Класична зарубіжна проза

Серед безлічі романів ірландського письменника Брема Стокера (1847–1912) найвідоміший — «Дракула», опублікований 1897 року.

«Сага про Форсайтів» — головний твір англійського письменника Джона Голсуорсі (1867—1933), що приніс автору світову славу.

Найкращий спосіб заховати викрадену людину — позбавити її пам’яті й надати їй відносної волі.

Роман «Діаманти назавжди» стане у пригоді тим, хто давно мріяв порозумітися на коштовному камінні, а також тим, хто шукає нові засоби перетину кордону із незадекларованими речами, ну й звісно усім шанувальникам кінських перегонів.

Автор у своїх розповідях часто згадував імператора моргунів, якого звали Залізний Лісоруб. Читачі неабияк зацікавилися цим героєм, тому оповідач вирішив присвятити йому книжку «Залізний Лісоруб з Країни Оз». Головний герой має вирушити на пошуки зниклої нареченої, якій дав слово одружитися. Повість-казка «Чари Країни Оз» розповідає про дівчинку Дороті та Капітана Біла, Тротту, Скляного Кота. Друзі вирішують зробити незвичайний подарунок до дня народження. У казці «Глінда з Країни Оз» читачі разом із правителькою чарівної країни принцесою Озмою та її найкращою подругою Дороті вирушать до земель скізерів і плоскоголових.

В історії «Смарагдове місто Країни Оз», яку Л. Ф. Баум розповідає цього разу, Дороті нарешті стає жителькою Країни Оз, дівчинка мусить її врятувати від зловісних планів Короля Номів. У казці «Дорога до Країни Оз» Дороті знову вирушає в мандрівку, яка дарує знайомства з новими друзями. У кожній своїй розповіді казкар знайомить читачів із неймовірними подіями, але «Латочка з Країни Оз» — це особлива чарівна історія, в якій народжується нова героїня. У казці «Тік-Ток з Країни Оз» головний герой, сміливий і безстрашний, без зволікань вирушає назустріч небезпеці, аби допомогти Косматому чоловічку.

У «813» ми зустрічаємо незвичного нам Люпена, темного, майже страшного. Зіткнувшись із макіявеллістським і невидимим антагоністом «Л. М.», йому доведеться очистити своє ім’я від мерзенних звинувачень у злочинах.

У «Лондоні» постають уже знайомі читачам герої з роману Селіна «Війна». У центрі — історія дивного любовного трикутника: головного героя Фердінана, його коханки й повії Анжель та джентльмена на ім’я Персел, що живуть тепер у Лондоні. Зображення самого міста є однією з головних тем роману, читач натрапить на багато мальовничих описів.

Другу частину роману названо так: «Триває те саме». Учасники «паралельної акції» не можуть вигадати ідею, яка б врятувала святкування сімдесятирічного ювілею царювання Франца-Йосифа, але керівництво це не бентежить. Саме на Ульріха покладають усі надії, адже він по-новому бачить світ.

Його новели — фантастичні й реалістичні, історичні та сучасні — вирізняються вишуканим переплетенням вимислу і реальності, глибоким психологізмом, парадоксальністю суджень і тонкою іронією.

Творчість великого американського письменника, майстра короткого оповідання О. Генрі (1862—1910) вже понад сто років приваблює читача добрим гумором, оптимізмом, юнацьким запалом.

Тут на Бонда чекає смертельна сутичка із безжальним садистом-убивцею на прізвисько Граніт. Будучи на волосинку від смерті, Джеймс усе ж таки виплутується з обіймів кістлявої та ще й рятує свою чарівну супутницю, а також репутацію британської Секретної служби.

До збірки «Таємна зброя» Хуліо Кортасара (1914 – 1984) увійшли одні з найуславленіших шедеврів аргентинського класика, які при уважному прочитанні складаються в єдине концептуальне ціле.

Головний герой роману Нацуме Сосекі «Потім» (1909) переконаний, що не варто займатися тим, до чого не лежить душа, головне — досягти гармонії із собою.

Це один із перших в історії англійської літератури творів у жанрі «шпигунського трилера». Блискучо написаний, захоплюючий сюжет, сповнений таємничих і непередбачуваних подій, і водночас — вражаюча і трохи іронічна панорама звичаїв і політичного життя Англії напередодні першої у 20 столітті кривавої світової колотнечі.

Червоний терем — традиційне приміщення, у якому мешкали жінки в аристократичних родинах. Сюжет розгортається навколо історії великої родини. У ньому, крім трьох поколінь сім’ї, постає незліченна кількість персонажів  — родичів і домашніх. Автор створив яскраву картину суспільства, панораму повсякденного життя, етичних та естетичних уявлень тогочасного Китаю. Сюжет роману частково автобіографічний. Один із центральних персонажів — Баоюй. Його оточення намагається догодити юнаку, який дорослішає.

