Зустріти своє жіноче щастя, коли тобі вже сорок? Почати нове життя з нуля на чужині? Окриленій коханням героїні нового роману Віри Нестерчук здається, що все можливо. Вона переїжджає до свого обранця у Німеччину і виходить за нього заміж. Та словами «вони побрались і жили щасливо» зазвичай закінчуються тільки дитячі казки. Тут же все тільки починається.
Роман «Вихід» можна вважати, як хронікою виходу із цього регресивного й корумпованого, відверто ворожого до України середовища, так і особистою сповіддю автора, який довгі роки присвятив священицькому служінню в УПЦ МП.
Хтось міг би позаздрити Марусі, яка стала дружиною поміщика Ясенського. Житиме тепер у розкоші! Хай і з нелюбом. Час мине, і не згадає про того свого Василя.
Євгенія, Женя, Єуженія… Її по-різному називали упродовж останніх трьох років Другої світової війни, поки вона долала важкий шлях, який довелося пройти від рідного українського села до Польщі, з Польщі до Німеччини й назад.
Макар із дружиною Вірою звикли працювати не покладаючи рук. Цього ж учили доньок. Тому і жили в достатку, бо заробили на нього потом і кров’ю. А потім — колективізація.
