Художня література

Потрапивши в аварію на засніженій гірській дорозі, докторка Мора Айлс та її приятелі вимушені шукати прихисток у селищі з химерною назвою Царство Небесне. Це місце не позначене на мапах, тут немає електрики і відсутній мобільний зв’язок… А ще навколо ні душі - лише дванадцять ідентичних будинків, незамкнених, із відчиненими вікнами, незайманою замерзлою їжею на столах й однаковим портретом чорнявого чоловіка з проникливим поглядом у кожній вітальні.

У збірці представлено літературні та графічні твори юної авторки — щирі, самобутні, пронизливі. Вона могла ввійти в історію як одна з яскравих представниць нової української культури, але злочинні дії режиму РФ обірвали життя талановитої мисткині.

У невеличкому затишному містечку Елмвуд-Спринґз жила маленька чарівна дівчинка Дена, яку ніжно прозвали Крихіткою. Але одного дня їй разом з мамою довелось терміново поїхати з міста - про причини їхньої втечі так ніхто й не дізнався.

Чи багато в житті країни може змінити п’ятнадцятирічний принц? Принц без належної освіти, який третину свого життя провів, переймаючись питанням власного виживання, а не державотворення. Принц у світі, де правлять боги, даруючи людям магію і водночас не надто хвилюючись за долю своїх підопічних.

В іммігрантському районі Стокгольма жорстоко вбито футбольного суддю Джамала Кабіра, біженця з контрольованого талібами Афганістану. Залучені до розслідування злочину — відомий професор психології Ганс Рекке, неймовірно прискіпливий до деталей, та дільничний офіцер поліції Мікаела Варгас, норовлива, проте досить кмітлива та справедлива дівчина, — знаходять підозрілі факти з минулого судді, що кардинально змінюють вектор розслідування. Виявилось, що цей чоловік не лише любив футбол, а й боготворив музику, мріяв стати всесвітньовідомим диригентом. Проте, зрозумівши, що не має для цього достатньо таланту, озлобився на цілий світ…

Марсель Пруст (1871—1922) — відомий французький письменник, есеїст, критик, який здобув світове визнання як автор семитомного роману-епопеї «У пошуках втраченого часу», одного з найвизначніших творів світової літератури ХХ століття.

Містечко Вісл-Стоп занепало, проте пам’ять про нього - а передусім про кафе "Зупинка", що наче стало душею громади, - й надалі живе у серцях його колишніх жителів: Бада Тредґуда, Іджі Тредґуд, Дот Вімз та інших. Вона єднає їх на відстані, спонукає залишатися на зв’язку крізь роки та допомагати одне одному в біді. А потім продовжує існувати в їхніх нащадках, перетворюючись на мрію - відродити Вісл-Стоп. І можливо, одного дня їхня мрія стане реальністю…

«Цвинтар для божевільних» — другий роман венеціанської трилогії Рея Бредбері, до якої також входять «Смерть — діло самотнє» і «Нехай усі уб’ють Констанс».

Самі небеса благословили їхнє кохання – Ліда Кушнірук і Михайло Чигрин змалечку були разом: у рідному селі, в Луцькій українській гімназії, у мріях і навіть у тюрмі, до якої їх запроторювали за український патріотизм.

Принцеса Анніка жила комфортним життям, але ніякі предмети розкоші не можуть змінити той факт, що вона не може контролювати своє життя. Король, який колись був її люблячим батьком, охолонув, і незабаром Анніка буде змушена вийти заміж без кохання заради політичної вигоди.

Зоряна Чорнозір звикла вважати себе божевільною, адже бачить те, що нормальні люди бачити не повинні: чудовиськ, що мовби вилізли із пекла й жадають її крові.

До оселі поліського селянина Якова Меха потрапляє чужа дівчина, яка ставить просте, на перший погляд, запитання: «Діду, а ти любив?» І накочуються хвилі спогадів: про далеке дитинство, про перше драматичне кохання із сусідською дівчиною, про велику любов, яка принесла і сімейне щастя, і сповнене радощів, здобутків і втрат життя довжиною в ціле століття…

У Парижі з’явився моторошний убивця-канібал. Усі спроби столичної поліції вистежити його не дають результату. Слідча суддя Жанна Коровська поклала собі за мету будь-що знайти злочинця. Її не лякає жорстокість канібала, не зупиняють підніжки колег-чоловіків, які намагаються завадити розслідуванню. Убивця знає, що Жанна йде його слідами, і тікає до Південної Америки. Слідча починає небезпечну гонитву. Одна її похибка — одне людське життя. Посеред непрохідних аргентинських боліт, у нетрях лісу духів, вони опиняться віч-на-віч: тендітна жінка та безжальний, жорстокий монстр. Але всяка жорстокість має свій початок. І вбивцями не народжуються, ними стають. Часом не без сторонньої допомоги...

Чим може обернутися інтернет-знайомство з юною та вродливою іноземкою?

Роман «Вересові меди» — це драма, що розгортається на Поліссі в історичний період між двома світовими війнами.

Другий том «Лемового шестикнижжя» можна умовно поділити на дві частини.

На похороні батька головний герой роману Ульріх несподівано зустрічається зі своєю сестрою Аґатою. Вони проводять багато часу разом, розуміють, що близькі духовно, вона навіть переїжджає жити до брата. Але їхні стосунки заходять у глухий кут, як і справи комітету.

Детектив Джейн Ріццолі менш за все вірила в те, що колись розслідуватиме витівки… потойбічних сил? Утім саме таке пояснення вона отримує, коли прибуває на місце злочину в бостонський Чайна-таун. Привид-убивця, що відрубує жінкам руки та перерізає горлянки, залишаючи поряд із жертвою жмутик чужого волосся. Джейн переконана: містикою тут і не пахне. Хтось цілком живий та реальний розпочав криваву різанину в місті. Розслідування виводить детективів на подію майже двадцятирічної давності: масове вбивство у китайському кварталі Бостона. Хтось вирішив повторити криваву історію з минулого? Чи завершити те, що почав колись?

Пʼєса Гавела «Після відставки» має особливий статус. Насамперед тому, що на чеську сцену повернувся драматург, який двадцять років займався зовсім іншою сферою суспільного життя, та ще й колишній чеський президент.

Вайлд написав «Саломею» французькою, коли жив у Парижі взимку 1891 року.

Pod koniec XX wieku w domu opieki w Stanach Zjednoczonych umiera dziwny pacjent o trudnym do wymowienia dla Amerykanow nazwisku Leontowycz. Kim jest ten czlowiek? Nazywal siebie bratankiem slynnego ukrainskiego kompozytora – prawdziwego autora koledy znanej na calym swiecie jako „Carol of the Bells”. Dlaczego autorstwo tej wspanialej melodii przypisuje sie innej osobie?