Історичні романи

У «Галицькій сазі» автор знайомить нас з історією мешканців галицького села Перетин. «Велика війна» — перша книга, події якої розпочинаються з Першої світової війни, що докорінно змінила мирне життя селян. Одні йдуть до лав австрійської армії чи Українських січових стрільців, інші зазнають лиха в окупації. У другій книзі, «Тінь незалежності», герої потрапляють у вир боротьби за Галичину між ЗУНР, Польщею та більшовиками. Кровопролиття не припиняється, а майбутнє краю вирішується в кабінетах великих держав. Третя частина, «Примара миру», охоплює 1923—1928 роки: Галичина опиняється під владою Польщі, що супроводжується утисками українців. Перетинці шукають шлях у новій реальності, та попереду ще важчі випробування.

Світ малого Філіпа затишний і зрозумілий. Дбайливі та уважні батьки щосили намагаються дати синам те дитинство, якого не мали самі. Талановитий старший брат Сенді – завжди поруч, ним так легко захоплюватися й пишатися. У рідному, до дрібниць знайомому єврейському районі Ньюарка всі тяжко працюють, шанують одне одного, президента Рузвельта й Америку, яка прихистила старші покоління цих людей, а для наступних поколінь стала єдиною справжньою батьківщиною. Найбільший скарб у житті Філіпа – альбом з марками,  найбільша небезпека – уявні привиди покійних родичів, якими фантазія вразливого хлоп’яти заселила вогкий підвал будиночка на дві з половиною родини. Та з початком великої війни у Європі цей погідний і безпечний світ починає нестримно просочуватися тривогою і невпевненістю. А згодом його затоплює всепоглинаючий страх.  

«Ім’я рози» — захоплююча детективна історія, органічно вплетена в реальні історичні події ХІV століття.

Шалене кохання Скарлет О’Гара та Рета Батлера спалахує в один із найскладніших періодів життя США — під час Громадянської війни Півдня та Півночі (1861—1865) й повоєнної Реконструкції. На початку роману головній героїні 16 років, вона оточена любов'ю батьків і турботою слуг. Але безтурботне життя дочки заможного власника плантацій швидко припиняється через життєві обставини: мати померла, батько хворий, а маєток пограбували. За романом «Звіяні вітром» було знято кілька художніх фільмів.

«Золото Істрії» — дебютний історичний трилер Майка Дауні. Це захоплива подорож крізь три епохи (від Стародавнього Риму та Другої світової війни до сучасності), що розгортається на мальовничому хорватському півострові Істрія, де долі персонажів щоразу переплітаються навколо цінного скарбу — легендарного істрійського трюфеля. Роман майстерно поєднує пригоди, інтриги та історичні події, досліджуючи теми жадібності, амбіцій і пошуку спокути й занурюючи читача в багатий культурний контекст легендарного регіону. Головні герої опиняються у вирі небезпечних подій, стародавніх таємниць і змов, де кожен крок може стати фатальним. М. Дауні майстерно веде читача лабіринтами загадок, змушуючи замислитися про справжню ціну скарбів, які ми шукаємо.

Події у романі «Таємний посол» розпочинаються 1676 року, напередодні війни з турками. Арсен Звенигора, безстрашний розвідник, козак-відчайдух, вирушає до Туреччини із секретним дорученням кошового отамана Сірка. На «таємного посла» на кожному кроці чекають численні небезпеки й карколомні пригоди: полон, втеча з рабства. Але знання турецької мови, кмітливість, вправне володіння зброєю, а також вірні побратими допомагають йому вибратися з будь-якої халепи.

У хроніках з історії Англії «Річард II» і «Генріх IV» йдеться про період боротьби між феодальними баронами й абсолютною монархією, «Річард III» – про часи війни Червоної та Білої троянд.

