Четверта, п’ята і шоста книги «Галицької саги» охоплюють період 1929—1942 років, коли Європа невпинно наближалася до нової війни, яка зрештою вибухнула. У «Майбутній силі» йдеться про пацифікацію, що стала відповіддю Польщі на діяльність ОУН, і про політичну напругу, яку відчули навіть у селі Перетин. У «Ante bellum» змінюється покоління: молодь обирає між землею, боротьбою чи еміграцією, а конфлікт між «стариками» й молодими радикалами поглиблюється. У «Невиправданих сподіваннях» українці зустрічають Червону армію як визволительку, але незабаром нова влада приносить репресії, виселення і страх. А далі — надії на німців, які швидко перетворюються на розчарування: гетто, депортації до Німеччини, новий поділ України.
