Художня література

Десь у глибинах пам’яті роду на тебе тисячоліттями чекав твій першосвіт, твоє Семисвіття. У ті часи на праукраїнських теренах чоловік мало що важив для богів, людськими громадами верховодили чуйні берегині та загонисті лярви, а в Дикому Степу панували птаховичі зі змієвичами та Вражеві діти, котрі зналися перевертями та лютим мервям. Але якось берегиня з любові до чоловіка замість доньки, котра мала успадкувати всю її силу, народила двійню, вділивши чулості синові. Так у Семисвіття ввійшли «діти переступу» — напівчулі напівмужні берегиничі Врода та Волошко.

«Оповідка про житіє та діяння тричі славного лицаря Тризуба» — се виплодище уяви, реалій і мрій українця, який, опершись на підвалини моралі та власного сумління, віднаходжує і плекає в собі силу відродити український дух щирости та праведности через шлях чоловіколюбности й доброти.

Жила собі в Ляшках Мурованих, що на Львівщині, гонорова донька маґната Єжи Мнішха Маріанна (1588–1614) і нічого не відала про сусідню Московію. Але доля привела на її поріг загадкового чоловіка, який назвав себе царевичем Дмитрієм Углицьким (?–27 травня 1606) і затяг її у вир подій. Ляшки Муровані, а за ними Самбір і Львів перетворились на штаби підготовки до походу на Москву. Лише 11 місяців терпіли московити на престолі свого найкращого царя, а стративши, постаралися знищити навіть сліди його реформ.

У незакінченому романі «Америка» 16-річний хлопець на ім’я Карл шукає дім, роботу, та й взагалі своє місце під сонцем.

Григір має талант потрапляти не туди, куди слід, складні взаємини з коханою, проблеми на роботі та ще й страшне прокляття на додачу. Тож коли одного дня до нього звертається загадковий незнайомець у шафрановому плащі й пропонує розв’язати усі питання, хлопець наважується ризикнути. Однак, маючи такі таланти, Григір потрапляє зовсім не туди, куди сподівався, а власне — в загадкове місто Сколовар, з якого не може вибратися, не вступивши в боротьбу з живими, мертвими, поторочами, а також корумпованою бюрократією.

Не можна було випробовувати долю й без кінця кидати їй зухвалі виклики. Але ж Анна кохала Адама… Утікачка, утриманка, коханка. Щаслива наречена, дружина, удова. Як на гойдалках, перехоплювало від щастя подих на злеті, однак і донизу політ був таким самим невпинним. Єдине, заради чого живе тепер, без Адама, — його дитина там, під серцем, яке ще досі любов тримає в облозі. Під чорним вбранням, наче середньовічний лицар під латами, Анна до часу почувалася захищеною від світу. Мовчазна, піднесено шляхетна у своїй скорботі, вона знову мусить жити для дітей. І сонячного ранку в улюбленій альтанці за книжкою і кавою з кардамоном прислухатися до нової мелодії кохання, її гучних мажорних акордів і ледь чутної обіцянки чогось справжнього в майбутньому…

Втеча з лабіринту мала відкрити Томасу й решті глейдерів шлях на свободу. Тільки виявилося, що тести ще не закінчилися, і тепер їх чекає друга фаза - випробування вогнем у розжареній пустелі, яку дуже влучно назвали Пеклом. На те, щоб перетнути Пекло й дістатися безпечного прихистку, глейдери мають два тижні. Але тепер у них є конкуренти, тож ставки підвищуються. Кому вдасться дійти до кінця й не загинути?

Роман про чоловіків і жінок, які щодня борються за свою власну історію.

Як муки совісті за провини молодості позначаються на долі та вдачі людей? Коли смерть однієї людини здатна змінити світосприйняття і переосмислити власне життя? Чому такими різними бувають наслідки й шляхи подолання особистих трагедій? І як оточення та час формують нашу ментальність?

У романі «Любий друг» розповідається історія ловеласа і авантюриста Жоржа Дюруа, який нічим не гидує, щоб пробитися з бідності й безвісті у вищий світ. Не володіючи особливими талантами, крім уміння спокушати жінок, «любий друг прекрасних дам» усе ж таки домагається того, чого хоче. Його єдина мета — влада, і Париж впаде йому до ніг… 

Магда втекла якнайдалі від кошмарів свого минулого та заприсяглася ніколи не повертатися додому. Робота й алкоголь. Так журналістка справлялася зі своїм болем і страхом роками.