«Барвінковий вінок» — завершальна, четверта частина «саги про гуцулів»

Пророчі слова великого Тараса, що «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі» стали непохитним переконанням і Анатолія Дімарова: останній рядок цього твердження він узяв за назву одного з кращих своїх творінь. Хоч у ньому йдеться про найтрагічніші сторінки життя українського селянства періоду колективізації-Голодомору, хоч до нашої Незалежності ще залишалися довгі десятиліття. Річ у тім, що беручись за написання  роману, а це початок 1960-х, письменник уже позбувся облуди радянщини. Зате вона цупко трималася за свої наративи — третину твору цензура скоротила. Нині ця правдива історія започаткувала нову сторінку у своєму життєписі: видавництво «Фоліо» перевидає її без купюр, а недавня 12-серійна екранізація роману здобула визнання як перша в країні історична родинна сага.

Квітень 1944 року, містечко Сатанів, що на Поділлі. Червона армія щойно вигнала німецьку, проте звільнення для українців так і не настало. Одна окупація замінила іншу, заміть гестапо повернувся НКВС, люди й надалі живуть у страху. Аж тут додається новий жах: біля містечка знаходять розтерзані тіла. Все вказує на те, що жертв загриз хижак. Ширяться чутки про перевертня, котрий зачаївся в лісі. А начальник відділу НКВС звинувачує у звірствах українських повстанців, котрі залякують населення. Люди ж із остархом згадують про якийсь таємничий секретний табір, облаштований німцями на руїнах старого замку рік тому...

Краса врятувала її від Голокосту, від нацистів та їхньої партії, яка саме набирала сил у гітлерівській Німеччині та Європі, що спонукало її до шлюбу з австрійським торговцем зброєю. Бувши поруч зі своїм чоловіком, вона випадково почула про плани Третього Рейху і зрозуміла всю трагедію, яку несе політика Гітлера. Вона вигадала, як втекти із сімейного замку, і завдяки вихору подій опинилася в Голлівуді. Вона стала Геді Ламар — зіркою кіноекранів. Але ця вродлива жінка приховувала таємницю, більш разючішу, ніж її походження чи шлюб,— вона була винахідницею. І мала ідею, яка могла допомогти Америці боротися з нацистами... «Єдина жінка в кімнаті» — напрочуд сильний роман, заснований на неймовірній правдивій історії ікони стилю, чий новаторський винахід назавжди змінив те, як виглядає комунікація сьогодні.

Роман Докії Гуменної «Хрещатий Яр» справедливо можна  назвати художньо-документальним, оскільки письменниця правдиво й реалістично відтворила в ньому події часів окупації Києва нацистськими загарбниками в 1941—1943 pp.

Сет народилася рабинею та втекла до вільного штату Огайо, але й вісімнадцять років по тому не почувається вільною.

Історія про людську гідність і благородство, які проявив Тодаро і якими пройнявся навіть командир англійського конвою, пропустивши його субмарину в напрямку Азорських островів. Чому Едоардо Де Анджеліс та Сандро Веронезі нею зацікавилися? Відповідь ви знайдете в передмові, сьогодні історія команданте Тодаро набуває нового звучання, знову війна, знову екзистенційні питання: чи є місце людяності на війні? Чому ж наш ворог виявляє таку тотальну жорстокість? Утім, на сторінках «Команданте» немає моралізаторства, є натомість чудова оповідь про реальні події і реальних людей, які уможливлювали неможливе, про команданте Тодаро, якого називали магом, який лікував біль у хребті йогою, читав індійські трактати та вчив перську мову. До речі, за іншими джерелами його відповідь Деніцу була більш зухвалою: «У декого, на відміну від мене, немає двох тисяч років цивілізації за плечима».

«Книга Сили» — серія романів Валентина Терлецького про джерела сили.

