Класична українська проза

Повісті Михайла Коцюбинського (1864–1913) «Тіні забутих предків» судилася неймовірна доля. Спочатку книжкою зачитувалися українці. Перед ними поставала магічна краса Карпат, відкривалися таємниці переказів, звичаїв і побуту гуцулів, а уяву захоплювала трагічна історія кохання Івана й Марічки, яким не судилося бути разом через чвари рідних.  Ще більше прихильників у поетичної драми Коцюбинського додалося після виходу у світ однойменного фільму видатного майстра кіно Сергія Параджанова, який здобув велику кількість нагород на міжнародних фестивалях. У цьому виданні шедевр письменника проілюстровано кадрами з фільму.

«Майстер корабля» — це реальна розповідь зі справжніми прототипами. У сюжеті можна впізнати мистецьку богему того часу: режисера Олександра Довженка, директора Одеської й Київської кінофабрик Павла Нечеса, художника, архітектора, одного із засновників Української академії мистецтв Василя Кричевського. Це історія творчості, кохання, буремної епохи появи кінематографа й життя Одеси початку минулого століття.

«Тигролови» — пригодницький роман Івана Багряного з автобіографічними елементами, написаний 1943 року.

Цей твір був створений на підставі документальних матеріалів про польсько-турецьку війну. Він відтворює найяскравіші епізоди Хотинської війни 1621-го, активну участь в якій узяло Військо Запорозьке.

Події третьої частини роману-епопеї Анатолія Дімарова (1922-2014) «І будуть люди» розгортаються в період колективізації.

Найвизначнішим твором українського письменника та поета Юрія Яновського (1902–1954) повоєнного часу є роман «Жива вода», в якому письменник втілив ідею невмирущості нації, що відроджується після воєнної катастрофи.

У повісті «Доля чи воля» двадцятирічна авторка порушує актуальні для свого часу проблеми жіночої емансипації, зокрема показує успішну спробу своєї героїні Ядвіги Клейн вийти поза рамки усталених у міщанському середовищі пріоритетів — діти, кухня, церква. Ядвіга не лише самостійно здобуває медичну освіту в університеті, а й реалізує себе в суспільстві як повноцінна особистість і жінка — ставши авторитетною лікаркою, бере на виховання дівчинку-сироту. 

В останньому своєму великому феміністичному творі Ольга Кобилянська (1863–1942), українська модерністська письменниця, малює поетичний образ молодої піаністки, для якої мистецтво є захистом у життєвій боротьбі.

Оповідання Олени Пчілки — це прекрасні замальовки з життя українських заможних родин, столичної й провінційної еліти, життєвого ладу, усталеного в маєтках і садибах наприкінці ХІХ століття. 

Символічною є назва роману, бо хмари — то своєрідне уособлення національного гноблення та придушення української культури.

В оповіданні «Аристократка» українська модерністська письменниця Ольга Кобилянська (1863–1942) продовжила розповідати про життя інтелігенції.