Це захоплювача розповідь про дивовижні  пригоди головного героя, який перетворився магічною силою на осла.

«У затінку дівчат у цвіті» — другий роман циклу «У пошуках втраченого часу», уперше опублікований у Франції 1919 року й удостоєний Гонкурівської премії. У цьому творі автор заглиблюється в теми кохання, пам’яті та соціальної динаміки в контексті життя французького суспільства. Оповідь зосереджено навколо досвіду й роздумів молодого героя в підлітковому віці, коли він налагоджує стосунки з різними персонажами. Перші зустрічі, перша дружба, перше кохання... Уважаючи, що він іще на порозі життя, п’ятнадцятирічний оповідач раптом відчуває біль, завданий усвідомленням законів часу. Це етап переходу від дитинства до дорослості, де на шляху від мрії до реальності часто виникають і зникають міражі. Описуючи почуття й роздуми свого героя, М. Пруст розкриває поєднання найзворушливішого ліризму кохання та найглибших екзистенційних страждань особистості.

«Історія Тома Джонса, знайди» Генрі Філдінґа вважається одним із найвидатніших світових романів і, за версією ряду англомовних видань, входить до першої сотні найкращих книг людства всіх часів і народів.

Орден Всечесних Матрон одну за одною нищить планети та трощить долі їхніх мешканців. Матрони мають кількісну перевагу та привезену з Розсіяння нездоланну зброю. Землі Старої Імперії поруйновані. Недосяжною для ненависті Матрон лишається тільки Капітула — головна планета Бене Ґессерит, ордену, що хоробро протистоїть Всечесним. Але так не триватиме вічно. Капітулу можуть захопити та знищити. Орден Бене Ґессерит має встигнути перетворити свою планету на нову Дюну. А для цього їм знадобиться сила їхнього ворога. Принаймні однієї з них…

Здається, похмурі часи Середньовіччя минули, однак пересуди, забобони й упередження жили поміж людей і надалі. Полювання на відьом продовжувалося ще тривалий час. Будь-хто міг потрапити під підозру, опинившись не в тому місці й не в той час. Так сталося й з головною героїнею роману — Марією Швайдлер — донькою пастора.

У книжці «18+» зібрані парафрази й переклади еротичних текстів майстрів слова різних часів з різних країн світу. Ці твори мають загалом схожу долю — свого часу їх забороняли, знищували, не допускали до читача. Авторів, ілюстраторів, друкарів переслідували, вони змушені були виїздити за кордон, декого навіть ув’язнили. Проте написане пером збереглося, було видрукуване, дійшло до наших часів.

Керолайн Трессідор, чиє дитинство промайнуло в багатому родинному маєтку, мала все: вроду, великі статки, нареченого. Однак розмірене життя дівчини було зруйноване, коли з’ясувалося, що вона не рідна донька Роберта Трессідора. Закономірно, що той змінив заповіт, позбавивши Керолайн не лише спадщини, а й майбутнього, адже наречений передумав одружуватися.

«Сни в оселі відьми» — оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1932 року. Волтер Джилмен — талановитий фізик, який до того ж чудово знався на фольклорі. Навчаючись в Архемському університеті, він намагався поєднати точні науки з міфами, щоб визначити зв’язок відомих і невідомих просторів. Йдучи своїм науковим шляхом, він вивчив безліч заборонених книжок, серед яких і жахливий «Некрономікон». Але й цього йому видалося замало — Джилмен вирішив оселитися у старовинному будинку, де, за легендами, досі витає дух відьми Кезії Мейсон, яка вміла переміщатися за межі відомого світового простору, що вона й зробила в ніч перед своєю стратою...

Фантастична повість «На стрімчаках божевілля» була написана 1931 р. і вперше видана частинами упродовж лютого-квітня 1936 р. в журналі «Astounding Stories». Оповідь ведеться від імені геолога Даєра, який брав участь у полярній експедиції. У своїх щоденникових записах він розповідає про те, що серед безкраїх льодів Антарктики можна знайти не лише дику холоднечу. Там є дуже древнє місто, яке існувало іще до появи людей. Ті, хто його збудував, називалися Старійшинами й володіли унікальними знаннями. Однак місто давно спустіло, та чи всі загинули? Які таємниці зберігають льоди Антарктики і хто ховається за їхньою товщею? Які істоти не повинні пробудитися? Бо якщо таке раптом станеться, це означатиме кінець усталеній світобудові...

«Переконання», останній роман Джейн Остін, багато в чому автобіографічний.