«Перехресні стежки» — один з найвідоміших творів Івана Франка. Цей текст — уміле поєднання детективної історії та суспільно-політичного роману.

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. В шість років вона вперше дізналася про насолоду влади та гіркоту заборон. У дванадцять Регіна пізнала терор і насильство. У шістнадцять — суперництво і брехню. Так, космічний світ Ойкумени дорожить своїми менталами, як рідкісними коштовностями, але силове поле не захистить від холодних вітрів реаль­ності. Танцюй на пагорбах, дитя з флейтою! Дитинство закінчилося, треба йти далі — в юність, сповнену чергових сюр­призів.

«Холодний йде, кривавого веде», — перешіптуються морфи Танхельму. На Самотньому острові зріє сила, що давно чекала свого часу. Тенебріс шукає нове вмістилище та спосіб загасити сонце, а Селіній, який очолює Обитель Чорнокнижників, готовий на все, щоб впустити в Танхельм Справжніх Богів — Позамежних. Для їхнього приходу потрібні уламок Первісного Духа та браслет роду Темних, захований у руках останніх його нащадків. Марлена Темна, підлітка, що досліджує власні сили, стає несподіваним цент­ром хаосу. Заборонені почуття морфині кидають виклик усьому, у що вона вірила, і стають проблемою для королівства. Доки політичні інтриги, старі секрети й древня магія переплітаються, загроза міцніє. Танхельм отримає нових ворогів, але з ними повернуться і давні друзі. У світі, якому загрожує вічна темрява, морфи змушені обирати, кому довіряти таємниці.

До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Сад божественних пісень» увійшов однойменний цикл його поезій, збірка байок «Басни Харьковскія» та низка окремих оригінальних творів, зокрема латиномовна поезія, а також переклади митця.

«Що мій син має знати про світ» — один із дебютних творів Фредріка Бакмана. Це смішна та зворушлива повість в есеях і нотатках, написана татом до його маленького сина, а можливо — й до самого себе. Це легка й іронічна книжка про батьківство, страхи і помилки, дурнуваті ситуації і життєві переосмислення, а також — про любов. Бо так часто вона стає точкою опори у цьому неідеальному світі.

«Три товариші» — роман, що належить до золотого фонду світової літератури ХХ століття, шедевр німецької класики, перекладений багатьма мовами та майстерно перенесений кінорежисерами на екрани, входить до трилогії романів Ремарка про трагедію «втраченого покоління» — молодих людей, які стали жертвами страшної й жорстокої Першої світової війни.

Елінор та Родді планували весілля. Вони були сповнені надій на щасливе подружнє життя. До того ж Елінор була єдиною спадкоємицею багатої тітки Лорі, яка тяжко хворіла. Та все перекреслив лист від аноніма, що підписався "Доброзичливцем". Він натякнув Елінор, що тітчина вихованка Мері Джеррард може зазіхнути на спадок. За кілька днів тітку Лорі знаходять мертвою. А незабаром смерть наздоганяє і молоду Мері. Докази вказують на єдину спадкоємницю, що залишилася живою, - Елінор. Ба більше - дівчина раптом сама зізнається у злочині. Але легендарний детектив Еркюль Пуаро підозрює, що все не так очевидно. Він уже знає: до цієї химерної історії причетний ще дехто…

«Дорога…ми» — збірка оповідань про жінок, життя яких розвернулося в новий бік після початку повномасштабної війни. У книжці деcять історій, їх героїні мають різний вік, професії й досвіди. Це голоси, що звучать із різних точок країни та світу, але сходяться у спільному — у пошуку сили, сенсу і світла посеред темряви.

«Місто ілюзій» — третя книга одного з найзначиміших циклів фантастики ХХ століття знаменитої письменниці Урсули Ле Ґвін. Це перший український переклад твору.

«Щоденник Ніщоти» — не лише повноцінний художній твір, написаний у формі щоденника, але й найповніша в англійській класичній літературі збірка каламбурів; по суті, це «підручник із гри слів». Стосунки між батьками і дітьми, намагання створити міщанський затишок, колоритні побутові описи — усе це читач знайде у книзі. «Щоденник» вирізняють добротний гумор, тонка іронія, а подекуди навіть потужна сатира. Івлін Во назвав повість «найсмішнішою книгою в світі»; з’явився навіть спеціальний термін — «путеризм».

