Художня література

У творах, які увійшли до збірки, письменниця порушує проблеми жіночої емансипації.

Червень 1918 року. Капітана Клима Жеграя розшукує в київському ресторані «Континенталь» очільник гетьманської розвідки Дмитро Бусло. Він передає доручення Павла Скоропадського розслідувати в Білій Церкві загадкове вбивство паламаря Гната Березовця й викрити злочинців, які шукають дорогоцінності в палаці графині Марії Браницької. До того ж у Білій Церкві орудує таємничий «Трибунал апостолів», який також не гребує вбивствами. Слідчий виїжджає в місто, поблизу якого народився, й одразу потрапляє у вир подій. Його намагаються підкупити, залякати, заманюють у підземелля. Його судить «Трибунал апостолів».

Єгипетські й африканські притчі уособлюють багатовікову мудрість народів, що населяють Африку, і дарують читачеві можливість долучитися до їхнього світогляду й культури.

Найкращі подруги Ліла й Елена дорослішають, і життя готує для них нові випробування. Ліла виходить заміж і стає синьйорою Карраччі. Шлюб зі Стефано дає їй омріяне багатство і забезпечує заможне існування для всієї родини. Але не гарантує щастя. Елена продовжує навчатися, усе частіше почуваючись чужою серед своїх і своєю серед чужих. Сумлінною працею вона торує власний шлях до успіху.

Розчарування, журба і смерть, кохання, відвага і гідність є темами цієї збірки, яку уклав сам автор, витворивши своєрідний творчий стиль, у якому фантастичні елементи поєднані із суворим реалізмом.

На сторінках першого роману письменниці серед мальовничих карпатських краєвидів розгортається неймовірна та загадкова історія. Звичайна мандрівка в гори обертається для киянина Саші справжньою боротьбою за виживання. Після колишнього майже тваринного існування й потурання інстинктам він має пройти складний процес духовних перетворень. Фатальним місцем на цьому шляху стає застигла в позачассі таємнича печера Мара — осередок стародавнього язичницького культу, аномальна зона й водночас умістилище древнього злого духа. У мешканцях пралісу ще можна впізнати мавку, лісовика, чугайстра, перевертня... Та вони вже не ті наївні духи, якими їх часто змальовують легенди й казки. Міфологію і реальність переплетено й зав’язано в міцний вузол. Чи вистачить героям сил і знань, щоб розв’язати його?

Макар із дружиною Вірою звикли працювати не покладаючи рук. Цього ж учили доньок. Тому і жили в достатку, бо заробили на нього потом і кров’ю. А потім — колективізація. Усе стало колгоспним. Незгодних куркулів, що не хотіли віддавати своє, — на каторгу. Так сталося і з Макаром. А дружину Віру з дітьми та іншими земляками вивезли на Урал і кинули посеред лісу — з десятком сокир і кількома пачками сірників. Наглядачі згодом повернуться по тих, хто вижив. Повезуть чоловіків на лісоповал. Знову заберуть усе.

У пошуках себе і абсолюту модель, яка об’їздила безліч країн, намагається врятуватись від внутрішньої порожнечі й перетнути межі реальності.

Якщо ви вважаєте, що Італія — це тільки сонце, море, пальми, пісок і «дольче віта», ви глибоко помиляєтеся.

«Записки в узголів’ї» — один з кращих творів доби Хейан (794 – 1185), написаний у жанрі дзуйхіцу — філософського ліричного есе, сповіді.

Переламні 1990-і. Юність Нори була сповнена випробувань: зрада батька, безробіття матері, оманливе кохання, бідність, пастка, в яку її заманили торгівці живим товаром. Розум та наполегливість допомогли Норі не просто вижити, але й прибрати до рук бізнес чоловікової родини і стати залізною Норою. А ще був прихований від усіх гріх. Роки мчали стрімголов, помилки минулого лишалися позаду. Але не зникали. Несподівана зустріч з атовцем Левком збурила в пам’яті Нори болючий спогад. Бо тоді, у боротьбі за найвигідніше місце під сонцем, жінка втратила щось значно важливіше... Що поєднує впливову бізнесвумен із простим хлопцем-атовцем? І чому Норі так боляче і водночас так хочеться зазирнути в його очі?..

Вона - дружина фермера і мати двох дітей. Він - самотній фотограф, який весь час мандрує світом і вважає себе за останнього ковбоя. Вони зустрілися цілком випадково і відразу зрозуміли, що шукали одне одного з давніх-давен. А знайшовши - розлучилися навік. Доля подарувала їм лише чотири дні, і за цей короткий час вони встигли прожити ціле життя, сповнене найяскравіших митей.

