Історичні романи

Роман «Жанна батальйонерка» розкриває не надто висвітлену в українській літературі тему Першої світової війни та участі в ній українців. У ньому відображено історичну ситуацію: у 1917 році російський уряд вирішив використати жінок на фронті, сформувавши так звані жіночі «батальйони смерті». Герой роману Шкурупія — київський студент Стефан Бойко, який не піддається пропагандистській імперській істерії, і його кохана Жанна — ідеальна мішень для пропаганди. Роман насичений антиколоніальними темами та мріями про історичний підйом України, передчуттями, що наближається поява УНР.

Страшні видіння приходять до Сашка у снах.

Весна 1921 року. Жителі Проскурова й навколишніх сіл чекають, що знову «прийде Петлюра» та визволить їх від більшовицького гніту.

«Резидентка Його Величності» — друга книга з дилогії про княгиню Анну Вишневецьку-Дольську.

Євгенія, Женя, Єуженія… Її по-різному називали упродовж останніх трьох років Другої світової війни, поки вона долала важкий шлях, який довелося пройти від рідного українського села до Польщі, з Польщі до Німеччини й назад.

Тарас Адамович Галушко вирушає в Чернівці, щоб встигнути розкрити давню справу «збирачів гіацинтів» — викрадачів людей. У Києві тим часом відбувається зухвале пограбування Купецького банку, тож Яків Менчиць починає полювання на вправного ведмежатника. У Чернівцях старий слідчий поринає в розслідування вбивства біля ратуші та пошук давніх сувоїв у стінах Резиденції митрополитів Буковини та Далмації. Однак, можливо, слідчий зробив помилку, поїхавши з рідного міста, адже «збирачі гіацинтів», використовують для полювання на своїх жертв Контрактовий ярмарок. До того ж можуть загрожувати його секретарці — Мірі Томашевич, яка лишилася в Києві.

Макар із дружиною Вірою звикли працювати не покладаючи рук. Цього ж учили доньок. Тому і жили в достатку, бо заробили на нього потом і кров’ю. А потім — колективізація.

Заборонене кохання на тлі Другої світової війни