Художня література
Настуся та Степан готувалися до весілля, але доля розпорядилася інакше. Набіг татарів — і Настуся опинилася в гаремі султана Сулеймана.
До збірки увійшли «Конотопська відьма», «Салдацький патрет», «Маруся», «Мертвецький Великдень» та ін. Твори будуть корисними учням, їхнім батькам та викладачам.
Також у виданні запропоновано вибрані листи з листування Квітки-Основ’яненка і Шевченка.
Чіпка змалку спізнав, що таке несправедливість. Коли одні мають усе, а інші — нічого. Коли одні живуть у розкоші, як пани, а інші тяжко працюють, аби заробити на скибку хліба. Він виріс без батька, жив із матір’ю та бабусею. Його називали чортеням, безбатченком. За що? Чому? Ці гіркі питання не давали Чіпці спокою. Він був не схожий на інших. Дивний мрійник із загостреним почуттям справедливості. Та одного разу життя зіштовхнуло його з поганою компанією. Ступивши на кривий шлях, куди він прийде? До жаданої правди чи безславної згуби?..
«Княжа Україна» — це історія давніх часів, коли ще «по лісах дрімучих, темних, з луком пращур наш ішов». Часів, коли ще «спочивала Україна в золотих, дитячих снах». Це епохи звитяг і слави, старовинних звичаїв і мудрих настанов, могутніх лицарів і князів, фантастичних мандрівок і дивної природи. Це історія, яка схожа на чарівну казку. Тут і про славетний похід на Царгород, і про похід на хозар, про війну з болгарами й греками, про народного богатиря Микиту Кожум’яку й хрещення Володимира Великого — давні легенди та історії нашої України. «Початки Києва», «Аскольд і Дір», «Княгиня Ольга», «Ярослав Мудрий» — маленькі віршовані оповідки великої історії українського народу.
Івоніка Федорчук більш за все на світі любив землю. Він шанував та беріг її, тяжко працюючи на ниві все своє життя. Це — найцінніший скарб. І іноді йому здавалося, наче земля важливіша за все та всіх. Івоніка плекав надію на те, що вона принесе щастя його синам. Не знаючи, що на неї впаде зерно ненависті та злості, яке зруйнує душі рідних людей. І брат піде на брата…
Надмірна жага до грошей завжди обертається бідою. Про це не з чуток знає Герасим Никодимович Калитка («Сто тисяч»). Коли гроші стають важливішими за честь та затьмарюють здоровий глузд, людина здатна піти на злочин, як це зробив Терентій Пузир («Хазяїн»). Та буває так, що злочин можна назвати подвигом, і навпаки («Сава Чалий»). І тоді залишається тільки шукати правду, яку давно заступила брехня («Мартин Боруля»).
Одного дня харківський службовець Мина Мазайло вирішує: необхідно негайно змінити своє прізвище. Бо від цього українського, селянського «Мазайло» самі клопоти та неприємності, і взагалі. Хіба можна ставитися серйозно й поважно до людини з таким прізвищем? Варто змінити його на «Мазенін». Тоді все зміниться, жити стане краще, зникнуть проблеми. Це рішення спричиняє справжню війну всередині родини, перетворюючи рідних людей на ворогів. Також до збірки увійшли п’єси «Маклена Граса», «97», «Патетична соната».
Іван Дідух не знав іншої землі, крім своєї. Тієї, в яку кидав зерно навесні, щоб восени зібрати врожай. Землі, яка всотувала його піт і сльози. Вона прийняла тіла його предків та мала стати останнім і єдиним притулком для самого Івана. Проте скрута ставить селянина перед вибором: вмерти на батьківщині з голоду й холоду чи жити — але там, у далекій заокеанській чужині. Іван знає, що цей шлях незворотний… («Камінний хрест»)
До видання ввійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Дорога», «Камінний хрест» та інші.
Михайла Старицького називали батьком українського театру, одним з корифеїв вітчизняної театральної сцени. Його знамениті рядки «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна!» стали народним надбанням. Йому належать переклади поезій Генріха Гейне, Джорджа Байрона, Адама Міцкевича та багатьох інших світових митців. Більшість свого часу Старицький присвятив українському театру, вклавши всі сили та неабиякі кошти у його розвиток.
…Те, що я розповім вам, діялося давним-давно на Україні, у глухій глуші, і ще й досі по світові не рознеслося. Бабуся, що мені оповідала, упевняла, ніби у глуші є чимало чесних великих подій, все одно як пишних квіток. І оповідала бабуся, — а вона була давня сильно, прожила чимало на білому світі. «Чимало дечого побачила та чимало дечого зазнала, — оповідала вона, що нічого в світі не можна поставити врівень із цими порослими в глуші квітками. Ні з цими, що в глуші укриті, подіями. Віки йдуть, минають, — а все однаково пишні, свіжі квітки ваблять зір своєю розкішшю, а тихі, величні події любо заспокоюють і м’якшать серце людське».
