Історичні романи

«Єврейські історії. Сповідь стукача» — серія повістей, у яких порушено морально-етичні проблеми життя українців за радянських часів. Колоритна, жива мова та цікавий сюжет занурюють у світ щоденних турбот героїв, які вміють обстоювати особисті життєві переконання.

Ця книжка — химерна історія кохання та помсти, що розгортається за часів Гетьманщини в місті, де присяга непорушна, помста яра, як вогонь, а любов дужча за смерть.

У своєму творі «Як вас звати насправді? Роман про УПА» Петро Лущик висвітлює суперечливі й маловідомі сторінки нашої історії — жорстоке протистояння загонів НКВС і упівців (членів військово-політичного формування УПА) на Західній Україні в 40—50-х рр. У центрі твору — молодий повстанець Микола Кульчицький, який став частиною опору кривавій тоталітарній системі після того, як його батька закатували в застінках радянської тюрми. Коли боротьба УПА з об’єднаними загонами радянської армії і військ НКВС загострюється, повстанцям вдається заслати Миколу як агента у тил ворога. Герой змушений забути своє ім’я, він знає, що наражає себе на смертельну небезпеку, та не може зробити інакше. Що його чекає на цьому шляху? Динамічний сюжет веде правдивими витками історії і ні на секунду не дає розслабитися читачеві...

Події у романі «Таємний посол» розпочинаються 1676 року, напередодні війни з турками. Арсен Звенигора, безстрашний розвідник, козак-відчайдух, вирушає до Туреччини із секретним дорученням кошового отамана Сірка. На «таємного посла» на кожному кроці чекають численні небезпеки й карколомні пригоди: полон, втеча з рабства. Але знання турецької мови, кмітливість, вправне володіння зброєю, а також вірні побратими допомагають йому вибратися з будь-якої халепи.

У романі «Шалені шахи» розгортається велика гра життями, учасниками якої стають князі Василь Острозький і Дмитро Сангушко, княгині Беата Костелецька й Гальшка Острозька, очільники перших козацьких повстань Криштоф Косинський і Северин Наливайко та багато інших персонажів.

Четвертого травня 1897 року Францію сколихнула страшна трагедія: ущент згорів благодійний ярмарок у Парижі. Вогонь забрав життя понад сотні людей, більшість із них — жінки з аристократичних кіл. Після цієї пожежі життя героїв змінилося назавжди. Принаймні героїні цієї книжки буквально вийшли з полум’я новими людьми. Кохання і смерть, боягузи і герої, вірність і зрада, пошуки істини у світі, що диктує жорстокі правила для жінок, відповіді на виклики долі, загадки, які можуть здивувати і збентежити, сила духу і поклик пристрасті в умовах важких випробувань — усе це ви знайдете в романі Оділь Бує «Багаття долі», що є літературною адаптацією популярного серіалу виробництва TF1 / Netflix.

«Тисячолітній Миколай» — науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть. Був дружинником князя Володимира, їздив до Візантії, звідки привіз на Русь нову віру. З посольством Богдана Хмельницького Миколай Несміяновський їздив до Москви. Пережив Голодомор 1932–1933 рр., лейтенантом пройшов кривавими дорогами Другої світової війни, а у мирний час став ученим-агрономом.

В історичному романі «Четвертий вимір» ідеться про середину ХІХ століття, коли українська зброя мовчала, незалежність було втрачено, але молоді митці й інтелектуали заснували таємну політичну організацію, що ставила за мету відродження України. В центрі сюжету — життя українського математика, юриста і громадського діяча Миколи Гулака, який разом з Миколою Костомаровим заснував Кирило-Мефодіївське братство. Після арешту він, на відміну від Костомарова, відмовився засудити свою просвітницьку роботу й три роки провів у засланні в одиночній камері Шліссельбурзької фортеці в Петербурзі.

Від звільнення Дангольма і наведення ладу в Нортумбрії сплинуло кілька років.

«Файли Батьківщини» — четвертий роман з детективного циклу про комісара Рата

Ця книжка — про юного чоловіка та трьох жінок, про найкривавішу в історії Латинської Америки революцію, що занапастила два мільйони людей, і про долю скарбів розграбованого банку на півночі Мексики. Молодий гірничий інженер Мартін Гарет, відряджений іспанською компанією для роботи на срібних копальнях Мексики, опиняється в гущавині жорстоких подій Мексиканської революції. І для того, щоби це трапилося, насамперед потрібні живий розум, природжена цікавість, відвага, шляхетність і справжня мужність. Решта — справа випадку. Варто лише Мартінові Гарету 8 травня 1911 року почути з номера готелю в Сьюдад-Хуаресі перший віддалений постріл і вийти на вулицю подивитися, що відбувається, як його підхопить вихор подій, які безповоротно змінять його життя…

Таллінн, 1419 рік. Містяни приголомшені серією загадкових смертей відомих і невідомих осіб. Аптекар за професією та детектив за покликанням Мельхіор Вакенстеде після ретельного з’ясування обставин доходить висновку, що більшості з них «допомогли» померти. Тим часом свідки в один голос твердять, що потерпілі перед трагічною загибеллю згадували про зустріч із привидом. Мельхіор із дитинства чув балачки про примару в Дощовому будинку на його рідній вулиці Ратаскеву. Проте ніколи не сприймав їх серйозно, бо жодних фантомів ніколи не бачив. Хто ж він, той злий дух, що здатен набувати людської подоби?

