Трилери, жахи, містика

«Пасажир» — роман неймовірного напруження від автора «Семи днів таліону».

Ніхто не знає його імені. Ніхто не заходить до нього в гості. Самотній, але вдоволений цією самотністю Збирач сміття не потребує компанії.

За сюжетами трилерів відомого письменника Роґера Копонена відбувається серія містичних убивств. Знайдено мертвою дружину письменника в розкішній чорній сукні, на її обличчі застигла моторошна посмішка. Дівчина-потопельниця під льодом, чоловік, забитий до смерті камінням, та інші жертви: хтось загрався в кривавого інквізитора, головного героя роману Роґера «Полювання на відьом». За розслідування береться слідча Єссіка Ніємі. І що глибше вона занурюється у справу, то більше розуміє: вбивця не один, тут діє ціла зграя оскаженілих демонів у людській подобі. Вони завжди на крок попереду від Єссіки. Та коли світло проллється на темні закутки життя самої слідчої, жінка усвідомить: вона полює не лише на злочинців. А й на демонів із власного минулого...

Саме так думає киянин Олексій, збираючись із другом Федором у похід по цій загадковій місцевості напередодні свята Купала. Олексію цікаво подивитись на купальські обряди, тож він переконує Федора ще на кілька днів затриматись у селі - і з подивом дізнається, що тутешній люд по-справжньому боїться мавок, одмінків, перелесників та інших міфічних створінь, а особливо - привида Білої Панночки, яку зґвалтували багато років тому під час селянського повстання. Тоді бідолашна одягла весільне вбрання і втопилася в озері, а нині - мститься нащадкам своїх кривдників. Страх виявляється небезпідставним: напередодні свята у лісі знаходять зґвалтованою і вбитою красуню Улиту. Ні Федір, ні Олексій не мають алібі. Проте батьків покійної лякає не те, що вбивця може бути зовсім поруч і шукати нових жертв, а те, що їхня дитина, за місцевим повір’ям, перетвориться на мавку, адже померла незаміжньою.

Дивний дерев’яний куб — дідів спадок студенту Максимові Підгірському. Спадок, який Максим передав своєму викладачеві старослов’янської міфології Далібору Кравцю. Передав і... зникнув назавжди.

Здається, похмурі часи Середньовіччя минули, однак пересуди, забобони й упередження жили поміж людей і надалі. Полювання на відьом продовжувалося ще тривалий час. Будь-хто міг потрапити під підозру, опинившись не в тому місці й не в той час. Так сталося й з головною героїнею роману — Марією Швайдлер — донькою пастора.

Мексика 1950-х. Юна красуня Ноемі отримує дивний лист від своєї кузини й подруги дитинства. Каталіна нещодавно була щасливою нареченою й надсилала листівки з весільної подорожі, а зараз благає сестру врятувати її від неминучої загибелі. Ноемі вирушає на порятунок до Дому-на-Горі, маєтку сімейства Дойлів. Намагаючись дошукатися правди, вона з’ясовує, що з будинком не все гаразд. Щось (чи хтось) тут намагається заволодіти її свідомістю. Крім того, дівчина дізнається, що колись славний рід Дойлів причетний до кривавих справ. А найбільше смертей і таємниць має на своєму рахунку голова роду, містер Говард. Те, що він скоїв колись заради багатства та довгих років життя — божевілля... Ноемі належить покласти край жахам, які століттями приховували похмурі стіни Дому-на-Горі. Проте вона й не здогадується, що той, хто одного разу переступив поріг будинку, не має шансів вирватися з нього...

Тривалі мандри стрільця Роланда добігають кінця. Проте реальний світ і художній настільки переплітаються, що вже самому Кінгу загрожує смертельна небезпека. Ціною надзвичайних зусиль герої рятують життя письменникові, а він — їм. І нарешті досягнена омріяна мета — Багряного Короля переможено, нога стрільця ступає на сходи Темної вежі, він піднімається дедалі вище. Верхівка Вежі — фінал історії, геть не очікуваний, не той, якого прагне читач і… навіть сам письменник, а той, що його вимагає надісторія.

У шостій книжці легендарного циклу Роланд Дескейн та його ка-тет продовжують пошуки Темної вежі, але цього разу ще й Сюзанни — чорношкірої учасниці ка-тету з білими ногами — та її маляти. Потрапляючи у різні світи та часи, вони намагаються з’ясувати, який же з них є справжнім і хто ховається під титулом Багряний Король. Однак сюжет виходить за рамки самої книги — герої починають шукати свого бога, який створив їх, — автора Стівена Короля-Кінга. Що буде, коли вони його знайдуть?..