Максим Рильський казав, що Остап Вишня, «світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники». Людина незміряного таланту, засновник жанру «усмішки», автор фейлетонів і гуморесок, які робили рекордний наклад газетам, де їх друкували. Ім’я Остапа Вишні стало чи не найпопулярнішим після Тараса Шевченка.
Родини Палійчуків і Гутенюків здавна ворогували. І чи то так сплелася доля, мов тонкі та плутані гірські стежки, чи то бавилися давні лісові духи, але малий Іван Палійчук закохався в Марічку, двадцяту дитину в родині Гутенюків. Ще тоді, під час їхньої першої зустрічі, щось знали карпатські зорі, щось відчувала сумна та тужлива музика флояри. Віщували долю двох закоханих, чиєму коханню судилося стати вічним. Та чи щасливим?..
Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть красуню Христину з рідного села на заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя – знов насильство, підлість, брехня, що завдають їй болю і страждань, штовхають у прірву.
Ця книга, одна з найкращих в усій українській літературі, розповідає про кохання гуцульських Ромео та Джульєтти і приголомшує драматизмом подій та доль.
Перу класика української літератури належать десятки прозових і драматичних творів, історичних досліджень, які увійшли в скарбницю вітчизняної літератури.
Молодий юрист Євген Рафалович приїздить до провінційного галицького містечка. Він має великі плани та реформи, прагне змінювати старий лад і відстоювати права галицьких селян. Але все це втрачає будь-який сенс, коли він зустрічає її — дівчину з минулого життя. Реґіна — перше кохання Євгена, вони зустрілися в часи студентства. Однак тітка силоміць видала дівчину заміж за нелюда Стальського. Життя з ним понівечило Реґінину долю. Рафалович чимало знав про цього звіра, про те, як той обожнював знущання. У серці Євгена з новою силою розгоряються приспані часом почуття, він упевнений, що перехресні стежки невипадково звели їх знову…
У творчому доробку Івана Франка є як поетичні, так і прозові твори, п’єси. Його творчість відзначається жанровим багатством.
Найкращі взірці самобутнього жанру, а також фейлетони Кам’янець-Подільського періоду творчості — у повному обсязі й без купюр! Твори Павла Михайловича Губенка (1889—1956), відомого під псевдонімом Остап Вишня, виходили мільйонними накладами, їх знали навіть неписьменні. Попри це, а може, саме через народну популярність українського автора було репресовано.
Щасливе, сите та заможне життя скінчилося, коли до села прийшли комуністи. Омелян був тоді ще малий. Батько хлопчика відмовився вступати до колгоспу, і за це їх одразу охрестили ворогами. Комуністи почали хазяйнувати в селі: розграбували церкву, спалили Біблію та ікони. Сказали, що Бога більше немає, а отця Олександра вислали до Сибіру.
Саме так думає киянин Олексій, збираючись із другом Федором у похід по цій загадковій місцевості напередодні свята Купала. Олексію цікаво подивитись на купальські обряди, тож він переконує Федора ще на кілька днів затриматись у селі - і з подивом дізнається, що тутешній люд по-справжньому боїться мавок, одмінків, перелесників та інших міфічних створінь, а особливо - привида Білої Панночки, яку зґвалтували багато років тому під час селянського повстання. Тоді бідолашна одягла весільне вбрання і втопилася в озері, а нині - мститься нащадкам своїх кривдників. Страх виявляється небезпідставним: напередодні свята у лісі знаходять зґвалтованою і вбитою красуню Улиту. Ні Федір, ні Олексій не мають алібі. Проте батьків покійної лякає не те, що вбивця може бути зовсім поруч і шукати нових жертв, а те, що їхня дитина, за місцевим повір’ям, перетвориться на мавку, адже померла незаміжньою.
Князь Любарт Ґедеміновіч і хотів би жити в мирі, та сусіди хижо позирають на його спадок. Союз Польщі й Угорщини обіцяє русинам затяжну війну. Ясновельможний володар має захистити те, що йому належить, - не тільки заради себе, а задля коханої Ольги й дитини, яку вона носить під серцем.
Три жінки, на перший погляд, не мають нічого спільного. Лола — непоказна медсестра, давно розлучена мати трьох дітей, яка ще в юності заборонила собі почуття. Інна — залізна бізнес-леді, що ніколи не прощає образ і завжди домагається свого. Світлана — м’яка й жіночна красуня, яка звикла в усьому покладатися на чоловіка.
У житті Тіни все летить шкереберть. Завчасно повернувшись додому, вона застає чоловіка з коханкою. Як за рятівну соломинку жінка хапається за спогади про своє велике кохання — Артема. Тіна впевнена: зустріч із ним допоможе їй склеїти розбите серце. Однак життя підкидає нові негаразди: на роботі конфлікт із керівником обертається звільненням. Що ж, кожна проблема — це нова сходинка до успіху. Утриматися на плаву Тіні допомагають найкращі подруги та… Дмитро — той, хто одного разу вже врятував їй життя. Тіна не здогадується, що доля готує їй і приємний сюрприз — омріяну зустріч із Артемом. Від щастя її відділяє один крок. Бо щастя — це бути поруч із тим, кого любиш і хто гідний твоєї любові.
