XIV — XV ст.) вони становитимуть основу руської геральдики. Коли ж відбулася інтеграція цих знаків у гербову систему Руси? Відколи княжі знаки почали зображувати в щитах і надавати їм сталого забарвлення, як і решті середньовічних гербів? Наскільки подібною є знакова система Руси Х—XIII ст. на знакові системи латинського Заходу й візантійського Сходу? І найголовніше — з якого часу в Руській землі можна простежити уживання найдавніших особових і родових гербів?

Лоуренс Девід Фрідман (нар. 1948 р.) — почесний професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона, один з провідних фахівців та всесвітніх авторитетів у галузі стратегії з багаторічним науковим і практичним досвідом.

Степан Бандера (1909–1959) — непересічна історична постать. Його життя й діяльність донині викликають небуденний розголос серед масової авдиторії та заповзяті політичні й наукові дискусії в багатьох країнах. Його іменем означують справді українське. Бандерівцями шовіністи називають українських патріотів, а українську мову — бандерівською. Виправдовуючи військове вторгнення в Україну 2014-го, а потім і повномасштабну навалу 2022-го, російський диктатор зробив Степана Бандеру ледь не головним доказом загрози національній безпеці РФ. Адже той не тільки фанатично вірив у повноцінне державне відродження поневоленої рідної нації, а й став символом руху опору будь-яким зайдам і насамперед московським.

На межі XV—XVI століть розпочалася нова ера в історії філософії — доба оновлення, у якій сформувалася віра в те, що світовий порядок не є незмінним і що людина має змінити його.

У третьому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855–1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі автор всебічно висвітлює історію запорізького козацтва.

У першому томі політик розповідає про початок Першої світової війни, про свою діяльність на посадах канцлера державної скарбниці, міністра військового спорядження, розмірковує про взаємодію із союзниками. Видання також містить листи діячів, з якими Ллойд Джордж співпрацював у цей період, та інші матеріали того часу.

«Війни в лабіринтах. Історія спеціальних служб. 1919—1930» — ­перша книга фундаментальної п’ятитомної праці одного з найавторитетніших дослідників спеціальних служб українського історика Ігоря Ландера, в якій комплексно досліджується діяльність спецслужб світу в міжвоєнний період та в роки ­Другої світової війни, простежується еволюція розвідувальних, контррозвідувальних та криптоаналітичних органів різних держав, описується їхня структура, персоналії та операції.

«Агент з ведмедиком» — це книжка, що розкриває подвійну біографію Віктора Петрова (В. Домонтовича): археолога, автора інтелектуальних романів і водночас агента радянських спецслужб. На основі розсекречених архівних справ Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки автор простежує, як вибудовувалась співпраця агента «Іванова» із органами, якою була його діяльність під час Великого терору та Другої світової, у повоєнній еміграції та після повернення до СРСР.

Документи радянських органів держбезпеки, розсекречені в Україні, стали справжнім клондайком для дослідників і журналістів. Місяць за місяцем, рік за роком історії, знайдені Едуардом Андрющенком в архівних справах, перетворювалися на статті для українських та закордонних видань. А тепер вони видані під однією обкладинкою. Героями цих історій стали видатні митці та цинічні вбивці, агенти та чекісти, втікачі та шпигуни. Хтось підписує абсурдні зізнання, а хтось дивом рятується від смерті. Хтось планує замах на рідних, а хтось відправляється в табори через власну балакучість. Хтось лишає зухвалі послання для КГБ, а хтось бачить, як знищують результат його багаторічної праці. Всі ці епізоди дозволяють краще зрозуміти складне й повне протиріч життя українців в умовах радянського тоталітаризму.

Ви чули про українські вина? Ця книжка розкриває 29 століть виноробства, поєднуючи захопливі розповіді з історичними джерелами: археологічними нотатками, хроніками, податковими записами та подорожніми звітами. Як і Оноре де Бальзак, Марк Твен і Джон Стейнбек писали про українські вина, так і авторка показує еволюцію вина без вигадок і забобонів. Книжка здобула нагороду від Міжнародної організації виноградарства та виноробства (OIV Award — 2024).

Видатні українки XX століття часто лишаються непомітними. Про долю деяких героїнь цієї книжки хтось, можливо, почує вперше, однак їхню роль в українській історії не варто применшувати. Це лікарки, учительки, учасниці національно-визвольного руху, політув’язнені, журналістки, військовички, культурні діячки… Без них — сильних, активних, відданих — сторінки нашого роду були б зовсім інакшими.

Нова редакція видання «100 важливих постатей України» доповнена інформацією про видатних людей з різних епох, зокрема про новітніх героїв України, які боронять її незалежність сьогодні. Знання своєї історії допомагає збагнути, хто ми і чому стали саме такими. Це знання дає неоціненні уроки, вимагає не повторювати помилок, яких ми вже не раз припустилися...

«Росія проти сучасності» — це реакція історика на кризу, кульмінацією якої стала розв’язана Росією війна в Україні. Розплутуючи складний клубок проблем політики й екології, демографії та економіки, Александр Еткінд пропонує сміливий аналіз поточної ситуації, простежуючи як зовнішні, так і внутрішні причини цієї кризи. Він пояснює витоки російської агресії, внутрішнього занепаду й культурного саморуйнування РФ крізь призму її постімперської травми, нафтового авторитаризму та культу минулого.

Безкомпромісне протистояння українців реваншистській агресії російського неоімперства посилює запит на розуміння минулого, позбавлене надмірного детермінізму в поясненні історичних явищ.

Другий том мемуарів, який містить спогади політика та свідчення інших осіб, присвячений його участі в розв’язанні воєнних проблем 1916 року. В грудні Ллойд  Джордж став прем'єр-міністром Великої Британії й, очоливши коаліційний уряд, узяв на себе цілковиту відповідальність за управління країною. Пізніше преса назвала його організатором Перемоги та національним лідером.

Книга «Червоне століття» — за словами автора — це «спроба жанру філософії історії». Мирослав Попович написав книгу на основі історії європейської цивілізації XX століття. «Найбільші таємниці минулого століття не стільки у важливих деталях подій, історичній інтризі та прихованих стратегіях боротьби могутніх політичних сил, скільки у правильному розумінні й тлумаченні сенсу історичних явищ», — казав він.