Фантастична повість «На стрімчаках божевілля» була написана 1931 р. і вперше видана частинами упродовж лютого-квітня 1936 р. в журналі «Astounding Stories». Оповідь ведеться від імені геолога Даєра, який брав участь у полярній експедиції. У своїх щоденникових записах він розповідає про те, що серед безкраїх льодів Антарктики можна знайти не лише дику холоднечу. Там є дуже древнє місто, яке існувало іще до появи людей. Ті, хто його збудував, називалися Старійшинами й володіли унікальними знаннями. Однак місто давно спустіло, та чи всі загинули? Які таємниці зберігають льоди Антарктики і хто ховається за їхньою товщею? Які істоти не повинні пробудитися? Бо якщо таке раптом станеться, це означатиме кінець усталеній світобудові...

«Тіні метиса» - перший роман трилогії про заплутану справу, яку розслідує інспектор Поль Бреґе.

Повість «Марко Проклятий» створена на основі українського фольклору. Герой Олекси Стороженка, проклятий матір’ю і батьком із того світу, якого за скоєні жахливі гріхи не приймає ані земля, ані пекло, блукає світом, сподіваючись на прощення. У його важезній торбі — голови його матері та сестри, а ще його невсипуща совість...

1900 рік, Кам’янець. У середмісті жорстоко вбито молодого слідчого. Його тіло повністю знекровлене. Містяни щільніше зачиняють віконниці та бояться ночі. Подейкують, що то повернулося древнє жахіття. Лікар-хірург із повітового Проскурова, Яків Ровнєр, приїздить до Кам’янця й опиняється у вихорі загадкових подій. Убивства містян якось пов’язані зі стародавніми племенами, що оселилися на кам’янецьких скелях тисячі років тому. Те, що відбувається, змушує затятого матеріаліста Ровнєра повірити у надприродне і переглянути своє ставлення до старовинних легенд. За примхою долі він виявляється втягненим у кількасотрічний конфлікт двох могутніх родів, аби розкрити прадавню таємницю губернського Кам’янця...

Це твори часів повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. Реальність воєнних буднів сплітається з містикою та фантастикою, трагедії людей — з надією, а жорстокі та екстремальні випробування — з людяністю й співчуттям. Герої оповідань Олді — здебільшого такі ж звичайні люди, як ми з вами. Старі та молоді, цивільні та військові, живі та мертві — українці, яким випала доля жити у наші суворі часи. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен так чи інакше знаходить у собі сили протистояти агресії, злу та відчаю, що обрушилися на нашу країну.

Ця містична повість увібрала в себе легенди та перекази, що в цільній оповіді висвітлили релігійно-гуманістичні уявлення про добро та зло, злочин і покарання…

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 1920—1930-х рр. За життя він не опублікував жодної книжки, проте після своєї смерті зажив великої слави серед широкого читацького загалу. Оповідач цієї історії, заблукавши в сільській місцині, натрапляє на занедбаний будинок, єдиним мешканцем якого є якийсь стариган. На прохання незнайомця дозволити йому переночувати хазяїн не зразу, але погоджується і розповідає йому історію цього місця. Його син Денис поїхав до Сорбонни, де познайомився з художником Френком Маршем. Разом вони зацікавилися магічним культом. Закохавшись у главу культу Марселіну, красуню з розкішним волоссям, Денис одружився з нею і привіз сюди, до батька. Але на біду Френк пише портрет Марселіни...

Журналіст Андрій Крайній — справжній ерудит, вільно володіє живими й мертвими мовами, але з матеріальними цінностями якось не склалося: доживши до віку Христа, не має даху над головою. Не йому, безхатченку, гребувати теплим помешканням — хай навіть заповітний ключ простягнув йому дивакуватий незнайомець, а номер квартири навіює забобонний страх. Що ж це було: манна небесна чи прикра помилка? Незабаром Крайньому знадобляться ще два ключі: до таємниці зникнення господаря квартири номер 13 і до серця фатальної жінки, до якого не так легко достукатися...

Головний герой роману «Пікнік на льоду»  — журналіст Віктор Золотарьов — отримує незвичайне завдання від провідної газети: писати некрологи про впливових людей, які поки що живі. Поступово він усвідомлює, що з необережності опинився втягнутим у складну гру тіньових структур. І тепер йому доводиться боротися за те, щоб просто вижити. Але ситуація ускладнюється через пінгвіна на ім’я Мишко. Віктор забрав його з Київського зоопарку, тому що в них не вистачало грошей на годування тварин.

1942 рік. Проскурів. Німецькі війська окуповують місто, у середмісті створено гетто, на східній околиці — табір для військовополонених. Яків Ровнєр, якому вже пішов 73 рік, потрапляє до гетто. Однак навіть окупантам відомо, хто він, тож йому роблять пропозицію: свобода та можливість допомогти людям у концтаборі в обмін на збір інформації.

Події відбуваються в американському місті Новий Орлеан 1932 р. Друзі та родичі зниклого безвісти 1928 р. Рендольфа Картера збираються в його будинку, щоб поділити спадщину. Одним з присутніх виявляється сам Картер, але його зовнішність змінилася до невпізнання. Він розповідає своїм близьким про свої космічні мандри. Здобувши срібного ключа, Картер встав на Шлях, який веде до Остаточної порожнечі «за межами всіх земель, планет і всесвітів». Унаслідок трансформацій він утратив людську подобу і, щоб знову її віднайти, летить на кораблі через безодні Галактики на Землю.