«Втеча від себе» — останній роман трилогії «ОСТ» («Морозів хутір», «Темнота», «Втеча від себе»).

У романі «Аґент Лилик» продовжуються пригоди, описані у «Віллі Деккера».

«Легенди старокиївські» — це збірка з двадцяти п’яти оповідань, у яких Наталена Королева звертається переважно до прадавньої історії України.

Завуч середньої школи з колишнього СРСР — країни войовничого атеїзму — купує собор для православної церкви. Зрадника, котрий віз на страту українських патріотів, які ще донедавна вважали його другом, визнають героєм та науковцем і прислухаються до його розумувань про недавню історію. В Україні московські васали воюють з борцями за самостійність держави, а в церкваПівнічної та Південної Америки щонеділі лунає молитва за Україну.

Життя Єлизавети було сповнене драматичних подій. Невимовний біль принесла смерть батька - короля Англії Едуарда ІV. Дядько, Річард ІІІ, підступно убив молодших братів майбутньої королеви. І лише завдяки Генріхові VII в серці Єлизавети віднайшло своє місце кохання, плодом якого стане майбутній спадкоємець престолу, що керуватиме країною упродовж тридцяти шести років.

Роман «Фортеця на Борисфені» присвячено досить невеликому проміжку часу в українській історії. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Кодацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою.

«Сини змієногої богині» — роман-есе, що складається з власне роману й кількох повістей із однією головною героїнею — Скіфією, загадковою та таємничою країною вершників із луками. Тією Скіфією, яка в VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна й реальна, повна слави й звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство.

Роман «Смерть у Києві» (1973), удостоєний Шевченківської премії, належить до знаменитої тетралогії П. Загребельного про часи Київської Русі, у якій він постав цілковитим новатором цього напрямку, зокрема подаючи українську версію історії княжої доби. За словами автора, у центрі роману «Диво» — доля таланту, «Первоміст» — доля народної споруди, «Євпраксія» — доля людини, «Смерть у Києві» — доля державної ідеї. У цих творах письменник також подає власну художньо-філософську концепцію сприйняття давноминулих подій з погляду сьогодення.

Перед нами повоєнна Німеччина очима двох одинадцятирічних хлопців — Генріха Брілаха й Мартіна Баха. Вони з різних сімей за достатком і суспільним становищем, але з однаковим тягарем — у кожного війна забрала батька. Пожовклі фотокартки замість господарів осель, злидні й розквіт чорного ринку, молоді, але вже беззубі вдови, діти з гострим відчуттям «неморального», пристосуванці, які нашвидкуруч скидають нацистську форму, — автор препарує страшну тогочасність не для співчуття, а щоб показати ціну відплати суспільства, з активної чи мовчазної згоди якого жага до руйнації світу обернулася внутрішньою руїною кожного.

Події у поемі "Пан Тадеуш" відбуваються на початку XIX століття у багатій садибі в Литві.

Коли молода американська письменниця Марґарет Мітчелл (1900—1949) писала цей свій єдиний роман, вона навіть і гадки не мала про те, що він стане всесвітньо відомим.

Цей роман  —  зріз епохи початку XX століття. Моменту, коли ламався патріархальний світ. Метафорою занепаду старого ладу якраз і стає руйнування родинного гнізда, дому, який вважали незрушною фортецею.

У центрі роману — київський князь Святослав Хоробрий, відважний полководець, воїн, далекоглядний політик, який воював протягом усього свого правління і розширив територію Київської Русі.

У збірці «Сільські історії» ідеться про життя та долі людей двох сіл на Полтавщині: Рогозівки під час Другої світової війни та Малого Тікача в повоєнні роки. Її було засновано збіркою оповідань «Зінське щеня», що народжувалися на полтавському хуторі. Мешканці цих сіл «поріднилися» з більшістю людських достоїнств і вад, зігріваючи та караючи ними не лише сусідів, а й самих себе.

Початок XVI століття. Двох підлітків з подільського села викрадають татари. Після років поневірянь один з них опиняється у Нідерландах, що перебувають під владою імператора Карла V Габсбурга, де стверджується як мореплавець, митець та воїн. Інший високо зноситься при ватажкові середземноморських піратів, котрий служить турецькому султану Сулейману І. Жорстоке протистояння двох імперій руйнує мрії земляків та спрямовує обох до найвідомішої морської битви епохи, де, втративши усе, вони отримують натомість примарну надію повернутися додому...

Роман «З-під Полтави до Бендер» завершує цикл Богдана Лепкого про гетьмана Івана Мазепу. У ньому розповідається про події після Полтавської битви та про те, як склалися долі головних героїв епопеї. У видавництві «Фоліо» уже вийшли друком попередні романи циклу — «Мотря», «Не вбивай», «Батурин», «Полтава».

У романі «Марина — цариця московська» розповідається історія життя Марини Мнішек, польської графині. Вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора стала царицею та дружиною двох царів тих лихих часів, які на Русі прозвали Смутними. Свої листи на батьківщину Мнішек підписувала: «Марина — цариця московська». Щоправда, вона була нею всього лише дев’ять днів у 1606-му році. Також у романі автор зображує кохання Марини до молодого царя Дмитрія, її останню любов до козацького отамана Івана Заруцького.

Події історико-пригодницького роману Василя Добрянського відбуваються в листопаді 1918 року — після підписання Комп’єнського перемир’я.