Автобіографічний текст Томаса де Квінсі вражає читачів уже не одне століття своєю відвертістю. «Сповідання англійського опієжерця» й «Suspiria de Profundis» — взірці опису задоволень і болів від вживання опійної тинктури, або ж лаудануму (натоді легального знеболювального засобу). Автор описує свої сюрреалістичні сни, марення, нічні жахіття, параною та проблеми зі здоров’ям, які виникли внаслідок споживання цієї речовини. Викладені спогади й самоаналіз пересипані цитуваннями класичних творів і біблійних рядків, визначних поем і віршів; також це видання доповнене примітками перекладача, які покращують розуміння цього дійсно філософського трактату.

Жінка без імені, яка вирушила до Таїланду без купальника й жодного плану. Своє ім’я вона залишила вдома разом з розбитим серцем і роботою, яка довела її до повного виснаження. Тож тепер скуповує манго та їздить на рожевому велосипеді. Плаче від гострого соусу й самотності. Товаришує з геконами, знайомиться із чоловіками та заводить нових друзів, кожен з яких випадково повертає їй частинку втраченого. 

У центрі роману — київський князь Святослав Хоробрий, відважний полководець, воїн, далекоглядний політик, який воював протягом усього свого правління і розширив територію Київської Русі.

Це шедевр світової літератури, один із найбільш яскравих і глибоких творів, написаних китайською мовою.

Роман Луїзи Мей Олкотт «Хлопчики Джо» завершує цю сагу. Нині сестри, які крізь роки пронесли свою дружбу, знову разом. Сталося це завдяки невгамовній Джо, яка змогла об’єднати всіх близьких навколо спільної справи — виховання молоді. Тим часом її хлопчики, що стали першими учнями в старовинному Пламфілді, дорослішають, закохуються, потрапляють у складні життєві ситуації.

У збірці «Сільські історії» ідеться про життя та долі людей двох сіл на Полтавщині: Рогозівки під час Другої світової війни та Малого Тікача в повоєнні роки. Її було засновано збіркою оповідань «Зінське щеня», що народжувалися на полтавському хуторі. Мешканці цих сіл «поріднилися» з більшістю людських достоїнств і вад, зігріваючи та караючи ними не лише сусідів, а й самих себе.

Містечко Лімсток здається ідеальним для реабілітації хворих. Тож після авіакатастрофи Джері Бертон вирішує оселитися тут разом зі своєю сестрою Джоаною, яка супроводжує його. Але незабаром серія анонімних листів-наклепів порушує тихий плин місцевого життя. Одна з адресаток зрештою скоює самогубство, імовірно, через обурливий зміст листа. Та й на цьому потрясіння не завершуються: убитою знаходять її служницю.

Одинадцятирічна Наомі Шоу вірила в магію. Разом із найкращими подружками Кессіді й Олівією вона провела літо, блукаючи лісом й уявляючи світ ритуалів і чудес. Дівчата називали це грою в богинь. Та безтурботне літо раптово скінчилося, коли на одну з них напали. Наомі дістала сімнадцять ножових поранень і дивом вижила, але змогла впізнати кривдника. Завдяки свідченням дівчат серійний убивця, якого розшукували за шість злочинів, опинився за ґратами. Подруги стали героїнями. Однак дві з них виявилися брехухами, а третя пам’ятала лише біль від ударів ножа… Понад двадцять років вони зберігали таємницю, за яку можна вбити. Тепер Олівія хоче розповісти, як усе було. А Наомі, попри шалену небезпеку, прагне з’ясувати, що сталося в лісі насправді.

В епоху Регентства порядній жінці для вдалого заміжжя достатньо було вміти небагато: мати ідеальні манери, гарно вишивати, співати й малювати. Однак жодна з цих речей не вдається Беатрісі, старшій доньці родини Стілів. Найкраще дівчина вміє… розплутувати злочини.

Він — один із найпопулярніших блогерів, що вигадав собі ідеальне життя, і так герой його дописів став тим, ким він сам хотів бути: відчайдушним і талановитим шукачем пригод, чиї дні сповнені запаморочливих злетів та падінь, романів на одну ніч і захопливих вражень.

Що б ви зробили, якби могли подорожувати в часі? З ким хотіли б зустрітися, можливо, востаннє? Тут, біля підніжжя гори Гакодате на півночі Японії, у маленькому затишному кафе стирається межа між минулим і сьогоденням. Пам'ять стає містком, через який гості закладу потрапляють на той бік, аби виправити помилки. Знову побачити батьків, що так рано пішли. Торкнутися обличчя коханої та згадати спільні, але вже нездійсненні мрії. Наважитися відкрити серце другові, хоч і здається, що запізно. Але доки пам'ять не згасла, а моменти не стали спогадами, час ще є.