Класична українська проза
«Мотря» — перший роман циклу, в якому автор розповідає історію взаємного кохання зрілого гетьмана і юної Мотрі, доньки генерального судді Василя Кочубея. Проте романтична тема — лише тло, головні події розгортаються там, де панують імперські реалії тієї доби з підкилимними іграми та зрадами.
Пророчі слова великого Тараса, що «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі» стали непохитним переконанням і Анатолія Дімарова: останній рядок цього твердження він узяв за назву одного з кращих своїх творінь. Хоч у ньому йдеться про найтрагічніші сторінки життя українського селянства періоду колективізації-Голодомору, хоч до нашої Незалежності ще залишалися довгі десятиліття. Річ у тім, що беручись за написання роману, а це початок 1960-х, письменник уже позбувся облуди радянщини. Зате вона цупко трималася за свої наративи — третину твору цензура скоротила. Нині ця правдива історія започаткувала нову сторінку у своєму життєписі: видавництво «Фоліо» перевидає її без купюр, а недавня 12-серійна екранізація роману здобула визнання як перша в країні історична родинна сага.
Роман «Розгін» — це насамперед розповідь про людину, у житті якої переплелися страждання і радість перемог, біль втрат і надія на щастя. Петро Карналь з перших днів війни добровольцем пішов на фронт, три роки воював на передовій, пережив полон і пекло концтаборів. Попри все, він вистояв і саме відтоді виніс переконання: доки в тобі б’ється думка, ти — людина. Навчаючись в університеті та згодом, ставши науковцем, завжди мав потребу мислити — це був спосіб його існування. А ще було в нього прекрасне й водночас трагічне кохання — його Айгюль. Вони почувалися як єдине ціле, і Карналь уявити не міг, що доля колись розлучить їх...
Роман Докії Гуменної «Хрещатий Яр» справедливо можна назвати художньо-документальним, оскільки письменниця правдиво й реалістично відтворила в ньому події часів окупації Києва нацистськими загарбниками в 1941—1943 pp.
До збірки видатного майстра українського слова Миколи Хвильового (1893—1933), якого ще за життя називали революційним романтиком, «міцно зв’язаним з кращими традиціями української літератури» (М. Рильський), увійшли оповідання та новели («Я (Романтика)», «Кіт у чоботях», «Арабески», «Солонський Яр» та ін.), повісті «Санаторійна зона», «Сентиментальна історія», «Іван Іванович» і незакінчений роман «Вальдшнепи».
Події у романі «Таємний посол» розпочинаються 1676 року, напередодні війни з турками. Арсен Звенигора, безстрашний розвідник, козак-відчайдух, вирушає до Туреччини із секретним дорученням кошового отамана Сірка. На «таємного посла» на кожному кроці чекають численні небезпеки й карколомні пригоди: полон, втеча з рабства. Але знання турецької мови, кмітливість, вправне володіння зброєю, а також вірні побратими допомагають йому вибратися з будь-якої халепи.
В історичному романі «Роксолана» автор розповідає про життя Насті Лісовської, дружини турецького султана Сулеймана І.
«Сонячна машина» ― перший український науково-фантастичний роман.
У центрі роману «Яса» — кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою.
У романі «Довбуш» він описав життя гуцулів XVIII ст. на прикладі легендарного Олекси Довбуша — опришка, який змінив долю людей у Карпатах. Мальовничі краєвиди, бистрі гірські ріки, зелені звори виплекали таку ж буйну нестримну вдачу місцевих мешканців, породили низку феноменальних явищ. І найяскравішим з них стало опришківство. Славетна історія борців із соціальним і національним визиском тривала в Карпатах майже пів тисячоліття.
Герой роману «Тигролови», молодий український інженер-авіатор Григорій Многогрішний, катований, голодний, засуджений на 25 років ув’язнення, втік по дорозі до концтабору прямо посеред суворої сибірської тайги. Майор НКВС Медвин — «професійний тигролов» — розпочинає полювання на втікача…
До книги відомого українського письменника, майстрапсихологічної прози Панаса Мирного (справжнє ім’я — Опанас Якович Рудченко, 1848—1920) увійшли два романи з народного життя.
Трилогія «ОСТ» Уласа Самчука (1905—1987) — це романи «Морозів хутір», «Темнота», «Втеча від себе». Події роману «Морозів хутір» відбуваються від Різдва 1918 року до Великодня 1919-го, в складний і тривожний період української історії.
«Тисячолітній Миколай» — його науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть — від часів князя Володимира до наших днів. При цьому він жив не одним життям — щоразу помирав та знову народжувався, і завжди з ім’ям Миколай. Паралельно йдеться про брата головного героя, який зробив карколомну кар’єру та став одним із керівників республіки. А почалося все несподівано.
