Історичні романи

Сімнадцятирічна німецька дівчина Крістін за часів Другої світової війни щосили намагається вижити в жорстоких обставинах, подолати голод, холод, уникнути смерті від бомбардувань союзної авіації та ув’язнення до табору Дахау. І при цьому ризикує всім, щоб урятувати своє єдине кохання — єврейського юнака із заможної родини, який відкрив Крістін світ книжок і музики.

Четвертого травня 1897 року Францію сколихнула страшна трагедія: ущент згорів благодійний ярмарок у Парижі. Вогонь забрав життя понад сотні людей, більшість із них — жінки з аристократичних кіл. Після цієї пожежі життя героїв змінилося назавжди. Принаймні героїні цієї книжки буквально вийшли з полум’я новими людьми. Кохання і смерть, боягузи і герої, вірність і зрада, пошуки істини у світі, що диктує жорстокі правила для жінок, відповіді на виклики долі, загадки, які можуть здивувати і збентежити, сила духу і поклик пристрасті в умовах важких випробувань — усе це ви знайдете в романі Оділь Бує «Багаття долі», що є літературною адаптацією популярного серіалу виробництва TF1 / Netflix.

...1930 рік. Хвиля зухвалих крадіжок прокотилася Ґданськом. З будинків заможних містян зникають твори мистецтва, гроші, прикраси. За розслідування беруться слідчий Кристіан Абель і вахмістр Зозулька. А воно непросте: злочинці замітають сліди, вбивають свідків, втягують у свою темну гру Зозульку. Чи вийде він із неї переможцем? Чи вдасться розкрити злочини? Дізнайтеся зі сторінок цього захопливого роману.

У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі почату в «І будуть люди»   розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка.

…1934 рік. Після жорстоких тортур до лікарні потрапляє шанований лідер менонітської громади. Слідчий Кристіан Абель ще встигає застати нещасного живим, проте той не сказав ані слова: нападник позбавив його язика. Чим завинив перед злочинцем очільник хай і закритої від суспільства, але законослухняної спільноти? І чому це розслідування могло вартувати життя самому Кристіану, якби вірний вахмістр Зозулька не відвернув загрозу?

У романі «Шалені шахи» розгортається велика гра життями, учасниками якої стають князі Василь Острозький і Дмитро Сангушко, княгині Беата Костелецька й Гальшка Острозька, очільники перших козацьких повстань Криштоф Косинський і Северин Наливайко та багато інших персонажів.

В історичному романі «Четвертий вимір» ідеться про середину ХІХ століття, коли українська зброя мовчала, незалежність було втрачено, але молоді митці й інтелектуали заснували таємну політичну організацію, що ставила за мету відродження України. В центрі сюжету — життя українського математика, юриста і громадського діяча Миколи Гулака, який разом з Миколою Костомаровим заснував Кирило-Мефодіївське братство. Після арешту він, на відміну від Костомарова, відмовився засудити свою просвітницьку роботу й три роки провів у засланні в одиночній камері Шліссельбурзької фортеці в Петербурзі.

«Файли Батьківщини» — четвертий роман з детективного циклу про комісара Рата

Ця книжка — про юного чоловіка та трьох жінок, про найкривавішу в історії Латинської Америки революцію, що занапастила два мільйони людей, і про долю скарбів розграбованого банку на півночі Мексики. Молодий гірничий інженер Мартін Гарет, відряджений іспанською компанією для роботи на срібних копальнях Мексики, опиняється в гущавині жорстоких подій Мексиканської революції. І для того, щоби це трапилося, насамперед потрібні живий розум, природжена цікавість, відвага, шляхетність і справжня мужність. Решта — справа випадку. Варто лише Мартінові Гарету 8 травня 1911 року почути з номера готелю в Сьюдад-Хуаресі перший віддалений постріл і вийти на вулицю подивитися, що відбувається, як його підхопить вихор подій, які безповоротно змінять його життя…

«Втеча від себе» — останній роман трилогії «ОСТ» («Морозів хутір», «Темнота», «Втеча від себе»).

«Легенди старокиївські» — це збірка з двадцяти п’яти оповідань, у яких Наталена Королева звертається переважно до прадавньої історії України.

Роман «Фортеця на Борисфені» присвячено досить невеликому проміжку часу в українській історії. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Кодацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою.

«Корона збирає на кордоні велике військо, король вимагає віддати йому Волинь і Поділля… Хоча Великий князь Свидригайло і сподівається з королем якось уладнати, і перемовини тут, у Луцьку, нібито заплановані, але я собі мислю, що війни не уникнути...»

«Сини змієногої богині» — роман-есе, що складається з власне роману й кількох повістей із однією головною героїнею — Скіфією, загадковою та таємничою країною вершників із луками. Тією Скіфією, яка в VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна й реальна, повна слави й звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство.

Роман «Смерть у Києві» (1973), удостоєний Шевченківської премії, належить до знаменитої тетралогії П. Загребельного про часи Київської Русі, у якій він постав цілковитим новатором цього напрямку, зокрема подаючи українську версію історії княжої доби. За словами автора, у центрі роману «Диво» — доля таланту, «Первоміст» — доля народної споруди, «Євпраксія» — доля людини, «Смерть у Києві» — доля державної ідеї. У цих творах письменник також подає власну художньо-філософську концепцію сприйняття давноминулих подій з погляду сьогодення.

