Художня література

Це твори часів повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. Реальність воєнних буднів сплітається з містикою та фантастикою, трагедії людей — з надією, а жорстокі та екстремальні випробування — з людяністю й співчуттям. Герої оповідань Олді — здебільшого такі ж звичайні люди, як ми з вами. Старі та молоді, цивільні та військові, живі та мертві — українці, яким випала доля жити у наші суворі часи. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен так чи інакше знаходить у собі сили протистояти агресії, злу та відчаю, що обрушилися на нашу країну.

«Із зоряних щоденників Ійона Тихого» — один із беззаперечних шедеврів С. Лема, визнаного майстра наукової фантастики.

Розмова Голема, суперкомп’ютера чотирнадцятого покоління, зі світочами земної науки, що лягла в основу фантастичного трактату Станіслава Лема, — це, по суті, розмова батька з дітьми (чи радше — з немовлятами) про походження, сутність і майбутнє людства.

Прокинувшись вранці у власній квартирі біля мертвого тіла, колишній поліцейський Олег Кобзар опиняється поза законом.

Роман шведського письменника Торґні Ліндґрена — це старозаповітна історія про дружину царя Давида й матір царя Соломона Вірсавію — звабливу жінку, пристрасну коханку, а часом — підступну й винахідливу царицю інтриг.

Жіноче щастя оминуло сільську вчительку Тамару. Заміжня за чоловіком, який ніколи її не кохав, без дітей та надії на щастя. Зустріч із давньою університетською подругою Наталкою, успішною та яскравою, примушує замислитись над своїм життям: а чи правильний колись зробила вибір?

Іноді спокутувати гріх недостатньо. Треба заплатити життям...

Це щемка інтимна оповідь автора, яка розривається між двома почуттями: прагненням невинності та пристрастю до чоловіків.

Одного дня харківський службовець Мина Мазайло вирішує: необхідно негайно змінити своє прізвище. Бо від цього українського, селянського «Мазайло» самі клопоти та неприємності, і взагалі. Хіба можна ставитися серйозно й поважно до людини з таким прізвищем? Варто змінити його на «Мазенін». Тоді все зміниться, жити стане краще, зникнуть проблеми. Це рішення спричиняє справжню війну всередині родини, перетворюючи рідних людей на ворогів. Також до збірки увійшли п’єси «Маклена Граса», «97», «Патетична соната».

Ця містична повість увібрала в себе легенди та перекази, що в цільній оповіді висвітлили релігійно-гуманістичні уявлення про добро та зло, злочин і покарання…

Найкращі взірці самобутнього жанру, а також фейлетони Кам’янець-Подільського періоду творчості — у повному обсязі й без купюр! Твори Павла Михайловича Губенка (1889—1956), відомого під псевдонімом Остап Вишня, виходили мільйонними накладами, їх знали навіть неписьменні. Попри це, а може, саме через народну популярність українського автора було репресовано.

Ніколи не мріяли про незбагненно-метафізичний холодильник, схожий на печеру Аладдіна? Хочете пива? Будь ласка. Гарячого шоколаду? Без проблем.

Чарльз Гейворд прилітає до Єгипту, де знайомиться із Софією, внучкою мільйонера Арістіда Леонідіса. За два роки Чарльз приїздить до Софії з наміром попросити її руки. Однак у сім’ї Софії сталася трагедія - вбили її дідуся. Із часом з’ясовуються обставини смерті: замість інсуліну йому вкололи смертельну дозу ліків для очей. Будь-хто із членів родини міг поміняти місцями пляшки. Чарльз, будучи сином комісара поліції, береться за розслідування цієї справи…

Коли городянин Том без попередження приїздить на сімейну ферму свого загиблого коханця для участі в його похороні, він дізнається, що їхнє спільне життя було приховано за облудною таємницею.

Священний Єрусалим. Неперевершений детектив Пуаро гадав, що проведе тут чудову відпустку, однак у першу ж ніч став свідком моторошної розмови. Юнак Реймонд Бойнтон сказав сестрі, що вони мають убити… власну матір. Заможна місіс Бойнтон — деспотична садистка й колишня тюремна наглядачка. Вона справжній тиран, якого ненавидять усі члени родини, але не сміють суперечити. Одного дня місіс Бойнтон знаходять мертвою. Легендарний Пуаро не може пройти повз цей злочин. Він береться визначити вбивцю за добу й уже має підозрюваних. Та що, як насправді ніякого вбивці не існує? І те, що сталося, зовсім не звичайний злочин…

Єва жила й дякувала Богу: чоловік роботящий, дітки здорові, велика війна повз пройшла. Але не знала, що земля їхня тепер не їм належить. Як безправну худобу завантажили їх у вагон й повезли невідомо куди. За лінією Керзона вона залишила рідну хату й попіл батьків і сестри, село яких спалили поляки. У поїзді Єва рятує від смерті немовля й на знак подяки від родини лемків отримує подарунок — дерев’яне яблучко...

Надсяння під час Другої світової війни. Малий Степан Дідич не мав дитинства. Була війна, прихід німців та нелюдські воєнні побори, криваві сутички між родинами поляків та українців, злидні, невизначеність. Лихо ковтало людей не пережовуючи. Боротися було марно — Дідичі виживали, як і всі інші. Продавали цеглу, таємно різали худобу, тихцем підміняючи реєстраційні бірки, молилися крізь сльози. Якось пристосувалися, притерпілися. Та починається лиховісне переселення українців, влаштоване владою «совітів». Страх жити далі стає сильнішим за страх смерті. Степан опиняється на допиті в НКВС за підозрою у співпраці з бандерівцями. Хлопець розуміє, що тепер чекає на нього та його рідних. Юний Дідич знову шукає свої істини на хиткій кладці між польським тавром «схизматик» і радянським — «переселенець». Та у світі зла не все однозначно.

Іван Дідух не знав іншої землі, крім своєї. Тієї, в яку кидав зерно навесні, щоб восени зібрати врожай. Землі, яка всотувала його піт і сльози. Вона прийняла тіла його предків та мала стати останнім і єдиним притулком для самого Івана. Проте скрута ставить селянина перед вибором: вмерти на батьківщині з голоду й холоду чи жити — але там, у далекій заокеанській чужині. Іван знає, що цей шлях незворотний… («Камінний хрест»)
До видання ввійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Дорога», «Камінний хрест» та інші.

Чергова гостросюжетна історія від Моріса Леблана нагадує густе плетиво загадок і таємниць, які охоче беруться розгадувати разом з героями і читачі. І не дивно, бо ж автор — справжній майстер уникати прямих відповідей і ховати всю картину подій у химерні шати натяків і нюансів, та й надто вигадливий сам головний герой… і як ніхто не знає справжнього обличчя Люпена, гублячись у рисах усіляких представників вищого і нижчого світу, так і до кінця книги читач часто-густо не підозрює, чим вона завершиться і в чому вінець інтриги.