Історичні романи

Сет народилася рабинею та втекла до вільного штату Огайо, але й вісімнадцять років по тому не почувається вільною.

Роман «Сестри Річинські» — це історичний зріз першої половини ХХ століття, показаний очима жінок, які більше не хочуть жити в патріархальному світі й виходять з тісного домашнього простору в широкий світ. 

Як і властиво Юрію Винничуку, «Вілла Деккера» віртуозно балансує на межі ретродетективу й політичного трилера — так само, як герої книжки балансують у невизначеному межичасі буквально за кілька днів до початку Другої світової.

Цей роман можна читати із захопленням або з обуренням, але неможливо з байдужістю.

«Ім’я рози» — захоплююча детективна історія, органічно вплетена в реальні історичні події ХІV століття.

Пророчі слова великого Тараса, що «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі» стали непохитним переконанням і Анатолія Дімарова: останній рядок цього твердження він узяв за назву одного з кращих своїх творінь. Хоч у ньому йдеться про найтрагічніші сторінки життя українського селянства періоду колективізації-Голодомору, хоч до нашої Незалежності ще залишалися довгі десятиліття. Річ у тім, що беручись за написання  роману, а це початок 1960-х, письменник уже позбувся облуди радянщини. Зате вона цупко трималася за свої наративи — третину твору цензура скоротила. Нині ця правдива історія започаткувала нову сторінку у своєму життєписі: видавництво «Фоліо» перевидає її без купюр, а недавня 12-серійна екранізація роману здобула визнання як перша в країні історична родинна сага.

Коли молода американська письменниця Марґарет Мітчелл (1900—1949) писала цей свій єдиний роман, вона навіть і гадки не мала про те, що він стане всесвітньо відомим.

Орхан Памук милується красою приреченої «старої Туреччини», втіленої в Мінґері, й водночас оплакує її швидкий і неминучий історично зумовлений кінець.

«Тисячолітній Миколай» — науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть. Був дружинником князя Володимира, їздив до Візантії, звідки привіз на Русь нову віру. З посольством Богдана Хмельницького Миколай Несміяновський їздив до Москви. Пережив Голодомор 1932–1933 рр., лейтенантом пройшов кривавими дорогами Другої світової війни, а у мирний час став ученим-агрономом.

Ця книжка — про юного чоловіка та трьох жінок, про найкривавішу в історії Латинської Америки революцію, що занапастила два мільйони людей, і про долю скарбів розграбованого банку на півночі Мексики. Молодий гірничий інженер Мартін Гарет, відряджений іспанською компанією для роботи на срібних копальнях Мексики, опиняється в гущавині жорстоких подій Мексиканської революції. І для того, щоби це трапилося, насамперед потрібні живий розум, природжена цікавість, відвага, шляхетність і справжня мужність. Решта — справа випадку. Варто лише Мартінові Гарету 8 травня 1911 року почути з номера готелю в Сьюдад-Хуаресі перший віддалений постріл і вийти на вулицю подивитися, що відбувається, як його підхопить вихор подій, які безповоротно змінять його життя…

У романі «Аґент Лилик» продовжуються пригоди, описані у «Віллі Деккера».

У хроніках з історії Англії «Річард II» і «Генріх IV» йдеться про період боротьби між феодальними баронами й абсолютною монархією, «Річард III» – про часи війни Червоної та Білої троянд.

Життя Єлизавети було сповнене драматичних подій. Невимовний біль принесла смерть батька - короля Англії Едуарда ІV. Дядько, Річард ІІІ, підступно убив молодших братів майбутньої королеви. І лише завдяки Генріхові VII в серці Єлизавети віднайшло своє місце кохання, плодом якого стане майбутній спадкоємець престолу, що керуватиме країною упродовж тридцяти шести років.

«Барвінковий вінок» — завершальна, четверта частина «саги про гуцулів»

У новому романі відомий український письменник Сергій Батурин пропонує власну відповідь на одне з найзагадковіших питань біблійної історії: ким був той сотник, що завдав останнього удару розп’ятому Ісусові, і чому більшість християнських церков досі вважає цього воїна святим, а його спис — чудодійною реліквією.

У романі «Пані Валевська. Фатальна жінка Наполеона» йдеться про коротке, однак сповнене пригод і переживань, життя графині Марисі Валевської, яку називали польською дружиною Наполеона.

Ніна Бічуя дебютувала в шістдесятих разом з Євгеном Гуцалом, Григором Тютюнником, Валерієм Шевчуком. У цій книжці зібрано найзнаковіші її твори «Дрогобицький звіздар», «Камінний господар», «Килим на три квітки» та інші.

«Ліпше поламати ребра ста невинним, аніж пропустити одного винного» — таким було гасло епохи, в якій жили мільйони українців 1930-х, і саме цей трагічний досвід у своєму романі «Сад Гетсиманський» зображає Іван Багряний. На прикладі життя Андрія Чумака автор детально демонструє, як діяв досконалий репресивний механізм радянської системи, як ця система поневолювала і знищувала людей незалежно від їхніх досягнень, походження, віку чи статі.

«Резидентка Його Величності» — друга книга з дилогії про княгиню Анну Вишневецьку-Дольську.

В історичному романі «Роксолана» автор розповідає про життя Насті Лісовської, дружини турецького султана Сулеймана І.

«Мотря» — перший роман циклу, в якому автор розповідає історію взаємного кохання зрілого гетьмана і юної Мотрі, доньки генерального судді Василя Кочубея. Проте романтична тема — лише тло, головні події розгортаються там, де панують імперські реалії тієї доби з підкилимними іграми та зрадами.