До видання ввійшли повісті, оповідання та казки письменниці.
До книги відомого українського письменника-реаліста Івана Нечуя-Левицького (1838—1918) увійшли повісті й оповідання з народного життя («Кайдашева сім’я», «Микола Джеря», «Баба Параска та баба Палажка»), в яких автор створив колоритні постаті з усіх верств населення, а також роман «Хмари», що присвячений темі української інтелігенції і зображує людей широких, прогре-сивних поглядів, які своєю гуманною просвітницькою діяльністю відкривали народу перспективи нового, вільного і розумного буття.
Велегранна спадщина Івана Франка — всебічно обдарованого письменника-мислителя, життєтворчість якого становить цілу епоху в культурній та політичній історії України, — належить до золотого фонду світової літератури.
Багато героїчних моментів нашої історії, що знайшли відображення в кращих прикладах української літератури, стали предметом цієї хрестоматії.
Роман «Сад Гетсиманський», написаний у 1950 році, уславив ім’я Івана Багряного на весь світ.
Казка, переплетена з реальністю, повір’я, загублене в історії, магія, захована в оповіданні.
До видання ввійшли оповідання («Чад», «Товаришки», «Соловйовий спів», «Рятуйте!», «Півтора оселедця» та ін.), в яких письменниця змалювала життя українських заможних родин, столичної й провінційної інтелігенції, життєвий лад, усталений в маєтках і садибах наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.
М. Коцюбинський відомий перш за все як автор повісті «Тіні забутих предків». Її герої — Іван і Марічка, вони з дитинства кохають одне одного, проте не можуть бути щасливими разом. Їхнім родинам байдуже до почуттів молодих людей, бо вони ворогують між собою, навіть заради дітей не ладні вгамувати нікчемні пристрасті.
У першому томі зібрання творів описано минуле і сучасне письменнику життя українців. Особисті, родинні історії, щедро наповнені автобіографічними деталями, гармонійно поєднуються з оповідями про війну, події довоєнних і повоєнних років. Мушкетик змальовує жахіття Голодомору, коли навіть за нелюдських умов люди знаходили в собі сили допомагати ближнім («Ячні пампушки»); показує, як жорстокі реалії війни змушували солдатів убивати полонених німців («Втікали»), а свято Перемоги для багатьох обернулося горем — загибеллю рідних на фронті. В оповіданні «Суд» розкривається трагедія жінки-селянки, яка пройшла через колективізацію й розкуркулення, голод і війну, тяжку повоєнну відбудову — витримала все, окрім ганьби. «Всі мої твори — витоки з рідної землі», — писав Юрій Мушкетик. Ці слова письменника знаходять підтвердження у його творчості, роздумах про долю України й українців.
Серце професора — це енциклопедія пристрастей, прихованих за списками літератури й примітками. У «Докторі Серафікусі» воно пульсує в унісон із вибуховими хвилями історії. Воно поривається до аудиторій і бібліотек, але не може уникнути парків і модних кав’ярень, затишних ярів і диких завулків. Чи важко натрапити на хіпстерку у 1920-х роках? Що простіше — закохатися в таку дівчину чи в місто? Як залишатися українськими інтелектуалами після навали «хороших росіян»?.. Відповіді знають В. Домонтович і його химерні, зате переконливі персонажі. Один із найзагадковіших українських романів уперше друкується з розділами й фрагментами, які дивом уціліли в архіві.
Чи мріє український патріот про особисте щастя? Чи хоче він кохати і бути коханим? І що робити, якщо кохана, всупереч словам поета, любити не хоче Вкраїну? Прості питання, на які так непросто було відповісти героям і героїням Олександра Кониського. Він був учасником подій і уважним хронікером епохи. Духовна самотність, боротьба за право бути собою, щастя взаєморозуміння, відчуття повноти самореалізації — це не тільки літературні сюжети, а і його особистий досвід та історії його знайомих. Просто уявіть на мить: ви адвокат чи адвокатка, боретеся з корупцією в Київраді, ведете колонку в газеті, пишете вірші, прозу, у вас мільйони справ. І вам хочеться кохати, любити, бути відданими.
Одеса, у яку прилітали тільки скажені шторми з моря. Українське кіно, свіже і сміливе, як юнга на високій щоглі. Молоді люди, які шукають себе і знаходять — дружбу, кохання, вірність, мужність. Режисер, художник, балерина, матрос, одеські рибалки, портові дівчата, директор кінофабрики, власник шхуни. Тонка любовна інтрига, дух романтики і творчого неспокою, вино «Кров землі» і солоний запах моря — все це є в романі Юрія Яновського «Майстер корабля». А те, чого немає, є в нарисах Яновського і в ранньому варіанті роману. Вперше «Майстер корабля» виходить без цензурних купюр і з невідомими фрагментами.
