Художня література

Юрій Іванович Яновський (1902–1954) — український прозаїк, поет, драматург, журналіст, редактор і сценарист, літературний доробок якого представлено творами різних жанрів. До збірки ввійшли оповідання, есеї та сценарій, які в неоромантичній манері висвітлюють події громадянської та Другої світової війн в Україні, а також міжвоєнного й повоєнного періодів.

Безжальна піратка Беліт, Королева Чорного берега, не вбиває Конана під час битви, вражена його мужністю і силою. Разом вони грабують торгові кораблі, не отримуючи серйозного спротиву. Спрага до пригод і багатств заводить їх на закляту річку Зархеба. Беліт і Конан натрапляють на стародавні руїни, де сховані втрачені скарби. Але їх охороняє крилата потвора-чарівник. Потрапивши в пастку чаклуна, Беліт гине, але допомагає коханому з потойбіччя.

Що може допомогти у скрутній ситуації? Тільки любов. Вона надає сили для боротьби та рятує від зневіри. А іноді навіть творить чудеса.

Різдвяні канікули в Сидорові?

Хто з нас не чекав того дня, який змінив би наше життя? Сонячний вихідний, сповнений теплих барв і позитивних емоцій. Ми уявляємо приємну прогулянку пірсом, звідусіль чутно сміх і невимушені розмови людей довкола. Аж раптом вас хапає за руку молода циганка... «Я прочитаю твоє майбутнє», — каже вона. Ви посміхаєтеся так, наче почули нісенітницю, але руки не прибираєте. Хай там як, жодне передбачення не зіпсує цього дивовижного недільного дня. Однак пророцтво циганки перевертає ваше життя догори дриґом, бо, можливо, цей день — останній. Та хіба таке можливо?..

До видання ввійшли поеми П. Куліша «Магомет і Хадиза», «Маруся Богуславка» й «Куліш у пеклі», які базуються на історичних джерелах, традиційних фольклорних і літературних сюжетах, однак вирізняються оригінальністю задуму та творчого втілення.

У комедії «Лісістрата» йдеться про тривалу війну між Афінами і Спартою, в якій ніхто не погоджувався скласти зброю. Тоді жінки Еллади, очолювані афінянкою Лісістратою, дали клятву: до припинення війни відмовляти чоловікам у близькості. Їхні зусилля увінчались успіхом: мир був укладений. Комедія сповнена фривольного гумору, жартів, колоритних сцен. Але ніхто з глядачів не сміявся, коли Лісістрата казала: «Ми у муках синів породили, а ще тяжче у військо нам їх виряджать!».

Від часу останньої справи в Кам’янці минуло дванадцять років. І Якову Ровнєру знову випадає опинитися в епіцентрі загадкових подій. Звичайна недільна вечірня служба в сільській церкві закінчується незбагненним: смуга яскравого світла перекреслює небосхил і за кілька хвилин зникає. Повірити в «чудо Боже» чи в «австрійських шпигунів»? Списати все на примхи погоди чи таки дослухатися до старих хасидських оповідок? І як можна пов’язати моторошне світло з могилами Устима Кармелюка та напівлегендарного хасидського філософа Баал Шем Това? Так багато теорій і так мало відповідей, котрі б задовольнили допитливий розум проскурівського хірурга. Яків Ровнєр береться за чергове розслідування, в ході якого й сам може стати злочинцем.

Роман «Жанна батальйонерка» розкриває не надто висвітлену в українській літературі тему Першої світової війни та участі в ній українців. У ньому відображено історичну ситуацію: у 1917 році російський уряд вирішив використати жінок на фронті, сформувавши так звані жіночі «батальйони смерті». Герой роману Шкурупія — київський студент Стефан Бойко, який не піддається пропагандистській імперській істерії, і його кохана Жанна — ідеальна мішень для пропаганди. Роман насичений антиколоніальними темами та мріями про історичний підйом України, передчуттями, що наближається поява УНР.

Світлана Ігорівна – звичайна вчителька літератури у забутому Богом селі Загоряни. Троє дітей, чоловік-невдаха, неозорі городи, школа… Здається, усе надто банально і просто.

У невеликому містечку, де панують давні традиції та вірування, розгортається драматична історія боротьби добра і зла.

Лора багато разів була підсудною. Її вважають небезпечною та неадекватною. А вона повсякчас бачить перед собою світло фар та обличчя материного коханця... Чому вона досі пам’ятає це?

У творах, створених упродовж 1900–1912 рр., авторка зачіпає проблеми, повʼязані з «жіночим питанням», вихованням молодого покоління українців.

1349 рік. Великий князь Любарт Ґедимінович, володар Галичини та Волині, повдовів, тому їде до Новогрудка брати шлюб з ростовською князівною Ольгою Костянтинівною. Князеві потрібен спадкоємець і вигідні звʼязки, тоді як для юної Ольги цей шлюб — сповнений трепету життєвий крок. Чи зможе вона здобути кохання чи бодай прихильність старшого і такого владного чоловіка?

Ніжна душею бунтарка, яка жила на зламі епох, країн і світів. Майстерна мисткиня, яка словами малювала чарівні пейзажі й влучні психологічні портрети. Це Ольга Кобилянська — письменниця, яка підписувала твори власним ім’ям за часів, коли її колеги ховалися за псевдонімами.

О.Генрі - визнаний у всьому світі майстер малого жанру, завдяки якому він пережив свій світанок.