1960 рік. Брати Петро і Семен Луцики звільнилися з таборів ГУЛАГу, проте й далі скніють у спецпоселенні в Сибіру як "мінусники". Прагнучи повернутися на батьківщину, до дружини Сабіни та дітей, Петро з двома товаришами вирішують утікати. Однак спроба втечі виявилася невдалою. Чи міг Семен зрадити й підставити брата, адже поміж чоловіками задавнена недовіра? А тим часом у Гусятині з вини Семенової дружини, акушерки Степанії, гине дитина члена партії, і, щоб порятувати себе, жінка перекладає провину на Сабіну…
У житті Марусі, як і раніше, є лише одне кохання — її Василь. І, коли він безвісти зникає на фронтах Першої світової, Маруся єдина не вірить у його погибель. Самовіддано чекає на нього, дбаючи про Василеву молодшу сестру та доньку від іншої жінки. А тоді стається нещастя… Суперечка між Марусиним сином Казимиром та більшовиками завершується каліцтвом одного з них. Усі розуміють: ті не простять і їхня помста — питання часу.
Рената — дивне й чудернацьке ім’я, яке дісталося звичайній сільській дівчинці, напівсироті, що змушена жити під одним дахом з лихою мачухою. Після школи Ренатка хотіла навчатися десь у великому місті, а натомість мачуха з чоловіком вже наперед визначили її долю: після восьмирічки — робота в колгоспі і, звісно, заміжжя. Та інколи життя несподівано підкидає сюрпризи. Виявляється, Ренатка насправді живе серед чужих людей, а її рідний батько десь у далекій столиці. Укотре зіштовхнувшись із жорстокістю мачухи, дівчина вирішує покинути свій дім та вирушає на пошуки батька. Чи вдасться Ренатці його відшукати та які випробування підготувала доля цій дівчині з незвичним ім’ям?
Подорож до Індії з коханою Анітою не допомогла кіносценаристу Оресту подолати творчу кризу. Ба більше: знайомство з похмурим культом богині Калі спровокувало повернення кошмарів, у яких гине він або його дівчина. Ще й, коли ворожка пропонує колоду Таро, він витягає "Похмурого Женця" - карту смерті чи переродження...
Робота доглядачем маяка здалася Данилові ідеальною можливістю переосмислити життєві вибори й стати кращим. Та невдовзі після його прибуття, на маяку починають відбуватися загадкові події, які геть не піддаються поясненню, а місцеві жителі, здається, всі щось приховують. Тепер Данилові потрібно не тільки розібратися в собі, а й розкрити жахливі таємниці маяка і при цьому залишитись живим.
Віта має життя, про яке мріє більшість жінок. У свої 42 роки вона привертає увагу молодих та зрілих чоловіків, має престижну високооплачувану роботу й, незважаючи на розлучення, теплі взаємини зі своїми донечками.
Аня ще дуже юна, але вже пізнала і чисте кохання, і шалену пристрасть, і болісну зраду. Як два крила, тримали її любов Лева й жага Платона. Після смерті першого вона втратила половину душі, а підлий обман другого забрав її волю до життя. Тільки думка про дитину, яку вона носить під серцем, дає їй сили.
XVII століття — буремна пора для України. Між козацькою старшиною немає злагоди та єдності — і це в той час, як на Поділля неминуче насувається війна між Річчю Посполитою й Османською імперією.
Рік тому кримінальна психологиня Михайліна Хижняк занадто захопилася розслідуванням і потрапила до рук маніяка, який знівечив їй обличчя. Старший слідчий Мирослав Зоря ледве встиг врятувати напарницю, застреливши злочинця. Після пережитого жінка вирішила покінчити з криміналом і відгородилась від усього світу.
Було се 1241 року. За сивої давнини, коли ще люди були інакші, а земля - могутніша. І жив у той час славний ватажок вільних тухольців - мудрий Захар Беркут. Але там, де є герої, завжди з’являються поганці. Боярин Тугар Вовк прагнув влади над непокірними тухольцями. А діставши відсіч, виплекав у своєму чорному серці помсту. Через зрадника Тугара на тухольський табір вирушає численне монгольське військо. І син Захара Беркута, Максим, опиняється у ворожому полоні…
Майже двадцять років Оксана була нікому не потрібною. Тавро «розумово неповноцінної» тяжіло над дівчиною змалку. Маму ж більше цікавила пляшка, ніж рідні діти. Тільки сусід Олександр був добрим до неї. Від нього Оксана дізналася про ніжність, чуйність і любов. Але недовгою була її казка. Місцева преса зарясніла заголовками: «Невинна дівчина стала жертвою старого збоченця». Громадськість ладна лінчувати сусіда Оксани.
З винаходом цифрових пристроїв художня література в електронному вигляді стала ...