Минуло лише декілька тижнів після весілля, а місіс Андерхей стає вдовою. І це з нею трапляється вже вдруге. Її чоловік-мільйонер трагічно загинув, залишивши всі свої статки молодій дружині. Однак де великі гроші, там удосталь охочих їх розділити. І вже напевно знайдеться людина, яка візьметься доводити, що місіс Андерхей не є законною спадкоємицею. До того ж невдовзі в місцевому готелі виявили вбитого, який, цілком імовірно, був першим чоловіком вдови багатія. Це збіг чи обидві смерті якось пов’язані між собою? Еркюль Пуаро береться за справу, а отже, точно знайде відповідь!

Молода, вродлива й успішна жінка, професіоналка своєї справи піддається на вмовляння і погоджується на участь у державній «авантюрці» — офіційному працевлаштуванні за кордоном. На календарі — 1993‐й рік, у паспорті молодої українки — штампик: «Виїзд у всі країни світу»… Та офіційна складова не полегшила, а радше навпаки — ускладнила життя 40 дівчат, які наважилися випробувати долю й досягнути фінансового успіху на чужині. «Пригоди» українок починаються вже на кордоні, і тим халепам, здається, не буде кінця-краю.

В основі сюжету п’єси «Гріх» — двобій революціонерки Марії та жандармського полковника Сталінського (дія відбувається у Києві доби останніх літ російського царату). При арешті Марія була прикладом витримки й нескореності для своїх товаришів. Однак Сталінський знаходить її слабину, і вона потрапляє у тенета шантажу жандарма. Автор, показуючи історію гріха Марії, доводить, що якщо людина переходить межу між добром і злом, вона вчиняє гріх, бо йде проти совісті.

Чи варто виходити за межі буденності?

Це завершення трилогії «Знайти Атлантиду», яка розкриває доісторичне минуле Північного Причорномор’я й поєднує міфічну Атлантиду з історією Трипілля та сучасністю.

У власному бойовому досвіді метаромантики фіксують найяскравіші етапи активних бойових дій і трансформують їх у художній вимір.

Чіпка змалку спізнав, що таке несправедливість. Коли одні мають усе, а інші — нічого. Коли одні живуть у розкоші, як пани, а інші тяжко працюють, аби заробити на скибку хліба. Він виріс без батька, жив із матір’ю та бабусею. Його називали чортеням, безбатченком. За що? Чому? Ці гіркі питання не давали Чіпці спокою. Він був не схожий на інших. Дивний мрійник із загостреним почуттям справедливості. Та одного разу життя зіштовхнуло його з поганою компанією. Ступивши на кривий шлях, куди він прийде? До жаданої правди чи безславної згуби?..

Книга про велич і силу природи,  про здатність людини пристосуватися до її законів. Події відбуваються в одному з найменш відомих і найкрасивіших регіонів Італії.

Щасливе, сите та заможне життя скінчилося, коли до села прийшли комуністи. Омелян був тоді ще малий. Батько хлопчика відмовився вступати до колгоспу, і за це їх одразу охрестили ворогами. Комуністи почали хазяйнувати в селі: розграбували церкву, спалили Біблію та ікони. Сказали, що Бога більше немає, а отця Олександра вислали до Сибіру.

Крадіжка та поодинокі випадки клептоманії - здавалося б, не надто серйозна справа, аби нею займався відомий детектив. Поцуплені речі, на перший погляд, ніяк не пов’язані між собою та не несуть жодної цінності, хіба окрім діамантової каблучки. Але й та швидко знаходиться, коли на порозі пансіону з’являється Еркюль Пуаро. Достатньо, щоб детектив пригрозив поліцією - і одна з мешканок одразу ж визнає, що вкрала деякі речі. Однак не всі. Наступного ранку зловмисницю знайдено мертвою, а речі все ще зникають. Проста справа переростає в серію загадкових убивств, і лише детективу Пуаро під силу логічно поєднати всі крадіжки та визначити справжнього злодія і вбивцю, а також розкрити його (чи її) мотиви.

1942 рік. Проскурів. Німецькі війська окуповують місто, у середмісті створено гетто, на східній околиці — табір для військовополонених. Яків Ровнєр, якому вже пішов 73 рік, потрапляє до гетто. Однак навіть окупантам відомо, хто він, тож йому роблять пропозицію: свобода та можливість допомогти людям у концтаборі в обмін на збір інформації.

Незвична і неформатна п’єса примушує зайвий раз замислитися над головними питаннями життя.