Художня література

«Перехресні стежки» — один з найвідоміших творів Івана Франка. Цей текст — уміле поєднання детективної історії та суспільно-політичного роману.

Шість дівчаток зникають одна за одною. Шість могилок знайдено в лісі, в кожній з них - дитяча рука. Але відшукати постраждалих чи їхні тіла поліції не вдалося.

У своїй п’єсі автор протиставляє сучасних «беатріч» коханій Данте, щоб продемонструвати деградацію моральних цінностей нинішнього суспільства.

Він — один із найпопулярніших блогерів, що вигадав собі ідеальне життя, і так герой його дописів став тим, ким він сам хотів бути: відчайдушним і талановитим шукачем пригод, чиї дні сповнені запаморочливих злетів та падінь, романів на одну ніч і захопливих вражень.

Місто трусило немов у лихоманці. Таємничий незнайомець, прозваний у народі Джеком Різником, одну за одною вбиває жінок легкої поведінки, щоразу дивним чином вислизаючи з рук поліції.

Сімнадцятирічна Жулі безслідно зникла в березні 2008 року, залишивши тільки велосипед біля дерева на крутому схилі. Її батько, лейтенант Габрієль Москато, у відчайдушній спробі знайти доньку опиняється в готелі «Бескид». Моторошна ніч у номері 29 змінює його реальність: він прокидається 2020 року, не впізнає себе і дізнається, що Жулі так і не знайшли. Саме цього дня на березі річки виявляють тіло молодої жінки. І ось через дванадцять років — із запізненням на дванадцять років — починається нове розслідування…

Чи можна за самими лише обгорілими рештками тіла визначити, було це навмисне вбивство чи нещасний випадок? Кримінальний антрополог Девід Гантер, якого викликали на місце злочину під час відпустки в Шотландії, впевнений, що так. Однак складно розплутати справу без додаткових доказів. І лише коли хтось намагається знищити свідчення злочинів у нових пожежах, стає зрозуміло, що жертву вбито, а злочинець - один із присутніх на острові. Ба гірше: саме напередодні жахливої знахідки потужний шторм відрізав острів від зовнішнього світу. Хто в закритій спільноті міг вчинити таке звірство? Чи будуть ще жертви?

Про наболіле — ось про що ця книжка. Мабуть, це перша й довгоочікувана розповідь про український «Моссад», чи, якщо хочете — про українську ІРА. Поки що в художньому варіанті, а там — хто знає…

Дія другої частини роману Олександра Красовицького «Післязавтра» відбувається у недалекому майбутньому після похорону російського президента путіна.

Чарлі, раптово розбагатілий нероба, кохає Міранду, розумну студентку, яка приховує свої секрети. Маючи зайві гроші, Чарлі купує Адама — першу модель штучної людини. Разом із Мірандою вони конструюють його особистість, і нова людина, що постає, бездоганна майже в усьому — вродлива, сильна і розумна. Та коли між ними, майже неминуче, формується любовний трикутник, перед Чарлі та Мірандою постають непрості моральні дилеми, на які вони мусять знайти відповіді.

«Де немає Бога» — новий роман Кідрука — спроба збагнути, чи є всередині нас щось таке, що втримує від перетворення на звірів у місці, де не діє мораль, у місці, де немає Бога.

Еллері ніколи не була в Еко-Рідж, але багато про це місто чула. Саме в ньому в сімнадцятирічному віці безвісти зникла її тітка. Минає п’ять років, і про чергову новину — вбивство королеви шкільного балу міста говорять на всіх національних каналах. Саме в цей час Еллері мусить переїхати в Еко-Рідж до бабусі, яку вона ледве знає.
Малкольм виріс у тіні смерті королеви балу. Його рідний брат був головним підозрюваним у цій справі і, знеславлений, мусив поїхати з міста.

Березень 1945-го. Концтабір Меллерн вважається дуже гуманним: тут немає газових камер. Але щоденно смерть від голоду, знущань, хвороб забирає сотні тих, у кого замість імен — лише номер. Відчайдушне передчуття скорого звільнення об’єднує змучених мешканців Малого табору. Вижити повинен хоч хтось. Аби не забути. Аби розповісти правду. Аби знайти сили розпочати все наново, пам’ятаючи про ті іскри життя, які згасли назавжди...

Детектив Натан Вульф був переконаний, що знає про злочини все... До того моменту, доки колишня напарниця Емілі Бакстер не попросила його прийти на місце нового злочину — до сусіднього будинку, на який виходили вікна його кімнати. Від моторошного видовища в нього захолола кров. Посеред кімнати він побачив підвішену до стелі страхітливу фігуру, схожу на творіння Франкенштейна. Тіло жахливої маріонетки було зшито з частин кількох людей. Шість жертв безжального маніяка страшно з’єдналися у смерті. І вказівний палець мертвого створіння було спрямовано просто на вікно Вульфа...

Роман-репортаж Максима Беспалова — це химерне поєднання реальних і вигаданих історій, що вибагливо переплітаються та складають єдиний візерунок, історію, що починається з першого кроку на Шляху святого Якова. «Я не знаю жодної людини, яка вийшла на Шлях святого Якова, аби просто прогулятися, — пише Максим. — На цій дорозі кожен щось шукає, проте шукає щось своє, особливе. Чи особливу. Чи особливого. Дехто справді знаходить».

У тихому селі Три Сосни, що на південь від Монреаля, ніколи не траплялося нічого зловісного. Аж до сьогодні, коли у лісі за селом знайшли мертвою місцеву вчительку. Хтось поцілив у неї з лука. Головний інспектор Арман Ґамаш разом із командою слідчих приїжджають, щоб розпочати розслідування підозрілої смерті. Тутешні жителі впевнені, що це всього-на-всього трагічний нещасний випадок на полюванні, адже загиблу всі односельчани дуже поважали. Однак Ґамаш відчуває в цьому віддаленому лісі щось недобре.

Події роману відбуваються під час Другої світової війни, навесні 1944 року.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років, космічна симфонія, де долі людей представлені у вселенському масштабі.

Кінець світу більше не примарний. Це реальність, яка невблаганно насувається. І кожному доведеться пройти доленосне випробування. Колишній раб Каладін кине виклик своїм упередженням, які стоять на заваді обов’язку. Спудейка Шаллан погляне в очі власним страхам, щоб розкрити свій потенціал. Убивця Сет зазирне під пелену брехні, що спонукала його до насильства. Та найтяжче завдання вготоване старому полководцеві Далінару. Чи зважиться він відродити Променистих лицарів, які вже раз відступилися від обітниць? Від цього рішення залежить майбутнє всього Рошару…

Цей роман — лірична історія життя двох видатних жінок: художниці Катерини Білокур і співачки Оксани Петрусенко.

«Історія еротизму» (1951) – сміливий погляд дослідника, пророка сексуальної революції на еротичне в людській природі, трансгресію, порушення заборон, їх вплив на культуру й історію людства.