«Потоп» — друга частина історичної трилогії Генрика Сенкевича, до якої входять також романи «Вогнем і мечем» (вийшов у цьому ж видавництві 2006 року) і «Пан Володийовський». Твір присвячений боротьбі Речі Посполитої зі шведською навалою у ХVІІ ст. Письменник показав шляхетську анархію, що панувала в країні. Зрадникам вітчизни — могутнім князям Радзивіллам та їхнім посіпакам — він протиставив жменьку патріотів, довкола яких поступово збиралися основні сили визвольного руху.

В історичному романі «Роксолана» автор розповідає про життя Насті Лісовської, дружини турецького султана Сулеймана І.

«Мотря» — перший роман циклу, в якому автор розповідає історію взаємного кохання зрілого гетьмана і юної Мотрі, доньки генерального судді Василя Кочубея. Проте романтична тема — лише тло, головні події розгортаються там, де панують імперські реалії тієї доби з підкилимними іграми та зрадами.

Цей роман можна читати із захопленням або з обуренням, але неможливо з байдужістю.

У центрі роману «Яса» — кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою.

У романі «Довбуш» він описав життя гуцулів XVIII ст. на прикладі легендарного Олекси Довбуша — опришка, який змінив долю людей у Карпатах. Мальовничі краєвиди, бистрі гірські ріки, зелені звори виплекали таку ж буйну нестримну вдачу місцевих мешканців, породили низку феноменальних явищ. І найяскравішим з них стало опришківство. Славетна історія борців із соціальним і національним визиском тривала в Карпатах майже пів тисячоліття.

Трилогія «ОСТ» Уласа Самчука (1905—1987) — це романи «Морозів хутір», «Темнота», «Втеча від себе». Події роману «Морозів хутір» відбуваються від Різдва 1918 року до Великодня 1919-го, в складний і тривожний період української історії.

«Тисячолітній Миколай» — його науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть — від часів князя Володимира до наших днів. При цьому він жив не одним життям — щоразу помирав та знову народжувався, і завжди з ім’ям Миколай. Паралельно йдеться про брата головного героя, який зробив карколомну кар’єру та став одним із керівників республіки. А почалося все несподівано.

Роман «Сестри Річинські» — це історичний зріз першої половини ХХ століття, показаний очима жінок, які більше не хочуть жити в патріархальному світі й виходять з тісного домашнього простору в широкий світ. 

Орхан Памук милується красою приреченої «старої Туреччини», втіленої в Мінґері, й водночас оплакує її швидкий і неминучий історично зумовлений кінець.

Тридцятиріччя правління Вільгельма II припадає на той самий рік, що і сімдесятирічний ювілей царювання Франца-Йосифа, тому необхідна ідея святкування. Головний герой роману Ульріх, секретар підготовчого комітету, спостерігає зайві клопоти та наївні сподівання інших учасників «паралельної акції».

«Ліпше поламати ребра ста невинним, аніж пропустити одного винного» — таким було гасло епохи, в якій жили мільйони українців 1930-х, і саме цей трагічний досвід у своєму романі «Сад Гетсиманський» зображає Іван Багряний. На прикладі життя Андрія Чумака автор детально демонструє, як діяв досконалий репресивний механізм радянської системи, як ця система поневолювала і знищувала людей незалежно від їхніх досягнень, походження, віку чи статі.

Ружею цвіла Радислава на весіллі, бо кохала боярина Мстислава пристрасно. А він посміхався й підраховував зиски від шлюбу — багата, вродлива, ще й рідня князя Данила Галицького... Недовгим було сімейне щастя молодої. Розтоптав її мрії жіночі Мстислав. До родового маєтку, куди входила вона господинею, привіз він коханку. Здавалося б, немає для дружини нічого більш принизливого. Але чоловік змушує її до гріха — наказує звабити ординця Ариундея. Розчавлена й зневірена Радислава йде на ложе до ворога...

