Художня література

Останній роман великого автора.

Роман Марини Гримич «Юра» є сіквелом, тобто незалежним продовженням роману «Клавка» (2019), який став національним бестселером і найкращою книгою Форуму видавців 2019 року у жанрі прози.

Повість «Марко Проклятий» створена на основі українського фольклору. Герой Олекси Стороженка, проклятий матір’ю і батьком із того світу, якого за скоєні жахливі гріхи не приймає ані земля, ані пекло, блукає світом, сподіваючись на прощення. У його важезній торбі — голови його матері та сестри, а ще його невсипуща совість...

1900 рік, Кам’янець. У середмісті жорстоко вбито молодого слідчого. Його тіло повністю знекровлене. Містяни щільніше зачиняють віконниці та бояться ночі. Подейкують, що то повернулося древнє жахіття. Лікар-хірург із повітового Проскурова, Яків Ровнєр, приїздить до Кам’янця й опиняється у вихорі загадкових подій. Убивства містян якось пов’язані зі стародавніми племенами, що оселилися на кам’янецьких скелях тисячі років тому. Те, що відбувається, змушує затятого матеріаліста Ровнєра повірити у надприродне і переглянути своє ставлення до старовинних легенд. За примхою долі він виявляється втягненим у кількасотрічний конфлікт двох могутніх родів, аби розкрити прадавню таємницю губернського Кам’янця...

…Власнику кафе «Артист» відомо про його відмінність від решти людей. Проте він навіть не здогадується, чому потрапляє у вир зіткнення інтересів чужоземних спецслужб. Змушений грати роль загадкового емісара у далекій країні, колишній актор тепер вже по-справжньому балансує краєм прірви. Та як висловився сам автор — це книжка про Мрію. Адже навіть за крок до загибелі його герой намагається вперто просуватися до здійснення мрії усього свого життя…

Чотирнадцять років тому через інтриги і жадібність сільського магната Івана Залусківського згоріла Шанівка, постраждали селяни, та найбільше — Катерина, яка втратила всіх, кого любила. Чотирнадцять років Залусківський і Катерина не бачилися. Поки він багатів та міцнів, дівчина поступово втрачала свій особливий дар передбачення. І так би їхні дороги розійшлися назавжди. Якби одного дня на занедбаному шанівському обійсті школярка Стаська не знайшла... труп чоловіка.

Коли диявол спокушає смертних, він прибирає людської подоби. Чи може людина свідомо обирати між Добром і Злом? Чи є у нашому реальному світі місце для духовності? Чи буває жінка геніально обдарованою, чи, може, «іскра Божа» — привілей чоловіків?..

Хтось міг би позаздрити Марусі, яка стала дружиною поміщика Ясенського. Житиме тепер у розкоші! Хай і з нелюбом. Час мине, і не згадає про того свого Василя. Однак життя повернеться інакше. Маруся лишиться вдовою, а Василь стане цирковим артистом. Він зійдеться з жінкою, якої ніколи не покохає, але й не покине. А Маруся чекатиме на Василя все життя. Їх осудять люди, власна совість винесе їм вирок. Зустріч із Василевою дружиною буде останньою краплею для Марусі. Вона втече, присягнувши, що тепер уже назавжди. Але правда, що наздожене її, змусить повернутися. Та чи востаннє?..

Київ, 1938 рік. Над світом зависло передчуття великої війни, а в Радянському Союзі настали часи жорстоких репресій.

«Лара» – триквел до роману Марини Гримич «Клавка».

Затишний кабінет. Навпроти вас на м’якій та зручній кушетці сидить він — психотерапевт, той, хто вислухає історію ваших страждань, допоможе… Йому ви готові повністю довіритися. А як щодо нього? Чи так само ваш лікар відвертий з вами?

Ця містична повість увібрала в себе легенди та перекази, що в цільній оповіді висвітлили релігійно-гуманістичні уявлення про добро та зло, злочин і покарання…

Чарльз Гейворд прилітає до Єгипту, де знайомиться із Софією, внучкою мільйонера Арістіда Леонідіса. За два роки Чарльз приїздить до Софії з наміром попросити її руки. Однак у сім’ї Софії сталася трагедія - вбили її дідуся. Із часом з’ясовуються обставини смерті: замість інсуліну йому вкололи смертельну дозу ліків для очей. Будь-хто із членів родини міг поміняти місцями пляшки. Чарльз, будучи сином комісара поліції, береться за розслідування цієї справи…

Чергова гостросюжетна історія від Моріса Леблана нагадує густе плетиво загадок і таємниць, які охоче беруться розгадувати разом з героями і читачі. І не дивно, бо ж автор — справжній майстер уникати прямих відповідей і ховати всю картину подій у химерні шати натяків і нюансів, та й надто вигадливий сам головний герой… і як ніхто не знає справжнього обличчя Люпена, гублячись у рисах усіляких представників вищого і нижчого світу, так і до кінця книги читач часто-густо не підозрює, чим вона завершиться і в чому вінець інтриги.

Детектив Еркюль Пуаро отримує листа від потенційної клієнтки. Заможна пані — міс Арунделл — пише, що підозрює своїх родичів у спробах її вбити: саме зараз вона оговтується після падіння зі сходів. Як стверджують племінники потерпілої, цей випадок — вина собаки, адже та начебто залишила на сходах свою іграшку, через яку міс Арунделл і перечепилася. Однак проста, здавалося б, справа миттєво ускладнюється, коли Пуаро дізнається, що отримав цього листа вже після смерті багатійки.

Метафізичний роман письменника «Прощання з осінню» (1927) не можна назвати книгою для всіх — це провісник літератури абсурду, позаяк замість людей героями тут виступають ідеї. Оболонкою роману слугує доля «зайвої людини» Атаназія Базакбаля — його життя летить під укіс: сексуальні надмірності, наркотики, дуелі та інші саморуйнації. З одного боку, він хапається за життя, з іншого ж — усіма силами прагне смерті. І смерть таки спіткала його...

Приморське містечко Мергем — утілення порядності, пристойності та сумирності. Усі його містяни — шановані громадяни, що провадять свої життя саме так, як належить у поважному суспільстві. Усі, крім мешканців вілли «Аркадія». Надто вже вони яскраві, надто пристрасні, надто нахабно відкидають традиції та умовності. Який скандальний приклад для мергемської молоді! Зокрема, для загальної улюблениці Селії, її названої сестри Лотті, їхнього вірного друга Джо. Вілла подарує їм любов і прокляття, страждання і щастя...

Майбутнє Корнелії батьки розпланували наперед. Після закінчення медінституту прилаштували б доньку на хорошу роботу, щоб жила щасливо й горя не знала. Але один необачний крок перекреслив усе.

…Робота за фахом вимагає від головного героя книги – Андрія постійно балансуваи між обережністю та ризиком. І він робить це майстерно. Та коли доля підкидає незаплановані повороти, професійні стереотипи нерідко спрацьовують у житті. І тоді перед ним постає дилема – кинутися сторч головою за примарним коханням, яке готове зникнути, наче поїзд у далині, чи звернутися до розуму… Друге – надійніше. Але тоді з’являється інша небезпека – ніколи не потрапити на станцію із назвою «Щастя»…