Адам Перший, лідер Божих Садівників, провістив Безводний Потоп, Божу кару, що має знищити людство. Разом зі своїми прибічниками він з останніх сил намагається врятувати цей приречений світ. Тут панує Корпорація, облаштовують свої ниці оборудки безпринципні КорпБеКошники та корумпована влада, розквітає буйним цвітом генна інженерія, а природа й навіть сама людина стає конструктором, у якому заввиграшки можна змінити будь-яку деталь. Цей світ надто самовпевнений...
До видання ввійшли поеми П. Куліша «Магомет і Хадиза», «Маруся Богуславка» й «Куліш у пеклі», які базуються на історичних джерелах, традиційних фольклорних і літературних сюжетах, однак вирізняються оригінальністю задуму та творчого втілення.
У комедії «Лісістрата» йдеться про тривалу війну між Афінами і Спартою, в якій ніхто не погоджувався скласти зброю. Тоді жінки Еллади, очолювані афінянкою Лісістратою, дали клятву: до припинення війни відмовляти чоловікам у близькості. Їхні зусилля увінчались успіхом: мир був укладений. Комедія сповнена фривольного гумору, жартів, колоритних сцен. Але ніхто з глядачів не сміявся, коли Лісістрата казала: «Ми у муках синів породили, а ще тяжче у військо нам їх виряджать!».
Від часу останньої справи в Кам’янці минуло дванадцять років. І Якову Ровнєру знову випадає опинитися в епіцентрі загадкових подій. Звичайна недільна вечірня служба в сільській церкві закінчується незбагненним: смуга яскравого світла перекреслює небосхил і за кілька хвилин зникає. Повірити в «чудо Боже» чи в «австрійських шпигунів»? Списати все на примхи погоди чи таки дослухатися до старих хасидських оповідок? І як можна пов’язати моторошне світло з могилами Устима Кармелюка та напівлегендарного хасидського філософа Баал Шем Това? Так багато теорій і так мало відповідей, котрі б задовольнили допитливий розум проскурівського хірурга. Яків Ровнєр береться за чергове розслідування, в ході якого й сам може стати злочинцем.
Світлана Ігорівна – звичайна вчителька літератури у забутому Богом селі Загоряни. Троє дітей, чоловік-невдаха, неозорі городи, школа… Здається, усе надто банально і просто.
Під обкладинкою українського видання поміщено дві розвідки історика: нарис «Комунарські революції в Україні 1919 року» та нова монографія «Революція 1917 року: сто років дискусій у Франції».
1349 рік. Великий князь Любарт Ґедимінович, володар Галичини та Волині, повдовів, тому їде до Новогрудка брати шлюб з ростовською князівною Ольгою Костянтинівною. Князеві потрібен спадкоємець і вигідні звʼязки, тоді як для юної Ольги цей шлюб — сповнений трепету життєвий крок. Чи зможе вона здобути кохання чи бодай прихильність старшого і такого владного чоловіка?
Ніжна душею бунтарка, яка жила на зламі епох, країн і світів. Майстерна мисткиня, яка словами малювала чарівні пейзажі й влучні психологічні портрети. Це Ольга Кобилянська — письменниця, яка підписувала твори власним ім’ям за часів, коли її колеги ховалися за псевдонімами.
Віта має життя, про яке мріє більшість жінок. У свої 42 роки вона привертає увагу молодих та зрілих чоловіків, має престижну високооплачувану роботу й, незважаючи на розлучення, теплі взаємини зі своїми донечками.
У книжці зібрані розповіді очевидців, інтерв’ю з керівниками місцевих органів, газетні статті, дописи з соцмереж, оголошення — документальні свідчення щоденної боротьби за життя в окупованому місті.
У романі «Мешканці міражу» (1932) Лейф Ленґдон разом зі своїм другом Джимом опиняються в центрі загадкових подій. Усе розпочинається три роки тому, коли головний герой вирушає до Монголії з етнографічно-археологічною експедицією. Там він знайомиться з давнім народом уйгурів, які вважають себе нащадками великої раси. Плем’я визнає Лейфа за Дваяну – героя з далекого минулого, що відродився. Ленґдон схожий на нього, а також має незвичайну здатність до вивчення різних мов. Лейф бере участь у зловісному ритуалі, щоб закликати Калк’ру. Але той, кому відповіло божество, і сам рано чи пізно має прийти на його поклик. Після цього пригоди Лейфа та Джима тільки розпочинаються.