Перед нами повоєнна Німеччина очима двох одинадцятирічних хлопців — Генріха Брілаха й Мартіна Баха. Вони з різних сімей за достатком і суспільним становищем, але з однаковим тягарем — у кожного війна забрала батька. Пожовклі фотокартки замість господарів осель, злидні й розквіт чорного ринку, молоді, але вже беззубі вдови, діти з гострим відчуттям «неморального», пристосуванці, які нашвидкуруч скидають нацистську форму, — автор препарує страшну тогочасність не для співчуття, а щоб показати ціну відплати суспільства, з активної чи мовчазної згоди якого жага до руйнації світу обернулася внутрішньою руїною кожного.

Події у поемі "Пан Тадеуш" відбуваються на початку XIX століття у багатій садибі в Литві.

Коли молода американська письменниця Марґарет Мітчелл (1900—1949) писала цей свій єдиний роман, вона навіть і гадки не мала про те, що він стане всесвітньо відомим.

Цей роман  —  зріз епохи початку XX століття. Моменту, коли ламався патріархальний світ. Метафорою занепаду старого ладу якраз і стає руйнування родинного гнізда, дому, який вважали незрушною фортецею.

У центрі роману — київський князь Святослав Хоробрий, відважний полководець, воїн, далекоглядний політик, який воював протягом усього свого правління і розширив територію Київської Русі.

У збірці «Сільські історії» ідеться про життя та долі людей двох сіл на Полтавщині: Рогозівки під час Другої світової війни та Малого Тікача в повоєнні роки. Її було засновано збіркою оповідань «Зінське щеня», що народжувалися на полтавському хуторі. Мешканці цих сіл «поріднилися» з більшістю людських достоїнств і вад, зігріваючи та караючи ними не лише сусідів, а й самих себе.

У романі «Марина — цариця московська» розповідається історія життя Марини Мнішек, польської графині. Вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора стала царицею та дружиною двох царів тих лихих часів, які на Русі прозвали Смутними. Свої листи на батьківщину Мнішек підписувала: «Марина — цариця московська». Щоправда, вона була нею всього лише дев’ять днів у 1606-му році. Також у романі автор зображує кохання Марини до молодого царя Дмитрія, її останню любов до козацького отамана Івана Заруцького.

В історико-документальному та автобіографічному романі Ю. Горліс-Горського «Холодний Яр» ідеться про маловідомі широкому загалу буремні події, які в 1918–1922 рр. відбувались на Чигиринщині, у Холодноярській Республіці, де Ю. Горліс-Горський був осавулом 1-го куреня полку гайдамаків. 

У романі «Ярославна» зображено віковічну боротьбу з кочівниками та княжі міжусобиці, що колись занапастили Русь. Ярославна — одна з найвидатніших постатей Київської Русі, донька галицького князя Ярослава Осмомисла й жінка князя Ігоря Святославовича.

«Полтава» — четвертий роман циклу. У ньому докладно розповідається не лише про Полтавську битву, наслідки якої стали фатальними для українців, а й про драматичні події, що передували їй. Автор також з документальною точністю описує багатьох історичних осіб, які своїми діями намагалися або прислужитися Україні, або продати її за «млинок і ставок».

Змальовуючи події XIV ст., роман «Чорнокнижник і дзвонар» занурює в атмосферу української минувшини, де нашим співвітчизникам доводиться долати війну, чуму та інші лиха, але водночас апелює до сучасних подій і реалій. Спостерігаючи за карколомними перипетіями життя його героїв — історичних осіб і вигаданих персонажів, читачі мають змогу поміркувати над вічними цінностями, актуальними й у сьогоденні. Автор ставить своїх героїв перед складними дилемами, змушуючи й нас замислитися над проблемою морального вибору та її наслідків і тим, що ж насправді є вирішальним у долі людини — Боже провидіння, збіг обставин, чиїсь дії чи її власні вчинки.

Русин Іван Мерва, як тоді називали українців, капрал австро-угорської армії, перебігає на бік ворога під час Першої світової війни. У новій ролі бере участь у боях як проти своїх колишніх господарів, так і проти більшовиків. У складі чехословацького корпусу воює на території російського Поволжя. У 1920 році доля закидає його в Далекосхідну Українську Народну Республіку «Зелений Клин». Опісля проживає в Чехословаччині, з якої вимушений утікати після приходу німців у 1938 році. Опиняється на території України, що входила тоді до Радянського Союзу. За примхою долі навчається у Московській школі особливого призначення НКВС. Потрапляє в скрутні обставини й під час Другої світової війни. Після її завершення опиняється у перевірково-фільтраційному таборі 0333. Потім переїжджає до США. Перипетії довгого життя перетворили його на справжнього українця. Повертається на батьківщину свого батька в місто Тернопіль на святкування річниці з Дня Незалежності України у 1992 році.

Що змінилося з часу відомих трагічних подій у Вифлеємі та в людських душах і світі взагалі, як відбилися і повторилися ці події вже у бурхливому XX ст. з його Голодоморами й Голокостом?

Андрій Чайковський (1857–1935) — український письменник і громадський діяч, автор соціально-побутових та історичних прозових творів різних жанрів.