Пантелеймон Куліш написав свій перший роман у 23 роки. Молодий автор саме вивчав історію України й зачитувався творами Вальтера Скотта. Тому його «Михайло Чарнишенко, або Україна вісімдесят років тому» — це ще й перший український історичний пригодницький роман. Події відбуваються в другій половині ХVІІІ століття — часи занепаду Гетьманщини. Звертання до минулого, напружена дія, гостра інтрига, романтичні пристрасті, демонічні натури, безжальний вибір, що постає перед головним героєм, і сувора доля, яка карає тих, хто не шанує історії і традицій, — усе це елементи «вальтерскоттівського» рецепта і дух романтизму, який панував у тогочасній культурі.
«Сапфо» — збірка різножанрових творів, авторка яких розкривається у стосунках із чоловіками. Ранні романтичні захоплення, що обернулися на вірші та п’єси, «велика жіноча пригода» й народжена нею лірична драма, подружнє життя в літературному віддзеркаленні. Історія пристрасті української жінки модерної доби дивовижно перегукується з міфом про найвідомішу письменницю античності. Щось найголовніше лишається в людях незмінним навіть із плином тисячоліть.
Пристрасть, що обернулася на смерть, і зрада, яка ранить глибше за ніж. Печальна історія нещасливого кохання. Хворобливі й болючі почуття, істеричний шал життя. Представляємо вам класику української мелодрами — оповідання та роман Галини Журби.
Жінка та її «взаємини» зі світом — головна тема прози Ольги Кобилянської. Щасливо вийти заміж чи знехтувати особистим щастям заради мистецтва? Це та точка, у якій фокусуються пошуки в повісті «За ситуаціями» й новелі «Ідеї». Фатальний збіг обставин, містичні знаки й сеанси гіпнозу переплітаються з розмовами про народ і музику, вибір життєвого шляху і хаос жіночої душі, гроші і зраду в різних її варіантах. І ще — два чоловіки, між якими неможливо знайти рівновагу дівчині з химерним характером і екзотичним ім’ям Аглая-Феліцітас у світі, що вже відчуває на собі подих Першої світової війни.
Олена Пчілка насправді Ольга Драгоманова-Косач. Вона мати не лише Лесі Українки, а ще п’ятьох дітей. Ба більше, вона ще й етнографка, редакторка, громадська діячка, вихователька, партнерка, а також дружина, свекруха, теща, бабуся... З цього й починається її маскарад.
Зворушлива історія наймички, яка до кінця життя не могла зізнатися у своєму материнстві, відверта сповідь колишнього каторжника Кирила, моторошні сільські бувальщини та драматична доля княгині Катрусі — три перші Шевченкові повісті поновому розкривають нам світ людини першої половини ХІХ століття, її переживання, змагання, мрії та розчарування. Блискучі переклади українською мовою знаних майстрів слова Бориса Антоненка-Давидовича й Віктора Сапіцького ніби наближають Шевченка до нашого часу: його герої та героїні живуть, кохають, страждають і борються, як ми сьогодні.
«Жіночі» тексти чоловіка... Це взагалі можливо? Несподіваний і нехрестоматійний Франко переконливо доводить, що так. Сексуальне рабство, проституція і торгівля людьми, війна і посттравматичний синдром, теорія і практика брехні й техніка пікапу, криза традиційного подружжя і патріархальної моралі, кримінальні злочини і слідство, мобінг і суїцид — усе це круто змішано в міцному коктейлі його «профеміністичної» прози й драматургії. Та головне — усі ці твори об’єднують тема жіночої емансипації і наскрізний образ сильної, пристрасної, харизматичної жінки, котра змагається за власне щастя, свободу і незалежність. Навіть ціною життя.
Проза Михайла Коцюбинського — це яскраві фарби й гострі драматичні конфлікти, а його життя — це сірі будні, нудна робота і служіння суспільству. Хай там де відбуваються події його творів — у Чернігові, в Карпатах чи на італійському Капрі, в центрі уваги письменника завжди особистість. Його цікавить людина-острів, яка переживає душевну драму, відмежовується від інших, прагнучи гармонії, і водночас шукає споріднену душу. Це окремий загадковий всесвіт, до таємниць якого письменник пропонує доторкнутися і, можливо, щось розгадати.
Хочете побувати в Парижі початку ХХ століття? Поглянути на місто очима письменника — модерніста й провокатора? Любите мистецькі роздуми і водночас легке читання? Роман «Рівновага» і оповідання «Тайна» Володимира Винниченка — про життя і смерть, кохання й ненависть, мистецтво і мораль. Про ризиковані експерименти, непрості стосунки й любовні трикутники. Про революціонерів і емігрантів, які жили, любили й гинули під небом Парижа і дахами Монмартру.