…1934 рік. Після жорстоких тортур до лікарні потрапляє шанований лідер менонітської громади. Слідчий Кристіан Абель ще встигає застати нещасного живим, проте той не сказав ані слова: нападник позбавив його язика. Чим завинив перед злочинцем очільник хай і закритої від суспільства, але законослухняної спільноти? І чому це розслідування могло вартувати життя самому Кристіану, якби вірний вахмістр Зозулька не відвернув загрозу?

Василь Земляк пише про знайомі, на перший погляд,  реалії: українське село 1920—1940-х, революція, руйнування шляхетських садиб, перші комуни, колгоспи, Друга світова. Однак усе подано в якійсь геть незвичній перспективі.

Син султани-українки Шехсувар (Марії), Осман ІІІ, найстаршим в історії Османської імперії — у 55 років зійшов на трон. За нетривале правління (1754–1757 рр.) у гаремі трапилася низка підозрілих смертей. Найгучнішою стала втрата наступника престолу — 42-річного Мехмеда. Поголос про це дійшов до вух яничарів. Звинувачуючи султана, вони ледь не підняли у Стамбулі повстання. Утім, Осман ІІІ і сам жив під страхом стати наступною жертвою таємничого вбивці. Ким був палацовий душогуб? Відповідь на це запитання знайшов головний євнух гарему.

На зламі століть над майбутньою Англією вкотре нависла небезпека. Тяжко хворий король Альфред доживає останні дні, й молодому спадкоємцеві Едварду треба вистояти в боротьбі за батьків престол з кузеном Етельвольдом, котрий вважає корону своєю по праву і має підтримку амбітних данських воєвод.

Таллінн, 1419 рік. Містяни приголомшені серією загадкових смертей відомих і невідомих осіб. Аптекар за професією та детектив за покликанням Мельхіор Вакенстеде після ретельного з’ясування обставин доходить висновку, що більшості з них «допомогли» померти. Тим часом свідки в один голос твердять, що потерпілі перед трагічною загибеллю згадували про зустріч із привидом. Мельхіор із дитинства чув балачки про примару в Дощовому будинку на його рідній вулиці Ратаскеву. Проте ніколи не сприймав їх серйозно, бо жодних фантомів ніколи не бачив. Хто ж він, той злий дух, що здатен набувати людської подоби?

Перед нами повоєнна Німеччина очима двох одинадцятирічних хлопців — Генріха Брілаха й Мартіна Баха. Вони з різних сімей за достатком і суспільним становищем, але з однаковим тягарем — у кожного війна забрала батька. Пожовклі фотокартки замість господарів осель, злидні й розквіт чорного ринку, молоді, але вже беззубі вдови, діти з гострим відчуттям «неморального», пристосуванці, які нашвидкуруч скидають нацистську форму, — автор препарує страшну тогочасність не для співчуття, а щоб показати ціну відплати суспільства, з активної чи мовчазної згоди якого жага до руйнації світу обернулася внутрішньою руїною кожного.

Дженні, дочка нью-йоркського фінансиста Леонарда Джерома, народилася в багатстві та скандалах. Після розлучення батьків Дженні з матір'ю та сестрами перебралася до Парижа, де місіс Джером мала намір видати доньок заміж за представників аристократичних родин. Бурхливе життя у гламурному місті стало їхньою вищою школою, аж поки не спалахнула франко-прусська війна. Втікши до Англії часів королеви Вікторії, Дженні незабаром привернула до себе увагу аристократа Рендольфа Спенсера-Черчилля, сина герцога Мальборо, одного з найвідоміших перів Великої Британії. То було кохання з першого погляду, і в їхньому шлюбі народилося двоє синів. Незважаючи на передчасне вдівство та жорсткий осуд суспільства, Дженні зухвало продовжила інтимну дружбу з відомим ловеласом Едвардом, принцом Уельським, а пізніше виходила заміж за чоловіків, удвічі молодших за себе. Коли її син Вінстон розпочав політичну кар'єру, Дженні усіляко сприяла цьому, ставши його найактивнішою і найефективнішою прибічницею.