Класична українська проза

До збірки видатного майстра українського слова Миколи Хвильового (1893—1933), якого ще за життя називали революційним романтиком, «міцно зв’язаним з кращими традиціями української літератури» (М. Рильський), увійшли оповідання та новели («Я (Романтика)», «Кіт у чоботях», «Арабески», «Солонський Яр» та ін.), повісті «Санаторійна зона», «Сентиментальна історія», «Іван Іванович» і незакінчений роман «Вальдшнепи».

До збірки ввійшли твори «Салдацький патрет», «Мертвецький великдень», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана», «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» та інші.

«Поза межами болю» — автобіографічна повість Осипа Турянського, в якій він зобразив страшний досвід полону під час Першої світової війни. Шістдесят тисяч австрійських полонених опинилися в руках сербів, і ті, відступаючи на захід, гнали їх етапом через гори в Албанію.  Зрештою сорок п’ять тисяч бранців загинуло від холоду та хвороб.

Казку «Цар Плаксій та Лоскотон» Василь Симоненко створив для свого сина Лесика за одну ніч. Цар Плаксій – король країни Сльозолий, який хоче, щоб усі діти завжди плакали. Натомість дядько Лоскотон несе радість і сміх, його люблять люди. До збірки ввійшли казки, байки, поеми, балади, епіграми, посвяти друзям, новели.

Повісті, новели й оповідання Григора Тютюнника зосереджені на розкритті внутрішнього світу людини — дитини, юнака, молодої жінки — з усіма переживаннями й трагічними фаталістичними нотками. Цей світ такий крихкий і вразливий на тлі невблаганно жорстокого виру воєнного та післявоєнного життя, а біль, який несуть у своїх серцях юні персонажі, залишається з читачем надовго.

«Жовтий князь» — страшна хроніка голодомору, організованого проти селянства України керівництвом Радянського Союзу в 1932—1933 роках.