Старший інспектор Джеймс Ленгтон і детектив-новачок Анна Тревіс розслідують справу про вбивство сімох жінок, що стала першою для Анни. Усі вони були повіями, замордованими з невідомих причин. Усі... окрім сьомої. Адже сьомою жертвою стала не повія, а невинна дівчина з янгольським обличчям. Детективам здається, що вони натрапили на слід, вирахували вбивцю і от-от виведуть його на чисту воду. Але незабаром з’ясовуються нові обставини, що відкидають їх на початок розслідування, позбавляючи всіх доказів та припущень. Чи буде ця спроба вбивці заплутати слідство та розпочати нову гру вдалою? Щойно здається, що вбивцю буде от-от схоплено, як він знову опиняється поза підозрою. Адже весь час перебуває занадто далеко від місця злочину. І занадто близько до самої Анни...

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 1920—1930-х рр. За життя він не опублікував жодної книжки, проте після своєї смерті зажив великої слави серед широкого читацького загалу. Художник Стівен Джонс відвідує музей Джорджа Роджерса. Там представлені картини кошмарних сновидінь, далеких планет та опудала якихось міфічних створінь. Але Роджерс запевняє, що все це — справжнє, що він проник в інші світи, де живуть незвідані істоти. А найголовніше — у нього є Ран-Тегот, який потребує жертвоприношення. Він навіть показує Джонсові фотографію цього створіння. Але попри все художник налаштований дуже скептично. І тоді Роджерс пропонує йому провести ніч у музеї, щоб самому в усьому переконатися.

Робота доглядачем маяка здалася Данилові ідеальною можливістю переосмислити життєві вибори й стати кращим. Та невдовзі після його прибуття, на маяку починають відбуватися загадкові події, які геть не піддаються поясненню, а місцеві жителі, здається, всі щось приховують. Тепер Данилові потрібно не тільки розібратися в собі, а й розкрити жахливі таємниці маяка і при цьому залишитись живим.

Від часу останньої справи в Кам’янці минуло дванадцять років. І Якову Ровнєру знову випадає опинитися в епіцентрі загадкових подій. Звичайна недільна вечірня служба в сільській церкві закінчується незбагненним: смуга яскравого світла перекреслює небосхил і за кілька хвилин зникає. Повірити в «чудо Боже» чи в «австрійських шпигунів»? Списати все на примхи погоди чи таки дослухатися до старих хасидських оповідок? І як можна пов’язати моторошне світло з могилами Устима Кармелюка та напівлегендарного хасидського філософа Баал Шем Това? Так багато теорій і так мало відповідей, котрі б задовольнили допитливий розум проскурівського хірурга. Яків Ровнєр береться за чергове розслідування, в ході якого й сам може стати злочинцем.

«Третій рівень» — перша і єдина збірка короткої гостросюжетної прози Андрія Кокотюхи.

У романі «Сім кроків до Сатани» (1927) наймогутніші люди світу укладають угоду з дивним чоловіком, який має необмежені багатство та владу. Він — геній, чий інтелект можна порівняти з інтелектом видатних учених. Майстер ігор міг би вгамувати свої бажання душами тих, хто програв, і завоювати світову владу за допомогою диявольських маніпуляцій. Але його колекцію неодмінно має прикрасити Джеймс Кіркгем. Тому американський дослідник стає жертвою таємничої змови. Сатана пропонує головному герою зіграти з ним у свою гру. Чи вистачить Джеймсу кмітливості та рішучості, щоб здобути перемогу та залишитися живим?

Це мав бути кінець зміни Білла Годжеса, який, завершивши кар’єру приватного детектива в агенції «Що впало, те пропало», мріяв про пенсію. Але жертви нових страшних злочинів пов’язані з трагедією, що сталася кілька років тому і яку розслідував Годжес. Її винуватець, комп’ютерний геній і навіжений убивця Брейді Гартсфілд, відомий як Містер Мерседес, замкнений у стінах психіатричної лікарні. До того ж він — у полоні свого тіла, напівпаралізований і напівнімий. Чий же таємничий голос нашіптує страшні слова, після яких жити несила? Білл Годжес шукає відповідь на це питання, а наввипередки з ним іде невблаганна смерть...

Роланд Дескейн прямує до Темної вежі через ліси Серединного світу на південний схід. Шлях приводить мандрівника та його друзів до містечка Калья Брин Стерджис. Але за пасторальним фермерським краєвидом панує загрозлива пітьма. Звідти приходять Вовки, які крадуть дітей, забираючи їх до Краю грому. Опиратися їм дуже ризиковано, але стрільцям не звикати до ризику...